Інтерв’ю

У цій бібліотеці танцюють рок-н-рол і сальсу, займаються йогою і влаштовують вечірки найкрутіші ді-джеї Закарпаття. Про те, як привабити сучасних читачів і як зняти з бібліотеки радянське тавро місця, де не можна шуміти, розповідає Євгенія Напуда, головний бібліотекар відділу обслуговування Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф.Потушняка, координатор Громадського інформаційного центру, тренер Регіонального тренінгового центру за програмою «Бібліоміст».

Про вибір професії

В бібліотеці працюю вже 12 років. Коли в юності замислювалась над вибором майбутнього фаху, про бібліотеку навіть не думала.  Скажу так: не я обрала професію, а професія – мене. Невипадкова випадковість звела мене з абітурієнтами Ужгородського училища культури,  і я спонтанно вирішила вступити на бібліотечний факультет. Це було доленосне рішення, яке змінило моє життя і про яке я ні на мить не жалкую.

Читайте також: Оціум-Бібліотека:

як громаді зробити радянську книгозбірню «своїм» місцем

Вважаю, що професія бібліотекаря є дуже недооціненою в українському соціумі. Бібліотечні працівники просто зобов’язані формувати нове мислення і новий погляд на традиційну роботу книгозбірні, а ще важливо швидко адаптуватись до тих змін, які відбуваються у світі. Попит народжує пропозицію, тому зараз недостатньо книжкових виставок та літературних вечорів, потрібно виходити за часові, фізичні та географічні межі і руйнувати стереотипи.

Про вечірки й побачення в бібліотеці

Жителі Ужгорода вже давно звикли, що наша бібліотека – місце, де завжди відбуваються неординарні культурні події. За останній рік ми організували і провели понад 20 публічних заходів. Озвучу найгучніші з них, які обговорювалися за межами області. «Ніч у бібліотеці-2», особливістю якої був благодійний бібліоаукціон на допомогу бійцям в АТО та патріотичне фаєр-шоу, «Закарпатські позералки» – швидкі побачення у бібліотеці, які супроводжувалися консультаціями психолога, лікарів з обласного центру планування сімї, а також виступом відомого закарпатського рок-гурту «Триставісім», учасники якого з тих пір стали нашими активними користувачами і друзями.

Вже двічі ми провели тематичні танцювальні вечори до Міжнародного дня танців. На них відвідувачі подивилися різні види танцю, а також спробувати свої сили у різноманітних майстер-класах, які давали хореографи: рок-н-рол, танго, сальса, контемп і навіть танець живота.

Також ми організовували йогу в бібліотеці, практичну лекцію із су-джок-терапії, підкорили з користувачами Говерлу і встановили пункт буккросингу у її підніжжя.

А зараз запускаємо літню акцію «Бібліофішка», за умовами якої користувачі бібліотеки збиратимуть фішки за читання книг, відвідування клубів та отримання інших бібліотечних послуг, а потім будуть обмінювати бібліофішки на цінні призи. У планах багато різних ідей. Наразі ми активно готуємось до святкування 70-річчя бібліотеки.

Про вінілову вечірку

Великого галасу наробила вінілова вечірка «Круглий звук». В нашому місті циклічно проводяться музичні вечірки «Круглий звук», на яких відомі ді-джеї Ужгорода крутять музику на вінілових платівках щоразу в інших локаціях. Однією із таких локацій стала і наша бібліотека. Спочатку керівництво відреагувало досить насторожено, але коли я розказала як все буде відбуватися, довірилось мені і згодилося, за що я їм дуже вдячна.

Особливістю цієї вечірки було те, що половина композицій, які звучали на вечорі, були із вінілового фонду бібліотеки, а всі відвідувачі мали змогу отримати читацькі квитки. Це був своєрідний експеримент, який успішно вдався і приніс відповідні результати.

Ми зруйнували стереотипи тим людям, які не відвідували бібліотеку і навіть уявлення не мали, які послуги можна отримати у сучасній книгозбірні. Ми дали нове життя вініловому фонду, який десятиліття лежав без діла, а зараз користується популярністю серед ді-джеїв міста, які після вечірки стали нашими постійними користувачами.

Читайте також: 

Як зробити сільську бібліотеку відвідуваною: історія успіху

Вважаю, саме завдяки таким нетрадиційним формам бібліотечної роботи, суспільство змінює своє ставлення до бібліотек.

Від радянської системи до змін

Систему змінити за один день чи місяць, навіть за рік неможливо. Це довгий процес, у який вкладається багато інтелектуальних та фізичних сил.

Сьогодні бібліотеки України – на стадії трансформації від тихих, сірих книгозбірень минулого, у яких завжди мала панувати тиша, до бібліотек майбутнього, які є сучасними інформаційно-культурними центрами, платформами для генерації та реалізації нових ідей на користь громади. Обожнюю ті моменти, коли новий користувач приходить лише за книгою, а коли дізнається про весь спектр бібліотечних послуг, широко округлює очі від здивування, і на наступний день приводить друзів. Саме завдяки таким враженням людей і змінюється система. Хочеться, щоб українці якомога частіше отримували культурний шок у бібліотеках).

Надихає те, що більшість моїх українських колег дихають зі мною одним й тим самим бібліотечним повітрям, бажанням змінити бібліотеки, зробити їх живими центрами спілкування, інформаційно-культурними центрами.

Про медіаграмотність, ідеї і натхнення

Практика показує, що наше суспільство стає більше медіаграмотним, тому достовірні та оригінальні джерела інформації, які є тільки в бібліотеках, знову набувають популярності. Часто спілкуюсь з користувачами, які вперше приходять у бібліотеку за необхідною літературою з опущеними руками, як в останнє місце, де можна знайти інформацію, якої нема в інтернеті.

Сумно, що багатьом людям не спадає на думку піти в книгозбірню тоді, коли інтернет показує їм «дулі». Тому дуже важливо, щоб бібліотеки регулярно рекламували себе і свої послуги.

Ідеї народжуються дуже несподівано. Найважче – це придумати щось бібліотечно-нестандартне, але, таке, яке ще ніколи ніхто не організовував і не проводив. Поки нам це вдається. Найбільше надихають результати від роботи, особливо те, коли я бачу, що людям подобається те, що ми робимо.  Коли люди повертаються у бібліотеку через якийсь час, коли дякують і просять повторити або організувати для них ще якісь цікаві заходи – це для мене найвища нагорода, натхнення і стимул у подальшій роботі.

Читайте також: Перша львівська медіатека:

за рамки традиційної книгозбірні

Світлини з архіву бібліотеки