uncategorized

Катерина Штанко. Дракони, вперед! – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. – 272 с.

Коли наступного разу ви будете в Нікітському ботанічному саду (а Катерина Штанко вірить, що ви обов’язково там будете), розшукайте дослідну ділянку №77 і неодмінно зазирніть туди. По-перше, там ростуть справжні молодильні яблука. А, по-друге, звідти можна непомітно винести зернятко драконячого дерева та виростити з нього справжнього дракона, що стане початком вашої великої пригоди. Про все це, а також, власне, про драконів, які мешкають в Україні маленькі читачі дізнаються з дебютної дитячої книжки ілюстраторки Катерина Штанко, яка на початку зими стала «Книгою року BBC».

«Дракони, вперед!» – казкова повість про 11-річного Михася, який під час відпочинку в Криму з’ясував для себе, що казкові рослини існують насправді та з’їв плід з таємничого дерева, з кісточки якого виріс фруктовий дракон Хома (фруктовий, бо вегетаріанець).

Плід, який з’їв Михась є своєрідним плодом з дерева пізнання, завдяки якому маленький герой відкриває доступ до сакральних знань та отримує здатність бачити справжню сутності світу, що зазвичай доступна лише шаманам і магам. Зокрема хлопчик дізнається, що в нього вдома живе родинний домовик Домінус Верба (дуже колоритний персонаж). Михась дуже прив’язується до свого нового друга, поводить з ним більшість часу, потрапляє в різні халепи, знаходить у Києві інших драконів та переживає велике випробування, яке полягає в тому, щоб скерувати драконів до гірського масиву Карабі в Криму, подалі від великих міст і не дати їм мимохіть накоїти лиха людям.

Труднощі Михася полягають в тому, що, виявляється, дракони не такі могутні та мудрі істоти, якими ми їх уявляємо. З повісті дізнаємося, що дракони, які виросли поза своїм природним середовищем – безпорадні та водночас небезпечні створіння. Вони абсолютно нічого не знають про цей світ, тому з безпосередньою дитячою цікавістю лізуть до всіх привабливих предметів, у результаті чого можуть накоїти багато лиха (заледве не збити літак чи влаштувати пожежу). Тому вони потребують когось, хто буде ними опікуватись. Цю роль має зіграти Михась, новоспечений навігатор драконів.

Хлопчик вчиться брати на себе відповідальність за тих, кого «приручив» та самостійно вирішувати різноманітні проблеми, що дуже сильно змінює його. Книжку можна розглядати як роман становлення, оскільки зображає обставини дорослішання та змужніння хлопчика.

Не зважаючи на те, що «Дракони, вперед» стали книжко року BBC не варто завищувати горизонт очікувань. Це приємний дебютний твір з хорошими ілюстраціями, який, однак, досить традиційний, з трохи навіть змазаним фіналом і темпом. Дивно, що авторка приділила мало уваги жінкам-персонажам, та й більшість із них постійно потребують чоловічого плеча.

Є і недопрацювання, жанр книжки визначений як казкова повість, хоча з неї можна було б зробити роман, оскільки в тексті є цікаві моменти, які ніяк не розкриваються. На приклад, на початку сказано, що Михась має в школі прізвище Ботанік. І не з тої причини, з якої ви подумали. Просто хлопець захоплюється рослинами і має вдома маленьку оранжерею. Такий дещо іронічний момент з прізвиськом та не дуже «чоловічим» хобі, що фігурує на початку твору, ніяк не обігрується з подальшим розвитком подій. Взагалі, попри згадки про школу та наявність найкращого друга шкільний світ і взаємини Михася залишаються поза увагою у творі. Ми завжди бачимо хлопчика в родинному колі або з драконами. З цього ракурсу Михась видається самотнім, а його прізвисько та хобі можливо не такими вже й випадковими.

Можемо пофантазувати та спробувати зрозуміти, чому дракони з’явились саме в такого хлопчика, як Михась, який відчуває ревнощі до батьків через молодшого брата, брак уваги та який вирощує в себе вдома квіти. Здається, Хома з’являється в нього через сильну потребу мати справжнього друга, когось, поруч з ким Михась більше не буде самотнім. До того ж завдяки дракону хлопчик помирився зі своїм молодшим братом (який протягом подорожі до Криму весь час був поруч) та зміг зрозуміти, якою мірою їх взаємини є важливими.

• несміливим та не впевненим у собі;
• кому дуже хочеться мати екзотичного домашнього улюбленця;
• тим, хто дивився мультик «Як приручити дракона» більше 10 разів;
• тим, кому бракує прогулянок Кримом.

• підліткам;
• читачам із завищеним горизонтом очікувань;
• якщо драконам місце в середньовіччі та у фентезі;
• якщо дракони-вегетаріанці та інші відхилення від міфологічних та казкових правил – це нонсенс.

Нагадаємо, казка Катерини Штанко «Дракони, вперед!» увійшла до «Рейтингу критика».