Майстер-клас

Учора в рамках першого дня Книжкового Арсеналу за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку пройшла дискусія «Книжкова культура як вікно у світ». Участь у ній взяли Тобіас Фосс, віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку; Сильвія Вассало, директорка Салону дитячої книги та преси у Монтереї; Дана Павличко, директорка видавництва «Основи». Читомо відвідало захід та записало цікаві думки спікерів про те, як Україні прийти до світу через власну книгу та викликати загальне захоплення, чому вітчизняні видавці мають об’єднатися у спільних «вилазках» на закордонні книжкові ярмарки та фестивалі, які особливості книжкового бізнесу, як маленькі читачі можуть допомогти розвитку великого книжкового бізнесу, а також про перспективи розвитку дитячої книги та мову ілюстрацій.

Тобіас Фосс,

віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку:

«Навіщо приїздити в Україну? Чим Україна може зацікавити? Відповідь на питання дуже проста. У вас дуже багата культура. Ми у Франкфурті зацікавлені в культурному обміні, переклад – найлегший шлях взаємодії.

Книжкові ярмарки та фестивалі – хороше місце для такого обміну. Видавничий бізнес специфічний, люди часто запитують, чому ви не робите це за посередництвом інтернету, у книговиданні бізнес має вестися Face to Face. Видавці повинні знати видавців з інших країн, брати книги для перекладів, книжкові фестивалі відіграють в цьому процесі значну роль.

Особливість України в сьогоднішньому моменті, в політичній ситуації, в якій вона зараз перебуває – всі зараз знають про неї. Українці мають бути присутніми в світі зі своєю культурою, не бути «невидимими» для світу. Світ повинен прийти до України і Україна повинна вийти в світ – це рівнозначні процеси.

Читайте також інтерв’ю з Тобіасом Фоссом 

Завжди є певна опозиція між урядом та культурою. Якщо уряд надає підтримку, він надає і певні ідеї, як ця культура повинна виглядати. Тому, на мою думку, такі стосунки не завжди є дружніми. Але у промоції за кордоном справді потрібна підтримка уряду.

Якщо книга перекладена – вона може репрезентувати країну так само, як її політична чи економічна система. Я думаю, якщо українські видавництва «йдуть за кордон», як-то на Франкфуртський книжковий ярмарок, вони повинні об’єднуватися і мати колективний стенд. Також там вони мають обмінюватися порадами та досвідом з іноземними видавцями, які знають, який захід краще відвідати, з якими людьми завести знайомства. Це дуже важливо.

У Франкфурті близько 70 колективних стендів. Нашим хорошим партнером є Польський інститут. Важливо мати партнера, який знає про особливості книжкового бізнесу, знає інформацію про найважливіші видавництва, про відомих у цьому бізнесі людей.

Статистика і дані про книжковий ринок дуже важливі,

якщо ви зацікавленні у його розвитку.

Видавництву важливо обрати пріоритетний шлях розвитку: чи це буде друкована книга, перекладна література. Якщо ви думаєте над виготовленням електронної книги – вона не дає того матеріального ефекту, що паперова книга її не погортаєш. Друковані книги більш звичні для нас».

Сильвія Вассало,

директорка Салону дитячої книги та преси у Монтереї:

«Для мене книга – найперший предмет, пов’язаний з культурою, який потрапляє в руки дитини. Українських учасників видавничого процесу можуть показати українські дитячі історії, казки дітям, які живуть за кордоном.

У Франції я займаюся організацією Салону дитячої книги, там дуже цікаво відкривати для себе і знайомитися з іншими книгами для дітей, аніж ті, що ми видаємо у Франції.

У дитячих книжках найважливішим є зображення. Це універсальна мова, тому є дуже багато можливостей і різних способів проводити обміни навколо дитячої книги.

Наші відвідувачі, як і ми самі, дуже цікавляться тими книжками, які видають у світі і, треба сказати, що Україна зараз мало кому відома. І тому, справді, потрібен культурний обмін, який може відбуватися таким чином.

Важлива спільна дія, коли ви презентуєте книги –

ви презентуєте країну.

Є багато можливостей організувати обмін досвідом навколо книжок: це може бути обмін порадами, зустрічі між авторами та ілюстраторами і, безумовно, також програми підтримки перекладів.

Дуже часто, наприклад, на нашій виставці ми зустрічаємо цілі делегації, які приїздять з-за кордону, і для них ми розробляємо спеціалізовану програму. Звісно, наша виставка не така велика, як у Франкфурті.

Але якщо говорити саме про дитячу літературу, то для Франції це дуже хороша ніша, де можна знайти ідеї та підтримку. Але в будь-якому разі той досвід, який я маю зі спілкування з видавцями на міжнародному рівні, доводить –вони дуже люблять відкривати для себе ті речі, які в своїй країні вони ще не бачили.

Читайте також: Міжнародні книжкові проекти: варіанти співпраці

З точки зору, що про українську книгу ще дуже мало знають, участь у міжнародних книжкових заходах може бути дійсно хорошою нагодою.

Вся програма Салону дитячої книги та преси здійснюється винятково коштом Європейського Союзу, самі видавці нічого там не фінансують, але для них спеціально організовуються зустрічі, під час яких вони можуть обмінятися правами на книговидання, щоб видати книгу в кількох країнах.

Світлина Влада Соделя (apostrophe.com.ua)

В рамках цієї програми нам вдається реалізовувати проекти, які сприяють подорожам наших авторів до різних європейських країн. Щороку ідеться про тридцять авторів та ілюстраторів, які можуть відвідати одразу декілька країн.

У Франції, крім видання для дітей, другий за обсягом сектор – для дорослих, а третім є комікси. Тобто якщо ми говоримо про публіку: діти та підлітки – це найбільша аудиторія. Видання для підлітків – дуже хороший шлях і можливість розвивати видавництво, всі турбуються про те, що читають діти і ми знаємо наскільки важливо розповідати їм історії. І ось ця потреба в дитячій книзі вона може дозволити економічно розвиватися книговидавництву».

Дана Павличко,

директорка видавництва «Основи»:

«Те, що ми маємо на Книжковому Арсеналі франкфуртський стенд та англомовні заходи – знак, що Україна цікава з різних причин не тільки через війну чи інші проблеми, але і тому, що ми маємо цікавий культурний продукт, як-от книги, який ми можемо запропонувати світові.

Я вважаю, що сам Арсенал є платформою, яка також цікава світу і зараз очевидно: цей фестиваль дає можливість представити не тільки книги, а також художнє мистецтво, ілюстрації, освітні заходи. І це може зацікавити закордонних видавців, і книжкові ярмарки прийдуть в Україну.

Наша країна на перехресті між Європою та Азією, і, можливо, становище такої собі буферної зони ми зможемо використати на краще . Цього року тут присутній стенд Франкфуртського книжкового ярмарку, що дає нам можливість згодом перетворити цей захід на інтернаціональну платформу.

На жаль, мушу визнати, що ми не є видимими для решти світу і, що тільки впродовж останніх років виходимо з цього стану у кількох сферах: у дизайні, літературі, і це такі малі, дитячі кроки.

Я рада, що ми потроху виходимо на міжнародний рівень з такими важливими проектами, але попереду в нас ще довгий шлях. Тому ми повинні навчитися створювати продукт, який може зацікавити світову громадськість і тільки це може забезпечити нам успіх.

Читайте також: Книжковий маркетинг: лікбез для видавців-початківців

За останні 25 років українська культура існувала без допомоги уряду, всі позитивні здобутки, які ми маємо – швидше всупереч діям уряду, аніж завдяки його підтримці. На жаль, навіть зараз у нас відсутні державні інституції, які мали б сприяти розвитку книговидання.

Я вважаю, що ми повинні працювати спільно з державою, намагатися будувати урядові інституції разом.

Зараз в Україні започатковано Інститут книги, аналогічний до Інституту книги у Польщі. Я вважаю, що треба також працювати спільно з Асоціацією книговидавців, тому що це інституція, яка знає цей бізнес.

Сподіваюся, що наступного року щойнозапочаткований Інститут книги підтримає колективний стенд українських видавництв на міжнародних книжкових форумах. Колективний стенд – це набагато сильніша презентація і це правильний шлях для бізнесу видавця. Ми повинні брати за приклад європейський досвід та об’єднуватися і бути незалежними від допомоги уряду».

Чільна світлина – стенд Франкфуртського книжкового ярмарку на цьогорічному Книжковому Арсеналі