Новини

10–15 жовтня у Німеччині відбулася наймасштабніша подія видавничої індустрії — Франкфуртський книжковий ярмарок. Офіційні цифри — традиційно великі: 286,425 відвідувачів, 7 300 експонентів зі 102 країн та 4000 подій у шести павільйонах одного з найбільших виставкових центрів світу, Frankfurt Messe. Читомо відвідали економічну столицю Європи і дізнавалися, чим живе видавничий ринок сьогодні.

«Зміни — нова константа» (Change is a new constant) — слоган однієї з франкфуртських подій, Frankfurt Rights Meeting, досить влучно описує настрої видавничої бізнес-аудиторії. Ці зміни відчутні і в рамках самого ярмарку: крім стабільної кількості учасників та масштабності ярмарку B2B цьогоріч організатори анонсували нововведення: фестивальну, В2С складову, яку обіцяють широко впровадити уже наступного року.

«Торік ми вперше спробували вивести події для широкої аудиторії поза межі експоцентру, зараз же ми маємо понад 10 локацій у місті, а у 2018-му готуємося перетворити вечірній час на фестивальний», — розповідає маркетинг-директорка ярмарку Ніколь Бенке, яка невдовзі очолить новий фестивальний напрямок. «Це — запит видавців, і не тільки малих та середніх, а й найбільших світових лідерів. Безумовно, Франкфурт залишається основним бізнес-майданчиком, проте видавці хочуть спілкування з читачами, не так для комерційного ефекту на самому ярмарку, як задля іміджевості».

Бути ближчими до читачів – саме такий план на 2018 рік анонсувало й одне з найбільших світових видавництв Penguin Random House на прес-конференції напередодні відкриття FBF. Тенденція зміцнення видавничих брендів у світі досить відчутна — видавництва досі роблять великі ставки на авторів, проте воліють бути впізнаваними і впевненими у продажах, зменшуючи ризики при введенні «свіжої крові» на літературний ринок.
.

.
Відтак попри масштабність ярмарку насамперед як бізнесу, Франкфуртська команда організаторів демонструє гнучкість і реагує на запити видавців, комунікує зі спеціалізованими ЗМІ, проводить дослідження аудиторії. Окрім того, навіть маючи власний величезний штат працівників, організатори постійно користуються послугами компаній, що стратегічно скеровують курс ярмарку: від медіа-стратегів до бізнес-консалтингових компаній.

Особливо виразно ці тренди на ринку можна було відстежувати в Business Club — окремому «просторі тиші», що насправді гуде в ділових бесідах та професійних дискусіях, націлених найперше на топ-менеджерів видавничих компаній. Професійний блок подій винесли в окрему зону лише чотири роки тому, аудиторія тут не перевищує 200 осіб, проте на більше, схоже, організатори й не розраховують: бізнес-клуб позиціюється як vip-зона з платою за вхід від 600 до 1000 євро.

Цьогоріч тематичними акцентами стали чотири теми: ринок аудіокнижок, азійські ринки, соціальні мережі та жінки у видавничому бізнесі.

Читайте також: «Understanding Ukraine» на цьогорічному Франкфурті

Аудіокнижки

На противагу скороченню продажів електронних книжок, сегмент аудіокнижок (як і аудіоконтенту) без фізичного носія зростає: бум почався на американському ринку, де продажі зросли вже на 20%, проте докотився і до Європи. Спікери, що виступали, переважно представляли молоді компанії, що надавали переконливі аргументи: питання про конкуренцію між друкованою та електронною книгою більше не стоїть, основним питанням залишається одне — як досягнути своєї цільової аудиторії. Аудіокнигу позиціюють як одну з найзручніших через «hands free»; демонструють статистику продажів автомобілів з аудіопристроями; кількість проданих мобільних девайсів та їхнє використання для прослуховування аудіоконтенту; визначають привабливі моделі для створення такого контенту — зокрема розподіл витрат на переклади між видавцями друкованої та аудіокнижки.

«Ще декілька років тому важко було уявити, що створення аудіокнижок може бути повноцінним бізнесом. Такі видання позиціювалися тільки як книжки для незрячих або людей із вадами зору, — розповідає Рікардо Кемпс з аудіокомпанії TocaLivros (Бразилія). — «Проте останнім часом ситуація змінилася: криза змусила видавців стати гнучкішими, тож вони більше не відмовляються передавати права на аудіо версії, а ми зі свого боку намагаємося забезпечити продажі. Справи ідуть вгору».

Розвиток аудіокнижкового сегменту виявив неготовність законодавства деяких країн щодо інтелектуальної власності. Зокрема на конференції The Markets постало питання про продаж прав на комп’ютерні голоси.

Проте українські видавці, як і більшість країн, що не мають механізмів контролю за дотриманням авторського права, залишаються скептичними, побоюючись піратства.
.

 .

Азійські ринки

Східний напрямок роботи надзвичайно важливий для Франкфурта, і це було помітно й цьогоріч. «Кількість учасників цього бізнес-майданчика зростає з року в рік, – каже координаторка Бізнес-клубу Кірсті Паєрcінен, – якщо минулих років надзвичайно активними були учасники з англомовних країн, то зараз їхня кількість зменшилася, натомість видавців та менеджерів зі східних країн побільшало».

Китай. Останні 10 років китайські видавці називали «золотими», проте сьогодні видавці зазначають, що наступні 10 як мінімум не втратять цього статусу. Потреба у книжках та контенті як такому зростає: по-перше, це пов’язано з економічним зростанням, чисельним збільшенням середнього класу. Китайці дедалі більше дбають про освіту, натомість художня література у Китаї представлена не так широко, як, скажімо, у Європі. Це лише 12% проти 30% європейського ринку. По-друге, політика одної дитини змінилася політикою двох дітей, що призвело до буму на ринку — за останні роки він зріс на 15%. Присутність китайців у Франкфурті також посилюється, як і бізнесові результати.

Читайте також: 12 найочікуваніших бізнес-подій Франкфуртського книжкового ярмарку

Індонезія та Малайзія. Аудиторія молодих читачів зростає, середній вік аудиторії — 28 років. Середній клас стрімко розвивається. На ринку зростає сегмент літератури, виданої «локальними» мовами. Розвивається дитяча література та комікси, проте видавці манга, навпаки, закриваються, не витримуючи конкуренції з піратським контеном. Проблемним залишалося питання книгорозповсюдження, проте надзвичайно потужно стартують не мережеві книгарні на локальному рівні: вибудовуючи міцні зв’язки з місцевими жителями та інфраструктурою (школами, спільнотами за інтересами), вони забезпечують себе стабільними покупцями.

Ціна на англомовну книжку коливається в межах 1-3 $, книжки мовами регіону дещо дорожчі. У зв’язку з проблемами мережевого книгорозповсюдження з’являється інший тренд — книгарні на колесах, схожі на машини з кавою, що повсюдно можна зустріти у Києві. Завдяки цьому продажі у видавців переважно зростають. Сьогодні ці регіони залишаються баєрами, тобто купують контенту в рази більше, ніж продають.
.

.
Південна Корея. Корейська література відчайдушно змагається за увагу західних ринків з китайською та японською літературою, проте після успіху «Вегетаріанки» Хан Канг (Букерівська премія 2016, в Україні видана КМ-Букс), це змінилося і поставило питання про якість перекладів. Проте на азійському ринку Корея славиться IT-потужностями та рішеннями для видавничого бізнесу.

Зокрема ринок може похизуватися онлайн-продажами електронного контенту: так, платформа Ridibooks налічує 2,5 млн користувачів та продала вже 175 млн електронних книжок. «Для нашого ринку характерна зміна векторів видавничої діяльності на веб-контент, і це все пришвидшує, — каже Хо Кіо Чанг, менеджер компанії Korea Creative Content Agency. — Існує три моделі поширення контенту: одноразова покупка, підписка та безкоштовне поширення з рекламним контентом. Як показує практика останніх років, лідирує одноразова покупка, що має сталий характер — люди купують тільки ті книжки, які самі хочуть і коли хочуть, підписку обирають рідше, оскільки це — певні межі».

Соціальні мережі

Дедалі активніше книжкова індустрія працює з соціальними мережами. Проте прагнення до кількісного охоплення змінилося бажанням залучати «якісну», прицільну аудиторію, сегментувати її за віком, вподобаннями, і відповідно — різними соцмережами (Facebook, Instagram, Snapchat). Соцмережі стали основним каналом роботи для агентств, літагентів, рекрутерів та піарників: тут шукають інсайдерську інформацію та спостерігають за тенденціями поведінки читачів, користувачів і навіть колег по бізнесу.

Читайте також: THE MARKETS-2017: тренди і цифри, жінки у видавничому бізнесі, англомовні ринки

Жінки у видавничій справі

Попри традиції Бізнес-клубу, організатори вирішили відійти від суто бізнесових тем та організували панельну дискусію за участі засновниць і топ-менеджерок видавничих компаній про роль та можливості жінок у книжковому бізнесі. Гендерну тему розкривали жінки з усього світу, особливо акцентуючи на менторстві, допомозі іншим жінкам. Розмови на тему гендерної рівності та жіночого лідерства — дуже нетипова та емоційна для Франкфурта.
.

 .

Почесна гостя Франція. Ринкові особливості

Представленість Франції в Бізнес-клубі зросла — як і в рамках усього ярмарку. Завдяки статусу Почесного гостя, за Францією підтягнулися й інші країни-франкофони, відтак почесність статусу поширювалася не так на національну одиницю, як на лінгвістичну ознаку, що відповідає культурній політиці Франції. Сама ж Франція за даними, які наведені у French Publishing 2017, спецвипуску від Livres Hebdo, має п’ятий за величиною ринок у світі, з обертом 4,43 млрд євро у 2016 році, а це на зростання на 36,1 %, у порівнянні з 1995 роком. Тогоріч кількість проданих примірників склала 435 мільйонів (45 % зростання за останні 20 років), при цьому

22,5 % продажів припали на експорт. Водночас невпинно зростає кількість перекладів у країні – 12 476 нових перекладів опублікували 2016-го, а це 18,3 % усієї продукції, у порівнянні з 17,7 % роком раніше й 14 % у 2008.

Читайте також: Забужко про Україну у Франкфурті: Говорити про статус Почесного гостя зарано

Дитліт — четвертий за величиною сегмент у країні, який при цьому становить основну частину французьких продажів прав за кордон (31 % у 2016-му). Тут наголошують на тому, що можуть дозволити творчі експерименти перед досягненням маркетингових цілей. Принаймні про таку ситуацію говорить Луї Дела (Louis Delas), CEO видавництва L’?cole des loisirs: «Франція тривалий час була центром найвищої зразковості. Зі змін – те, що інші країни стали більш ринкоорієнтовані, інколи вони зосереджені на фінансовому звіті так само, як і на творчому процесі. Наша фінансова незалежність означає, що ми маємо більше свободи, щоб обирати видання, й більше часу, який можемо присвятити авторам, ніж великі гравці. Як результат – ми купуємо менше прав, ніж купували».
.

.
У французькому дитліті визнають важливість інновацій, зокрема, те, як зближають з аудиторією роботи YouTube’рів чи платформа Wattpad, а ще організовують 1500 локальних нагород по всій Франції для авторів цього сегменту, щоб підняти сегмент і збільшити продажі прав. Видавці наголошують на тому, що є більш ризикованими, ніж їхні іноземні конкуренти чи колеги з дорослої літератури всередині країни. Від світового панування французьке дитяче книговидання стримує мова.

Кожна десята книжка, продана у Франції,  – комікс або графічна новела. При цьому закордоном вони не створюють такого шаленого попиту, як американські чи японські комікси, бо не мають такої потужної індустрійної моделі, а щоб пробитися на ті ж ринки Франції треба еволюціонувати з форматом. 48 % покупців коміксів у Франції належать до вищої соціально-професійної категорії (у порівнянні з 39 % у літературі), які витрачають у середньому 200 євро щороку на видання цього штибу (у літературі цей показник 160 євро).

Ще одна особливість, на якій акцентує почесна гостя, ріст уваги до есеїв і монографій з огляду, зокрема, на нещодавні вибори в країні.

Читайте також: Євген Нищук про 200 млн грн на культуру, Україну як почесного гостя у Франкфурті та можливості для видавців

Інші тренди
.

— Неформальність бізнесу

Франкфуртський ярмарок завжди вирізнявся чіткістю планування та завчасними домовленостями щодо зустрічей та підписання угод: їх призначали ще на початку року. Спроба спонтанних переговорів тут вважалася дурним тоном, а почати й могла мати гірші іміджеві наслідки, ніж повна бездіяльність. Натомість у Бізнес-клубі відчутна зворотна тенденція. «Ніколи не знаєш, кого тут пощастить зустріти. Одна незапланована зустріч може змінити ваш бізнес, тому ми заохочуємо учасників знайомитися», — зазначає Катаріна Евальд, координаторка міжнародних програм Франкфурта.

Задля цього організатори створюють відповідні умови та навіть події: індивідуальні консультації, сніданки та ланчі з незнайомцями та вечірні фуршети, де можна поспілкуватися з кожним. Саме за такий бізнес-атракціон, схоже, найчастіше готові платити учасники.

.

.

— Брексіт

Досі видавці не мають впевненості, як саме це вплине на бізнес. Дехто вважає, що вихід Великобританії зі складу Європейського союзу зменшує конкуренцію на європепейському ринку, проте більшість на питання «як вплинув Брексіт на вашу компанію» відповідають — «ніяк». Гіпотетично тепер, купуючи англомовні видання, наприклад, у Штатах, європейці не зможуть продавати їх у Великобританію, відповідно до раніше встановленої зони вільної торгівлі в межах Євросоюзу. Тому Брексіт регулярно згадується в кулуарних розмовах, але занепокоєння на материку ніхто не висловлює.

Читайте також: У Франкфурті грузинські видавці закликали зупинити Росію

— Переклади

Як і раніше, бізнес вести важко з представниками «малих» мов. У це поняття вкладають не кількість читачів, що володіють мовою, а кількість перекладачів, що можуть забезпечити якісні переклади за кордон.

Ми писали раніше про те, як долають цю проблему грузинські видавці, натомість балтійські країни пішли іншим шляхом. Готуючись до представлення на Лондонському книжковому ярмарку, де балтійці стануть почесними гостями цього року, організатори з боку країн-учасниць шукають перекладачів, що добре знають і балтійські мови, і володіють англійською як рідною. Далі відібрані перекладачі йдуть на короткострокові навчальні програми і тренінги, після яких беруться за переклади. Великий акцент робиться на тому, що перекладачі «малих мов» є амбасадорами від літератури у світі і, по суті, літагентами: вони знають текст, ринок і відповідних видавців. Тому навчання спрямоване на те, щоб навчити перекладачів пітчити, комунікувати з видавцями та продавати переклади на інші ринки.
.

.

— Дропшипінг

Надзвичайно приємний для багатьох видавців формат співпраці — дропшипери купують товар напряму у видавця з невеликою знижкою і розповсюджують серед уже зацікавлених замовників. Насамперед, це активні мамусі, що замовляють книжки для всіх своїх подруг, фан-клуби авторів та інші спільноти за інтересами. Проте справжній успіх з цією категорією покупців-рітейлерів можливий лише за умови, що книжка їм справді подобається, і вони залюбки поширюватимуть інформацію про неї далі. На українському ринку дропшипінг також набуває популярності, але поки переважно в категорії дитячої літератури.

Це — лише декілька тем, що жваво обговорювалися у Бізнес-клубі. Але й вони засвідчують дедалі більшу мобільність і гнучкість навіть великих гравців ринку, готовність до змін і оптимізм щодо ведення бізнесу: викликів більшає, але схоже, їх подолання тільки додає азарту кожному з merchants of culture.

Текст: Ірина Батуревич, Анастасія Івашина, Катерина Котвіцька, Світлана Жиляєва

Фото: Костянтина Чернічкіна