Book Art

Чи було місце під Франкфуртським сонцем для ілюстраторів чи художників книги? На перший погляд, здається, що лише за умови, якщо їм уже вдалося засвітитися: і книжку видали, і  є таким чином співавтором. Презентації таких книжок з різних країн, а найбільше з країни-гостя, цього разу Індонезії, відбуваються на окремих майданчиках.

Так, Франкфурт, у порівнянні з Болонською виставкою, не орієнтований на художню складову книги, але й тут є чимало цікавого для художників.

Мистецтво та дизайн

Для мистецьких видань, від книжок про мистецтво до авторських видань limited edition, книг художника, антикварних книжок виділили цілий павільйон.

Тут і видавництва, які спеціалізуються на книжках з мистецтва (раді зустрітити тут український «Родовід»), і авторські стенди, де художники представляють свої власні книжки, є також художні групи та об’єднання з різним креативом – листівки, календарі, постери, а ще універститети з мистецькою спеціалізацією — на їхньому стенді можна переглянути портфоліо студентів.

В цьому ж павільоні була виставка студентських плакатів, присвячених цьогорічному почесному гостю, Індонезії. Власне, це результат вже традиційного конкурсу найоригінальніших плакатів, що його проводить Франкфуртський ярмарок серед студентів університетів прикладних мистецтв з 2006 року (спочатку запрошували до участі студентів університетів регіону Рейн-Майн, а з 2014 року — з усієї Німеччини).

Хороша ідея конкурсу —  вирішує кілька завдань: промоція країни-гостя, ярмарку та університетів, залучення молоді, зацікавлення темою. Цього року на конкурс надіслали 299 плакатів студенти 22 університетів, з яких обрали три найкращих.

На дизайнерське оформлення книжок у Фракфурті теж звертають увагу, і теж проводять конкурс (The Beauty and the Book Award). Всі, хто бажає, можуть взяти в ньому участь — надіслати заявку або проголосувати за будь-яку книжку.

Серед видань, представлених на конкурсних стендах, ми помітили й таку. Фотопроект про Майдан.

Читайте також: Франкфурт-2014 із українськими видавцями,

але без національного стенду

Стенди

Як обкладинка книжки своїм оформленням має зачепити читача, так стенд своїм дизайном заманює відвідувачів на виставці у Франкфурті. Окремо можна пройтися по виставці з метою оцінити дизайнерське рішення різних видавництв та країн. Для національних стендів дизайнери по-різному створюють візуальну презентацію країни – чи це постери з письменниками, чи промо окремих книжок, чи загальні культурні орієнтири.

Необов’язково загальний дизайн стенду країни чи видавництва мусить змінюватися щороку чи на окрему виставку — помітно, що дехто використовує ті самі конструкції та візуальний образ який, одного разу вдало знайдений, стає впізнаваним і створює острівець знайомого серед величезного моря видавців.

Щороку на Франкфуртській виставці запрошують країну-гостя, яка займає окремий, доволі великий простір для своєї презентації. Це презентація не лише літератури, а культури загалом, створення певного іміджу, через концепцію, яка закріплена у візуальному стилі та дизайнерському оформленні павільону.

Зі слоганом «17 000 островів уяви» Індонезія, почесний гість цьогорічної виставки, окрім літератури представила цілу панораму свого культурного ландшафту: танці, комікси, батік, вулична їжа та вишукана кулінарія, комікси, манускрипти та багато інших «островів» захопили відвідувачів на всіх рівнях відчуттів: смакових, зорових, тактильних, слухових.

Павільон був умовно розділений на сім «островів», яку втілили ту чи іншу культурну особливість архіпелагу.

Про враження від виставки та української презентації у Франкфурті розповідає

Альона Соломадіна,

авторка дизайну українського стенду:

«На момент коли мене запросили створити айдентику національного стенду, уже було розроблено оригінальне архітектурне рішення, яке запропонував архітектор Каве Хорхе Делаварі. Конструкція була дуже цікава і надихала на розробку графіки.

У першу чергу,  мені захотілося відійти від “аграрної” естетики. Тому я звернулася до українського авангарду, бо саме твори Василя Єрмілова є неперевершеними зразками українського дизайну, які треба реактуалізувати та популярізовувати.

Також хотілося в проекті поєднати графіку з елементами портретних кадрів першого українського звукового фільму «Ентузіазм (Симфонія Донбасу)» (1931) Дзиґи Вертова і “Навесні” (1929) Михайла Кауфмана, які вдало передають людську емоційнисть. Тобто хотілося якомога  більше показати витоки сучасної України.

Відсутність достатнього фінансування та зацікавленності з боку державних відповідних структур щодо реалізації такого складного архітектурного та графічного проекту,  привели до того, що в проекті залишилася тільки графічна складова, яку аврально довелося адаптувати до стандартних конструкцій, наданих організаторами Франкфуртського ярмарку.

Робота була важкою,  окрім матеріалів до стенду, ще розроблялися промоматеріали: каталог, листівки, флаєри.  Прикро, що за якихось обставин половина розробленого матеріалу не доїхала до Франкфурту, тому стенд виглядав пустим, планшети з портретами Сергія Жадана та Оксани Забужко зникли, що привело до питань, чому нема зображень українських сучасних письменників.  А відсутність постеру з розкладом подій стенду привело до комунікаційниїх проблем.

Чого навчив мене Франкфурт?  Я не хочу здаватися зухвалою, але наша дизайн команда зробила гарний продукт, і він мав би вписатися у візуальну концепцію ярмарку, і Україна виглядала би на одному рівні з Фінляндією, Данією, Польщею тощо, але…

У мене і у моїх колег по проекту залишилося велике питання: для чого було все починати, використовувати наш ресурс, якщо заздалегідь у держави не було завдання представити себе достойно на міжнародному форумі?

А ми, дійсно, можемо зробити гарно, але дизайну потрібен якісний продакш, а не просто швидкоруч роздрукувати все на принтері , криво поклеїти і прикривати потім все жовто-блакитним прапором. З цим вже час прощатися.

Ще хочу звернути увагу, що на багатьох національних стендах окрім розділів fiction, non fiction тощо, були розділи books about design або best designed books. Для Украни це поки що біла пляма, а ці книжки мають бути: з теорії дизайну в перекладах або українських авторів.  Ну і, звісно, треба змінювати підхід до зовньошньго вигляду українських книжок!

Читайте також: Про дві позиції і каталог українських видань до Франкфурту

Візуалізація Хорхе Делаварі 

Українських художників на нашому стенді представляв клуб ілюстраторів Pictoric, який також працює із ілюстраторами з різних країн, зокрема представляючи добірку іноземних художників поруч з українськими на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал». Каталоги цих виставок, а також проекту «Діячі України» та яскраві листівки виявилися хорошим промо, адже це те, що зразу впадає в очі – якісна картинка.

На виставці у Франкфурті куратори Pictoric шукали нових знайомств, зробили чимало ілюстраторських відкриттів, домовлялися про міжнародні виставки та показували українських ілюстраторів видавництвам (практика, яка популярна на виставці у Болонії – перегляд портфоліо видавництвами – тут теж є, хоч і не всюди. Деякі видавництва мають графік переглядів, а подавати роботи треба в роздрукованому вигляді).

Анна Сарвіра,

художник-ілюстратор та одна з кураторів клубу ілюстраторів Pictoric про виставку:

«На Франкфуртській ярмарці перш за все звертаєш увагу на гарний дизайн книжкових обкладинок. Якщо до хороших дитячих книжок звикаєш після Болоньї,  то у Франкфурті тішило око саме оформлення «дорослої» літератури. Тут і хороший дизайн, і друк, і нестандартні поліграфічні рішення.

До речі,  цікавими виявились стенди поліграфій.  Тут було, як раз, виставлено книги з нестандартним дизайном — друк на будь-якому матеріалі, тиснення, висічки, поп-ап – все що душа забажає. Такі можливості суттєво розширюють арсенал книжкового дизайнера, а  нам доводилося лише позіхати.

 І, комікси! Ще коли ми робили виставку чесько-української ілюстрації, дізнались що в Празькій Академії мистецтва є студія коміксу, де студенти роблять класнючі штуки. У Франкфурті були представлені саме такі круті комікси. Класно намальовані, класно надруковані, видані великим тиражем, великими видавництвами.

Цікавим був зал, присвячений арт-виданням — книги з мистецтва, самвидаву, артбуки, книжки, проілюстровані дітьми, продукція маленьких арт-студій. Порадував стенд Франкфуртської Академії мистецтв, на якому, до речі, сиділи студенти, і тихенько малювали начерки.

Круто, коли ще на етапі навчання в Академії, студенти залучаються до участі у подіях такого масштабу.  Взагалі, сподобалось, що було багато невеликих спілок,  художніх об’єднань зі всього світу, які представляли свою продукцію – календарі, артбуки, блокноти, постери, листівки.  На відміну, від скажімо так, масової продукції , тут було видно, що художники та дизайнери роблять те, що подобається саме їм. Дуже класний, сміливий дизайн, якісний друк, гарні ілюстрації – все це чіпляло око, навіть в хаосі ярмарку, важко було пройти повз і не зупинитись.

Українські видавці про успіхи й знахідки у Франкфурті

Ілля Стронґовський,

співзасновник Благодійного фонду «Добра Листівка»

У Бухмесе наш фонд, зокрема Лілія Омельяненко та я, брали участь на запрошення самого Франкфуртського ярмарку. Також у рамках співпраці ми допомагали з промолистівками для загального українського стенду. З радістю долучилися би ширше, але час був дуже обмежений.

Свою участь ми забезпечували самостійно, без державної чи будь-якої спонсорської допомоги.

Модель залучення коштів у «Доброї Листівки» особлива. Ми виробляємо листівки з роботами українських та іноземних митців, реалізуємо їх, а прибуток від реалізації йде на потреби реабілітації дітей із підвищеними потребами.

За півтора роки з часу заснування наш асортимент сягнув 300 видів листівок, і ми залучили до співпраці 100 авторів із 20 країн світу, найбільше, зрозуміло, художників та ілюстраторів з України.

Участь у Франкфурті для нас була дуже важливою, тому що саме Франкфурт показав, що наша модель унікальна не тільки для України.

Вона не має аналогів серед всіх представлених на Бухмесе. Ярмарок десятки років показує все найцікавіше як в книжковому світі, так і навокіл нього, тож нам дуже лестить, що ми опинилися в полі зору організаторів. Завдяки самій нашій появі і обраним нами способом промоції авторів і, зокрема, української культури, нашим фондом зацікавилися в усьому світі, від Буенос-Айресу до Тайпею, загалом 24 ярмарки світу. Поки рано говорити про конкретику, але графік участі в світових книжкових ярмарках на найближчі три роки ми собі плануємо.

Ми щойно повернулися з Кракова, а наступна поїздка буде на Книжкові Дні в Тбілісі наприкінці листопада цього року. Завдяки менеджеру грузинського ярмарку Татулі Болокадзе плануємо вивести почати тісну мистецьку співпрацю з грузинськими митцями.

Франкфурт показав, що чималий попит на наші поштівки може бути в Азії. Для України це ринок зовсім невідомий, принаймні я ніколи не чув, щоби хтось із наших видавництв там брав участь, а, виявляється, варто. Участь у книжкових ярмарках дозволяє не тільки залучати кошти для нашої цілі, знаходити дистриб’юторів на листівки і промотувати наявних ілюстраторів, а й шукати нові імена.

Так сталося і тут, тож кілька нових імен радуватимуть шанувальників листівок ще до кінця року. Ну а ще в нас з’явилося розуміння, як саме ми братимемо участь у Франкфурті наступного року, як правильно до того готуватися для найбільшої ефективности і чим здивувати найбільший книжковий ярмарок знову.

Лілія Омельяненко та Владка Купська, менеджер Франкфуртського книжкового Ярмарку по країнах Східної та Центральної Европи, на стенді Доброї Листівки у Франкфурті

Нагорода для ілюстраторів

Global Illustration Award – так називатиметься міжнародна нагорода для ілюстраторів, про яку оголосили на цьогорічній виставці. Десять членів міжнародного журі щороку вибиратимуть лауреатів, призовий фонд складатиме 30 000 євро, а переможець отримає 10 000 євро. Ілюстратори з різних країн, незалежно від жанру та медіа (ілюстрації для електронних видань також розглядадтимуться), в якому вони працюють, можуть подавати свої роботи, починаючи з березня 2016 року. Дедлайн –  у червні 2016 року (точні дати ще оголосять), шортліст опублікують у серпні.

«Цією нагородою ми вшановуємо значимість ілюстраторів та їхніх видавців, яка сьогодні зростає не лише в дитячій книзі, але у видавничому секторі загалом», — відзначив Юрген Боос (Juergen Boos), директор Франкфуртського книжкового ярмарку на церемонії підписання угоди та оглошення про нагороду.

Підписання угоди між The Frankfurt Book Fair та The International Information Content Industry Association (ICIA), які спільно заснували цю нагороду.

Крім глобальних ілюстраторських нагород, художників вирізняють і локально, презентуючи місцевих зірок. Наприклад, вперше за всю історію Flemish Cultural Prize нагороду отримав саме ілюстратор — Карл Кнют, мабуть, найвідоміший бельгійський ілюстратор.

Проте сам факт, та й історія цієї нагороди (фонд дає гранти також ілюстраторам та авторам коміксів на рівні з іншими авторами) підтверджують, що сьогодні художники все частіше стають яскравими репрезентантами країни на світових книжкових форумах.

Ілюстраторські спільноти

Ілюстраторські спільноти теж активні у Фракфурті, хоча їх і не надто багато. Не всі займаються виставковою діяльністю. Наприклад, Асоціація німецьких ілюстраторів працює лише зі своїми німецькими художниками, демонструє портфоліо на сайті і займається в основному питаннями представництва, авторських прав та консультацій для ілюстраторів.

Наші грузинські друзі з Book Art Center (Тбілісі) показували деякі свої книжки у вигляді виставки та проводили презентаційні заходи. Грузія робить акцент і на ілюстраторах, готуючись до 2018-го року — тоді ця країна стане почесною гостею на Франкфуртській виставці.

Світлини авторки, Анни Сарвіри, з сайту Frankfurt Book Fair

Поїздка на Франкфуртський книжковий ярмарок відбулася

за грантової підтримки Goethe-Institut в Україні в рамках програми Фонду мобільності

Читайте про організаційну складову і менеджмент Франкфкртської книжкової виставки

у блозі Ольги Гончар