Book Art

Після продажу 325 млн копій книги про пригоди Астерікса, перекладу коміксів на понад 100 мов і діалектів, величезної кількості мультиків, фільмів та відеоігор, а також тематичного парку атракціонів у передмісті Парижа, Астерікс може вважатися найзнаменитішим галлом в світі! Після нього найвідомішими героями коміксів є Смурфики: були часи, коли навіть в Україні вони потрапляли чи не у кожен «Kinder surprise». У трійці лідерів також творіння бельгійського художника Ерже (псевдонім Жоржа Проспера Ремі) — Тентен і його пес Мілу.

Читомо продовжує вас знайомити із найвідомішими франкофонними коміксами, так званими BD (читайте першу частину теми, щоб дізнатися, що таке BD).

«Пригоди Тентена» (Les Aventures de Tintin)

Ця історія відомого коміксиста Ерже оповідає про журналіста невизначеного віку на ім’я Тентен, який подорожує світом разом зі своєю собакою фокстер’єром Мілу. Книжку переклали 50 мовами, а також був знятий фільм «Пригоди Тентена. Таємниця єдинорога» (The Adventures of Tintin: Secret of the Unicorn, режисер Стівен Спілберг, 2011). Перша публікація з’явилася 1929 року на сторінках тижневика «Двадцяте сторіччя для дітей» (Le Petit Vingtieme, додаток до газети «XXe si?cle»). Цього ж року опублікували перший альбом «Тентен в країні Рад» (Tintin au pays des Soviets).

З 1930 по 1976 роки Ерже створив 24 альбоми про пригоди репортера і його друзів (останній залишився незавершеним). Під час Другої світової війни видання «XXe si?cle» припинило свою діяльність, і Ерже розпочав співпрацю з газетою Le Soir, що дотримувалась профашистських позицій. Після війни художнику вдалося очистити своє ім’я від звинувачень у колабораціонізмі, оскільки в період окупації він свідомо уникав будь-яких політичних мотивів у своїй роботі.

Гастон Лагафф (Gaston Lagaffe)

1957 року шеф-редактор Spirou підказав бельгійському художнику і автору коміксів Андре Франкіну (Andr? Franquin) ідею нового персонажа, Гастона Лагаффа.

Серія присвячена повсякденному життю Гастона Лагаффа (чиє прізвище приблизно означає «сісти в калюжу», або «тюхтій»), — ледачого офісного працівника-невдахи, що обіймає дрібну посаду в офісі Spirou. Однак читачі вподобали героя, і він став одним з найвідоміших творінь Франкіна. З 1980-х персонаж застосовується на різноманітному мерчандайзі. Гастона Лагафа іноді вважають першим антигероєм в історії коміксів через те, що він позбавлений усіх талантів, притаманних героям.

Читайте також: Франкофонний комікс: про старе і нове. Частина 2

 «Астерікс і Обелікс» (Ast?rix et Ob?lix)

Перший комікс про Астерікса створили французький художник Альбером Удерзо і письменник Рене Госіні, і він вийшов у журналі «Пілот» 1959 року. Там же з’явилися друг Астерікса Обелікс і пес Ідефікс. Це чудове тріо за допомогою чарівного зілля, звареного друїдом Панораміксом, веде боротьбу з римлянами, що на чолі з Цезарем увійшли в Галлію.

33 основні книги і збірки коміксів нині перекладені на понад 100 різних мов та діалектів (включно з латиною і давньогрецькою). Секрет популярності Астерікса в тому, що цей образ відповідає вимогам аудиторії різного віку і різних національностей: візуальні геги (від англ. gag — жарт, комічний епізод) розважають дітей, а на дорослих розраховані жарти, з грою слів (наприклад, в іменах головних героїв) і пародіюванні сучасності.

Читайте також: Борис Філоненко: Робити комікси з національними героями зараз на часі

«Мелюзіна» (M?lusine)

Це бельгійський комікс про життя молодої відьмочки, що навчається у школі магії. Її авторами стали художник Кларк (Clarke) і письменник Франсуа Жильсон (Fran?ois Gilson). Комікс вперше з’явився у журналі Spirou 1992 року, на п’ять років випередивши Гаррі Поттера. З 1995 року пригоди Мелюзіни публікуються в Dupuis (?ditions Dupuis S.A. — бельгійське видавництво коміксових альбомів та журналів) — 23-й альбом вийшов 2015 року, а вихід 24-го планують на наступний.

Читайте також: Томаш Прокупек про чеський комікс як мрію про Захід

«Тітоф» (Titeuf)

Історія про хлопця на ім’я Тітоф вигадана і написана женевським художником Філіпом Шаппуі (Philippe Chappuis), який працює під псевдонімом Zep. Цей комікс, що почав видаватися 1993 року, дозволяє поглянути очима дитини на події в світі, на проблеми дорослих та інше. Цю історію екранізували в 250-епізодному серіалі і одному повнометражному мультфільмі.

Читайте також: «Маленький засранець» та інші німецькі комікси

«Персеполіс» (Persepolis)

Автобіографічна серія BD, що зробила ілюстраторку Маржан Сатрапі (Marjane Satrapi) знаменитою. Дитинство, підлітковий вік, юність і вимушена еміграція ? все це на тлі іранської революції 1978-1979 років, адже Сатрапі народилася в Ірані. До речі, вона походила аристократичної родини, коріння якої йшло від королівської династії, що правила Іраном з 1781 по 1925 роки.

Однак для неї це королівське походження — не більше, ніж привід для романтичних фантазій, які досить швидко розбиваються об жорстоку дійсність. У країні панує тоталітарний монархічний режим, батьки поділяють ідеї комунізму і беруть участь у цивільних заворушеннях. Переворот в країні не призводить до обіцяного спокою, і в 1983 році Маржан доводиться покинути Іран: вона їде вчитися до Європи. Однак на благополучному Заході Маржан зіштовхується з новими проблемами, тепер уже міжкультурними. У таких умовах вона дорослішає.

Авторка «Персеполіса» отримала гарну художню освіту і, володіючи вмінням хорошого оповідача, змогла не лише сама звільнитися від наболілих, болісних спогадів, а й дала моральну підтримку багатьом, хто теж став жертвами політичних катастроф другої половини минулого століття. Чотиритомник «Персеполіс», перше видання якого опублікували у Франції з 2000 по 2003 роки, майже миттєво став бестселером не тільки у Франції, але й у всій Європі.

Сьогодні книга перекладена 17 мовами, а в США «Персеполіс» входить до навчальної програми більш ніж 160 коледжів і університетів. Однойменний мультфільм, як і книга, став лауреатом безлічі престижних конкурсів і премій.

Читайте також: Комікси Болгарії, або як не зустрілися стомлені динозаври і юні птахи

«Смурфи» (Smurfs / Les Schtroumpfs)

А цей комікс про вигаданих маленькмх істот небесно-блакитного кольору, що живуть в лісах середньовічної Європи. Про перших смурфів світ дізнався завдяки бельгійському мультиплікатору П’єру Калліфорду (Pierre Culliford), псевдонім якого Пейо (Peyo), який використовував цих персонажів у своїх коміксах. Але сюжетна лінія «Смурфів» була надто простою, і Пейо написав 1958 року нову історію – «Порятунок чарівної флейти», що спричинила справжній бум і моду на смурфів. А вже у 1965 року смурфи підкорили телебачення.  Їхнім пригодам присвятили перший півторагодинний чорно-білий мультфільм, що складався із 7-ми короткометражних серій. Англійською мовою його переклали аж 1983 році.

Ще одним з яскравих моментів у smurfs-історії стала рекламна акція «Smurfs-Renault», коли у жовтні 1978 року smurfs-іграшки отримували клієнти цієї компанії у всій її мережі бензозаправок в Австралії, Новій Зеландії і Великобританії. Відтоді багато з фігурок, подарованих «Renault», неодноразово змінили власників, щоб осісти в приватних колекціях жителів усього світу.

До речі, читайте про експериментаторський комікс Франції у частині №2.

Читайте також: Мар’яна Кондзелка: Виправдовуємо комікси перед дорослими, а діти в захваті

Це третій матеріал із серії, що знайомитиме нас з франкофонним коміксом