21 лютого в рамках конгресу «Промоція літератури в Україні» виступив Григорій Семенчук, поет та програмний директор Міжнародного літературного фестивалю в рамках «Форуму видавців у Львові». Він розповів про особливості роботи літературних менеджерів, творчих людей і можливість монетизації, а Читомо записало.
Цього року тема Форуму видавців – «Культура vs Пропаганда». Тема була обрана після повернення з минулорічного Лейпцизького ярмарку. Ми зрозуміли, що мусимо переходити із площини культури у площину політики, площину розповіді про Україну. Хай це і розповідь про її літературу та культуру, але все одно це політика. Будь-які культурні речі, які робляться у такий складний час, змінюють ставлення до нашої країни у світі.
Важливий промоційний момент для нас – це дискусії, які відбуваються щодватижні у Києві. Вже відбулося дві дискусії. Перша була присвячена темі літератури, дискутували Ірена Карпа та Любко Дереш. Після того була розмова про суспільне мовлення, у якій брали участь Зураб Аласанія та Олександр Ткаченко. Такі події плануємо проводити аж до серпня. Вони будуть присвячені артикуляції проблеми пропаганди і тому, як культура має співвідноситися з пропагандою.
Читайте також: Олесь Доній і Катерина Ботанова про пропаганду
Цього року ми доєдналися до нового проекту під назвою «Місяць авторського читання». Він був задуманий у місті Брно видавництвом «Повітряні млини». Українські та закордонні письменники приїжджають до Брно, звідти їдуть до Острави, далі до Кошице, потім у Львів та зрештою у Вроцлав. У кожному місті відбуваються читання творів. Цього року ми маємо 31 учасника з України. Польську літературу в Україні хоча б трохи знають, а от з чеською та словацькою знайомі набагато гірше. Тож ми сподіваємось, що це дасть поштовх і для видавців іноземної літератури тут, в Україні, і для видавців закордоном, які цікавляться українською літературою.
Унікального рецепту того, як зробити фестиваль, немає. Але є певний кістяк, якого потрібно дотримуватись. Я впевнений, що серед вас немає кваліфікованих культурних менеджерів, оскільки з цим в Україні є велика проблема: у нас відсутні офіційні інституції, які готують таких фахівців. Для мене було незвичним те, що я мусив з письменника стати менеджером. Надзвичайно важливо зберегти максимальний баланс креативності і прагматичності.
Жоден фестиваль не робиться без ідеї, мети, розуміння цільової аудиторії. Однак ми повинні не лише давати людям те, чого вони хочуть, а й трошки піднімати їх культурних рівень. На нашому фестивалі можна одночасно сходити на зустріч і з Люко Дашвар, і з Зиґмунтом Бауманом. Ми повинні зважати на різні аудиторії.
Однією з хороших рис організаторів культурних подій є непередбачуваність. Необхідно дивувати свою аудиторію. Ми проводитимемо Форум вже 22-й раз, тому щоразу робити це стає все складніше. Але, на щастя, суспільство змінюється, з’являються нові речі, тому нам вистачає ресурсів, аби показати щось нове.
Читайте також про ярмаркову й бізнесову складову
Форуму видавців №21 «Революції не сталося»
Неможливо точно спрогнозувати цільову аудиторію і кількість відвідувачів. Наприклад, ви організовуєте прекрасну дискусію «Культура vs пропаганда», і раптом виявляється, що інша людина організовує майже таку саму подію, у той самий час, з такими ж спікерами. Хочеться плакати, так? Але, як показує практика, людей вистачає на всіх, головне – правильно займатися промоцією.
Часто буває, що на деяких письменників приходить п’ятеро людей. Буває, що приходить одна людина. Цього ніхто не може спрогнозувати. Але інколи ця одна людина є набагато важливішою, ніж 200-300 людей, які приходять на Сергія Жадана чи Юрія Андруховича. Ця людина може змінити мету цього читання. Наприклад, може виявитися, що це власник закордонного видавництва. І український письменник матиме шанс показати себе.
Для мене не існує людей, які не вміють користуватися табличними редакторами. Якщо ви менеджери, то ви повинні знати Excel.
Надзвичайно важливим частиною підготовки фестивалю є пошук ресурсів, формування програми, логістика, робота з середовищем. Потрібно хоча б приблизно уявляти, скільки часу потрібно для кожного завдання. Зрозуміло, що якщо ви робите щось вперше, то пошук ресурсів займатиме левову частку. В якийсь момент потрібно усвідомити, чи буде взагалі відбуватися подія чи не буде.
Дуже часто наші плани залежать від творчих людей, наприклад, письменників. Ти знаєш, що тобі сьогодні мали надіслати текст, а його немає. Було декілька разів, коли я збирав речі, купував квиток, телефонував цій людині і казав: «Я вже купив квиток. Я приїду до тебе, якщо ти мені зараз не надішлеш текст». Кілька разів це спрацювало. Звісно, нікуди я не їхав, ніяких квитків не купував, але такі психологічні прийоми часто спрацьовують.
Читайте також: Форум видавців #21:
960 подій, тематичні майданчики й зіркові гості
З пошуком ресурсів в Україні завжди було непросто. Зараз ситуація ще ускладнюється. Ресурси – це не тільки гроші. Це і консультації, і організаційна підтримка, і послуги. Якщо ви організовуєте подію вперше, для вас важлива будь-яка підтримка, навіть якщо вона вам не потрібна. Бо якщо люди хочуть з вами працювати, треба на них зважати. Саме ці люди забезпечать промоційний ефект.
Окрім пошуку ресурсів, потрібно монетизовувати наші події. Це непросто, але це необхідно. Якщо ми будемо йти шляхом, що література – це щось безкоштовне, за що не потрібно платити, то літературних подій ставатиме все менше і менше.
У різних країнах існують різні моделі співпраці держави та культурних інституцій. В Україні державна підтримка залежить від регіональних особливостей: у Львові з цим трошки легше, в Кіровограді трошки важче.
Треба пам’ятати, що є люди, які люблять виступати, і люди, які цього не люблять. Потрібно якомога більше дізнаватися про своїх учасників. У цьому неможливо уникнути помилок, адже ми працюємо з творчими людьми.
Важливо говорити про свою подію постійно, використовувати для цього будь-які інформаційні приводи. Не лише проводити кампанію у ЗМІ, а й робити якісь події. Наприклад, минулого року ми мали зробити виставку до дитячого фестивалю спільно зі спілкою ілюстраторів Pictoric. І попри те, що фестиваль відмінили, ми все ж таки розмістили виставку на площі Ринок. Вона простояла там близько трьох місяців. Ми отримали дуже потужний фідбек.
Немає неважливих інструментів промоції: телебачення, радіо, газети, проводове радіо, інтернет-радіо – нам потрібно все. Для мене популярність тієї чи іншої події вимірюється не аудиторією, яка постійно ходить на літературні події, а аудиторією, яка вперше прийшла на подібні заходи.
Під час проведення фестивалю найголовніше – зберігати спокій. До початку події потрібно займатися тренуванням власної нервової системи. Всі проблеми, що виникають, необхідно вирішувати максимально швидко. І головне – показувати, що все добре. Коли ви демонструєте впевненість, то і письменники відчувають більше мотивації та натхнення для участі у фестивалі.
Дізнавайтеся про інші заходи під час конгресу «Промоція літератури в Україні», зокрема про варіанти співпраці з посольствами й думки експерта Миколи Скиби про інтелектуальну книжку.
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook