uncategorized

«Більше ніж слова» – так визначає свою креативну складову найбільший у світі книжковий бізнес-форум. Зосереджується вона передусім у мистецькому Холлі 4.1, але цим не обмежується. Хоча понад 300 видавництв, що спеціалізуються на арт-книгах, фотографії, архітектурі, дизайні – це спокуса поселитися там на весь тиждень.

Проте, загалом цього року експонентів у цій секції ярмарку було на третину менше порівняно з 2012 роком, коли проходив мега-проект “State of the Arts” («мистецька держава»), бо, як зізнався мені один інсайдер, для арт-видавців з інших континентів щорічні іміджеві поїздки у Європу все-таки занадто затратні. Тому частину простору холлу цього року було віддано малим, експериментальним німецьким видавцям, галереям, сувенірним крамницям.

До речі, останні – єдині місця, де можна було щось купити під час ярмарку, оскільки торгівля для видавництв офіційно дозволена лише у останній день. Але більшість тих, хто бере участь, роблять це не заради розпродажу тиражу, а заради угод на продаж прав на переклад, дистриб’юцію тощо, а також задля презентації себе на ринку, набуття нових контактів і розуміння тенденцій.

Франкфуртський ярмарок насправді є трендсеттером, і за тим, що там відбувається, які нові ідеї виринають, а які гинуть у процесі природнього відбору, можна зробити важливі висновки щодо розвитку власного бізнесу, щодо ринкових трансформацій, вподобань і очікувань майбутніх покупців. Тож, поза зустрічами і справами, саме це полювання за креативом є справжньою професійною розвагою для учасників. Все у одній колонці не описати, на жаль. Виділю деякі особисті спостереження і загальні тренди.

Кількісні показники

Після кризи 2008 року відвідуваність і кількість учасників Франкфуртського ярмарку щороку падала. Цього року вперше зафіксована позитивна динаміка + 2-3%. Крім того, видавці і літагенти відзначають, що цього року торгівля правами була набагато жвавіша. Очевидно, європейський ринок виходить з кризи.

IT і книжковий бізнес

Сегмент електронної книги дещо впав, а дилема “паперова чи електронна книга” жодного разу не звучала. Зате бурхливо розвиваються і презентуються різноманітні сервіси, технології для видавців, авторів і читачів, книготорговців. Також багато хто говорив про розвиток у майбутньому віртуальних книжкових ярмарків, віртуальних аукціонів продажу прав.

Мікроярмарковий підхід

Моє спостереження щодо підходу до івент-менеджменту на Франкфуртському ярмарку: подій стало менше, але збільшилася їх якість. За кількісними показниками у програмі ніхто не женеться. Події, що проходять на сценах ярмарку є платними, ціна може сягати 800 євро за годину, тож видавці і культурні інститути ретельно обирають і зважують бронювання. Крім того, ярмарок роздробив, сегментував ще більше контент за спеціалізацією. Було безліч мікропрограм, про які знали ті, кому вони справді потрібні. Схоже, така екологія сприйняття, як протидія інформаційному шуму – ще один новий тренд.

Великі події намагаються бути співрозмірними до людини, комфортнішими. Українським фестивальним менеджерам теж варто було би його прийняти. І це збігається з моїми намірами щодо Книжкового Арсеналу 2016.

Авторська самодостатність

Дуже відчутно, що роль письменників, художників змінилася. Окрема програма була присвячена самвидаву, новим технологіям і платформам “сторітеллінгу”, інструментам, завдяки яким автор може обійтися без видавця. Гадаю, Франкфуртський ярмарок, розширивши цю програму, вбачає у ній перспективний сегмент ринку.

Чи цікава Україна західному ринку?

Інтерес до України і до українських книг, особливо про Майдан і війну, а також до дитячої і сучасної художньої літератури, досить помітний.

Багато закордонних видавців гортали книги на національному стенді, брали каталог і казали: «Ми хочемо видати українську книгу. Чи є у вас державна програма підтримки перекладів?». Варто було би дати їм такий додатковий стимул, запозичити досвід інших країн. Наприклад, якщо держава виділить кошти на участь України у ярмарку в 2016 році, можна було би зробити менший за площею стенд, а частину коштів натомість зарезервувати для такої “пілотної” міні-програми. Це була би набагато ефективніша підтримка для наших видавців і авторів, і посилило би присутність України.

Читайте також: Франкфурт-2014 із українськими видавцями,

але без національного стенду

Якщо країна хоче, щоб її історії були почуті у світі, вона має в це інвестувати – це частина роботи з культурної дипломатії, інформаційної політики. Наприклад, Індонезія, яка була цього року почесною гостею, займала визначне місце і увагу відвідувачів, у 2014 році, готуючись себе презентувати світові, вклала у підтримку перекладів, закордонні видання індонезійської літератури більше мільйона євро.

З позитивних перспектив: досягнуто домовленості щодо партнерства між Франкфуртським ярмарком і Книжковим Арсеналом. Франкфурт обирає для презентації колективного стенду німецьких видавництв і програми з сотень подій зі всього світу 10-15 на рік, і Київ вже внесений у їх календар на 2016 рік поряд з Лондоном і Абу Дабі. Остаточне підтвердження від МЗС Німеччини очікується до кінця року. Це дуже позитивний знак для нашого ринку: ним цікавляться і готові розвивати робочі зв’язки, сприяти його розвитку, інвестувати.

Хочеться вірити, що Україна не втратить шанс за 5-6 років стати почесним гостем на цьому найбільшому у світі книжковому форумі.

Українські видавці про успіхи й знахідки у Франкфурті

Книжковий дизайн

Як і у попередні роки, тенденція на ринку паперової книги до її фетишизації, посилення ролі її візуальної і тактильної складової зростає. А у музейних крамничках популярні сувеніри – обгортки з вінтажних тканин для книг, обкладинки яких розчаровують.

Традиційно особлива увага в арт-секції Франкфуртського ярмарку належить розлогій виставці найкрасивіших книг світу, яку добирає Фонд “Мистецтво книги” (Stiftung Buchkunst). Раджу тим нашим видавцям, що стежать за тенденціями світового книжкового дизайну, звернути увагу. Було дуже шкода, що хоча б одної полиці з українськими виданнями там не було.

Зате я знайшла на виставці одну з найкращих поки що фотокниг про Майдан з мені відомих: нідерландська фундація Paradox надрукувало серію Емеріка Люссе з портретами і короткими розмовами зі звичайними революціонерами, і зроблено це без недоречного подарункового глянцю і надмірної естетизації, як у нас люблять, а так, як треба – крафтово, з точно вхопленим настроєм тих днів.

Цікавим був проект, інсталяція спеціально створеної до ярмарку, тимчасової «Клініки книжкової обкладинки», у якій провідні голландські дизайнери виступали у ролі «пластичних хірургів», препаруючи, видозмінюючи та експериментуючи з обличчям книжок. Цю практику хотіла би запозичити на наступний Книжковий Арсенал.

Симбіоз з креативними індустріями

Відчувається, що Франкфурт живе ярмарком, мерія колосально підтримує цю подію. І справа не лише у безкоштовному проїзді в громадському транспорті для тих, хто купив квиток на книжкову виставку, не лише у промоції, зовнішній рекламі, у роботі туристичних департаментів. Є чітке усвідомлення, що те, що відбувається у книжковій сфері, не існує саме по собі, що вона – невід’ємна частина креативної індустрії країни. У ці дні до книжкового свята співпричетні музеї, галереї, церкви, де відбуваються літературні події.

Наприклад, у зв’язку з Індонезією в статусі почесного гостя, у місті багато виставок індонезійських художників, а Музей сучасного мистецтва навіть переформатував своє кафе, запросивши кухаря-індонезійця.

А ось таку виставку, наприклад, ми побачили у Portikus: дуже знакова, прогресивна галерея запросила художника і куратора бієнале з Джакарти – Аде Дармаван, який багато років колекціонував на блошиних ринках книжки 60-х років видавництва “Magic Center” і різні асоційовані артефакти. Сюрреалістичні видання про щастя, саморозвиток, езотерику і любовну індустрію.

За цією дивною колекцією можна відчути і політичні трансформації у країні – від комуністичної, націоналістичної диктатури, кривавої історії до надто швидкої мімікрії капіталістичних цінностей. Вона спонукає дослідити Індонезію глибше, поза очевидно популярними атракціями на ярмарку – музейними експонатами давніх книг на бамбукових паличках, поза нюханням спецій і кулінарними екзерсисами.

Франкфуртський ярмарок насправді пропонує набагато більше, ніж бізнес, і це варто використовувати. Він дарує дивовижне відчуття того, як на твоїх очах народжуються тенденції, нові смисли, практики і взаємозв’язки. Як комплексно працюють сьогодні креативні індустрії, культура і бізнес. Як жодна культурна сфера не існує в ізоляції від інших, і наскільки це потужно впливає на імідж і економіку країн. Це справді надихає. Як каже Тобіас Фосс, віце-президент з міжнародних ринків, сьогодні це вже не просто книжковий ярмарок, а ярмарок контенту. Креативного і інноваційного, іміджевого – перш за все.

Дякую за можливість поринути у цей бібліофільський, творчий універсум Гете-Інституту в Україні, що робить можливими такі професійні і навчальні поїздки.

Світлини Альони Соломадіної

Читайте про організаційну складову і менеджмент Франкфуртської книжкової виставки-2015

у блозі Ольги Гончар

Дізнавайтеся про можливості для ілюстраторів і художників книг

у Франкфурті-2015 у блозі Анастасії Денисенко.