Уже другий рік поспіль Україна представляє національний стенд у новому візуальному образі та на державному рівні. Підтримка високопосадовців та державне фінансування дають свої плоди: Україна стає помітною та будує амбітні плани на здобуття статусу Почесного гостя найбільшого світового книжкового ярмарку світу. Про офіційні плани Читомо дізнавалися в Міністра культури України Євгена Нищука, який відвідав Франкфурт разом з українською делегацією.
Станом на 2014 рік ми мали дуже сумну статистику щодо читання. Але цей бум, який можна було помітити на Книжковому Арсеналі, на Форумі у Львові та на інших ярмарках та фестивалях, свідчить про зміну ситуації.
Важливою амбіцією молодої команди Міністерства культури та нещодавно створеного Інституту книги, очолюваного Тетяною Терен, є забезпечення перекладів з української на інші мови, і, водночас, найкращих творів закордонних авторів українською. Системної роботи з перекладами раніше не було, і її треба зараз починати. На мою думку, модель ефективного управління має базуватися на людях, що є компетентними за напрямками, ми маємо рухатися в бік інституціоналізації. Це — частина державної політики.
Читайте також: Український інститут книги VS видавці: погляди та пропозиції
І ми, зі свого боку, теж намагаємося змінити її, прогрес є навіть у бюджеті: 50 млн грн витрачено на закупівлі книжок і поповнення фондів бібліотек. Раніше туди потрапляли книжки, що не продалися. Натомість нам мають бути топові книжки. При Інституті буде функціонувати експертна комісія, проте остаточне рішення буде за бібліотеками: я проти заборон, цензури й пропаганди. Але хотілося б, звісно, бачити якусь солідарність, і навіть місійність.
Щодо участі у інших виставках ми повинні зважати на економічні можливості. Із таким стендом і в такому форматі та масштабі у Франкфурті ми беремо участь лише вдруге. Цього року на участь було виділено 2,5 млн грн. Якщо ситуація буде змінюватися на краще, то, звісно, було би добре підтримати й інші майданчики. Проте розпорошуватися зараз недоцільно
Очевидно, що потрібна координація та критерії відбору учасників стенду: сьогодні у нас збільшилося представлення видавництв — їх було 17 — вони вже не розкидані по окремих стендах і ятках, а представлені на національному стенді, і це прогрес щодо консолідації, але факт, що якісь видавці залишилися за бортом, потрібно виправляти через чітко виписані критерії потрапляння, щоб усі наперед розуміли. З цим відбором ми зіштовхуємося і в закупівлях книжок: хтось не встиг подати, хтось не оформив відповідним чином документи.
Щодо критеріїв відбору видань, то, насамперед, ми маємо просувати національний продукт. Звісно, цей критерій дещо розмитий, адже йдеться не лише про тексти українських авторів, тут треба дивитися ширше. Представляти закордонні бестселери, які інші вже неодноразово видали у перекладах, не завжди доцільно. Проте є нюанси: так, «Маленький принц» Антуана де Сент Екзюпері, видавався по всьому світу, проте він може бути надзвичайно цікавим завдяки своєму оформленню.
Також я би не звужував критерії відбору до лише національної тематики: зауважте, письменники, які здобувають премії — мають не вузьку тему, а європейську, автори мають бути в цьому вільними. Відтак треба думати про систему відбору, щоби забезпечити рівність присутності для видавців.
Читайте також: Президентка латвійської Асоціації видавців Ренате Пунка: «Видавнича справа – не тільки культурна активність, але й бізнес»
З нового року починає роботу Український культурний фонд, що передбачає видатки і на книжкову промоцію, зокрема й закордонну. На наступний рік передбачено 200 млн грн. Для порівняння: на 2017 рік на такі мистецькі заходи було передбачено тільки 11 млн грн. Ці кошти підуть на підтримку фестивалів кіно, мистецтва, книги тощо. Це велика перемога для нас. Моя ж мрія — прийняття закону про меценатство. Це спонукатиме бізнес та фізичних осіб через податкові пільги підтримувати мистецькі проекти, а арт-менеджерам дозволить знайти партнерів не лише з боку держави, але й серед підприємців. Модель цієї взаємодії може бути різна: це може бути 30% дофінансування з боку бізнесу.
Минулого року у Франкфурті ми зустрічалися з організаторами ярмарку і проговорювали можливість представлення саме мистецього стенду в ARTS+, проте після названої ціни за цей стенд, ми зрозуміли, що його ми можемо й не потягнути. Проте організатори пішли нам назустріч, і все ж надали можливість представити стенд Мистецького Арсеналу, і ми скористалися цим шансом. Наступного року участь в ARTS+ має бути обов’язковою. Також ми працюємо над участю у стенді Google — ми вже почали працювати з музейним сектором, який спершу поставився з пересторогою до того, що ми починаємо відскановувати їхні фонди й викладати в мережу. Але в цьому нема нічого загрозливого. Це міжнародна промоція, тож ми будемо продовжувати працювати у цьому напрямку. Україна має бути представлена у міжнародному контексті якомога ширше.
Уже зараз ми думаємо про ширше представлення нашого контенту — не лише книжок як таких, але й окремо робіт наших ілюстраторів, дизайнерів і наступний рік ми запропонували візуальний формат стенду, в ширшому, новому вимірі
Наступного року Грузія стане Почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку. Вони отримали підтвердження своєї участі у такому статусі ще п’ять років тому. Ми теж маємо рухатися у цьому напрямку, це є амбіцією директорки Інституту книги Тетяни Терен, і ми вже проговорювали це з віце-президентом Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіасом Фоссом. Є певні умови, важко забігати наперед, проте перше, про що ми завели розмову — це система перекладів, інвестування держави у міжнародне представлення. Ми познайомилися з усією дирекцією Франкфуртського ярмарку, для нас зробили окрему екскурсію, від дирекції до зали LitAg, де працюють літагенти. Франкфурт бачить нашу зацікавленість, на рівні уряду приїжджають високопосадовці, тож розмова відбувається вже на іншому рівні. Ми будуємо чіткий план роботи і можемо говорити про статус України як почесного гостя у 2020-х роках.
Про участь України у цьогорічному ярмарку розповіли видавці та організатори стенду.
Як відомо, Україна 2016-го року була учасницею Франкфуртського книжкового ярмарку з національним стендом, розміром 100 кв. м.
Кореспонденти Читомо побували на виставці і підготували репортаж, а українські видавці поділилися своїми знахідками.
У 2015 році Читомо теж долучились до розробленням і упорядкування каталогу.
2014 року Україна не була представлена у Франкфурті національним стендом, деталі — у матеріалі.
Фото Костянтина Чернічкіна
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook