Book Art

Ярмарок у Болоньї залишається однією з наймасштабніших подій світу в індустрії дитячої книжки. 2018 року він відбувся у 55-те, об’єднавши 26-29 березня в невеликому містечку на півночі Італії майже 28 тисяч чоловік ­– видавців, агентів, ілюстраторів, письменників, дослідників дитячої літератури та її популяризаторів з понад 100 країн світу. І хоча присутність України на цьому надпотужному майданчику була мінімальною, можемо зарахувати на користь української дитячої літератури одну суттєву перемогу.

Український нон-фікшн перемагає

Однією з головних інтриг Болоньї щороку є оголошення переможців премії BolognaRagazzi Award. Вона вручається з 1966 року в кількох номінаціях. Лауреатів анонсують заздалегідь, на ярмарку ж відбувається саме нагородження та презентації.

У лютому українські літературні та мистецькі кола тішилися звісткою: нагороду BolognaRagazzi Award у номінації «нон-фікшн» здобув знаний український дует ілюстраторів Романи Романишин та Андрія Лесіва (творча майстерня «Аґрафка») із книжковим пізнавальним диптихом «Я так бачу» і «Голосно, тихо, пошепки». Прикметно, що така поважна міжнародна нагорода майже не привернула уваги провідних вітчизняних ЗМІ.

Ось як пояснило свій вибір професійне журі конкурсу: «Темами цієї книжкової пари від мистецького дуету є слух і зір. Наукова інформація та філософські питання вміло поєднуються з ілюстраціями та дизайном видань. Лінія й крапка майстерно переплітаються, щоб перетворити почуття слуху й погляду на знаки, що зображують гармонію та дисгармонію. Рафінована візуальна мова – це вишукана суміш інфографіки від Брайля до Кандинського. Сміливі кольори нагадують перші кольорові методи друку. Загальна композиційна майстерність – виняткова, кожна сторінка пропонує нові форми та несподівані деталі. Завдяки цілковито новому способові подання наукових фактів ці книжки стануть для читачів джерелом несподіванок».

«Про те, який фурор створили ці книжки на виставці, свідчить навіть той факт, що у крамниці на території ярмарку, де продаються всі книжки-переможці, саме ці дві закінчилися у перший же день після обіду. Самі куратори відзначають, що в них таке вперше, а тут ще й книжки не англійською чи французькою, а українською…» – зазначає Оксана Зьобро, керівник відділу маркетингу та зв’язків із громадськістю «Видавництва Старого Лева».

Це вже аж третя нагорода «Аґрафки» в Болоньї: 2014 року дует здобув почесну відзнаку «BolognaRagazzi Award» в категорії для дебютантів Opera Prima за книжку «Зірки і макові зернята», а наступного – відзнаку «Нові горизонти», що вручається за інновації. Було відзначено книжку-картинку «Війна, що змінила Рондо».

«Це світовий рівень ідей, представлень, виконання, прочитання. Романа й Андрій – наші посли доброї волі, роблять Україну відчутно помітною на карті найкращих книжок світу», – коментує Юлія Козловець, кураторка дитячої програми «Книжкового Арсеналу».

Читайте також: Global Illustration Award чекає на найкращі книжкові ілюстрації

Нагороди Болоньї

У номінації «художня література» перемогла французька книжка «L’Oiseau blanc» («Білий птах») письменника Алекса Кусо (Alex Cousseau) та ілюстратора Шарля Дютерта (Charles Dutertre). Це історія зустрічі й зародження дружби двох чоловіків – європейського льотчика-винищувача в Першій світовій війні та корінного американця.

Нагороду Opera Prima за дебют здобула ще одна французька книжка «La plage» («Пляж») чилійської авторки та ілюстраторки Соль Ундурраги (Sol Undurraga). Це історія одного дня на пляжі від раннього ранку до пізнього вечора, учасниками якої є всі, хто прийшов до моря – рибалки, відпочивальники, тваринки.

Переможцем в «інноваційній» номінації «Нові горизонти» 2018 року стала книжка одного з найцікавіших південнокорейських видавництв «Bandal» під назвою «Tree Dancing» від ілюстраторки Bae Yoo Jeong. Книжку вирізняє неординарний формат – сторінки розкладаються у довгу стрічку, на якій в абстрактно-містичній манері змальовано неперервну історію таємного життя дерева.

Другий рік поспіль в Болоньї називають найкращу дитячу книжку про мистецтво. Цього року номінацію розширили до «мистецтво, архітектура й дизайн». Переможцем стала книжка «Cabanes» французького ілюстратора Орельєна Деба (Aur?lien D?bat).

Ще одну нагороду вручають у досить специфічній категорії «Книжки й насінини» для видань на теми, пов’язані з рослинами, природою, біорізноманіттям та сільським господарством. Перемогу здобула ще одна французька книжка «Le Potager d’Alena» («Город Алена») письменниці та ілюстраторки Софі Віссієр (Sophie Vissi?re).

Читайте також: Розпочався прийом заявок на конкурс «Найкращий книжковий дизайн»

Українські видавці на ярмарку і книжкові гіганти

Виставкова площа Болонського ярмарку – 20 тисяч квадратних метрів. На них розмістилися павільйони майже 1400 учасників. Їхня кількість у порівнянні з минулим роком зросла на 8,6%.

Україну на ярмарку представляли кілька видавництв.

Шостий рік поспіль Болонью відвідує «Видавництво Старого Лева». На невеликому стенді наприкінці одного з гігантських виставкових залів – цьогорічні лауреати від «Аґрафки», книжки-картинки Оксани Були, що вже мають кілька перекладів іншими мовами, новинки від Оксани Лущевської, Наталки Малетич та ін.

«Перемога “Аґрафки” вплинула на зацікавлення з боку видавців з різних країн, – зазначає Оксана Зьобро. –  Чимало з них приходили до нас на стенд привітати з перемогою, потримати ці книжки в руках, дізнатися умови купівлі прав, ознайомитися і з іншим асортиментом, який є у Старого Лева. Також спрацювали на виставці і наші попередні домовленості, зв’язки, контакти. Керівник відділу міжнародних прав Іван Федечко за кілька місяців до початку виставки почав перемовини про зустрічі під час неї. Це тривала і кропітка робота, яка базується і на “старих контактах”, і на вмінні шукати нові. Як результат, у нас щодня було близько 15-ти домовлених заздалегідь зустрічей та десь стільки ж імпровізованих чи домовлених в часі виставки. Приємно, що видавцям з різних куточків світу цікаві наші книжки й вони б хотіли б мати їх на своєму ринку».

Неподалік – стенд корпорації «Ранок». «Організація виставки на дуже високому рівні, це стосується абсолютно всіх сфер, і відчуваєш себе комфортно, як удома», – коментує Марина Іщенко, співкерівник проекту 4Mamas корпорації «Ранок».

Ще одне українське видавництво в Болоньї – харківська «Astra publishing».

Чимало країн представлені на ярмарку великими національними стендами. Серед них – Іспанія, Індонезія, Угорщина та ін.

Один із найцікавіших – у Південної Кореї.

«Це вау і ах! – коментує Юлія Козловець. – Паралельна реальність! Таке відчуття, що вони розвиваються за своїм окремим сценарієм, у той час як решта світу формує спільні тренди, запозичують одне в одного ідеї, еволюціонують у спільному творчому просторі. Корейці перебувають якось над усім цим. Тут книжки можуть мати незвичні форми, можуть нетрадиційно відкриватись, бути будь-якого розміру. Ілюстрації ні на що не схожі, суцільний експеримент та альтернатива. Сюжети зрозумілі й незбагнені одночасно. Це заворожує, приголомшує, дивує. На стенді корейців висів папірець, де було зазначено – продаж книжок щоденно з 15:00-16:00. І на третій день вже нічого не залишилось. Тільки неопубліковані ще прототипи. Точно знаю, що буду слідкувати за ними тепер».

Книжка “Ніч іде”. Автор та ілюстратор – Jooribyul. Південна Корея

«Із французького стенда, здавалося, я не зможу піти ніколи. Вразили кількістю чудових книжок видавництва Тайланду, Кореї, Тайваню, Японії»,  –  зазначає журналістка і продюсерка Анна Радомська.

Найбільші площі окупували книжкові гіганти на зразок Gallimard чи Penguin Books.

Читайте також: Відомі переможці премії Андерсена

Акценти Болоньї-2018

Болонья – це передусім майданчик для купівлі і продажу прав. Також – платформа, на якій ілюстратори і видавці знаходять одне одного. Проте ярмарок концентрує навколо себе й провідних експертів, готових ділитися в межах конференцій досвідом щодо інноваційних напрямів і питань розвитку дитячої літератури та книговидання.

Ярмарок 2018 року серед іншого зосередився на популяризації читання, виданнях для дітей про мистецтво, архітектуру і дизайн, питаннях ідентичності та розмаїття в ілюстрації та ін.

Перша європейська конференція незалежних книгарень

У межах ярмарку відбулася Перша європейська конференція незалежних книгарень за участі кількох провідних редакторів європейських видавництв, представників профільних ЗМІ та національних секцій IBBY.

Одна з найпопулярніших дитячих книгарень у Болоньї. У вітрині – книжки, які отримали нагороди та відзнаки Ярмарку

Кількість незалежних книгарень в Європі суттєво зросла впродовж останніх років, констатували експерти. У самій Італії таке зростання спостерігається як у великих, так і маленьких містах. Незалежні книгарні стають центрами дозвілля й культурного життя, пропонуючи не лише вибір книжок, але й різноманітні заходи, допомагають налагоджувати зв’язки між школами, бібліотеками та іншими інституціями.

За даними італійських видавців, незалежні книгарні є кращими каналами для продажу книжок, ніж мережеві. Їхні працівники більше обізнані з контентом та краще виконують роль консультантів, вони пропагують книжки за допомогою різних заходів і презентацій.

Карла Поезіо – жінка, без якої не було б Книжкового ярмарку в Болоньї

На початку 1960-х років літературна критикиня Карла Поезіо повернулася із книжкового ярмарку у Франкфурті з думкою, що міжнародна видавнича спільнота готова до ярмарку дитячої книжки не меншого масштабу. Вона стала одним із засновників Книжкового ярмарку в Болоньї та присвятила його розвиткові понад 50 років свого життя. Карла Поезіо померла у травні 2017 року. Болонья-2018 вшанувала її доробок спеціальною конференцією.

Читайте також: Відома лауреатка премії Астрід Ліндґрен

Ринок аудіокнижок для дітей

За останній рік міжнародний ринок аудіокнижок зріс на 30%, зазначили фахівці. Дослідження американського ринку показують, що близько 50% слухачів аудіокнижок – люди віком до 35 років. За останні три роки в США вийшло близько 40 тис. аудіокнижок. Вони стабільно приносять таким видавничим гігантам, як HarperCollins, Hachette, Simon & Schuster, Penguin Random House, суттєві прибутки, тоді як продажі електронних книжок скоротилися приблизно на 5%.

Читайте також: The Tokyoiter: столиця Японії очима ілюстраторів

Почесний гість – Китай

Китай став почесним гостем Болоньї-2018. Його представляли понад 100 офіційних учасників з 3000 найменувань книжок та виставкою робіт близько 30 ілюстраторів. Офіційний стенд країни не уникнув державного офіціозу. Серед представлених книжок чималий відсоток звучав доволі традиційно.

Проте головний акцент Китай робив зовсім не на цьому. Країна в усій красі продемонструвала власні поліграфічні та цифрові потужності, вкотре переконавши, що залишається одним зі світових  лідерів у даних галузях.

«Вони показали, до якої міри відстають від руху технологій не тільки українські видавці, а й західні. Оздоблення книжок світлодіодами, самоскладальні поп-апи з ґумками, ультрафіолетові чорнила, доповнена реальність, учасником якої стає читач – усе це робить дитячу літературу конкурентоздатною у світі ґаджетів», – коментує Ілля Стронговський, співзасновник видавництва «Видавництво».

Читайте також: Обрали найкращі книжкові проекти Ukrainian Design: the Very Best of 2017

Виставка ілюстраторів

Щороку в межах ярмарку відбувається виставка робіт найкращих молодих ілюстраторів з усього світу. З 2009 року на одного з них, обраного найкращим, чекає винагорода на суму 15 тис. доларів. Цього року на розгляд журі свої роботи надіслали понад 3 тисячі ілюстраторів віком до 35 років з понад 72 країн. Було обрано 77 робіт, які й представили на виставці.

«Не можу сказати, що ілюстрації, які перемогли в головному конкурсі виставки, дуже вразили. Мені також, як і торік, тенденції в обраних ілюстраціях здалися легкими, провокаційними та гіпертрофовано недбалими. Але мимоволі замислюєшся, що ж буде далі? Наскільки ще недбалішою й легшою може стати обрана ілюстрація на цьому конкурсі наступного року? Від очевидності такого вибору стає, чесно кажучи, трохи нудно. Хоча мені особисто здалося, що найкращою книжкою була, звичайно, книжка Аґрафки, яка залишається приголомшливо глибокою і людяною, досліджуючи досить абстрактні для дітей теми», – коментує ілюстраторка Анастасія Шигаєва.

«Цього разу я трохи по-іншому відреагувала на тенденції в дитячій ілюстрації, які демонструє Болонська книжкова виставка. Мене не зачіпала концентрація шедеврів, захват минув. Знаєте, із чим це пов’язано? З розумінням того, що вся та краса ілюстрацій, які так сильно надихають на цій виставці дорослих, насправді не завжди зрозуміла й потрібна самим дітям. Між зустрічами з видавцями я намагалася знайти дитячу книжку. І знаходила її не на виставці ілюстраторів або призовому стенді, а в невеликих каталогах видавництв. Дитячі книжки, які отримали призи – візуально витончені, експресивні, цікаві, актуальні, політкоректні, інноваційні, але не дитячі. Це дуже якісні дизайнерські й художні рішення. Форма книжки, ракурси об’єктів, кольорова гама можуть бути незрозумілі, нудні або навіть агресивні для дитини. Ключ до вирішення полягає в тому, щоб при створенні дитячої книжки проводити дослідження тієї вікової групи, для якої створюється книжка. На це потрібен час і сили для інтерактивної роботи з дітьми, спілкування з дитячими психологами або вчителями», – ділиться враженнями ілюстраторка й видавчиня Тетяна Горюшина.

Головну нагороду здобув хорватський ілюстратор Венді Верніч (Vendi Verni?), якого журі відзначило за унікальний «голос», вміння поєднувати різні техніки та розвивати традицію, переосмислюючи її.

Взаємопошуки

Для ілюстраторів дитячих книжок Ярмарок дитячої книжки в Болоньї – мекка, в якій можна отримати масу корисних контактів і, не виключено, що й престижного видавця. Саме тому тут можна спостерігати довжелезні черги на портфоліо-рев’ю.

«Метою моєї поїздки було зустрітися з редакторами та арт-директорами видавництв і надихнутися новими книжками, тому всю поїздку я намагалася балансувати між годинами в чергах, щоб провести портфоліо-рев’ю, та переглядом книжок і робіт фіналістів, – розповідає українська ілюстраторка Інна Руда. – Як не дивно, ці години в чергах були не марними — я отримала відгуки видавців, з якими б дуже хотіла співпрацювати. І хоча дуже часто це було пояснення, чим їм не підходить моє портфоліо, це також було дуже корисним, адже до того я активно надсилала портфоліо в ілюстраторські агенції й видавництва, і отримувала у відповідь нічого, або відмову, а це дуже демотивувало, бо здавалось, що я пишу в чорну діру. Але після розмови з видавцями виявилося, що частина з них працюють тільки через агенції, а інші розглядають тільки портфоліо, що надійшли поштою».

Українська ілюстраторка Євгенія Гайдамака за підсумками Болонського ярмарку склала список порад для українських ілюстраторів.

Читайте також: Дитячі книжки у форматі поп-ап: тренди, історія, шедеври