Новини

У Києві знову всі збожеволіли! Джокер бігав за Локі, щоб сфотографуватись, хтось рогатий дивився анімацію, а Дедпул слухав лекцію про себе і розкидав речі по залу. В Українському домі вдруге відбувся фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con.

Якщо в 90-х роках наші батьки вистоювали черги за продуктами споживання, то сьогодні, у 10-х, ми – їхні діти, стоїмо в чергах за культурою. Хоча питання людських стовпотворінь за квитками нині є одним із найбільш гострих та обговорюваних, проте сьогодні воно не піддається вирішенню без інновацій та рішучості. Тож, якщо минулого року людей із черги обпікало червневе сонце, то цього разу їх окроплювало травневим дощем.

Відвідувачі

Comic Con – один із тих фестивалів, де яскравість, насиченість та ауру великою мірою створюють відвідувачі. Соковитість та строкатість дійства залежить саме від їх фантазії та вигадливості косплеїв, активності слухачів на лекціях та воркшопах. І нині це чи не єдиний простір, який збирає поціновувачів популярної культури всіх можливих напрямків.

Читайте також репортаж з минулорічного Kyiv Comic Con

Чільна думка багатьох відвідувачів збігається на тому, що другий фестиваль не гірший за перший. І справді, з боку звичайного обивателя склалось враження, що цієї перерви в один рік не було, і все злилось в один чотирьохденний Comic Con.

Локація

Приміщення Українського дому не є ідеальним місцем для проведення велелюдного заходу – про це знають і говорять всі, – проте цього року організатори погрались із простором, розмістивши ігрову зону із настолками у більш просторому місці та перемістивши більшу частину магазинів до «Алеї коміксів» (минулого року там були розміщені настільні ігри).

Але деякі учасники вказують про погіршення організації, відсутності роботи із головною проблемою фестивалю, про яку було згадано на початку, а також не завжди обізнаних із усіма тонкощами волонтерів.

Читайте також: 9 причин відвідати Kyiv Comic Con

Програма

За рубрикацією цьогорічна програма фактично не відрізняється – лише сегмент «ІТ» перемістився до «Відеоігор», поступившись місцем «Стендам». Позатим на своїх звичних місцях лишились «Кіно», «Комікси», «Косплей & Larp», «Настолки», «Література», «Аніме & Манга», «Маркет» та «Дітям». Проте наповнення програм змінилось у декількох напрямках.

«Стосовно планів на програму: основна наша задумка для фестивалю – щоб щороку не повторювалося те саме. Відповідно, тематичні напрямки лишаються ті самі – кіно, література, ігри, комікси і так далі, але тематика виступів і лектори чи запрошені гості змінюються. Цього року ми досягнули цієї мети, завдяки чому наповнення фестивалю вийшло новим у порівнянні з минулим роком», – пояснила організаторка Kyiv Comic Con Марія Шагурі.

Перше, про що треба говорити – присутність міжнародних гравців та відомих імен, зокрема зустріч із письменниками Генрі Лайон Олді та Ольгою Громико, передпрем’єрний показ «Людей Ікс: Апокаліпсис», презентації фільмів «Аліса в Заздзеркаллі», «Варкрафт» та першого українського фентезі «Сторожкова застава». Не обійшлося і без презентацій українських коміксів («Даогопак» та «Джеронімо Стілтон»). Щоправда, їх презентували вже на Книжковому Арсеналі.

Читайте також: Пиркон – місце, де поєднуються світи

Косплей

Є в Comic Con щось від карнавалу. Одягаючи костюм відомого героя коміксу, серіалу, аніме, гри тощо, ви переймаєте на себе його характер та особливості. Відтак стаєте більш відкритими для довколишнього світу, для спілкування, для фото із незнайомцями, до епічних битв та дружніх рукостискань.

Костюм відкриває вас світу, і не дивно, що цього року їх значно побільшало. Таким чином ми можемо відстежити динаміку популярності тих чи інших героїв. Наприклад, на ІІ Comic Con’і побільшало Гарлі Квін, Дедпулів та героїв «Зоряних Воєн». А от косплеїв із «Гри престолів» значно поменшало, не зважаючи на вихід нового сезону.

Читайте також: Відвідувачі про фестиваль фантастики LiTerra Con

Ті, що лінувалися зробити костюм, прикупили собі лише різного штибу котячі вушка, подекуди з хвостиками. Але траплялися й ті, хто точно не пошкодував часу й сил, аби їх образ був довершеним і неперевершеним. Як от переможець косплей-дефіле у номінації «Аніме і манґа» в образі Ферід Баторі з аніме «Останній серафим». Анімешники дуже багато співали, співали найбільше, напевно, із усіх косплей-героїв. Як говорив ведучий косплей-дефіле, що він навіть виговорити не може назви персонажа і аніме, а вони ще й співають японською.

Традиційно відбулися косплей-дефіле в таких номінаціях, як «Фільми та мутфільми», «Комікси та художня література», «Аніме і манга», «Відеоігри». До них також додались особливі номінації, що стосувались всесвітів Marvel та DC.

Лекції

Лекційний формат заходів був передбачений у кожній із програмних категорій і, як не дивно, освітні заходи, присвячені масовим та популярним явищам, користуються неабияким попитом і збирали на фестивалі повні зали.

Однією з найбільш помітних літературних подій цьогорічного фестивалю стала участь Генрі Лайона Олді (українських фантастів Олега Ладиженського та Дмитра Громова). Олді у 2006 році визнали найкращим європейським письменником-фантастом. Загалом авторський колектив випустив у світ більш ніж двісті п’ятдесят авторських книжок загальним накладом більш як півтора мільйонів екземплярів. Під час творчої зустрічі з читачами Ладиженський і Громов говорили про принципи писання, процес колективного творення, сучасну культуру, тенденції фантастики та нові фантастичні серії «Втеча на ривок» та «Ойкумена».

Цьогорічна програма залучила не лише нових лекторів, але й акцентувалась на більш конкретних темах. На першому Comic Con переважало загальне культурологічне охоплення лекційної програми.

Проте тут доводилось чути багато нарікань на організацію технічного забезпечення заходу. Лекторам доводилось чекати на проектор, вишукувати ноутбуки із підходящим забезпеченням, переривати показ слайдів через розряджений акумулятор або демонструвати відео без звуку через відсутність колонок.

Та попри всі складнощі психотерапевт, тренер Кирило Зіньков зумів розповісти про всі нюанси розвитку психологічної особистості коміксового героя Дедпула, літературний критик Богдана Романцова підкреслила всю важливість жіночих образів у коміксах та кіно коміксах, письменниця-фантастка Олександра Руда пояснила про тенденції еротичного у фентезі, а журналістка й художниця Олена Павлова, Анастасія Шукевич та Марія Шубчик розповіли про комікс-журналістику.

Читайте також: Шубчик: Мрію, щоб ми могли говорити на актуальні теми мовою коміксів

Для космічних мрійників була унікальна нагода послухати лекцію та поспілкуватись із учасником проекту Mars One Сергієм Якимовим. Це український інженер, у якого є шанс стати одним із перших поселенців Червоної планети. Під час своєї розмови він розповів як колонізувати Марс, які є переваги та загрози такої акції. Також Сергій зізнався, що його улюбленою фантастичною літературою є книги братів Стругацьких, а серед екранізацій він обирає Star Trek.

Лекція про «Японську традиційну гравюру на дереві» від Максима Лизогуба, президента київського аніме-клубу «Міцурукі». Саме з гравюри на дереві, або укійо-е, бере свій початок японська манґа. Слово «манґа», як і сама манґа, походить коренями від робіт Кацушіки Хокусая. Він уперше випустив 15 томну збірку під назвою «Хокусай Манґа», де були зображені окремі малюнки тварин, які пародіювали риси людей. А також Лизогуб розповів про історію виникнення, еволюції укійо-е та найвідоміших японських граверів у цьому стилі.

Спільно з Олександром Малютіним вона розповідали про «Видання ранобе та манґи українською: технічні особливості та історія». Вся манґа чи ранобе, перекладені українською, не є ліцензійними, тому можуть поширюватися лише в обмежених колах. Тай тираж їхній ну дуже маленький.

Дослідниця японських фольклорних образів Олександра Бібік  під час лекції «Японська народна демонологія: традиція та сучасність» розповідала про напрямки японської моди. Окремі літературні та кінематографічні жанри, персонажі аніме та манґа створені на основі переосмислення тих чи інших явищ традиційної культури, зокрема демонології, яка, у свою чергу, була пов’язана з міфологією сінто та впливами буддизму. Особливою популярністю в сучасній Японії користується образ «гірської жінки» Ямамба, образ «снігової жінки» Юкі-Онна, тенгу, каппа та інших йокай, які також фігурують у різних сферах масової культури.

Настільні ігри

Якщо минулого року зону настільних ігор втиснули в дуже тісне й душне приміщення на 2 поверсі, то цьогоріч їй виділили фактично половину третього поверху.  І хоч площа більша, та в години пік все одно спостерігався величезний наплив відвідувачів і доступитись до того чи іншого столу, чи навіть просто вийти звідти було складно, та й проблема з вентиляцією залишилась. Попри це, можна з впевненістю стверджувати, що популярність настільних ігор зростає.

Основним критерієм вибору гри найчастіше, що й не дивно, виступала видовищність: велике ігрове поле, наявність мініатюр чи фігурок, красиві арти. Популярністю користувалась і Magic: The Gathering, адже це як не як  найпопулярніша у світі колекційна картоква гра, та й всі новачки мали можливість отримати безкоштовні стартові колоди.  Також можна було спробувати свої сили у знаменитій  рольовці Dungeons & Dragons.

Комікси

Поціновувачам коміксів цього року було дещо нудно. Хоча тут були цікаві розмови, але цьому всьому бракувало динаміки. Програма переважно складалась із майстер-класів, проте бракувало інших форматів.

Читайте також: Три історії про український комікс

По-друге, далася взнаки прірва в українському коміксовому виданні, де незалежні речі з’являються не так часто і мають мінімум піару. Знову-таки тут постала ще й проблема відсутності українських перекладів коміксів та графічних романів.

І це дивно, зважаючи на те, що ця ніша стає для українця більш зрозумілою, а перекладні видання нині користуються неабияким попитом. «Найбільше я боюсь бути героїнею українських коміксів», – говорила Жінка Халк, натякаючи на відсутність українських видань.

Читайте також: Потрійне «Ось!», або Декілька поглядів на комікс-журналістику

Асортимент стендів різних «коміксових» магазинів мало відрізнявся одне від одного. Цього року припадав акцент на «товсті» речі, романи та лінійки, видані під однією обкладинкою, проте хотілось картонних коробок, наповнених окремими випусками за доступними цінами.

Також не вистачало раритетних та колекційних видань, яку цільова аудиторія хоче, хоче і ще раз хоче мати, але не завжди знає де їх дістати у режимі «тут і зараз». Проте це не завадило й сюрпризам, наприклад, стенду від молодого українського журналу «Черный лев», що присвячений коміксу та популярній культурі.

Якщо говорити про продажі манґи і анімешних сувенірів, то найбільш мала успіх розкладка магазину «Pulsar», бо у них найбільше найменувань манґи, а ще футболки, значки іграшки та ін. У головній залі теж було дві точки, де можна було придбати анімешну продукцію.

Читайте також: Найочікуваніші літературні фестивалі і виставки цього сезону

Марія Шагурі,

організаторка Kyiv Comic Con:

«Цього року, не зважаючи на погоду, фестиваль був значно масштабніший і насиченіший: відбулося ще більше цікавих подій, додалося аж дві нові номінації косплею (за Марвел і ДС), приїхало ще більше іменитих гостей. Це показник того, що фестиваль росте, розвивається і вабить відвідувачів.

Цьогорічний фестиваль відзначився новими колабораціями та гравцями. Ми тісно співпрацювали з найбільшими українськими кінодистриб’юторами, які дали можливість провести декілька насправді унікальних подій: презентацію нових фільмів «Аліса в Задзеркаллі», «Варкрафт» та першого українського фентезі «Сторожова застава», а також унікальний допрем’єрний показ фільму «Люди Ікс: Апокаліпсис».

Окрім того, цього року генеральним партнером ігрової зони стала компанія Acer, завдяки якій
турніри відбулися на високому рівні.

До Comic Con-2017 ми плануємо запросити ще більше крутих гостей, зробити програму яскравішою і насиченішою, а також вдосконалити пропускну систему. Починаємо працювати над цим вже зараз!»

Андрій Кокотюха,

письменник:

«Я минулого року не був, але приємно вражений кількістю людей різного віку, які дисціпліновано, за гроші, відвідують фестиваль масової культури і, зокрема, слухають лекції в повних залах. Загалом комікси і настільні ігри – субкультура, яка має попит в Україні. Комікси на низовому рівні формують світогляд мас у правильному напрямку: друг – ворог, добро – зло, перемагають лише ті, хто діє.

Для інтелігентських рефлексій і плачів тут місця нема, що саме по собі дуже потрібно Україні і українцям. Лише фанати Оксани Забужко і фільмів Тарковського, а також апологети поетичного кіно насміляться сказати: комікси позбавлені інтелектуальної складової. Навпаки, тут маємо наочне втілення багатьох складових: кінобачення, драматургії, графіки, загалом образотворчого мистецтва, ідеології тощо.

Із негативу: левова частка коміксів завезені з Росії. Хоча зміст не загрожує національній безпеці України та проросійським не є, а російських «героїв» і русского мира ніде нема, дивно, чому при такому попиті і таких цінах, які не лякають цільову аудиторію, Бетмена, Ходячих мерців, Хранителів та Дедпула не видають у такій же якості українською в Україні. З суто українських пропозицій нарахував аж чотири видавництва.

Ще один мінус: українські супергерої – чомусь лише козаки-запорожці. Їх і в Космос відправляють, і з чудовиськами вони воюють. Ідея коміксу – герой сучасний або герой із майбутнього. Козак із оселедцем і в шароварах – минуле. Якщо вже так цікавить минуле – чому б не зробити комікс про повстанських отаманів чи бандерівців. Про воїнів АТО є один, але невеличкий. Хоча кіборги так і просяться в мальовану історію. Загалом фестивалів масової культури треба більше, не лише в Києві – тоді для майданчика будуть і гравці».

Олександр Троцюк,

колишній заступник головного редактора журналу про комікси «К9»:

«Загальне враження від Comic Con-2016 Києві, якщо коротко: слабкіше першого. Черга, простояти в якій довелося більше години, а відкрити другу касу організатори вирішили тільки після достатньої кількості повідомлень у соцмережах. Відсутність чітких місць із мерчандайзом. Бідний асортимент, одні і ті ж книги, одних і тих же видавництв. Так хороші, безумовно, але загалом мале різноманіття.

Загальна спрямованість була більш комерційна, ніж на першому Comic Con. Незрозуміло, це проблема магазинів або організаторів, але я вперше пішов з порожніми руками з заходу, для якого я є цільовою аудиторією. Ну кого зараз може зачепити комікс «повністю вигаданий і намальований в Україні»? Не повинно бути це визначальною характеристикою.

Лекції закороткі, по 30-45 хвилин, це відверто недостатньо, навіть хорошому лектору складно розкрити загальну тему за цей час, а якщо врахувати, що аудиторія була більш-менш підготовлена, то говорити про цінність й опрацьованість лекцій складно. До того ж, у мене склалося, сподіваюся хибне, враження, що деякі лектори просто не читають комікси, максимум читали про комікси. Інакше пояснити зміну статі Quicksilver з чоловічої на жіночу складно.

Добре, що організатори стараються, але в перший раз у них вийшло набагато краще, а цього разу не дотягли. Прийшло багато людей, але нічого було робити. Одними фото з косплеєрів і цукерками ситий не будеш. Натомість хочу відзначити дуже крутий підхід творців «Даогопак»: і художник на стенді, і подарункове видання, і дві точки присутності, та й самі альбоми відрізняються високою якістю».

Локі:

«Я Локі з Асгарду. Я намагався захопити світ, але припустився помилки, розпочавши наступ з Нью-Йорка, де був розбитий Месниками і моїм братом Тором. Я переглянув свою стратегію і вирішив почати захоплення світу з України. Тож я прийшов на Kyiv Comic Con, щоб знайти прихильників, але ворожі сили хотіли стати мені на заваді і змусити багато десятків хвилин стояти мене, асгардійського бога, у черзі до входу. Але я був би не я, якби не знайшов коротший прихід: я й моя свита оминули загальну чергу й пройшли через маленький захований пункт для преси-косплеєрів (насправді для всіх, хто здогадався туди підійти).

Comic Con – дуже хитро продуманий захід, оскільки більшість відвідувачів здійснюють кілька кіл двома поверхами, радіє присутності персонажів з близького їм всесвіту, купує книжки та комікси, а потім з власного бажання чи поза ним опиняються в одному з лекторіїв. Вони просто не можуть там не опинитись, бо інакше будуть приречені на вічне блукання по колу. Я оцінив цей підступних хід організаторів і прийшов на лекції про жінок-супергероїнь, де зустрів свого брата Тора. На щастя, він не розгадав моїх нових намірів із захоплення світу, тож ми привітались і мирно сіли слухати лекцію.

На відміну від моєї попередньої появи серед людей, відвідувачі Kyiv Comic Con вже добре знали мене і були готові скоритись моїй влади і стати на коліна».

Янгольська машина (Реміна) та Кіберсамурай (Канеда):

«Це оригінальні образи, своєрідна данина кіберпанк-аніме 80-х. Нас надихали «Akira» Катцухіро Отомо, «Roots Search» Хисасі Сугайa, «Wicked Citу» Єсіакі Кавадзірі.

Жіночий образ має назву – «Янгольска машина». Пристрій, який складається з уламків космічних кораблів і загадкової біомаси, поглинув руку дівчини. «Янгольска машина» живиться енергією душі, щоби породжувати із плоті «янголів». Якщо вас цікавить, чому у них немає крил – вони їм не потрібні. В цьому світі янголам, щоби вижити не потрібні крила, їм потрібна велика пащека з гострими зубами, щоби прогризти шлях до серця людини.

Відвідувачі спілкувалися з нами дуже доброзичливо, незважаючи на те, що були шоковані і здивовані. Запам’яталася дівчина, яка підійшла до нас і з захопленням сказала: «У вас, мабуть, гарна трава». Тобто вона мала на увазі, що ці образи породженні гарячковою свідомістю і є досить сюрреалістичними.

Цьогорічний фестиваль відрізняється масштабністю і більш різнобічною програмою. Дуже сподобалися старі ігрові автомати і консолі, а також настолки і стім-панк прикраси. Сподіваємося, що організатори будуть нарощувати потужності і дивувати надалі».

Костя Нігін,

восьмикласник, відвідувач, який купив перший квиток: 

«Я захоплююсь коміксами. На минулому Comic Con’i купив свій перший комікс і до сьогодні уже зібрав собі таку непогану колекцію. Сьогодні (14 травня. — Читомо) я встав о 5 ранку і десь о 6:30 уже був тут. Дуже чекав цього фестивалю. Найпершим отримав квиток!

Я фанат і Marvel, i DC, але найбільше люблю «Зоряні війни», зібрав усі комікси від «АСТ». Дуже чекав «Всесвіт Marvel», косплей-дефіле.

Організатори не підвели. З минулого року організація значно піднялася, людям цікавий такий формат».

Тетяна Калитенко, Ната Коваль, Алла Костовська, Андрій Мартиненко

Світлини Нати Коваль, Kyiv Comic Con