Новини

У Міжнародний день книги, 23 квітня, Книжковий Арсенал та Goethe-Institut в Україні за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та фонду Buchkunst оголосили переможця конкурсу на найкращий книжковий дизайн цього літературного сезону. 

До участі в конкурсі українські видавництва могли подавати книжки, які були видані в період з жовтня 2015 по квітень 2016 року та створені українськими дизайнерами та ілюстраторами. До розгляду журі були надіслані близко 80 видань.

В оцінюванні взяли участь Констанце Бернер (арт-директорка видавництва Verlag C.H.Beck, Мюнхен), Ольга Жук (координаторка міжнародної програми Книжкового Арсеналу), Сюзанне Тайхман (керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні), Альона Соломадіна (дизайнерка графічного стилю Книжкового Арсеналу), Валентина Клименко (мистецтвознавець, журналістка), Павло Гудімов (галерист, арт-менеджер), Олександр Ком’яхов (художник-ілюстратор), Ірина Батуревич (редакторка культурно-видавничого проекту «Читомо»).

Члени журі

Світлина Goethe-Institut, Катерина Гуцол

До короткого списку найкрасивіших книжок увійшли:

1. Казимир Малевич. Київський період 1928-1930. Видавництво «Родовід», дизайнери: Ілля Павлов, Марія Норазян (Студія Grafprom).

2. Поетична серія з 5-ти книжок (Д. Авер’янов, Є. Півень, В. Лозинський, А. Полунін, Д. Білько). Видавництво «Лоція» («Лоция»), дизайнери: Михайло Букша та Катерина Лесів.

3. Микола Сеньковський. Карпатські листівки 1925–1932. Видавництво «Артбук», дизайнер: Катерина Сіваченко.

4. Тіні забутих предків. Книга. Видавництво «Артбук», дизайнер: Лара Яковенко.

5. Мусаковська Юлія. Чоловіки, жінки і діти. Видавництво Старого Лева, дизайнери: Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»).

6. Кримінальній кодекс України. Видавництво «Основи», ілюстратор: Нікіта Кравцов, дизайнер: Дмитро Єрмолов.

7. Бабкіна Катерина. Шапочка і кит. «Видавництво Старого Лева», дизайнер: Юлія Пилипчатіна.

8. Славні професії боруска. Видавництво: Artbooks, дизайнер: Романа Рубан.

9. Куценко Оксана. Лялечки. Видавництво Старого Лева. дизайнер: Анастасія Стефурак.

10. Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers. Книжка-білінгва . Видавництво «Братське», дизайнер: Олена Старанчук.

Світлина Goethe-Institut, Катерина Гуцол

За результатами голосування журі переможцем була обрана книга «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської, яку створили Романа Романишин та Андрій Лесів (творча майстерня «Аґрафка»), видана у Видавництві Старого Лева.

Юлія Мусаковська «Чоловіки, жінки і діти» 

(творча майстерня «Аґрафка», Видавництво Старого Лева)

Констанце Бернер запропонувала включити видання, що увійшли до короткого списку, у конкурс на найкрасивішу книгу світу, який проводиться Фондом «Мистецтво книги».

Олександр Ком’яхов,

художник, ілюстратор, співзасновник спільноти «Ілюстрактор»:

«Думаю, рішення було об’єктивним, ми обрали дуже естетичний дизайн. Але вилетіли книжки, що були зроблені нормально, книжки, в яких дизайн не кричить. Багато хто намагається робити якісь інновації, але не вистачає просто нормального дизайну для книжок, орієнтованих на широкий загал, такі от робочі конячки не пройшли, і це мінус.

Окрім того, я намагався оцінювати і з точки зору ілюстрації, тому шкода, що роботи кількох дуже крутих ілюстраторів (наприклад, Івана Кравця, Радни Сахалтуєва та інших) пролетіли через поганий дизайн і недостатній технологічний рівень виготовлення книжки».

/

Павло Гудімов,

куратор мистецьких проектів, засновник видавництва «Артбук»:

«Я вважаю, що не всі видавництва, що мають гарні книжки, подавлися на конкурс, тому асортимент здався своєрідним. Приємно, що є стовідсоткові лідери, які працюють з дизайном і серед великих, і серед маленьких видавництв. Але навіть цей асортимент як для багатомільйонної країни – це навіть не крапля в морі. Мені здається, такі конкурси мають стимулювати їх працювати. Але для цього має зростати й призовий фонд.

В цілому є цікаві колоборації художників та дизайнерів з видавництвами, але поки мене розчаровує дитяча книга, як не дивно. Окрім «Аґрафки» за останній період я мало кого можу виділити з тих, хто працює з правильним спрощенням. В більшості це є така розмазана європейська стильна традиція, і мене дуже непокоїть, що українська традиція книжкової графіки (Якутович, Малаков і т. д.) поступово розчинилася, її нема.

Тому треба про це більше говорити, стимулювати і оголювати проблему – тоді все буде добре, але на це потрібен час».

/

Констанце Бернер,

арт-директорка видавництва C.H. Beck Verlag, представниця журі Фонду «Мистецтво книги»:

«Я здивована, що до серед номінантів опинилося так багато справді хороших книжок, бо до першого відбіркового туру я мала певні хвилювання, з чого ж обирати. Вчора на консультації мені довелося неодноразово озвучити проблему поліграфічного втілення, вибору паперу, проте я не бачу цього недоліку серед книжок конкурсантів.

За результатом нашого відбору до коротких списків потрапили не просто красиві книжки – це книжки, які, на мою думку, цілком можуть бути цікавими на міжнародному рівні. Але якби я сама мусила обрати одну-єдину книжку переможця, я би віддала свій голос однозначно «Кримінальному кодексу» від видавництва «Основи».

/

Сюзанне Тайхман,

керівниця відділу «Інформація та бібліотека» Goethe-Institut в Україні:

«Для мене було дуже важко обрати найкращу книжку, бо мені здається, багато з них були по-своєму прекрасні. Проте ми були змушені зробити вибір, і мені здається, ми змогли дотриматися об’єктивності при оцінках.

Я сподіваюся, що ця десятка українських книжок невдовзі братиме участь в конкурсі найкрасивіших книжок світу, а українські видавці здобудуть славу творців найпрекрасніших книжок».

/

Ірина Батуревич,

співзасновниця культурно-видавничого проекту «Читомо»:

«Спершу особисто мене збентежили «довгі списки». Серед поданих книжок були ті, що аж ніяк не могли претендувати на категорію якості, краси та довершеності. І ця естетична самовпевненість видавців часто не відповідає дійсності.

«І так продається» вже не працює, і, сподіваюся, це ставатиме дедалі очевидніше і з виторгів. Недбалим оформленням часто грішать навіть досвідчені видавці.

Натомість приємне враження справили молоді ініціативи, зокрема поетична серія «Лоція»: усе в ній підводить до прочитання текстів, усе переконує у цінності написаного. Ті ж, хто пропонують газетний папір і невідповідний дизайн, не залишають підстав сподіватися на корисне і приємне читання».

/

Ольга Жук,

керівниця відділу культурної дипломатії Міністерства закордонних справ України, кураторка закордонної програми Книжкового Арсеналу:

«У мене враження, що видавці трошки полінувалися, або, можливо, хтось не звернув уваги на оголошення конкурсу, тому що красивих книжок у вибірці дуже бракувало. Якщо пройтися по Книжковому Арсеналу, по стендах, то можна побачити книжки, які могли би цілком претендувати як мінімум на участь у конкурсі.

Також мене здивувала кількість і якість поданих книжок у дитячому сегменті. Щодо особистих вподобань можу виділити книжки відновленого видавництва «Артбук», за яким тепер буду стежити».

/

Марія Шубчик,

асистент відділу «Інформація та бібліотека» Гете-Інституту в Україні:

«Мушу визнати, у мене був острах потрапити в математичну колізію під час підрахунку балів. Не хотілося випустити з поля зору емоційне сприймання, перше суб’єктивне враження, магнетизм і навіть магію книжки. Читачі не зважають на критерії, визначені професіоналами, вони сприймають книжку на рівні емоцій.

Я навіть рада, що безпосередньо не брала участі у засіданні журі, бо серед основних фаворитів обрати книжку з найкращим дизайном було дійсно складно, насамперед, через різні жанри кожного з претендентів. В майбутньому цей конкурс може взяти за основу модель конкурсу «Найкрасивіша книга Німеччини», в якому окремо відзначається дитяча книга, белетристика та мистецькі альбоми.

Але важливим результатом цього конкурсу, я думаю, є ще й те, що ми зацікавили представників фонду «Мистецтво книги» українськими виданнями та маємо прпозицію включити до участі наші книжки з коротких списків».

/

Альона Соломадіна,

дизайнерка, арт-директорка «Книжкового Арсеналу»:

«Вигляд більшості книжок не можна назвати книжковим дизайном, це просто оформлення без інвестицій в продакшн і творчу та інтелектуальну роботу дизайнера. Це дуже дивує, оскільки ми маємо дуже крутий бекграунд книжкової графіки початку ХХ століття.

Незрозуміло, чому цю традицію дизайнери не намагаються якось переосмислювати та розвивати, чому цей авангардний маніфест розгортається не у нас, а в європейській книжковій графіці. Окрім того, очевидно, що треба знищити тезу про те, що читачі примітивні й не здатні зрозуміти візуальні концептуальні рішення, треба робити крок в бік «людиноорієнтованого», гуманістичного книжкового дизайну.

Дуже хочеться, щоб цей конкурс став поштовхом для видавців задуматися і ретельніше підходити до видавання книжки».

/

Валентина Клименко,

журналістка, мистецтвознавиця:

«У десятку увійшли достойні книжки, але шкода, що за привабливим зовнішнім виглядом інколи важко оцінити обсяг роботи, що за ним стоїть.

Звичайно, белетристиці дуже важко конкурувати з альбомами, але дивно, що з альбомами майже не конкурували дитячі книжки. Зазвичай в цих двох категоріях відбувається найзапекліша боротьба.

Мені дуже сподобалися «Тіні забутих предків», але якщо бути зовсім чесною, моїм фаворитом був «Кримінальний кодекс».