Місця

З латинської «оціум» означає дозвілля, працю на дозвіллі або ще мир і спокій. Саме таку назву обрала для свого проекту команда активістів, що розгледіли в заскорузлій радянській мережі бібліотек потенціал публічних просторів. На прикладі книгозбірні для дорослих імені В. Маяковського (Дніпровський район Києва) автори «Оціум-Бібліотеки» прагнуть показати місцевим громадам, як без надвитрат зробити з бібліотеки комфортний осередок громадського життя.

Нещодавно проект переміг у столичному конкурсі міських стартапів Best Urban Social Startup, отримавши на реалізацію задуму 200 тисяч гривень. Одна з авторок «Оціум-Бібліотеки» Олена Гранкіна розповіла Читомо про те, чому команда реформує бібліотеку, розташовану подалі від центра міста, як налагоджує комунікацію із місцевими мешканцями та на що витрачатиме грантові кошти.

Про ідею

У нашій команді два архітектори – я і Оля Ферлей. Про бібліотеки ми думали ще в університетські роки. Уже тоді ми розуміли, що бібліотека – це культурна інфраструктура, яка працює неефективно. Водночас це єдина мережа, що лишилася у спадок від соціалістичного міста, з якої, на наш погляд, можна зробити розгалужену мережу культурних і громадських просторів. Отож, нам хотілося щось змінити, тому й взялися за цей проект. Зараз нас у команді четверо, окрім мене й Олі, ще Андрій Антощенко, лінгвіст та аналітик, а також Ігор Тищенко, культуролог і дослідник міста.

 Про бібліотеку на Русанівці

Ми обрали Русанівку з кількох причин. Перша – хоча б якась зацікавленість бібліотекарів. Річ у тім, що бібліотекарі об’єднані в дуже відірвану від усіх спільноту та мало відкриті до змін. Так у Києві десять районів, кожен із яких має свою центральну бібліотечну систему. Поспілкувавшись із усіма директорами ЦБС столиці, ми зрозуміли, що лише двоє із них більш-менш проявили інтерес. Для реалізації цього проекту нам потрібна підтримка не лише самої бібліотеки, а хоча б на рівні директора району, тому ми обрали Дніпровський район.

Екстер’єр бібліотеки для дорослих імені В. Маяковського

Друга причина полягає в тому, що ми не хотіли братися за бібліотеку в центрі міста, оскільки там і так існує культурна інфраструктура й громадські простори. Ми ж зацікавлені в тому, щоб розвивати периферію. І третій фактор – просторові характеристики, які також визначають те, чи зможе простір справді стати громадським.

Русанівка – це острів з каналами, така собі «київська Венеція», радянський район, що має хороший потенціал. Бібліотека розташована на самій набережній і має дуже гарний фасад. Ми також зважали на те, щоб приміщення потребувало мінімум ремонту. При цьому мало значення те, щоб у бібліотеці було небагато перегородок (які б інакше довелося зносити), адже великий простір завжди легше використовувати. До речі, обійшовши третину всіх бібліотек Києва (усього їх 134), ми помітили, на наш подив, що більшість із них перебуває у непоганому стані.

Інтер’єр бібліотеки для дорослих імені В. Маяковського

Про громаду

На Русанівці насправді досить активна громада – і це теж важливий критерій, бо без громади громадський простір не створиш. Ми приєдналися до групи «Русанівка» в Facebоok, подивилися, які події вони створюють і відвідали їх. У приватних розмовах ми дізналися, що мешканці Русанівки хотіли знайти у своєму районі приміщення для зборів громади, але не знайшли. Почувши про наш задум, люди зізнавалися, що й не замислювалися, що таким простором для них може стати бібліотека.

Після перемоги у конкурсі Best Urban Social Startup ми почали тісніше спілкуватися з громадою. Зараз шукаємо серед них активістів, які допоможуть зі створенням концепції, яку потім представимо для обговорення більш широкій аудиторії. Наразі громада Русанівки проводить свої події у парку на набережній, ми ж плануємо протягом літа організувати для них кілька заходів у бібліотеці, щоби вони відчули, що це їхнє місце.
Головна наша мета, щоб бібліотеку відвідували активні люди, які далі разом можуть реалізовувати свої проекти. В принципі бібліотеки і зараз хтось відвідує, але це дуже неактивне населення, яке нездатне генерувати якийсь результат. І ми розглядаємо бібліотеки як дуже потенційний ресурс.

Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки»

Про плани

До вересня цього року ми плануємо розробити концепцію наповнення бібліотеки. Це перший етап проекту, над яким ми працюємо в кількох напрямках. Так ми спілкуємося з громадою, бо хочемо, щоб книгозбірня стала не лише осередком культурної інфраструктури, але й громадським простором. Важливо запровадити функцію самоврядування, щоб люди збиралися й разом керували своїм районом. Паралельно ми шукаємо партнерів із різних культурних та освітніх інституцій, які б використовували бібліотеку як майданчик для своїх подій. І ще один напрямок – це, звичайно, книжки, адже бібліотека залишається бібліотекою, і робота з фондами – одна з її основних функцій. Саме тому ми ведемо переговори з видавництвами, щоб оновити фонд принаймні читальної зали. Видавництва переважно відкриті до співпраці та готові надати по одному примірникові своїх книжок.

Щодо працівників бібліотеки, то наразі вони хочуть все це реалізовувати. Хоча ми маємо сумнів, чи справді вони розуміють нашу кінцеву мету, бо, чесно кажучи, в них дуже обмежене сприйняття бібліотек. Але наш плюс у тому, що ми виграли грант, бо основна скарг бібліотекарів – нестача грошей. Ми ж хочемо зробити багато хороших речей і маємо на це якісь кошти. Найголовніше, що є підтримка від директора району. Вона розуміє, в якому це все стані й що в бібліотеці не може працювати такий великий штат при трьох відвідувачах. І справа не тільки у тому, що вони не мають бюджету, а й у тім, що бібліотека просто застаріла й нікому не цікаво прийти на вечір пам’яті Шевченка.

Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки»

Про модель 

Ми думаємо, що розроблену нами модель можна потім буде застосувати й для інших бібліотек, бо ситуація скрізь однакова. Єдине, ми розрізняємо методи і саму концепцію, бо основне, що ми зрозуміли після своїх досліджень – це те, що не може бути однакової концепції для всіх книгозбірень. Раніше мережа бібліотек виконувала інформаційну функцію, розповідала усім, що варто почитати і знайти це можна було тільки в бібліотеках. Нині ця система суттєво відірвана від усього міського середовища. Наша мета – прив’язати її до міста. А зробити це можна, лише індивідуально підходячи до кожної бібліотеки.

Читайте також: Як зробити сільську бібліотеку відвідуваною: історія успіху

Наприклад, на Русанівці люди зацікавлені в тому, щоб зробити ОСББ у кожному будинку або говорять, що їм не вистачає курсів англійської мови. Усі ці запити ми з’ясовуємо та розробляємо програму. Іншій бібліотеці треба буде готувати геть інакшу програму, бо, може, там знадобляться заходи для людей із вадами слуху. Але методи, за якими формуватиметься концепція, ми хочемо напрацювати під час цього проекту. Передовсім ідеться тобто етапність. Спочатку ми розробляємо програму спілкування з громадою, потім шукаємо додаткових спонсорів, налагоджуємо взаємодію з департаментом культури тощо. І всі ці кроки ми пропишемо у вигляді інструментарію, скористатися яким зможе кожен, хто захоче реорганізувати бібліотеку свого району. Адже ми не беремося реорганізувати всі 134 бібліотеки у Києві. Якщо проект із Русанівкою буде успішним, ми б залюбки попрацювали ще з кількома книгозбірнями, але щоб реорганізувати систему, потрібна ініціатива на місцях. Це ми й хочемо показати: як громада може сама щось подібне реалізовувати.

Слайд із презентації «Оціум-Бібліотеки»

Про досвід

Хорошим прикладом для нас є Перша Львівська медіатека. Але вона створювалася як дуже зразкова бібліотека для міста. Водночас ми акцентуємось на тому, що працюємо не з містом загалом, а з районом, прагнучи створити у бібліотеці місце для громади.

Є ще кілька успішних прикладів, які реалізованих в Україні за допомогою програми «Бібліоміст». Хоча вони більше зосереджувались на бібліотеках у селах і невеликих містах. До речі, для участі в цій програмі сільські бібліотекарі вигадували нові функції для свого закладу, наприклад, допомагати мешканцям села шукати в інтернеті насіння. І для цих потреб просили «Бібліоміст» передати їм комп’ютери з доступом до інтернету. Це зразок того, як бібліотека стає центром села, адже з появою мережі відвідуваність книгозбірні суттєво зростає.
Цікавим також досвід Москви, де Борис Купріянов три роки працював над тим, щоб реорганізувати бібліотечну систему. Із різних причин не все задумане йому вдалося до здійснити, однак чотири бібліотеки були реформовані й зараз функціонують.

Читайте також: Перша львівська медіатека: за рамки традиційної книгозбірні

Про фінансування

Частина грошей із грантової суми піде на оплату праці культурно-соціального менеджера, який протягом півроку працюватиме фул-тайм над втіленням програми після того, як ми її розробимо. За цей час ми також плануємо за сприяння департаменту культури внести цю людину до штату бібліотеки, який видається маленьким, але насправді просто нераціонально використовується. Окрім цього, 100 000 грн лишається на ремонт – сума невелика, але, повторюся, бібліотека у хорошому стані. Ці кошти підуть на часткове перефарбування стін, часткову заміну підлоги та купівлю нового обладнання – проектора, акустичної системи, які потрібні для проведення заходів.

Для повноцінного ремонту, нам потрібне додаткове фінансування. І ще добре було б поповнити фонд книжками іноземних видавництв, бо з ними не домовишся на громадських засадах і треба купувати. Це також потребує додаткового фінансування, пошуками якого ми також займатимемося.

Про сформований запит

Якщо вгадати з тим, на що є попит, то все вийде. Ми сподіваємося, що ми вгадаємо, бо на периферії попит на культурну інфраструктура і громадський простір дуже великий, а от пропозицій замало. Можливо, якщо взятися за такий проект на Площі Льва Толстого, то навряд чи це вийде. Вважаємо, що зі 134 бібліотек не всі є настільки потенційні. Ті, що в центрі, звичайно конкурують з тим же «Часописом» і «Циферблатом», іншими вільними просторами. І люди, які живуть в центрі, можуть дозволити собі піти в «Часопис». І вони підуть туди або в «Книгарню Є», бо скільки ми б не домовлялися з видавництвами у «Книгарні Є» чи «Чуланчику» буде більше цікавих книжок і кращий простір. А от на периферії, де таких закладів немає, бібліотека – це шалений ресурс, який просто необхідно використовувати.

«Оціум-бібліотека» – дуже соціально орієнтований проект, який справді матиме вплив на місто, якщо ми зможемо його успішно реалізувати.

Сторінка «Оціум-Бібліотеки» на Facebook.

Повна презентація проекту: