Бути привабливою для читача українській бібліотеці вкрай непросто – фонди не оновлюють, приміщення не ремонтують, на проведення заходів кошти не виділяють. А додати сюди ще й забюрократизованість бібліотечної системи, купу звітно-папірцевої роботи, якою обтяжують бібліотекарів тощо.
Та навіть за таких несприятливих умов в Україні є бібліотеки, які можуть похвалитися високою відвідуваністю, різноманіттям заходів і сучасним технічним начинням. При цьому неважливо, де книгозбірня розташована – у мегаполісі чи далекому селі, головне, що всюди вона успішно виконує свою головну роль – об’єднує місцеву громаду та забезпечує інтелектуальні й культурні потреби відвідувачів відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства. А запорукою цього успіху в усіх випадках є завзяття і розважливість працівників книгозбірні, які підходять до роботи креативно й нестандартно, сміливо ламають стереотипи, невтомно працюють над саморозвитком – словом, справді щось роблять, а не імітують бурхливу діяльність.
Ми зібрали історії книгозбірень, які варті уваги й, безсумнівно, можуть слугувати взірцем для інших.
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка
Євгенія Напуда, головна бібліотекар
ка відділу обслуговування
Найяскравіші заходи
- «Ніч у бібліотеці-2», особливістю якої був благодійний бібліоаукціон на допомогу бійцям в АТО та патріотичне фаєр-шоу
- «Закарпатські позералки» – швидкі побачення у бібліотеці, які супроводжувалися консультаціями психолога, лікарів з обласного центру планування сім’ї, а також виступом відомого закарпатського рок-гурту «Триставісім»
- Тематичні танцювальні вечори, заняття з йоги та практична лекція із су-джок-терапії
- Сходження разом із читачами на Говерлу і встановлення пункту буккросингу біля її підніжжя
- Вінілова вечірка «Круглий звук»
Здобутки
Ми зруйнували стереотипи для тих, хто не відвідував бібліотеку і навіть уявлення не мали, які послуги можна отримати в сучасній книгозбірні. Ми дали нове життя вініловому фонду, який десятиліття лежав без діла, а зараз користується популярністю серед ді-джеїв міста, які після вечірки стали нашими постійними клієнтами.
Вважаю, саме завдяки таким нетрадиційним формам бібліотечної роботи, суспільство змінює своє ставлення до бібліотек.
Переконання
Бібліотечні працівники просто зобов’язані формувати нове мислення і новий погляд на традиційну роботу книгозбірні, а ще важливо швидко адаптуватись до тих змін, які відбуваються у світі. Попит народжує пропозицію, тому зараз недостатньо книжкових виставок та літературних вечорів, потрібно виходити за часові, фізичні та географічні межі і руйнувати стереотипи.
Сьогодні бібліотеки України – на стадії трансформації від тихих, сірих книгозбірень минулого, у яких завжди мала панувати тиша, до бібліотек майбутнього, які є сучасними інформаційно-культурними центрами, платформами для генерації та реалізації нових ідей на користь громади.
Обожнюю ті моменти, коли новий користувач приходить лише за книгою, а коли дізнається про весь спектр бібліотечних послуг, широко округлює очі від здивування, і на наступний день приводить друзів. Саме завдяки таким враженням людей і змінюється система.
Повна версія розмови з Євгенією Напудою
Перша львівська медіатека на базі Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки
Софія Оліферчук, культурний менеджер ПЛМ
Формат медіатеки
- Мультимедійність фонду (паперові видання, аудіо– й відеофайли тощо).
- Третє місце поза домом і роботою, вільний майданчик для обміну думками й втілення громадських ініціатив.
- Відвідування простору є безкоштовним, завітати сюди можуть всі охочі. Серед пропозицій ПЛМ є також можливість випити чаю чи кави, зробивши за це благодійний внесок на розвиток простору.
Ідея
Задум створити ПЛМ належить директору бібліотеки імені Лесі Українки Любові Цяпало, яка надихнулася досвідом Вроцлавської медіатеки у Польщі. Ініціативу підтримало управління культури міської ради Львова. Чиновники забезпечили ремонт приміщення, а техніку для медіатеки купували на кошти, отримані за програмою «Бібліоміст».
Від появи задуму до відкриття ПЛМ минуло чотири роки. При цьому активні роботи – ремонт, розроблення стратегії розвитку медіатеки – тривали протягом року.
Інтер’єр і техобладнання
Медіатека нараховує чотири кімнати. Медіахол – найбільша серед них. Тут розмістили столи з комп’ютерами й шафи з книгами, періодикою, дисками. Тут і місця для читання, прослуховування того, що представлено на полицях.
Над дизайном інтер’єру спеціально працювали молоді львівські архітектори.
Доступ до медіатеки людей із особливими потребами
Відповідним чином обладнана вбиральня. Також біля одного зі входів до бібліотеки є спеціальний заїзд.
Акції і відвідуваність
Обмежень щодо форматів і тематики акцій медіатека не має. Серед заходів, які проходять у ПМЛ – тренінги, дискусії, кінопокази, розмовні клуби, музичні перформанси, поетичні читання, зібрання громадських організацій, презентації тощо.
Найактивніше медіатеку відвідує молодь, багато також дітей, чию увагу передовсім привертають комп’ютери та ігрова консоль. Заходять до бібліотеки й літні люди, для яких організовують безкоштовні курси комп’ютерної грамотності. Відвідувачі часто приходять сюди з тим, щоб просто почитати.
Повна версія розмови з Софією Оліферчук
Публічно-шкільна бібліотека села Грем’яче Острозького району Рівненської області
Лариса Лаптєва, бібліотекарка
Просування бібліотеки
У бібліотеці створюється, постійно оновлюється інформаційно-рекламна продукція: закладки, листівки, настінний календар та кишенькові календарики. А перед великими масовими заходами розповсюджуються іменні запрошення для читачів.
Здобутки
У 2011 році я взяла участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг на основі надання безкоштовного доступу до інтернету» від програми «Бібліоміст». Бібліотека як переможець отримала безкоштовно три комплекти комп’ютерного обладнання. Але на цьому я не зупинилась. У 2013 році мій проект переміг на обласному конкурсі інновацій «Бібліофест» і в бібліотеці з’являється електронна книга.
На сьогодні наша бібліотека – інформаційний центр села. Бібліотека стала надійним помічником в освіті та самоосвіті, надає цілеспрямовану допомогу вчителям у підготовці уроків, а учням і студентам в опануванні навчального матеріалу. Тому я приділяю особливе місце у популяризаційній роботі співпраці з місцевими навчальним закладами.
Саме у бібліотеці багато учнів місцевої школи готуються до уроків, а студенти – пишуть дипломи. І школярі, і студенти долучаються до створення позитивного іміджу бібліотеки. А успішні історії жителів села стають найкращим каналом поширення інформації про роботу бібліотеки.
З відкриттям пункту доступу до інтернету збільшило відвідуваність бібліотеки. Кількість користувачів збільшилась на 5%. Відтепер інформаційну прогалину читачі почали задовольняти за допомогою пошуку в мережі інтернет.
Переконання
Щоб читачі відвідували бібліотеку якомога частіше, необхідно знати, що цікавить їх сьогодні, а також потрібно вміти передбачати їхні завтрашні інформаційні потреби. Саме тому бібліотека періодично проводить опитування своїх користувачів (в тому числі й через соціальні мережі).
Водночас бібліотекарі мають самі змінитись, показати, що вони вболівають за бібліотечну справу, за свою власну бібліотеку та громаду, яку обслуговують. Кожен бібліотекар має регулярно навчатись, щоб іти в ногу з часом і не залишатись осторонь від усього, що відбувається у сучасному світі. Треба самим собою показати як користувачам, так і керівництву, що сільський бібліотекар ініціативний, компетентний і здатний працювати краще.
Повна версія розмови з Ларисою Лаптєвою
Читайте також: 5 історій молодих видавництв України
Острозька центральна районна бібліотека
Ірина Федорчук, методист
Найяскравіші заходи
- Фестиваль-парад літературних героїв, що збирає в Острозі маленьких прихильників книги з усього району. Містом крокують феї, лицарі, мушкетери, пірати та принцеси. На площі міста учасники фестивалю влаштовують флешмоб.
- Літня бібліотечна програма «КіноНаВухахСтояння» для дітей, особливо з малозабезпечених родин, які у літній період залишаються на місцях. Програма передбачає щотижневі виїзди працівників ЦРБ із комплектом мультимедійного обладнанням та ноутбуком до книгозбірень району. Зокрема, в рамках програми влаштовуємо переїзний кінотеатр – «Кіно на колесах».
- Майстер-клас «Книжкові інсталяції – нетипова форма бібліотечної роботи», де працівники Острозьких книгозбірень створювали справжні дива з уже списаних книг, даючи їм нове життя, нову можливість приносити радість.
- Автопробіг в рамках проекту «Острожчина читає». Під час автопробігу ми зробили чотири зупинки, де представили книжково-спортивні інсталяції «Накачуй мозок – читай!», провели танцювальний флешмоб «Хорів любить читати!» та «Читання єднає». Побували в «Книжковій лікарні» та завітали до «Літературної кав’ярні» на поетичні читання місцевої літераторки.
Просування бібліотеки
Ми розміщуємо афіші про бібліотечні заходи в місцевому транспорті, школах, на сіті-лайтах у центрі Острога. Друкуємо календарики, буклети, прапорці, оголошення, закладки, які роздаємо мешканцям міста під час проведення різноманітних промо-акцій, таких як: «Я йду до бібліотеки», «Бібліотека знає відповідь!».
Новою формою просування бібліотеки є звіти-атласи – «365 днів навколо книги, або Бібліотека -2011», «Бібліотека: день за днем…», «Бібліокадр». Це неофіційний звіт книгозбірні перед читачами, підбивання підсумків року, визначення найбільш рейтингових заходів та подій. Тут можна дізнатися про найпопулярніші книги року, відзнаки та перемоги бібліотеки.
Позитивному іміджу бібліотеки сприяє створення відеороликів. Всього Острозькою районною бібліотекою було відзнято 2 аматорських мініфільми, 1 рекламний відеоролик та 3 відеосюжети про діяльність бібліотеки.
Читайте також: 5 успішних книжкових проектів Спільнокошту
Технічна база
Знаковими стали для книгозбірні 2008 та 2012 роки, коли в рамках проекту «Реалізуємо право на інформацію» за підтримки Міністерства закордонних справ Польщі та завдяки перемозі в конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням мережі Інтернет» від «Бібліомосту» було комп’ютеризовано району бібліотеку.
Сьогодні Острозька бібліотека – це 10 сучасно обладнаних робочих місць з доступом до інтернету, Wi-Fi-зона, принтер, сканер і ксерокс.
Саморозвиток
Минулого року, в рамках проекту «Громадські інформаційні центри у Вінницький, Закарпатській, Львівській та Рівненській області – ІІ етап», переможцем якого стала наша бібліотека, я ознайомились із найкращими практиками просування електронних послуг та функціонуванням електронного урядування в Польщі. Як результат, на базі Острозької книгозбірні було створено Громадський інформаційний центр.
Вам також буде цікаво дізнатися про Оціум-бібліотеку, яку планують відкрити у Києві, та кейс Мюнхенської міської бібліотеки
Бібліотека села Сутківці Ярмолинецького району Хмельницької області
Іванна Білик, бібліотекарка
Основні проекти:
- Публічна дискусія «Сільська бібліотека – платформа регіонального туризму»
- Створення сайту бібліотеки. Ми прагнули запустити ресурс, який би розповідав не лише про діяльність книгозбірні, а й про всі події, що відбуваються в селі, популяризувати Сутківці та зробити їх привабливим для туристів.
- Участь у проекті з розвитку е-урядування «Поінформована громада – демократична країна». Так у стінах нашої бібліотеки читачі подають онлайн-заявки на вступ до вишів, купують залізничні квитки, оформлюють субсидії, роблять замовлення в інтернет-магазинах тощо.
- Скайп-зустріч з поетесою Марією Дячок (у рамках клубу «За покликом душі», що діє у бібліотеці)
Промоція послуг
Готуємо рекламну продукцію: буклети та листівки про сучасні послуги бібліотеки, кишенькові та настільні календарі з краєвидами села для туристів, туристичні путівники, довідки про село, краєзнавчі посібники.
Партнери
Нашими партнерами стали туристичне агентство «Мандрівник» (м. Рівне), Ярмолинецький районний центр зайнятості, Ярмолинецьке управління економічного розвитку, інфраструктури та туризму РДА, підприємці села Сутківці.
Читайте також про книжкові ініціативи в містах Україи (частина перша і друга)
Саморозвиток
Я дуже люблю навчатись. І чітко розумію, що самовдосконалюватись потрібно постійно, адже від компетентності бібліотекаря залежить імідж самої бібліотеки.
У 2013 році мені пощастило стати фіналісткою проекту «Сучасний бібліотекар» від Бібліомосту. Після завершення проекту я стала тренером для сільських бібліотекарів Ярмолинецького району у «Школі сучасного бібліотекаря», а також проводила тренінг для учасників наступного етапу проекту «Сучасний бібліотекар ІІ». Також отримала неабиякий досвід у співпраці зі ЗМІ, ставши учасницею Всеукраїнського проекту «Регіональні піар-офіси сучасних бібліотек», де наш Хмельницький піар-офіс здобув перемогу.
* * *
Жодна з цих оптимістичних історій не побудована на надзвичайних інвестиціях. Приклади успішних бібліотек в українському контексті – це приклади невтомної роботи, ентузіазму бібліотекарів та уміння знаходити не лише нові й цікаві формати роботи, але й партнерів / інші можливості для поповнення фондів, залучення нових читачів та розвитку свого простору та навіть регіону.
Ці позитивні приклади, звісно, не вказують на загальні тенденції в українській бібліотечній сфері, яка переживає кризу, але впевнено свідчать про недосконалість законодавчої бази та фінансову кризу, бібліотеки можуть і мають залишатися центрами культурного життя та особливими просторами для плідної інформаційної взаємодії.
Читайте про досвід бібліотек в Німеччині
Стаття вийшла завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
|
Iншi записи по цiй тематицi:
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook