Під час Форуму видавців Катерина Лебедєва, засновниця Бібліотеки українського мистецтва, прочитала лекцію на тему «Ілюстрація української дитячої книги 1920-х років».
У першій третині XX століття, зокрема в 20-х роках, дитячі ілюстрації до книжок того періоду були чи не найбільш знаковими, а зараз слугують невичерпним джерелом для вивчення творчості українських художників. І навіть для сучасного читача тогочасні ілюстрації матимуть вигляд доволі нестандарний та сміливий.
ТЕМИ та ОСОБЛИВОСТІ
Ілюстрації дитячих книжок 1920-х років вирізнялися деталізованим зображенням предметів інтер’єру й декору. Тексти тематично були різноманітними та пізнавальними.
Книжка «Чай» розповідає про те, як чай із Китаю потрапляв до Санкт-Петербурга.
У виданні «Коник Стрибунець» можна помітити патріотичні моменти.
Явищем, рідкісним у дитячій літературі навіть сьогодні, є сюжет-жахастик. У даному випадку йдеться про зняття шкури з вовка у книжці «Прибадашка» 1920 року, ілюстрованій Охрімом Судоморою.
Ще одне надзвичайно цікаве та нестандартне для того часу видання – це книжка «Дітям про Тараса Шевченка», яку можна вважати предвісником сучасно? книжки-гри.
Але найпопулярнішим і найзагадковішим сюжетом було зображення антропоморфних грибів у стані війни, зазвичай із жуками. Ось найзнаковіші книжки того періоду:
Здивувати сучасного читача можуть також «Війна грибів та губ з жуками» (1922 р.) і «Четверта книжечка» з ілюстраціями Олени Кульчицько?. Остання особлива зображеннями антропоморфних грибів, і це задовго до дисне?всько? «Красуні і чудовиська».
Читайте також: Найкращі ілюстратори світу: Ізраїль
Одна з версій популярності грибно? тематики – це поширені на західній Укра?ні повір’я про те, що великі білі гриби з’являються перед війною.
У 20-30 роках ХХ століття особливої популярності набувають читанки.
Поширеною була так звана документальна ілюстрація, коли рисунок був максимально реалістичним, оскільки знайти фотографію потрібного об’єкту чи місця було важко. Простіше було намалювати.
ІЛЮСТРАТОРИ
Серед найпопулярніших ілюстраторів книжок для дітей, виданих друком у 1920-х роках, називають імена: Охрім Судомора, Петро Лапин, Борис Крюков, Іван Падалка. Варто звернути увагу на ілюстрації Михайла Жука, який створив своєрідну укра?нську версію модерну. А також на творчість Юхима Михайліва, ілюстрації якого були закорінені у фольклор та вирізнялися вишуканою ритмічною побудовою графічних композицій. Він же ілюстрував казки Бориса Грінченка.
Читайте також: Українська народна казка: від любові до артбуку
ВИДАВНИЦТВА
Друкували дитячі книжки на той час у Києві, Харкові, Львові та Одесі. Найвідомішими були видавництва «Культура», «Молодий більшовик» і Державне видавництво Укра?ни.
Особливої уваги заслуговує львівське видавництво «Світ дитини», яке власним коштом створив редактор і педагог Михайло Таранько (1887-1956). Воно існувало в міжвоєнний період. За майже 20 років роботи видавництва в сері? «Діточа бібліотека» було створено 231 видання від 95 авторів. Видавництво працювало з такими ілюстраторами, як Олена Кульчицька, Антін Манастирський, Едвард Козак, Микола Бутович, Михайло Фартух, Віктор Цимбал, Леонід Перфецький.
Читайте також: Книжки без слів: розвиваємо критичне мислення і фантазію в дітей
Загалом же на початку ХХ століття в Укра?ні видавали оригінальні дитячі книжки укра?нською мовою, переклади, книги російською, польською та іншими мовами, а також збірники і періодичні видання.
ЦІНИ
Це також був переломний період для книговидання – у зв’язку з інфляцією ціни на книжки у 1922 році зросли майже вдвічі у порівнянні з попереднім роком.
До слова про ціни, книжку «Укра?нські народні казки» (упорядник Б.Грінченко, І.Бурячок, Опанас Сластьон, 1910 рік) на аукціоні 2016 року було продано за 450 доларів.
ДОВІДКА
Катерина Лебедєва — українська письменниця, журналіст, мистецтвознавець, засновниця Бібліотеки українського мистецтва.
Бібліотека українського мистецтва відкрита 5 червня 2014 року; наразі це чи не найвичерпніше онлайн-джерело про історію українського мистецтва. У відкритому доступі – якісні електронні копії не лише дитячих книжок, але й видань про українських художників та українське мистецтво загалом, опублікованих протягом ХХ століття в Україні та за кордоном. Окрім електронних копій книжок на сайті зібрано біографії понад 250 художників, і розділ цей постійно поповнюється. Також «Бібліотека…» проводить дослідницьку роботу, що можна прослідкувати у розділі сайту «Ексклюзив». Наприклад, тут уперше з 1928 року опубліковано ілюстрації Олени Кульчицької до книжки «Тіні забутих предків».
«Чорнокнижник з Чорногори» Ярослава Вільшенко — книжка 1921 року, яку перевидала Бібліотека українського мистецтва, дебютувавши у видавничій справі. Це віршована поема про магію і відьом, про перетворення людей на тварин та інші надприродні явища. У фіналі звучить патріотичний заклик. Ілюстрації до кожної із 72 сторінок створив український художник Антін Манастирський (1878-1969).
Читайте також: Новий шрифт Malevich: три сотні супрематичних символів
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook