Новини

Головним досягненням цьогорічного українського стенду на Франкфурському книжковому ярмарку стало те, що він був не лише репрезентативним, але й залучив у спільний експонентний простір видавців, які раніше надавали перевагу окремим стендам. Цього ж разу, склалося враження, що опинитися на національному стенді хотіли навіть ті, хто не зважив на можливість там бути. Саме тут відбувалась активна комунікація та літературно-мистецька програма. 

Цьогоріч ми стали свідками однієї з перших, і схоже, успішних спроб України відвідати ярмарок зі стендом. Уперше співпрацювали державні та громадські інститути: Міністерство культури, Міністерство закордонних справ, Мистецький Арсенал, Meridian Czernowitz, Форум Видавців і Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, Генеральне Консульство України в Німеччині, Ізоляція, Я Галерея, Інститут книги, Фонд родини Загорій.

Серед експонентів, які взяли участь на стенді – 18 видавництв. Мистецька література була представлена видавництвом «Родовід» (яке має уже солідний досвід на міжнародних книжкових ярмарках – від європейських до американських) та «Атлант», що представило іміджевий проект «Ukraine. The Best», а також видавництво «Основи», яке привезло свою сміливу колекцію художньої літератури й нон-фікшну, яку не соромно поставити на фронтальну полицю і заявити про себе не лише літературно, але й естетично, до того ж – українськими іменами.

Дитячі книжки представили традиційно «Видавництво Старого Лева», без яких, схоже, вже не можна уявити жодну важливу міжнародну витсавку, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке поїхало на Захід, щоб продовжити завоювання східних ринків, «БЕТ», «Апріорі», а окрім того – «Веселка», активне відродження якого почало віднедавна супроводжуватися й міжнародними виїздами. Особливу увагу на полиці «Веселки» звертали східні видавці та літагенти, а також з особливою ностальгією – українська діаспора. Графічні романи привезли «Nebeskеy», були представлені й універсальні «Либідь», «Самміт-книга», «Навчальна книга – Богдан», «Фоліо». Агенція культурного розвитку показала детективи й романи.

Без фізичного місця, але з можливістю проводити перемовини на українському стенді також були «Artbooks», «Double A», «Nebo BookLab», «Wise bee». У партнерстві з Франкфуртською книжковою виставкою Книжковий Арсенал провів speed-dating українських видавців і видавців із Сербії, Грузії, Болгарії, Польщі, Чехії. Також була проведена екскурсія по українському стендові і мінілекція про український книжковий ринок.

З окремими стендами були також представлені ще 12 видавців, зокрема: «Vivat», «Астра»,  «АССА», «Наш формат», «Видавництво Старого Лева», «Картографія», «Фонтан казок», «Глорія», «Ранок», «ЕЛВІК», «УЛА» тощо. «Добра листівка» також стояли окремо, проте встигали волонтерити й на найціональному стенді.

Візуальну концепцію проекту розробила арт-директорка Мистецького Арсеналу Альона Соломадіна, лейтмотивом стенду стали кольористика Флоріана Юр’єва.

Архітектурні концепти Казимира Малевича, який став цьогорічною сенсацією для України і світової мистецької спільноти, лягли в основу побудови стенду. Сталося це передусім завдяки відкриттю його педагогічного спадку, що побачив світ завдяки видавництву «Родовід», в якому вийшла книга «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930». Концепція побудови простору – заслуга МЗС, до розробки долучилося видавництво «Родовід», платформа культурних ініціатив IZOLYATSIA (архітектор Олександр Манукьянс), майстерня «Я Дизайн», продакшин-менеджер Віталій Кириченко.

Важливим акцентом стенду стали полиці від Гете-Інституту та Книжкового Арсеналу, співзасновників конкурсу на Найкращий книжковий дизайн, де були виставлені топ-10 переможців. Тут можна було спостерігати, як маркетинговий механізм «перемога в конкурсі» працює на міжнародному ринку: саме про ці книжки найчастіше запитували на стенді, а деякі з них, за результатами участі, цілком можливо, будуть перекладені іншими мовами. Побачимо, який результат матимуть українські переможці The Beauty and the Book.

Проте найцінніший здобуток національного стенду – в тому, що це прекрасний досвід та база для ведення діалогу в наступні роки. 

Читомо розпитало видавців про:

• результат цьогорічного Франкфуртського ярмарку для видавництв

• виставковий / інший досвід, цікавий для українського книговидання

• цьогорічну активність України та українських видавців на FBF

Лілія Омельяненко, 

співзасновниця брендів «Добра листівка», «Невпинно» та «Видавництво»:

Юлія Орлова,

генеральна директорка видавництва «Vivat» (Харків):

Ми не вперше беремо участь у Франкфуртському ярмарку, готуємося до неї задовго і ґрунтовно. У нас була призначена і узгоджена маса зустрічей з літературними агенціями та видавництвами, є багато домовленостей на продаж авторських прав на наші книжки в інші країни світу.

Я рада, що у нас купують права як і наші давні клієнти, так і з’являються нові. Це говорить про однозначний інтерес до тих книжок, які ми створюємо самі. На сьогодні ми продали авторські права в 21 країну світу. Я задоволена цим результатом.

Цьогоріч ми отримали запрошення Бізнес-клубу долучитись до публічної дискусії з метою обговорення трендів розвитку в кожній з країн, перспектив ринку тощо. Це дуже цікавий досвід обміну думками, обговорення загальних проблем і методів їх вирішення. До речі, як з’ясувалося, попри масу відмінностей у специфіці країн, проблеми у всіх практично однакові!

Стенд України цього року був дуже креативний. Очевидна робота професіоналів, і це не може не радувати. З точки зору представленого контенту і подієвого наповнення – напевно, ще є куди рухатися.

Іван Федечко,

менеджер з авторського права у «Видавництві Старого Лева» (Львів):

Про досягнення цьогорічного ярмарку можна буде чіткіше говорити через декілька місяців. Зараз багато післявиставкової роботи, від якої напряму залежатимуть майбутні результати. В перший же тиждень після ярмарку ми отримали декілька пропозицій щодо видання книг Видавництва Старого Лева закордоном. На виставці провели кілька десятків важливих зустрічей із постійними та потенційними партнерами.

Завдяки організаторам Франкфуртського ярмарку та Goethe-Institute цього року мали можливість відвідати зустрічі та цікаві лекції від Бізнес-клубу Франкфуртського книжкового ярмарку. Протягом більш як тижня до початку виставки моя колега Катерина Міхаліцина стала учасницею Frankfurt Fellowship Programme, що сфокусована на обміні інформацією, професійному діалозі та налагодженню зв’язків між учасниками програми та ключовими гравцями німецького видавничого ринку. Безперечно, саму участь на виставці можемо вважати більш як успішною.

Активність українських видавців та їхня зацікавленість участю у ярмарку не може не тішити. Все, що нам потрібно – це не збавляти обертів і з кожним роком підвищувати ефективність таких робочих поїздок. Слід також набратися терпіння, адже для того, щоб бути справді поміченими на міжнародній арені, потрібна багаторічна праця.

Читайте також: Франкфуртський книжковий ярмарок: де варто було б бути

Антон Мартинов,

директор видавництва «Наш Формат» (Київ):

Цього року мене зі стендом «Нашого Формату» запросили на виставку Міністерство закордонних справ й адміністрація Франкфуртського книжкового ярмарку. Головна мета – навчання, обмін досвідом, налагодження співпраці з новими і постійними закордонними партнерами. Поки у нас в портфоліо дуже маленький відсоток прав, які ми могли б запропонувати світу, і вони були б цікаві на глобальному рівні.

Тільки з 2018 року ми матимемо подібні книжки й активно працюватимемо над продажем прав закордон. Результат цієї виставки – понад 70 нових візиток потенційних нових партнерів, величезна кількість цікавої і потрібної інформації.

Досвіду за ці 10 днів перебування накопичено дуже багато. Ми всі звикли варитися в одному борщі і жалітися, що він без м’яса… Цього року запросили понад 20 учасників з різних країн світу, і попри те, що кілька людей не змогли доїхати до Німеччини, я міг поспілкуватися із представниками абсолютно різних культур: Східна Європа, Азія, Африка, Латинська Америка.

Ви розумієте, як це, коли в країні не залишилось ЖОДНОЇ книгарні?.. Як так? А в Зімбабве це реальність. Розумієте, що видавати книги рідною мовою – означає, що ти опозиціонер?.. Білоруська реальність… У світі є країни, де непогані нові книжки коштують десяток центів. На Кубі, із місячною зарплатою в 9 доларів – це буденність. Після великої кількості подібних цікавих історій ти розумієш, що ми ще не пробили дно.

Але головне, вважаю, що вдалося побачити багато моментів з організації подій і такої величезної виставки наочно. Дуже корисний досвід, на мою думку. Ти бачиш, як будується весь ярмарок, це нагадує величезний мурашник, але без хаосу, а з чіткими правилами, інструкціями і професіоналізмом виконавців.

Український десант був помітний і значний за кількістю. Для мене це всього лише другий виїзд у Франкфурт, але прогрес у порівнянні з минулим роком помітний на око. Креативний стенд, значно більше англомовного персоналу на стенді. Проблема, на мою думку, була з асортиментом, що був представлений на національній експозиціїї – він не репрезентував нашу країну повністю. Думаю, що цю проблему можна легко виправити наступного року, тим більше, до організаторів національного стенду має бути значно більше довіри, ніж було цього року, коли дехто взагалі відмовився від участі у спільному стенді, пам’ятаючи події минулорічної давнини.

Вікторія Михайлова,

директорка ГО «Агенція культурного розвитку» та міжнародної платформи «Літмайданчик» (Київ-Франкфурт):

Я дуже задоволена результатами цьогорічного ярмарку. Мала переговори з іноземними (Румунія, Болгарія, Сербія) і також українськими видавництвами щодо співпраці у новому проекті «Агенції культурного розвитку». Ми шукаємо авторів та ілюстраторів для дитячої аудиторії. Ми також нині займаємося перекладом історичного роману українського письменника Богдана Коломійчука «Людвисар. Ігри вельмож» німецькою мовою. Під час ярмарку були проведені переговори з кількома видавництвами щодо видання перекладу у Німеччині.

Вразила якісна організація події, все було розплановано і вчасно. Цікаво було подивитися на стенди інших країн, видавців. Цей досвід можна впроваджувати і в Україні під час підготовки та проведення подій на книжкових ярмарках та організації стендів.

Цього року Україна мала дуже гарний стенд, продуману програму подій, яка була цікава не лише гостям  з України та діаспорі. Через те, що на стенді регулярно проводили різноманітні події та було людно, це притягало до нас і видавців з інших країн, а також простих відвідувачів.

Максим Прасолов,

директор видавництва «Nebeskеy» (Київ):

Понад 20 перемовин, зустрічей із видавцями, попередні домовленості про видання українських книжок у трьох країнах, домовленності про купівлю прав на видання українською п’яти книжок.

Саме так, print–on–demand – це тренд, дуже багато технологій е-book розвиває традиційне виробництво та збільшує наклади книжок. Графічна проза в Німечині є фронтиром розвитку ринку, складає лише 3%, але зростає швидше за інши сегменти.

Українському стендові бракувало сенсів, програм та розуміння присутності на Франкфуртському книжковому ярмарку. Не було спільної програми, все виглядало дуже фрагментарно. Але вперше Україну було помітно, принаймні завдяки формі. Треба відпрацювати матрицю сенсів, програму, спільні меседжі.

Читайте також: Українські видавництва про професійний тренінг від Франкфурту

Ірина Руденко,

директорка ДНВП «Картографія» (Київ):

Вважаю, що результат нашої участі у ФКЯ не гірше за результат минулих років. Проведено 11 переговорів. Є домовленість про купівлю прав на 4 видання. Сподіваюсь, що в середині листопада наші карти будуть продаватися на Amazon (нарешті).

Не можна в нашій галузі переносити 100 % досвід європейських та американських картографічних фірм для нас. Інші можливості, інші замовлення від держави, інші потреби.

Я мало була на стенді України, але мені здається, що такого гарного стенду я за 22 роки відвідування ФКЯ ще не бачила. Бачила як багато відвідувачів було у «Фонтана казок», «Вівата», «Ранку, «Доброї листівки». Особлива подяка – Міністру культури та консульству України. На жаль, кількість учасників нашого картографічного залу скорочується, і все більше картографічних класичних видавництв припиняють свою діяльність. Все входить в цифру та інтернет.

Елеонора Сімонова,

директорка видавництва «Нора-Друк» (Київ):

Я представила новинки нашого каталогу німецьким, австрійським, швейцарським, французьким видавцям. Є певна зацікавленість романом Євгена Положія «5 секунд, 5 днів», тепер треба працювати далі – надати уривки, перекладені різними мовами, детальний синопсис.

Було б дуже добре, якби почала працювати програма підтримки закордонних перекладів при українському Інституті книжки, це знижує ризики видавця закордоном під час видання нового автора, але поки що ця програма не працює.

Також у мене були зустрічі з нашими французькими агентами, які підтвердили, що готується продаж прав на твір Маркіяна Камиша «Оформляндія або Прогулянка в Зону» в Італію. Мала зустріч з перекладачкою і французькою агенткою Іриною Дмитришин. Завдяки її рекомендації провели переговори щодо придбання прав на твір французької письменниці Мейліс Керангаль.

З італійськими агентами обговорили деталі придбання прав на твір Франчески Меландрі «Ева спить». Інша італійська агентка представила мені на розгляд новинки італійського ринку. Зустрілася з норвезьким видавцем стосовно придбання прав на новий твір Кріса Тведта. Побачила цікаві ідеї стосовно оформлення виставкових стендів, дещо можна буде використати на наступному Книжковому Арсеналі, якщо вдасться розширити нашу виставкову площу.

Кожна закордонна виставка дає нові ідеї і надихає. Особливо це стосується Франкфуртського ярмарку. Основна особливість таких заходів – бізнесовий підхід до культури. Книжкова галузь має бути прибутковою, а не дотаційною. Приємно, що це також розуміє міністр культури України Євген Нищук, про що він зазначив у виступі на відкритті українського стенду. Державні інституції мають не керувати галуззю, а створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Такий досвід інших країн варто впроваджувати і в Україні. Тому треба оцінювати ефективність витрат на стенд, на закордонні поїздки чиновників в короткостроковій і довгостроковій перспективі, виробити систему показників ефективності подібних заходів і, виходячи з цього, планувати фінансування участі у виставках. Міністр назвав суми, витрачені на участь у Франкфурті. Ми не знаємо, багато це чи замало, поки не навчимося рахувати ефективність подібних заходів і звітувати про неї перед платниками податків.

Вперше Україна проявила таку активність, і за стенд не було соромно. З візуальної точки зору жодних зауважень нема. З точки зору функціональності і ефективності роботи стенду і експозиції – є певні зауваження. Варто було б провести в професійному колі обговорення, щоб уникнути помилок в майбутньому. Хочеться вірити, що повернення до того жалюгідного стану представлення України на подібних виставках, як це було раніше, вже не буде. Я впевнена, що за нами спостерігають і оцінюють нашу спроможність на світовому видавничому ринку. Тому треба розвиватися, і тоді буде більше перекладів, наша література стане більш відомою, і підуть інвестиції.

Юрій Николишин,

засновник видавництва «Апріорі» (Львів):

Книжковий ярмарок у Франкфурті встановлює орієнтири, які допомагають видавництву рости і концентруватися на найбільш важливих проектах. Серед 14 зустрічей конструктивними в мене виявилися лише три про купівлю прав на перевидання в Україні (з видавцями з Польщі, Німеччини і Франції).

Стенд України виглядав ще трохи недолуго й сумбурно, не було якогось притягального елементу для видавців із інших держав.

Олексій Бондаренко,

директор видавництва «Веселка» (Київ):

Україна виглядала пристойно: й оформлення національного стенду, і програма: презентації (Ukraine. The Best, «Родовід», Meridian Chernowitz), події (був приємно вражений кількістю німців, що прийшли послухати Юрія Андруховича).

Окремо хочу подякувати волонтерам українцям, які живуть у Франкфурті, що допомагали видавцям на стенді – чудовий приклад нашої взаємодопомоги.

Анна Похлєбаєва, 

засновниця видавництва Artbooks:

Результат Франкфуртського ярмарку перевершив всі наші очікування, тому що за всіма запланованими зустрічами були досягнуті домовленості. Здивувало те, що в цей раз видавництва замість co-edition, підтримали нас у продажу нам ліцензії та відповідно друку книг в Україні. У минулому році багато складні технологічно книги були доступні тільки для co-edition, що позначалося б на фінальній ціні в книжкових магазинах і робило цю книгу недоступною для покупців.

Можна сказати, що книга «Славні професії Борсука» Романи Рубан, яку ми приводили як приклад роботи українських друкарень впливав на рішення на користь продажу ліцензії. Із запланованих зустрічей у нас було близько 6 зустрічей на день. В основному це були зустрічі з тими партнерами, з якими ми вже ведемо переговори або вже видали їх книги і, звичайно ж, будемо продовжувати видавати: це стосується віммельбухів, продовження книг Ерве Тюлле. Але так само у 2017 році ми плануємо почати нову лінійку книжок – навчальних. Крім того, дітей наступного року чекають світові новинки читання, що не були видані до цього російською мовою, і діти України практично одночасно з Європою будуть читати нові казки та історії. Кількість книжок, про які вдалося домовитися – велика, зараз основна мета визначити план їх видання.

5 днів на Франкфуртському книжковому ярмарку дають стільки знань і досвіду, що хочеться порадити всім, хто займається книжковим бізнесом відвідати хоча б раз це свято книги, щоб набратися досвіду і зарядитися прогресивними ідеями. Крім того, після Франкфурта шалено хочеться повернутися через рік сюди зі своїм стендом і зі своїми книгами, які будуть представляти Україну, ілюстраторів та авторів, і в цьому випадку наш досвід роботи зарубіжних видавництв дуже важливий. І невеликий, але важливий крок, який ми вирішили зробити прямо зараз, це необхідність якісних каталогів у видавництва, де вказані книги і ті що плануємо видати протягом року, над чим ми зараз і працюємо.

У цьому році була неймовірна гордість за стенд України, кожен з наших партнерів зазначив, що був на стенді і бачив книги. Це був європейський рівень подачі видавничого бізнесу в Україні. Активність українських видавництв може тільки захоплювати, кожен з нас знає, чого варто виставитися на Франкфуртському книжковому ярмарку. Серед усіх видавництв звичайно ж хотілося б виділити стенд Видавництва Старого Лева. Вони ставлять високу планку для всіх видавництв, хто мріє там виставлятися. Була щаслива бачити на виставці стенд «Добра листівка» і першу книгу «Видавництва», яка виконана на дуже високому рівні.

Як відомо, Україна 2015-го року була учасницею Франкфуртського книжкового ярмарку з національним стендом, розміром 100 кв. м.

Читайте також інтерв’ю з віце-президентом  Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіасом Фоссом та дізнайтеся чому світ повинен прийти до України, і Україна повинна вийти в світ

Кореспонденти Читомо побували на виставці і підготували матеріали про тренди і креативні виміри Франкфурту, цікаве для художників та досвід, який варто перейняти у західних колег

Також своїми знахідками з ярмарку поділились українські видавці

Читомо теж долучилось до підготовки — ми працювали над розробленням і упорядкуванням каталогу

2014 року Україна не була представлена у Франкфурті національним стендом, деталі — у матеріалі