Новини

Ще 2015 року Форум видавців виділив свою дитячу й підліткову програму в окремий фестиваль – Дитячий форум, який цього року відбувся в травні. Тож осіннє книжкове мегазбіговисько у своїй подієвій частині зосередилося переважно на «дорослій літературі». Дитяча програма була скромною, навіть скупою. Осінній Форум для молодших читачів – це передусім великий ярмарок із книжками за видавничими цінами, на яких часом вдається поставити автограф автора.

Абсолютним фаворитом серед дитячих книжкових новинок осені стала книжка-картинка «Франко від А до Я». Енциклопедія, створена за принципом абетки, стала однією з 23 найкращих книжок Форуму видавців, а також отримала спеціальну відзнаку від львівської міської влади.

Увага до видання пояснюється не лише естетичними міркуваннями (тексти: Богдан Тихолоз, Наталя Тихолоз. Графічне опрацювання: Романа Романишин, Андрій Лесів), а й, безперечно, аж двома знаковими датами: 160-річчям з дня народження українського класика та 100-річчям з дня його смерті.

Не дивно, що до топ-23 Форуму увійшла ще одна книжка «Видавництва Старого Лева», присвячена Іванові Франку. Йдеться про розкішно ілюстровану Валерією Соколовою збірку казок «Коли ще звірі говорили». Якість оформлення та поліграфічного втілення цього перевидання класики – на найвищому рівні.

Читайте також: Дитячий форум – 2016: повернення суперсил?

Серед книжок, що отримали нагороди, також варто відзначити артбук від видавництва «Дух і Літера» – збірку дитячих віршів Григорія Фальковича «Шалахмонеси». Подарункове видання проілюстрував у дусі середньовічних манускриптів художник Пінхас Фішель. Цей мистецький проект розраховано передусім на цінителів мистецтва книги.

Артбуки заволоділи симпатіями журі майже повністю: ще дві відзнаки було вручено дитячим освітнім книжкам «Під землею» та «Під водою» польських авторів Олександри і Даніеля Мізелінських («Видавництво Старого Лева»).

Завершила тріумф «Видавництва Старого Лева» відзнака для бестселера «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» французької авторки Франсуази Барб-Ґалль.

Як люблять повторювати критики, рано чи пізно кожен популярний «дорослий» письменник відчуває спокусу написати дитячу книжку. Спробував і Василь Шкляр, автор відомих романів «Залишенець», «Маруся» та ін.

«Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді» – це українсько-англійська білінгва про Василька та його песика. Ілюстрації виконав визнаний майстер Кость Лавро. Текст у Шкляра вийшов залюблений у сільські пасторалі в дусі «старої школи».

Тим часом стає остаточно зрозуміло, що білінгви для дітей – тренд, що набирає дуже швидких обертів в українському дитліті. Він підсилює ринкову привабливість книжки в умовах низької купівельної спроможності.

Читайте також: Поліфонія дитячих історій: книжки-білінгви і трилінгви

Ще однією подією, яку годі оминути увагою, стала українська презентація підліткового роману «Вундеркідз» англійсько-американської письменниці Жаклін Сільвестр. Історія про незвичну школу, де головну героїню змушують виконувати доволі дивні завдання, вийшла друком українською навіть раніше, ніж мовою оригіналу, сама ж авторка має українське коріння.

«Вундеркідз» – пригодницький роман із досить суворими перипетіями, але хорошим фіналом. За анотацією він може дещо нагадувати «Vita Nostra» Марини та Сергія Дяченків, проте насправді це зовсім різні задуми. Один фантастичний, інший – реалістичний. Як розповіла сама авторка, книжку задумано як першу частину трилогії.

Перекладна підліткова література наразі досить успішно заповнює жанрові і тематичні прогалини українських підліткових книжок, рівень яких часто відверто слабший. Але каменем спотикання в такій прекрасній ринково-освітній стратегії може стати якість перекладів і редагування. До них слід придивлятися дуже пильно.

Дискусія «Література для читання VS шкільна програма» за участі фахівців у галузі освіти та дитячої літератури, а також заступника Міністра освіти і науки Павла Хобзея зосередилася не тільки на обговоренні вже прийнятих змін до програми з літературного читання у молодшій школі, а й конкретизувала необхідні кроки на майбутнє.

Читайте також: Оновлена програма: як і що читатимуть діти в молодших класах

Серед головних очікувань було названо, найперше, відхід від хронологічного принципу вивчення літератури в школі, адже завданням шкільної освіти є не виховати істориків літератури, а насамперед сформувати й розвинути любов до читання, критичне мислення, емпатію, вміння працювати з книжкою, аналізувати прочитане.

Відтак прозвучала теза про необхідність інтеграції зарубіжної та української літератури в один предмет і вироблення нового шкільного канону, який враховуватиме не тільки естетику текстів, але й вікові особливості читачів та їхні інтереси.

Серед подій освітнього напряму слід виділити також лекцію засновниці Бібліотеки українського мистецтва Катерини Лебедєвої «Ілюстрація української дитячої книги 1920-х років». Цей період відомий великою кількістю дитячих видань, які для дослідників є невичерпним джерелом для вивчення творчості українських художників.

Читайте також: Гриби, війна і дитяча ілюстрація

Варто знати, що всі знайдені книжки 20-х років та ХХ століття загалом оцифровано й розміщено у вільному доступі на сайті Бібліотеки українського мистецтва. А проект Бібліотеки відкрито лише два роки тому, проте наразі це найбільш вичерпне онлайн-джерело інформації про історію українського мистецтва (зокрема й біографій понад 250 художників).

Для дітей на форумі діяла локація Навчабава, де маленьких відвідувачів зокрема ознайомили з основами мультиплікації. Учасників ознайомили з матеріалами, які використовуються для виготовлення анімаційних фільмів, та самим процесом оживлення предметів. І, звичайно ж, усі спробували власноруч намалювати свого героя і змусити його паперову форму ожити.

Останні кілька років можна спостерігати дещо гіпертрофовану увагу критиків, журналістів і фахівців з дитліту до ще не так давно табуйованих тем в українській підлітковій літературі, зокрема до теми статевого дозрівання та сексуального потягу. Такий тематичний вакуум, що існує досі, неприродний, наполягають вони.

Цей ентузіазм досить часто наштовхується на неготовність видавців і батьків до «сексуальних» тем. Та разом із перекладами останніх років стає зрозуміло, що вакуум усе ж поступово долається. Навколо однієї з таких перекладних книжок – «Середини світу» Андреаса Штайнгьофеля – у межах Форуму було ініційовано розмову бібліотекарів, психологів і перекладачки Ірини Загладько на тему «Сексуальність, жорстокість та інші речі, які дорослі не хочуть знати про підлітків». Організатором події виступила «Феміністична майстерня».

Читайте також: Інакше про Інакших у «Середині світу»

Психологи погоджуються, що батьки бояться говорити з дітьми на теми, пов’язані зі статевим дозріванням, але цим часто тільки шкодять. Адже спокійна, виважена й довірлива розмова може стати превентивним засобом від насилля чи психологічних травм. А от агресія, яку часто проявляють підлітки 12-16 років, досить часто є результатом заниженої самооцінки та комплексу неповноцінності.

Книжкових новинок осені, які присвячено, зокрема, темі статевого дозрівання, небагато: «Бути мною» Анни Хьоґлунд та «Солоні поцілунки» Ольги Купріян. Але це рівно удвічі більше, ніж могло би бути ще кілька років тому.

Читайте також: 5 підліткових книжок, які стануть знахідкою на Форумі видавців

Читайте репортажі із фестивальної частини Форуму видавців №23, а також із ринкової. 

 Над матеріалом працювали Христина Содомора і Валентина Вздульська

Світлини Євгенії Перуцької, Галини Усатенко, inkyiv.com.ua