Бібліотечна система

Польські бібліотеки схожі на той храм (де Індіана Джонс шукав кришталевого черепа), який зберігає скарби і пам’ятки цивілізацій. Вони стали невід’ємною інституцією, яка формує польське суспільство. Може здатися дивним, що бібліотеки повністю підпорядковуються Міністерству культури та національної спадщини, втім екс-директор Інституту Книги Ґжеґож Ґауден каже, що розвиток і стан бібліотек не залежить від політики партії, адже бібліотеки стали невід’ємним елементом публічного простору.

І як там діляться бібліотеки?

Згідно з законом про бібліотеки, їх ділять на такі:

• Національна Бібліотека у Варшаві,
• публічні бібліотеки,
• наукові бібліотеки,
• шкільні і педагогічні,
• професійні та корпоративні,
• бібліотеки для людей з різними видами інвалідності.

Усі бібліотеки підпорядковуються міністру культури та національної спадщини, тобто він визначає спосіб та кредитування бібліотек, складає список, в якому враховує їхню специфіку, і що потрібно для їх забезпечення.

За даними польського фахового бібліотечного видання Lustro Biblioteki, станом на 2017 рік у Польщі діє 9 567 бібліотек:

• 7 984 публічні бібліотеки
• 272 педагогічні бібліотеки (у тому числі філії)
• 938 наукових бібліотек
• 302 професійні бібліотеки
• 53 бібліотеки фантастики
• 21 бібліотеки центрів INTE
• 12 бібліотек наукових товариств.

Бібліотеки регулюються спеціальним законом про бібліотеки, який ухвалили 1997 року, який доповнили в 2012 році. Тут хотіли б звернути увагу, що в Польщі діє Крайова бібліотечна Рада. За статтею 2 про Крайову бібліотечну раду, однією з її функцій є співпраця не лише з іншими бібліотеками, а й іншими культурними установами.

Бібліотека Народова є найбільшою бібліотекою в Польщі. Нею опікується міністр культури та національної спадщини, який призначає також директора Бібліотеки. Вони мають свій статут, згідно з яким вони визначають свої цілі і завдання. Крім проведення культурно-наукової та освітньої діяльності,бібліотека зберігає пам’ятки культури польського письма, національну видавничу продукцію, польські видання, видані закордоном, закордонні публікації соціальних та гуманітарних наук, з особливим акцентом на книжкову науку. Також вона архівує в одному екземплярі польські бібліотечні матеріали а також ті, що які створили за кордоном і є пов'язані з Польщею.

У випадку публічних бібліотек важливо згадати, що принаймні одну організовує локальна громада з відповідною кількістю філій та відділень, а також бібліотечних пунктів, щоб жителі мали комфортний доступ до бібліотечних матеріалів. З іншого боку повіт також організовує та облаштовує хоча б одну бібліотеку з власною штаб-квартирою. Бібліотеки місцевого самоврядування можуть, з дозволу організатора, укладати договори з іншими бібліотеками та установами щодо спільної обробки послуг. Завданнями публічних бібліотек воєводств, повітів, міст є збір, розробка та надання бібліотечних матеріалів. Вони також зобов’язані надавати комп’ютерні послуги, створювати середовище для освіти та самоосвіти. Особливо це стосується знань про ваш регіон та документування його культурних, наукових та економічних досягнень. Бібліотеки виконують функцію бібліотечно-бібліографічного інформаційного центру, організовують розробку і публікацію регіональних видань та інформаційних матеріалів.

Беата Гавел-Капуста працює бібліотекаркою десять років у книгозбірні факультету філології Яґеллонського університету в Кракові, до якої входять книгозбірні всіх факультетів. Бібліотеку створили з кількох маленьких бібліотек три роки тому, тому вона працює в новій будівлі завдяки спеціальному фінансуванню з Європейського Союзу.

«Зараз ми маємо бібліотечного менеджера, який доглядає за всією бібліотекою, і зараз ми більш незалежні, ніж коли були маленькими інститутськими бібліотеками. В новій будівлі ми зберігаємо англійську, німецьку, шведську, романську та індоєвропейську секції, а в інших місцях — слов’янська, класична, східна і угорська секції, адже всі книги не вміщаються в нову будівлю», — розповідає Гавел-Капуста.

Фінансування бібліотек

На 2018 рік фінансування публічних бібліотек державою становить 27 мільйонів злотих (понад 200 мільйонів гривень). Бібліотеки у Польщі мають змішану систему фінансування та отримують кошти з кількох джерел. Найбільше книгозбірні отримуютьі із дотацій від міністерства культури та національної спадщини (31,8%). З локального та регіонального осередків бібліотеки отримують 27,3 % та 12,5% відповідно. Від Євросоюзу бібліотечна система Польщі отримує 14,1% свого фінансування. Майже 10% фінансування книгозбірень забезпечують фонди, а трохи більше 4% з держбюджету поза Міністерства культури.

Нині у Польщі діє програма закупівель нових видань до публічних бібліотек. Це державна програма, яка почала роботу із 2016 року і триватиме 2020 року та реалізується у рамках програми «Розвиток читачів». Кошторис має два джерела. Один із них - державна дотація.

Бібліотечні системи

У Польщі існує багато бібліотечних систем, однак є кілька найпоширеніших.

Публічні біблiотеки працюють в системі MAK+. Це електронна інтегрована бібліотечна система. Її створили та розробили в Інституті книги. Система дозволяє створювати каталог електронних бібліотек, користувальницьку базу, реєстрація кредитів і доступ до ресурсів, а також там ведуть статистику бібліотек.

Бібліотечна система MAK працює у 2 255 бібліотек (в 913-х головних бібліотеках і 1 342-х філіалах), це 27,86% від всіх публічних бібліотек у Польщі.

Основною відмінною рисою системи MAK + від інших систем каталогів є те, що завдяки бібліотечному каталогу можна відкрити доступ до бібліотечних фондів одночасно в двох місцях: на сайті бібліотеки і на сайті szukamksi??ki.pl. Станом на 11 червня 2018 року на веб-сайті пошуку розміщено 20 442 499 примірників книг. У середньому додається 4 552 щоденно, це найдоступніша послуга в Польщі.

MAK + дозволяє каталогізувати книжки, серіали, аудіокниги, фільми, антикварні книги, статті, ноти, електронні документи та звук. Можна також створити регіональну бібліографію та будь-яку іншу бібліографію.

Ця система полегшує співпрацю між центральними та регіональними бібліотеками завдяки централізованому характеру системи. Дуже важливим елементом централізації системи MAK + є джерело бібліографічних описів — каталог Національної бібліотеки.

Читач має можливість користуватися бібліотечним акаунтом в онлайні, перевіряти інформацію про свої кредити в усіх бібліотеках, шукати потрібні книжки та ресурси бібліотек у фондах всіх бібліотек одночасно, бронювати видання у конкретній бібліотеці. Читач також може отримати випозичення книжок в електронному варіанті, перевіряти стан бібліотечного рахунку, замовляючи їх за допомогою додатку для смартфонів та інших гаджетів.

Система МАК+ генерує посилання з попереднім переглядом конкретної бібліотеки для розміщення на її веб-сайті без будь-яких додаткових витрат. Читачі бібліотек, що використовують систему MAK +, можуть використовувати одну читацьку картку в кожній бібліотеці. Досвід показує, що помітним чином, система заохочує читачів використовувати пропозицію, наприклад, від бібліотеки одного повіту.

Академічні бібліотеки здебільшого користуються системою Virtua, яка з’єднана з системою Nukat. Це об’єднаний каталог, який вміщує описи документів багатьох польських бібліотек. Тобто користувач може знайти назву книги, журналів, аудіо- та відеофайлів, карти і багато чого іншого в єдиному каталозі, який показує де можна знайти, те що ви шукаєте.

Гавел-Капуста розповідає, що за допомогою системи Nukat бібліотека Яґеллонського університету в Кракові інтегрована в централізовану систему багатьох бібліотек у Польщі. Система Nukat підтверджує всі бібліографічні записи і завдяки онлайн сервісу бібліотекарі недовго чекають на затвердження.

«Наш університетський каталог також є централізованим. Якщо студент не може знайти потрібну книжку в нашій бібліотеці, то він може знайти її на іншому факультеті. Також система Virtua дозволяє студентам замовляти книжки з дому. Втім, наша бібліотека таке не практикує, тому що ми маємо вільний доступ до всіх наших книг», – стверджує бібліотекарка.

За словами Гавел-Капусти, в їхній бібліотеці студент бере книжку просто з полиці. А вже у бібліотеках із закритими книгозбірнями, і заголовки яких є в окремих журналах, як, наприклад, в головній Яґеллонській бібліотеці, використовують онлайн-замовлення. Тобто, студент може замовити книжку з дому, але має почекати 1-2 години на книжку в самій бібліотеці інституту. Virtua також дозволяє бачити бібліотечний акаунт онлайн, щоб розтягнути дату повернення книжки на наступний місяць.

Серед недоліків системи Virtua є її формат Marc 21 і через те, вона не повністю під’єднана до міжнародної бази даних, як наприклад до WorldCat.

«Ми плануємо запровадити систему Alma, яка базується на форматі UNIMARC, яка є більш універсальною і пов’язана з Worldcat. Virtua має також складний інтерфейс і правила. Бібліотекарі мають пройти кількамісячний інтенсив-тренінг, щоб отримати доступ каталогізувати в тій системі, тому що видача книжок для студентів є легкою, а калогізування книжок є досить складною роботою», — ділиться Гавел-Капуста.

А що із законами?

Бібліотеки у Польщі регулюються спеціальним законом про бібліотеки, який ухвалили 1997 року і доповнили в 2012 році. Тут хотіли б звернути увагу, що в Польщі діє Крайова бібліотечна Рада. За статтею 2 про Крайову бібліотечну раду, однією з її функцій є співпраця не лише з іншими бібліотеками, а й іншими культурними установами.

Вони також подають проекти ініціатив, які є важливими для розвитку бібліотеки. Крім того, вони періодично оцінюють бібліотечну діяльність та ефективність бібліотечної політики.

Створити публічну бібліотеку може практично кожен: як і представники центральних апаратів, так і охочі з місцевого самоврядування, а також фізичні і юридичні особи, та організації, які можуть і не бути юридичними особами. Важливо, що організатор бібліотеки має самостійно знайти кошти та приміщення для бібліотеки, щоб забезпечити всі необхідні послуги для користувачів та зручності для працівників. Крім того, організатор бібліотеки має публічно повідомити про свій намір створити чи закрити бібліотеку за 6 місяців до подання відповідного акту.

Зокрема Публічні бібліотеки також мають право співпрацювати з іншими культурними інституціями, якщо це не зашкоджує їхній основній діяльності, відповідно до 13-ої статті закону про бібліотеки. Але якщо бібліотеки мають намір злитися з іншою культурною одиницею, вони мають спершу проконсультуватися з Крайовою Радою та воєводською бібліотекою і отримати погодження міністра культури за доповненням 2012-го року. Чому так? Ґжеґож Ґауден звертає увагу на те, що часто бурмістри та війти (очільники невеликих містечок у Польщі — Читомо) об’єднують бібліотеки та будинки культури, аби згодом закрити бібліотеки. Тому ввели таку правку, аби закрити бібліотеку було складніше.

А от університетські бібліотеки зіштовхуються з іншою проблемою. Гавел-Капуста не задоволена тим, як університетські бібліотеки з’єднані з навчальною частиною університету. «Інститутські чи факультетські бібліотеки, як наша, є повністю залежні від факультету, тож коли ми приймаємо якісь рішення, маємо консультуватись з деканом», — стверджує вона. Бібліотека також не має своїх власних коштів, бо всі книжки купують за бюджет професорів. Це означає, що бібліотека не може купувати книжки самостійно, якщо в когось виникла ідея закупити певні книжки. Тут лише реалізовують факультетські замовлення. Оскільки вони є факультетською бібліотекою, то з’єднані з головною Яґеллонською бібліотекою (яка є Національною в той самий час) за законом, правилами і каталогом, і водночас вони повністю залежні від нашого факультету через гроші і організаційні рішення.

Бібліотекарка каже, що люди, які часто щось вирішують стосовно бібліотек є здебільшого професори, а вони не обізнані з реальністю бібліотек і вони часто не консультуються з професійними бібліотекарями.

У бібліотеці не мають прямого доступу до фінансів, які університет отримує від уряду для бібліотек. Університет ділить гроші для факультетів, і вони формують бюджет для їхніх бібліотек, але ця сума є дуже маленькою кожного року.

Люди з інших міст часто приїжджають до факультетської бібліотеки, бо знайшли книжки в їхньому каталозі. У бібліотеці влаштовують маленькі виставки і майстерні для дітей та учнів, які планують стати студентами в майбутньому, хоч ці майстерні не пов’язані з бібліотекою напряму: бо це тай чі, малювання і так далі, але ми хочемо розбити стереотип, що бібліотека — це місце, яке не пов’язане з реальним життям.

Бібліотека для дітей та юнацтва також працює над тим, щоб створити комфортні умови для читання і створити так званий третій простір. Тут можуть працювати і навчатись студенти, учні і просто відвідувачі у лаундж-зоні, читальному залі. Оскільки бібліотека в центрі — вона є популярним майданчиком для літературних подій. Та й самі бібліотекарі часто працюють на різноманітні події та фестивалі, де проводять майстер-класи і різноманітні заходи.

Що у результаті?

У Польщі бібліотеки є відкритими для читачів, адже їхні бібліотечні системи об’єднують записи книжкових найменувань із великої кількості бібліотек. Це дозволяє читачу легко знайти те, що йому потрібно на відстані.

Щодо законодавчої бази, то фінансово держава підтримує бібліотеки, як наукові, так і публічні. Але й навіть тут бачимо не дуже ефективно налагоджену систему фінансування між університететом та бюджетними коштами, тільки часткове під'єднання до міжнародної бази даних окремих бібліотечних систем. І хоч функціонування польських бібліотек на крок попереду від українскьих, та працювати польські колеги також мають над чим.

Читайте також: усі матеріали спецпроекту «Польський акцент»

Матеріал вийшов завдяки підтримці Польського інституту у Києві

• Текст: Діана Горбань
• Дизайн: Анна Сезон
• Координація: Юлія Кушнір
• Редакторка спецпроекту: Катерина Котвіцька
• Чільне зображення: behance.net/devnathjoydeep