Читомо > Book Art > Франкофонний комікс: від Charlie Hebdo до музею коміксів. Частина 4

Book Art

Франкофонний комікс: від Charlie Hebdo до музею коміксів. Частина 4

17.12.2015 1 Автор:

Серед трьох основних стилів малювання коміксів ? американського, японського та європейського, саме франко-бельгійська коміксова школа визначає європейський стиль. Оскільки є попит на BD і комікси, існують і тематичні фестивалі. У Франції коміксовим містом є Анґулем зі своїм славнозвісним фестивалем. А те, що столицею не лише Бельгії, а й коміксів, є Брюссель — видно одразу, коли потрапляєш у місто: мурали відомих героїв трапляються дуже часто.

Читомо завершує знайомити вас з франкофонними коміксами, так званими BD (читайте першу частину, щоб дізнатися, що таке BD і з чого все починалося), але цього разу про сучасні реалії.

Комікси про французьких письменників

Восени 2013 року у французьких книгарнях з’явився напіввигаданий, наполовину побудований на фактах комікс про Віктора Гюго, а пізніше — мальована біографія Альбера Камю.

Комікс «Віктор Гюго. Кордони вигнання» (Wiktor Hugo. Aux fronti?res de l’exil) є спільним проектом художника-карикатуриста Лорента Патурада (Laurenta Paturauda) і сценаристки Естер Ґіл (Esther Gil). Дія відбувається у вересні 1853 року, коли Гюго жив у вигнанні на острові Джерсі. Під час свого вигнання письменник бере участь у спіритичних сеансах і викликає дух своєї дочки Леопольдіни, щоб дізнатися реальну причину її смерті. Був це нещасний випадок чи, імовірніше, вбивство?

26

Читайте також: Франкофонний комікс: про старе і нове. Частина 2

«Камю. Між справедливістю і матір’ю» (Camus. Entre justice et m?re) — мальована біографія відомого письменника Альбера Камю. Французьке видавництво Soleil мало на меті відсвяткувати цим виданням соту річницю від дня народження письменника. Дует Lenzini& Gnoni зобразив життя художника від дитинства в Алжирі, кращого періоду в його кар’єрі, і аж до смерті у 1960 році.

27

Комікси і конфлікти

Французька щотижнева сатирична газета «Шарлі Ебдо» (Charlie Hebdo) у 2012 році випустила спеціальний номер на 64 сторінках із коміксами про життя пророка Мухаммеда. Редакція та деякі французькі політики вважають цей крок цілком правильним ? як прояв свободи висловлювань у демократичній європейській державі. Натомість численні мусульманські громади та деякі представники керівництва Франції вважають публікацію блюзнірством чи провокацією, ба навіть ісламофобією.

Головний редактор тижневика Стефан Шарбоньє (St?phane Charbonnier) зазначив, що автори коміксів писали їх насамперед з освітньою метою, не прагнучи висміяти пророка, навпаки — розповіли про його життя доступною для пересічного читача мовою. Також у створенні коміксу брали участь представники ісламу — це свідчить про те, що він не є ображає почуття віруючих.

Проте у січні 2015 року у приміщенні газети відбувся теракт, і не без жертв: серед 12-ти загиблих ? відомі карикатуристи Стефан Шарбоньє, Жан Кабю (Jean Cabut), Жорж Волинський (Georges David Wolinski) і Бернар Верлак (Bernard Verlhac). Перший, після теракту, номер газети вийшов 14 січня 2015 року накладом понад 3 млн примірників замість звичних 60 тис. На обкладинці був зображений Мухаммед, його щокою котиться сльоза, в руках він тримає знак «Je suis Charlie» (Я ? Шарлі).

У вересні 2015 року Charlie Hebdo опублікував дві карикатури про смерть хлопчика-мігранта Айлана. На карикатурі із заголовком «Ласкаво просимо, мігранти» розміщено зображення мертвої дитини, над тілом якої напис «Так близько до мети». Поряд з дитиною зображено рекламний щит з написом «Акція! Для дітей два меню за ціною одного». Інша карикатура зображує Ісуса, який ходить по воді поряд з потонулим хлопчиком. Малюнок має підпис: «Доказ того, що Європа християнська. Християни ходять по воді ? мусульманські діти тонуть». Ці карикатури також зазнали різкої критики невдоволених.

28

29

 

Автор популярного коміксу «Підвали Лувра» Французький художник Марк-Антуан Матьє (Marc-Antoine Mathieu), любить малювати абсурд. Матьє займається не тільки коміксами, а й графікою, ілюстрацією, афішами, сценографією, створенням інсталяцій та оформленням просторів. Разом зі своїми друзями та колегами він організував креативне агентство у Франції, яке займається створенням афіш і оформленням міста

Автор популярного коміксу «Підвали Лувра» Французький художник Марк-Антуан Матьє (Marc-Antoine Mathieu), любить малювати абсурд. Матьє займається не тільки коміксами, а й графікою, ілюстрацією, афішами, сценографією, створенням інсталяцій та оформленням просторів. Разом зі своїми друзями та колегами він організував креативне агентство у Франції, яке займається створенням афіш і оформленням міста

 

Комікси на будинках

Комікси — справжня гордість Бельгії, що сформувалась у самодостатнє мистецтво. Тут налічують понад 700 авторів коміксів — більше ніж у будь-якій іншій країні світу. У бельгійській столиці є десятки спеціалізованих магазинів, скульптур, графіті, барів і музеїв, присвячених цьому мистецтву. У жодній з країн світу комікси не впливають так сильно на дійсність і уяву людей.

«Маршрут коміксів» у Брюсселі проведе охочих уздовж декількох стін і будівель всією центральною частиною міста, а також районами Laeken і Auderghem з величезними графіті із зображеннями найпопулярніших персонажів франко-бельгійських коміксів. Серед них вам може трапитися Тентен, Смурф, Астерікс, Лакві Люк, Гастон, Джил Джордан і багато інших. Проект був заснований місцевою владою у 1991 році. Влада співпрацювала з бельгійським Центром коміксів, щоб вшанувати довгу історію Бельгійського мистецтва коміксів.

31

32

33

 Читайте також: Борис Філоненко: Робити комікси з національними

героями зараз на часі

Музей коміксів

1984 року була заснована організація Бельгійський центр коміксів. До її складу входили члени професійної асоціації художників, які спеціалізуються на коміксах — переважно німецько- та франкомовні аніматори. Єдиною їхньою метою було домогтися загального визнання для цього (як більшість із них вважає) головного мистецтва. Як тільки відвідувач заходить у центр, він потрапляє у царство уяви і фантазії. Загальна площа музею — 4000 м2. Всі герої коміксів, які тут розміщені, зображені як одна велика сім’я.

Бельгійський центр коміксів (Centre Belge de la Bande Dessin?e), який відкрили у 1989 році, представляє роботи видатних європейських художників, серед яких бельгієць Ерже (автор Тінтіна), творець серії коміксів про смурфів П’єр Кюлліфор (фр. Pierre Culliford, псевдонім Пейо, Peyo) і художник Рене Госінні (Ren? Goscinny), який подарував світові історії про пригоди Астерікса. Найбільш примітною частиною колекції, безсумнівно, є виставка оригінальних замальовок вище перерахованих коміксових геніїв. Крім замальовок, в музеї також можна побачити безліч принтів, відсортованих за датою та жанром. У центрі також є дослідницька бібліотека, де міститься найбільша колекція коміксів у світі.

34

Читайте також: Найзнаменитіші герої франкофонного коміксу. Частина 3

F?te de la BD

З 2010 року на початку вересня у Брюсселі відбувається Фестиваль коміксів (у програмі ? тематичні виставки та події по усьому місту, звукове та світлове 3D-шоу, Парад повітряних куль (Balloon’s Day Parade). Гігантські герої бельгійських коміксів, піротехніка і 3D-декорації, лазерні промені й дивовижні звукові ефекти. В цілому, Фестиваль коміксів (Сomic strip festival) ? це стріп-виставки, екскурсії Брюсселем, концерти та майстер-класи для дітей, книга автографів і зустрічі з авторами, видавцями, фахівцями у книготоргівлі і багато іншого.

Список локацій фестивалю підтверджує, що фламандці справді полюбляють комікси: Бельгійський центр коміксів (Belgian Comic Strip Centre), Музей Ерже в Лувен-ла-Нев (Herg? Museum in Louvain-la-Neuve), Музей Марка Сліна (Marc Sleen Museum), Музей оригінальних фігурок та 3D-коміксів у Брюселі (Moof, Museum Of Original Figurines & 3D Comics in Brussels), Будинок коміксів (The Comic Strip House) та інші.

Анґулем

Якщо коротко і в цифрах, то Міжнародний фестиваль коміксів в Анґулемі (Festival International de la Bande Dessin?e d’Angoul?me) ? це 16 виставкових просторів, 4 кінозали, 280 видавництв, 200 000 відвідувачів, близько 1000 авторів, десятки конференцій і творчих зустрічей. Спеціально для фестивалю створили додаток для мобільних, щоб гості та учасники краще орієнтувалися і нічого не пропускали. У 2016 році відбудеться 43 поспіль фестиваль коміксів в Анґулемі.

25 січня 1974 рік — дата створення Мінародного салону коміксів (Salon international de la bande dessin?e), з якого розпочався фестиваль в Анґулемі. Поштовхом до його заснування стала перша виставка коміксів «Десять мільйонів зображень» (Dix millions d’images), що відбулась у Парижі у 1972 році. Франсіс Гру (Francis Groux), відвідавши її, вирішив більше дізнатися про «дев’яте» мистецтво. Згодом ентузіасти Франсіс, Жан Мардікян (Jean Mardikian) і Клод Молітерні (Claude Moliterni) організували двотижневе свято мальованих історій в Анґулемі. На запрошення Франсіса Гру відгукнулися Уго Пратт (Hugo Pratt, псевдонім — Corto Maltese), Барн Хоггарт (Burne Hogarth, псевдонім — Tarzan), Андре Фракуін (Andr? Franquin, Gaston, Marsupilami) та інші відомі особистості.

У 1984 році на базі Регіональної школи витончених мистецтв була відкрита майстерня коміксів. Тобто зараз у Анґулемі можна здобути вищу освіту за спеціальністю «Художник коміксів».

35

Фестиваль триває 4 дні в середині січня. Протягом фестивалю вручають кілька престижних премій авторам коміксів: Prix du meilleur album, Les Essentiels d?Angoul?me, Grand Prix de la ville d?Angoul?me та інші. Спочатку премії називалися Alfred на честь пінгвіна з «Zig et Puce» Алена Сен-Огана. У 1989 році назва була змінена на Alph-art на честь «Tintin et l?alph-art», останнього випуску Пригод Тінтіна.

З 2003 року премії перейменували на Офіційні премії міжнародного фестивалю коміксів (le Palmar?s Officiel du Festival international de la bande dessin?e). У 2007 році Левіс Трондейм (Lewis Trondheim) створив лева-маскота фестивалю та з 2008 року переможцям вручається скульптурка у формі цієї дикої кішки.

У Франції 43,7% від загального обсягу видання коміксів ділиться на чотири видавничих концерни ? Media-Participations, Gl?nat, Guy Delcourt і Gallimard. Із загальної кількості виданих альбомів 117 альбомів вийшли в світ тиражем більше 50 тис. примірників кожен, включно з беззаперечним лідером продажів, останнім альбомом із серії про Астерікса «Астерікс в гостях у піктів» (Ast?rix chez les Pictes, 2,48 млн примірників), і його найближчим суперником, альбомом «Блейк і Мортімер» (L’Onde Septimus, 445 тис. примірників).

36

Вас неодмінно зацікавить німецький, чеський, болгарський досвід коміксової культури.

Зрештою, і в Україні є свої початки: нещодавно видали графічну повість Франка Герой поневолі. Досить популярними є українські супергерої-військові – патріотична альтернатива голлівудським персонажам

Цього року в Україні було засноване видавництво, що спеціалізується на коміксах “Ірбіс-комікси”, а також пройшов фестиваль популярної культури  Kyiv Comic Con

Читайте також: Три історії про український комікс

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. 18.12.2015 в 7:08 pm

    Дякую за ваші просвітницькі статі.
    Але так хочеться когось «копнути» за о те — «комікс»! Але нема кого! Такої шкоди робите українськім МІ, запроваджуючи цей терміна… Якби ви тільки знали.

    Графічна проз, Мальовані історії.

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

code

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe