6-9 жовтня вже усьоме у стінах Музею книги та друкарства України пройшов дитячий фестиваль «Азбукове королівство Магів і Янголів». У програмі традиційно поєднані літературний, образотворчий, музичний і театральний сегменти. Загалом протягом чотирьох днів – близько сотні заходів і стільки ж задоволених, часто ще й постійних, відвідувачів фестивалю, а також письменники й художники, видавництва й формати, всі свої.
Презентації
Затишним куточком на фестивалі став простір подій, організованих дитячим проектом «БараБука». Веселі письменниці, яскраві книги, кульки, фіолетовий песик Барабука притягували книголюбів у свій простір.
Повний зал юних любителів страшних історій зібрала презентація книжки «Тринадцять історій у темряві» Галини Ткачук. Письменниця читала моторошні історії про ліфт, Вовкулак, монстра Серединожера і навіть незрозумілий манмурт для риб. Діти залюбки ділились своїми улюбленими найстрашнішими історіями. Особливої атмосфери додавало періодично вимкнене світло у залі. Але навіть це не налякало рішучих читачів, а з їхніх вражень – лише дуже розсмішило.
Найвідданіші прихильники «БараБуки» заслужили камерне читання книжки про Їжака Вільгельма та малювання її головного героя на презентації однойменної книги з авторкою Тетяною Стус.
У рамках фестивалю наймолодша письменниця України Софія Шлінчак презентувала свою першу книжку «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю». Маленька авторка не тільки написала книгу, але і проілюструвала її, а якщо говорити точніше все почалося саме з ілюстрацій, до яких і вигадала сюжет. «Коха – це зменшено від слова «кохана», вона левеня. Айко – це папуга, він айкав, коли падав з гнізда», – пояснює назву письменниця.
Іван Андрусяк, головний редактор видавництва «Фонтан казок», у якому вийшла книжка, упевнений: «Ідеальна книжка для дитини – це книжка створена самою дитиною. Я вже бачу, що дітей вона зацікавила». Під час презентації Софія Шлінчак підписала угоду з благодійним фондом «Таблеточки», за якою відсотки від продажу її книги перераховуватимуться на допомогу онкохворим дітям.
На фестивалі також презентували «Поезії» Мацуо Басьо, що вийшли друком у видавництві «Веселка». Аудиторія цього заходу – переважно дорослі. Це перший в Україні переклад усіх 980 хоку, які дослідники беззастережно вважають творами Мацуо Басьо, відомого японського поета, який зумів поєднати в цьому жанрі народний гумор жанру хайкай і велич образів поезії ренґа і чия творчість стала однією з найсамобутніших сторінок національної культури Японії в цілому. Перекладач Володимир Панченко зберіг оригінальний розмір вірша хоку (три рядки, сімнадцять складів). Тексти у книзі подано японською та українською мовами.
«Зацікавлений японістикою, я не міг не звернути увагу на традиційне мистецтво. Епоха Едо – епоха демократичного мистецтва в історії Японії – XVII – перша половина XIX століття. В поезії символом цієї епохи є хоку, а в образотворчому мистецтві – пейзажна гравюра. Я також використав гравюру Цукіока Йошітоші, яка створена на сюжет однієї з легенд про Басьо: під час своїх мандрів він потрапив на свято осіннього місяця. Хтось із гурту селян, які милувався місяцем за чашкою рисового вина, попросив знаного поета скласти вірш до свята», – ділиться Панченко.
Спільна презентація повісті Сергія Гридіна «Незрозумілі», «Не-ангел» та книги для підлітків «Перехідний вік… моєї мами» Ірини Мацко, які з’явилися у видавництві «Академвидав») несподівано об’єдналася з «Дискусією з хвостиком» про дівчачі та хлоп’ячі цінності в житті та літературі від книгознавиці Наталі Марченко, засновниці електронного літературознавчого ресурсу «Ключ».
Читайте також про 5 нових підліткових книжок
У дискусії взяли участь відомі українські письменники, серед яких Володимир Рутківський, Анатолій Качан, Володимир Арєнєв, Зірка Мензатюк, Ірина Мацко, Сергій Гридін. Письменники обговорювали, про що варто писати в книгах для підлітків і те, чому в нашій літературі частіше зображена індивідуальність, а не традиційна сім’я і хто має вирішувати, які твори вивчати школярам. «Ми розмовляємо зазвичай про нові тенденції у дитячих книжках. Приємно, що після такого народжуються нові книги і нові рухи в дитячій літературі», – переконана Марченко.
В останній день фестивалю проект «Я на тебе чекатиму під деревом каїсе-дра» представили Олена Гусейнова та Оксана Розумна. Діти створювали власні ритми на барабанах та слухали африканські казки. «Дитяче африканське коло» в результаті цілковито поглинуло і дорослих, які не могли втриматися від спокуси.
Читайте також: Оксана Куценко: Багатокультурність у межах однієї країни Африки вражає
Виставки
Традиційно на фестивалі діяло кілька виставок. «Казки братів Грімм», присвячена творчій спадщині видатних німецьких літераторів – братів Якоба та Вільгельма Грімм, експонована за участі Ґете-Інституту в Україні та Київського муніципального академічного театру ляльок.
В експозиції представлені українські та німецькі видання, плакати, графічні твори Вікторії Ковальчук, Катерини Штанко та вихованців Школи творчості Олени Красильникової, які ілюструють персонажів казок братів Грімм.
Відкриття виставки дозволило всім присутні зануритися в атмосферу казки, гості запрошені до слова могли говорити тільки одягнувши традиційний фестивальний капелюх, який, за словами Дмитра Палія (заступника директора з науково-методичної роботи), зачарував усі слова в Азбуковому Королівстві. До того ж манера оповіді кожного нагадувала казкову.
«Коли я навчалася в аспірантурі, видавництво «Веселка» запропонувало мені проілюструвати казки братів Грімм. У крамниці на Хрещатику я тоді придбала величезну книгу, яка оповідала про німецьку культуру, оскільки розуміла, що діти, які читатимуть ілюстровану мною книгу, мають також навчитися розуміти цю культуру. В Україні давно час видати велику подарункову красиво оздоблену книгу з казками братів Грімм. З тих німецьких книг, які потрапляли мені до рук я зрозуміла, що книга – це важливо, це не щось маленьке і сіреньке, а це ціле мистецтво, і треба ретельно вимити руки, щоб доторкнутися до неї», – переконана Штанко.
Читайте також: «Казкові світи» братів Грімм: місце, де живе Рапунцель
Під час відкриття виставки працівники Національної бібліотеки України (Ольга Дубова, Наталія Горбенко, Євген Грабовський, Микола Бабин) влаштували для дітей виставу за мотивами «Бременських музикантів». Крім того, давши правильну відповідь на питання про персонажів та назви казок братів Грімм, діти мали можливість побувати у ролі музикантів з Бремена.
«Наш фестиваль щодня змушує мене дізнаватися щось нове не тільки на подіях, але і після них. Наприклад, після виставки присвяченої братам Грімм, я вдома переглядала екранізації їх казок», – пригадує старша наукова співробітниця музею Олена Павлюченко.
Справжнім відкриттям стала виставка «Ілюстрації. Книжкова графіка Василини Мельник», яка ілюструвала «Марусю Чурай». «Я хотіла передати емоційне напруження твору кольорами, червоно чорною гамою і технікою та способом подачі персонажів, наприклад, на одній з ілюстрацій Гриць сторч головою, оскільки він помер не власною смертю. У створенні робіт задум забирає найбільше часу, як то кажуть, довго запрягаєш швидко їдеш. Наприклад над вишивкою працювала і я, і чоловік, і натурниця – це ціла окрема історія», – ділиться ілюстраторка.
«Письменники кажуть, що за них говорить текст, а за художника говорить його полотно, в якому відчувається зашифрована енергія, здатна вийти на площину картини і бути відчутою навіть тим, хто не тямить у законах мистецтва. Це справжня книжкова феєрія. Василина живе своїм мистецтвом», – переконана поетка і музеєзнавиця Наталія Клименко.
Читайте також інтерв’ю з Василем Перевальським
Ігри, квести, майстер-класи
Великою популярністю серед усіх відвідувачів користувались різноманітні ігри, квести та майстер-класи. Серед них були як щорічні традиційні, так і багато нових.
Протягом фестивалю провели понад 20 майстер-класів, серед них: клинопис та скрипторій, ліплення з пластиліну головних героїв книги, різноманітні способи малювання та друку, можливість зробити відбитки з ліногравюри, створення власної гравюри з картону, виготовлення паперу, листівок, витинанок, закладок, скульптур з паперу, розпис печива, і навіть виготовлення музичних інструментів з підручних матеріалів та навчання традиційного народного співу.
Кожен охочий міг створити свій унікальний формат печива та залишити собі на згадку чи подарувати товаришеві. Метою майстер-класу з розпису печива став збір коштів на лікування 2-річної Варвари Буцевої.
Новинкою на цьому фестивалі стало проведення ігор та квестів. Щоб потренувати пам’ять і дізнатись більше про музей, відвідувачі могли пограти в «Меморі» з різноманітними зображеннями музейних експонатів. Любителі логічних ігор могли пограти в «Школу давнього друкаря», «Розпізнай герби друкарів України» та «Підбери назву професії творців старовинної книги».
Працівники музею ознайомлювали гравців з процесом створення книг в давнину, професіями людей, які це робили, та навіть з короткою історією власників гербів, друкарень та видань, здійснених у них. Проходячи квест «У пошуках музейних скарбів», поділений на три вікові категорії, найактивніші і найуважніші учасники мали можливість самі побігати по музею й знайти заховані книги, речі та символи.
Враження
Ніна, 12 років
На фестивалі брала участь в майстер-класі «Дійство закосичення». Також робила скульптуру з паперу, відбиток герба і голуба для листівки, і навіть виготовила іграшку з підручних матеріалів – маракаси. На презентаціях книг не була, але фестиваль мені дуже подобається. Читати люблю про пригоди. Тут мене зацікавив журнал «Пізнайко».
Володя, 7 років
На фестиваль я ходжу кожного року, мені подобається тут слухати презентації, купувати книжки, грати в ігри. За два дні на цьому фестивалі я вже встиг пограти в ігри – відгадати назви стародавніх професій і герби друкарів, пройти квест, зробити витинанку з паперу, зліпити з пластиліну Кота-Воркота, розмалювати печиво, зробити листівки зі штампами зайчика і лисички.
Також був на презентації книжки «Тринадцять історій у темряві» – хоч і страшно не було, але було дуже смішно і цікаво, тепер хочу її прочитати. Я люблю книжки «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько», «Пеппі Довгапанчоха». Купив книжку «Марічка і червоний король», може, куплю ще якусь.
Олександра, 9 років
Була на презентації книги «Героям слава», там було цікаво. Тут в музеї на фестивалі все дуже подобається. Я зробила відбиток на листівці, малюнок на трафареті, пройшла цікавий квест. Під час проходження квесту знайшла дуже маленьку книжку, яка дуже схожа на ту, що я зробила вдома сама.
Дуже люблю читати, особливо великі книги, які не можна прочитати за один день. Однією з найулюбленіших моїх книжок є «Дракони вперед» Катерини Штанко, а ще – книжки Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько». Сьогодні закінчила читати його «Стонадцять халеп Остапа Квіточки».
Саша, 7 років
На фестивалі перший раз, мені тут подобається. Я малював олівцями, робив малюнок через трафарет, зробив оберіг, відбитки малюнків на листівках, грав у ігри, пройшов квест, працював з палітурником.
Артем, 13 років
На фестивалі є багато різноманітних завдань, квестів. Я дізнався, як друкували книги в давні часи, коли не було такої техніки, як зараз. Я задоволений, що прийшов сюди, адже побачив багато цікавого і отримав багато вражень, а міг просто залишитись вдома, граючи на комп’ютері.
Я не люблю читати класичні твори, але читаю багато фантастики, бо люблю замислюватися над неможливими подіями, які можуть стати реальними через якийсь час.
Настя, 9 років
Я дуже люблю читати, хоча з тих книг, що є в музеї, мені не сподобалась жодна. Мої улюблені книги – пригодницькі та гумористичні, наприклад «Незвичайні пригоди Алі», «Міс Гармидер» Джеремі Стронґа. А в музеї мені було дуже цікаво дізнатися про виготовлення книги, пограти в різні логічні ігри, виконати завдання квесту – побігати та знайти найменшу книгу, дізнатись, що книга «Два півники», з якої ми вчили вірш у школі, виграла приз на міжнародному конкурсі.
Крім цього, я робила чорно-білі відбитки картинок, листівку з курчатком, ліпила з пластиліну Кота-Воркота, була на презентації книги. Ще дуже хотіла, але не встигла на майстер-клас із виготовлення паперу.
Вова, 8 років
Мені найбільше сподобалося проходити квест, грати в ігри і робити відбитки малюнків на листівках. Я тут дізнався, яка найменша книга. Люблю читати про смішні пригоди, на фестивалі купив книгу «Щоденник котячих мандрів», вже зліпив Кота Воркота – головного героя цієї книги, і зараз йду дивитися мультик з ним – «Моя країна Україна».
Діма, 9 років
Тут дуже весело і цікаво: є квести, ігри, майстер-класи, на яких можна багато всього виготовити власноруч. Я робив папір, зашифровував своє ім’я і вирізав його на глиняній дощечці, робив відбиток гравюри, штамп, трафаретний друк. Ще сподобалося, що тут розповідають про древні книги – як їх виготовляли, хто перший почав друкувати.
Був на презентації однієї книги, але не на цілій, бо почав нудьгувати. Люблю читати про пригоди та детективні розслідування – книги «Малий Вовчик», «Чудове чудовисько», «Детективи в Артеку». На фестивалі збираюсь купити розмальовки про холодну зброю та комікс.
Мирослава, 9 років
В музеї я вже була, але на фестивалі вперше, і в мене Багато гарних вражень. Я багато малювала, робила папір, вирізала на глині своє зашифроване ім’я, писала на папері стародавні літери пером, зробила картину з відбитка гравюри, пройшла квест, ще хочу пограти в ігри. Люблю читати фентезі про дівчат – «Джуді Муді», «Лола». Тут купила журнал «ВДГ», книги «Незалежність України», «Героям слава».
Читайте про «Азбукове Королівство Магів і Янголів», яке відбулося 2015, 2014, 2012, 2011 і 2010 років.
Репортаж підготували Інна Мочарник і Марія Горбач
Світлини БараБуки, Богдана Пошивайла, Марії Лукашук
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook