Новини

Франкфуртський книжковий ярмарок досі залишається одним з найбільших і найвпливовіших подій книжкового ринку: окрім рекордних цифр, які щороку анонсують організатори (цьогоріч – 7100 експонентів з понад 100 країн світу, близько 275 тисяч відвідувачів та 10 тисяч журналістів), – найбільше вражає його інтеграція в усі сфери життя. Вийшовши поза межі книжкового бізнесу, ярмарок перетворився в одну з найважливіших подій у контексті міжнародних відносин і політики, економіки та соціального життя, культури і технологій.

Попри подорожчання квитків, загальна відвідуваність на Франкфуртському книжковому ярмарку на торговій площі  зросла на 1,3%, з 142 тисячі 300 відвідувачів в цьому році, в порівнянні 140 тисяч 474 в 2015 році в цілому. Проте низка гравців визначили меншу кількість відвідувачів і пов’язують це передусім із подорожчанням вхідних квитків.

Алекс Маттер, редактор видання про книги й книгорозповсюдження «Shelf Awareness», у Франкфурті вже водинадцяте: «З власних спостережень та з розмов із різними людьми можу сказати, що помітно меншe людей, принаймні в англомовному холі. Трохи тихіше, спокійніше, ніж раніше. Звісно, це досить відносно, адже раніше це був один хол, а зараз це три різні поверхи. Отже, це свідчить і про розширення ярмарку».

FBF #68 розширив свої межі як в інтернаціональній представленості, так і в тематичному спектрі кураторських програм. Для України ж цей рік важливий особливо – вперше на державному рівні здійснена спроба гідно представити національне обличчя у зрізі культури, бізнесу і мистецтва.

Світлини Юлії Курової

ЦЬОГОРІЧ

Хоча FBF позиціює себе як мультитарґетинговий захід, на першому місці залишається вектор B2B, тобто формування простору для фахової комунікації, співпраці та бізнесових зустрічей. Цьогоріч цей простір формували конференція The Markets, організована в кооперації з Publishing Perspectives, Бізнес-клуб, що проходить у Франкфурті уже втретє, зали для зустрічей з літагентами та національних стендів. Для широкої аудиторії читачів експоцентр стає доступний традиційно лише на вихідних.

Відтак порівнювати між собою ярмарки попередніх років надзвичайно важко: щоразу це терабайти контенту, смислів і контактів. «Як вам цьогорічний ярмарок?» – майже безглузде запитання. Надто багато тут залежить від уміння скористатися наданими можливостями та сервісами, які пропонують організатори. Але схоже, стабільність ярмарку і можливість розвитку забезпечили не лише німецька точність, але й відпрацьована схема роботи, створена за майже 70 років виставкового досвіду.

Проте самі організатори відзначають певні особливості події.

«Франкфуртський ярмарок стає все більше міжнародним. Цьогоріч ми маємо 64% експонентів із закордону і 36% з Німеччини. Впродовж 20 років було навпаки. Також на ярмарок приходить більше політиків, серед яких приємно бачити й міністрів культури – зокрема України, Грузії, Швеції, Литви, Німеччини», – ділиться результатами віце-президент FBF Тобіас Фосс.

Загалом на Франкфуртському книжковому ярмарку цього року було менше експонентів, ніж торік (7373 у порівнянні з 7448), а нещодавнє опитування 90 німецьких видавців показує, що прибутковість цього бізнесу знизилася на 3% в Німеччині за перші дев’ять місяців поточного року.

Читайте також: Віце-президент ярмарку у Франкфурті:

Україна має бути серед експонентів

«Тут є досить багато продавців книг. Зазвичай переважають німецькі продавці, але цього разу помітно більше міжнародних.  Не помітив я й особливого занепокоєння видавців через Amazon, що спостерігалося минулих років.  Очевидно, що Amazon – досі великий гравець у видавничій індустрії, але зберігається певний баланс», – зазначає Алекс Маттер.

ЧИМ ПЕРЕЙМАЄТЬСЯ ФРАНКФУРТ

Масштабність ярмарку дедалі більше зобов’язує до обговорення світових новин і проблем: досі такими залишаються цензура, біженці, війни, економічна криза, права людини. Міжнародна асоціація видавців підіймала тему свободи книговидання, а на спеціальному майданчику Weltempfang Stage обговорювали зовнішню культурну й освітню політику, мережу співпраці між письменниками Європи, все потужніший африканський голос у світі, способи інтелектуального протистояння популізму політиків тощо.  

У контексті цензури широкого обговорення дістали проблеми зокрема Туреччини та Індії, де видавці досі витрачають великі кошти, сплачуючи за перевірки «на легальність», особливо на рівні релігійної «відповідності».

Тут же, у Франкфурті, аргентинська художниця Марта Мінуджин (The Parthenon of Books, Marta Minuj?n) розпочала збір 100 тис. перевиданих книжок, які були під забороною у минулому / є досі забороненими. Кожна з них буде задіяна в інсталяції, що відкриватиме фестиваль documenta 14 у Касселі (10 червня 2017 року). Інсталяція, по суті, буде відтворенням уже реалізованого Мартою проекту 1983-го року. Вона експонуватиметься протягом 100 днів. Надіслати книжки можна, заповнивши форму.

Натомість на порядку денному на FBF наслідки Brexit, який, звісно, тут не схвалюють; пошук нових ринків, у чому покликаний допомогти світовий саміт «The Markets»; пошук шляхів підприємницької синергії між книговиданням, сферою IT та мистецтвом, для чого був створений окремий проект ARTS+ та Hot Spot – зона для тих, «хто на крок попереду».

А от на конкуренцію між електронною і паперовою книжкою, схоже, більш не зважають: це питання більше навіть не обговорюють. «У видавничому світі поменшало паніки. Відсоток електронних книжок зупинився в рості. Вони більше користуються популярністю серед старших людей, які цінують можливість збільшити шрифт відповідно до свого зору. У США ми маємо покоління бейбі-бумерів, які старіють. Саме вони допоможуть розвинути ринок електронних книжок. Зате ще 10 років тому люди казали, що аудіокниги мертві, тому що тоді потрібно було купувати їх на CD, вони були дорогими. А тепер бізнес аудіокнижок дуже швидко розвивається», – розповідає Едвард Навотка з Publisher’s Weekly.

Серед не надто проговорених, але відчутних тем – взаємодія книговидання і віртуальної реальності, спроба розповісти історію завдяки новим інформаційним засобам, збільшення кількості спеціальних платформ для електронного книговидання. Досить помітними були стенди Europeana.eu, порталу, що містить мільйони книг, картин, фільмів, музейних предметів та архівних записів, які були оцифровані по всій Європі, й Google Arts, що представляв книги віртуальної реальності.

БІЗНЕС-КЛУБ та LitAg

Вже третій рік поспіль Франкфуртський ярмарок намагається створювати спільний простір для комунікації між основними гравцями ринку, яких прагне об’єднати у Бізнес-клубі. Цьогоріч це 80 спікерів, які задіяні на 40 подіях. Аудиторія тут збирається найрізноманітніша: від директорів світових компаній до безстендових учасників та видавців-новачків, які не встигли забронювати місце для зустрічей чи познайомитися з потрібним літагентом.

Особливо привабливий Бізнес-клуб для згаданих новачків на ринку – тут можна спробувати зробити власну презентацію, щоправда, нема жодних гарантій, що ця ідея буде затверджена організаторами, що курують захід та відбирають програмний контент.

Завдяки Юлії Орловій, директорці видавництва «Vivat» Україні також пощастило пролунати у Клубі в цифрах і фактах – на події, присвяченій досвіду східних ринків «News from the East». Сподіваймося, це лише початок.

Серед цікавих дискусій – вплив літературних конкурсів і премій на книговидавничий ринок.

Враженнями щодо активності видавців ділиться гість Клубу, Крістоф Музік, дослідник з Інституту медіаекономіки (Університет прикладних наук, Санкт-Пельтен, Австрія): «Ми проводимо дослідження щодо ролі торговців у трьох медіаіндустріях: телебаченні, музиці та книговиданні. Те, що я встиг побачити – багато видавців витрачають забагато часу біля своїх стендів, у них бракує часу на презентації. Але ж комунікація є потрібною. І найефективніша вона при особистих зустрічах. І звісно ж, на неформальних подіях з їжею та випивкою. Саме там люди й знайомляться, тож найперше треба давати оцінку таким заходам».

Читайте також: 

Українські видавництва про професійний тренінг від Франкфурту

Міцні позиції на сцені Бізнес-клубу мають партнери – зокрема Publishing Perspectives з регулярними публічними інтерв’ю провідних гравців ринку. ЗМІ взагалі люблять Франкфуртський ярмарок і намагаються наввипередки надати найсвіжішу інформацію про найважливіші події, а фахові медіа друкують щоденні спецвипуски про те, що ж відбулося за день ярмарку.

Фото Publishing Perspectives

Літагенти сюди заходять усе ж нечасто. Для забезпечення їхньої діяльності працює окремий хол виставкового центру LitAg – з близько 400 столиками, які можна забронювати на час потрібної зустрічі, представниками 300 літературних агентств. Потрапити до них, щоправда, не вдасться ні під яким соусом, якщо за два тижні до Ярмарку ви так і не спромоглися домовитися з жодним літагентом про зустріч.

Переважно усі великі літературні агентства мають резерв столиків на FBF – сконтактуватися з ними можна електронкою через їхні сайти або через відповідні мейли на сторінках ідеально укладеного фоліанту Франкфуртського каталогу.

Проте зустрітися з агентом чи скаутом на деяких презентаціях та розмовах в Бізнес-клубі все ж реально, як і з безліччю інших цікавих людей. Найбільша їхня концентрація – на саміті The Markets.

The MARKETS

Всесвітній видавничий самміт цьогоріч тематично зосередився на сімох перспективних ринках: Фландрія та Нідерланди, Бразилія, Філіппіни, Польща, Іспанія, Великобританія та ОАЕ. Саміт об’єднав 300 експертів з 20 різних країн, які зібралися познайомитися з означеними територіями. Учасники розділилися на три потоки – ознайомчі сесії з учасниками ринків, Analysys Stage та Vision Lab.

Багато хто відзначає презентацію Філіппін, зокрема й eкс-головний редактор Publishing Perspectives Едвард Навотка: «Найбільше я був вражений виступом Філіппін. Уявляєте, один з розробників відеоігор з Філіппін розповідав: “наша країна відома своїм експортом трудової сили. Але ті гроші, які прибиральниці з Філіппін заробляють в Лондоні і надсилають додому до родичів стабілізували нашу економіку”. Його компанія є розробником гри Gears of War для Microsoft. THE MARKETS показують, що талант є всюди. Філіппіни – яскравий цьому приклад».

Директор Nielsen Book Reaserch Андре Брідт відзначив представлення Польщі: «У них надзвичайна розвинена інфраструктура, безліч видавців та компаній, що обслуговують цей бізнес. Ми ж про це не мали уявлення».

Цікаво, що більшість із цих ринків стали перспективними внаслідок реформування законодавства – в кожної країни свій приклад. Але очевидно одне – ці заходи справді зібрали велику аудиторію і знайшли відгук серед видавців та очільників відомих компаній, тож можуть стати непересічним шансом заявити про себе.

Тим часом видання «Publishing Perspectives» мало свою окрему платформу, де обговорювалися медійні аспекти висвітлення книговидавничої справи.  Наприклад, створення «storytelling» на різних носіях, висвітлення діяльності книготорговельних мереж, презентації можливостей платформи Ixxus для генерування «розумного контенту», оголошення результатів премії від досить поважного видання FutureBook тощо.

ДОРОГІ ГОСТІ

Окремою подією для Франкфурту став символічний приїзд монархів Нідерландів та Бельгії – і це не дивно, оскільки Нідерланди та Фландрія на FBF-2016 мали статус Почесного гостя. Для презентації цих країв був відведений окремий хол площею понад 2,3 тис. кв. м., серед національних стендів – також чи не найбільша площа. Попри цілий пул дизайнерів та ілюстраторів, які також працювали на стендах та в павільйоні, арт-директором представлення Фландрії та Нідерландів у Франкфурті виступив відомий дитячий данський письменник Барт Мойаерт.

Серед кураторських проектів літературно-книжкова програма Фландрії та Нідерландів теж не залишилась непомітною: понад 400 подій за участі 70 авторів та низка окремих тематичних програм, серед яких окремо варто відзначити мікропрограму A Book Is A Film is A Game, організовану Нідерландським фондом кіно.

Посильну увагу почесна країна-гість приділила віртуальній реальності. Так у мальованому фільмі чи в оживленій історії Out of Sight глядач/слухач/читач міг зайняти місце за кухонним столом й одночасно міг приміряти роль батька, який втратив доньку, і дев’ятирічної Олени, яка втратила сестру. Розмови двох близьких людей про життя і смерть, і знову про життя не могли не зворушити.

«Тут у нас цікава можливість для тих, хто любить сидіти вдома.  Після того, як ви одягнете спеціальні окуляри й навушники, отримаєте можливість перенестись у світ опери, залишаючись вдома.  У вас буде враження, що виконавці співають саме для вас», – розповідає розробник віртуальних історій «The Shoebox Diorama», інтерактивний ілюстратор Даніель Ернст. До речі, занурюючись у світ «Diorama No.4 : Die Fernweh Oper», ви опинитесь віч-на-віч із зоряним небом і гігантською оперною співачкою, що співає про неможливу любов до людства у вічному циклові життя і смерті. Відстань між співачкою і людством також означає відстань між спостерігачем і віртуальною реальністю.

Про те, як книга перетворюється на кіно / гру, як працює адаптаційний бізнес та хто досягнув успіху в цій царині, організатори розповідали у форматах case study, екскурсій та сесій між продюсерами та літагентами / менеджерами з продажу прав.

До речі, фламандська та данська література не вперше опинилася у фокусі уваги організаторів: у 1993-му Почесним гостем також були Фландрія та Нідерланди. Наступними на черзі анонсовані Франція (2017), Грузія (2018), Норвегія (2019) та Канада (2020).

«Ми готуємось до почесного статусу країни-гостя, починаючи з 2011 року. Фінансування на себе бере переважно наше Міністерство культури, яке дуже тісно співпрацює із Грузинським національним центром книги. Ми зараз намаємося всіляко вийти на німецький ринок, у нас величезна програма заходів на цей рік, щоб залучити німецьку спільноту, тури наших авторів найбільшими містами ФРН. З початком функціонування центру в країнах світу вийшло 150 перекладів грузинських книг. Звісно, поки що я не буду розкривати майбутню концепцію країни-гостя, але скажу, що ми хочемо розповісти правду про агресора, який у нас з Україною спільний», –  зазначила директорка Грузинського національного центру книги Медея Метревелі. 

Практика запрошення Почесного гостя для FBF, як і для багатьох інших міжнародних ярмарків, є традиційною. Обрання кандидата розписується на 5 років уперед і означає інтерес світової спільноти до ринку тої чи тої країни – проте не за показниками екзотичності, а цілком бізнесовими критеріями: чи має кандидат власний ринок / в яку суму він оцінюється / наскільки держава чи недержавні організації підтримують переклади на інші мови / якою є активність видавців та чи існує у країні розвинена книжкова інфраструктура. І додатковий критерій – наскільки готова держава виділити ресурси на організацію власної участі.

Учасники з Нідерландів і Фландрії зазначають, що з нагоди участі країни як почесного гостя німецькою мовою вийшло 454 назв, з них 300 –  художня література. Такого результату вдалося досягти завдяки наполегливій праці і зацікавленню німецьких видавців: так 2014 року спеціальну програму у Нідерландах і Фландрії відвідало 30 видавців із ФРН, а минулого року –  20.

Для порівняння: лише на організацію українського національного стенду з держбюджету виділили 2,5 млн. грн – на оплату 100 кв. м. площі, логістичні витрати, обладнання та приїзд українських авторів та організаторів стенду.

Як відомо, Україна 2015-го року була учасницею Франкфуртського книжкового ярмарку з національним стендом, розміром 100 кв. м.

Кореспонденти Читомо побували на виставці і підготували матеріали про тренди і креативні виміри Франкфурту, цікаве для художників та досвід, який варто перейняти у західних колег

Також своїми знахідками з ярмарку поділились українські видавці

Читомо теж долучилось до підготовки — ми працювали над розробленням і упорядкуванням каталогу

2014 року Україна не була представлена у Франкфурті національним стендом, деталі — у матеріалі

Над матеріалом також працювали: Ірина Батуревич, Оксана Хмельовська, Алла Костовська, Катерина Котвіцька

Світлини Юлії Курової

Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Goethe-Institut в Україні