Місця

Львів продовжує впроваджувати культурно-освітні інновації. Так від 20 жовтня у форматі медіатеки у місті працює переобладнаний перший поверх Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки. Новий простір має назву Перша львівська медіатека і від традиційної бібліотеки відрізняється тим, що поруч із друкованими книгами й пресою відвідувачам пропонуються аудіо– й відеофайли.

Та основна відмінність навіть не у мультимедійності фонду, а в тому, що простір медіатеки є вільним майданчиком для обміну думками й втілення громадських ініціатив, так званим третім місцем поза домом і роботою. Такі проекти давно й успішно реалізують на Заході, тепер їхній досвід вирішили перейняти й львів’яни. Нещодавно Читомо мало нагоду побачити, що з цього вийшло. 

Про Першу львівську медіатеку (далі – ПЛМ) Читомо дізнавалося від її працівниць – культурних менеджерів Софії Оліферчук, Анастасії Капелюхи, Лідії Шигимаги та Тетяни Вуєвої, яка, зокрема, відповідає за роботу благодійного фонду «Бібліотека для людей», за рахунок якого й існує медіатека.

Історія

Ідея створити ПЛМ, за словами дівчат, пішла від директора вже згаданої бібліотеки імені Лесі Українки Любові Цяпало, яка надихнулася досвідом Вроцлавської медіатеки у Польщі. Ініціативу підтримало управління культури міської ради Львова. Чиновники забезпечили ремонт приміщення, а техніку для медіатеки купували на кошти, отримані за програмою «Бібліоміст».

Від появи задуму до відкриття ПЛМ минуло чотири роки. При цьому активні роботи – ремонт, розроблення стратегії розвитку медіатеки – тривали протягом року. «Ми максимально старались зробити все так як планували. Вийшло, як вийшло, всім подобається, але є куди розвиватись», – зазначає Софія Оліферчук, яка від самого початку долучилася до роботи над проектом.

Схема і дизайн простору

Першу львівську медіатеку складають чотири кімнати. Медіахол – найбільша серед них. Саме тут розмістили столи з комп’ютерами й шафи з книгами, періодикою, дисками. Тут і місця для читання, прослуховування того, що представлено на полицях.

Великі білі стіни найбільшої зали дозволяють експонувати на них художні роботи. Наразі представлена виставка кількох львівських художників.

Одна з двох наступних кімнат є кінозалом, а інша – місцем для різноманітних тренінгів, дискусій тощо. У четвертій кімнаті розмістилася студія звукозапису, яку мають обладнати найближчим часом.

Дизайн інтер’єру розробляв молодий архітектор Анатолій Нємцов, разом з Богданом Прохаськом вони також створили дизайн меблів. «Над оформленням медіатеки Анатолій працював за символічну платню, майже на волонтерських засадах», – розповідає Анастасія Капелюха.

«У процесі доповнюватимемо інтер’єр, наприклад, тими ж кріслами-подушками, які дуже подобаються відвідувачам. Але це все поступово, адже грошей нам виділяють мінімальні суми, крім цього, постійно шукаємо спонсорів», – зазначає Тетяна Вуєва.

Щодо забезпеченням доступу до медіатеки людей із особливими потребами, то проектом вони теж передбачені й робота над ними триває. «Поки відповідним чином обладнана вбиральня. Також біля одного зі входів до бібліотеки є спеціальний заїзд, який поки до кінця не облаштувати. Аби реалізувати все задумане, знову ж таки, треба кошти», – додає Тетяна. Начитування аудіокниг – ще один із запланованих заходів для людей з особливими потребами.

Обладнання й асортимент

Комп’ютерна техніка, домашній кінотеатр та ігрова консоль Х-boх – таким є технічне начиння медіатеки. Що ж стосується фонду медіатеки, то він наразі нараховує більше 300 книжок, 700 дисків та 10 найменувань періодичних видань.

«Є також вінілові платівки, але наші пошуки програвача успіхом ще не завершилися. Диски нам передала центральна міська бібліотека, серед них кінофільми, аудіозаписи та навчальні програми. Дисками переважно користуються люди, які не мають інтернету вдома або не володіють на достатньому рівні комп’ютерними навичками», – пояснює Анастасія Капелюха.

Книжки медіатеці активно дарують самі відвідувачі. Видання, за словами співробітниць, різні, але є серед них і хороші. «Нещодавно вісім книг нам подарувало видавництво «Кальварія», за що їм дуже вдячні, – зазначає Анастасія і додає: – Протягом наступних місяців займатимемося рекламою тих книжок і газет, які маємо, можливо, зробимо читацький марафон або подібну акцію. Для нас дуже важливо, щоб ці видання не стали антуражем».

Відвідування

Особливих умов щодо користування медіатекою немає. «Відвідування простору є безкоштовним, завітати сюди можуть всі охочі. Напевно, найбільшим обмеженням є час користування комп’ютером для ігор і соцмереж», – зазначає Софія Оліферчук. Тетяна Вуєва додає, що вони прагнуть відійти від усталених радянських правил. «Наприклад, поки ще залишилися формуляри, але надалі хочемо перевести все на електронну систему», – говорить дівчина.

Найбільше серед відвідувачів закладу молоді, хоча багато також дітей, чию увагу передовсім привертають комп’ютери та згадана ігрова консоль. Заходять до бібліотеки й літні люди, для яких, до речі, організовують безкоштовні курси комп’ютерної грамотності. За словами співробітниць, відвідувачі часто приходять сюди й з тим, щоб просто почитати.

Інші відділи бібліотеки також продовжують працювати. «Стараємось розповідати людям про них, оскільки там унікальний книжковий фонд», – говорить Софія.

Серед пропозицій ПЛМ є також можливість випити чаю-кави, зробивши за це благодійний внесок на розвиток простору.

Акції

Громадськість позитивно зустріла появу медіатеки й активно долучається до її роботи. «Охочих щось організувати в ПЛМ вистачило б ще на три медіатеки», – хвалиться Софія. Щодо форматів і тематики акцій медіатека наразі обмежень немає, хоча працівники прагнуть у майбутньому зосередитися на заходах освітньо-культурного спрямування. «Поки що ми набираємо обертів, тому приймаємо всі пропозиції, хоча надалі прагнемо структурувати систему заходів», – пояснює Тетяна.

Серед тих акцій, які проходять зараз є перегляди фільмів, поетичні читання, бізнес-тренінги, заняття з іноземних мов, історії театру тощо. «Нині нашими постійними партнерами є кіноклуб Silentium (Станіслав Тарасенко), Львівська школа джазу та сучасної музики (Михайло Балог, гурт «Шоколад») та клуб настільних ігор (Олексій Токовенко). Активно співпрацюють з нами також AIESEC, ВМГО «Фундація регіональних ініціатив», ГО «Кримська хвиля», «Крим SOS», – пояснює Анастасія Капелюха. Дві останні організації постійно проводять у медіатеці зустрічі з кримчанами, які вимушені були поїхати з півострова. Наприклад, серед акцій, організованих для них, є програма інтерактивного навчання, покликана сприяти інтеграції та соціально-економічній адаптації колишніх кримчан.

Щодо міжнародної співпраці, то ПЛМ наразі контактує з партнерами з Польщі.

Команда

У команді ПЛМ – вже згадані чотири працівниці, які офіційно входять до штату міської бібліотеки. «Ми з дівчатами не маємо бібліотечної освіти, і у своїй роботі прагнемо досягти того, щоб поняття бібліотеки вийшло за сталі рамки», – говорить Софія. Дівчата також хочуть мати особистого системного адміністратора медіатеки. Це питання поки на стадії вирішення.
Відео з відкриття Першої львівської медіатеки

.

Місце:

м. Львів, вулиця Мулярська, 2а

Період:

11:00 – 21:00 (вихідний – субота).

Facebook-сторінка

Читайте також: Місто у книзі та в цифрі

Світлини автора, з профілю ПЛМ у Facebook