uncategorized

До Книжкового Арсеналу залишилися лічені дні, і здається, саме час нагадати про малих видавців, і розказати, хто саме буде представлений на Книжковому Арсеналі, як ми обирали, і на кого варто звернути увагу в першу чергу.

Малі.UA і Стенд малих видавців – це своєрідна програма підтримки інді-видавництв і невеликих, але перспективних приватних ініціатив, яку заснували культурно-видавничий проект Читомо і Книжковий Арсенал. Ви, мабуть, помітили, що ми дуже прагнемо лобіювати інтереси «нішевих» гравців ринку, оскільки саме вони найчастіше генерують дуже цінний для літпроцесу і книговидання інтелектуальний продукт.

Читайте також: Малі видавництва.UA

Погодьтеся, інтелектуальна книжка завжди поступається книжкової «мильній опері» в комерційній привабливості. І от далеко не всі готові інвестувати в книжку, яка буде цікавою, якісною і корисною, але продаватиметься роками.

Знаєте, хто найчастіше береться за створення нових видавництв? Це молоді люди, які не дочекалися перекладу оміряного світового бестселера; мами, які хочуть читати своїм дітям тільки найкраще і які зіштовхнулися з тим, що «хорошого на ринку не так уже й багато», і художники, очі яких втомилися від того візуального насильства в 90% української книжки.

Мені, безумовно, можна заперечити – що ось про ринок дитячої книги, будь ласка, не треба – хто-хто, а дитяча книга у нас добре почувається. Так, у нас є чудове Видавництво Старого Лева, є улюблена А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, є «Віват», який стрімко увірвався на ринок з класними світовими хітами. Ну, ось, мабуть, і все.

Але це, на жаль, не весь ринок. Тому що інші великі видавництва, які роблять дитячу книгу (і я ризикну сказати, на ній «спеціалізуються») – це сумно. Це огидні вирвиоко ілюстрації, дурнуваті вірші, які не змусили задуматися не те, що жодної дитини, а й навіть самого автора під час написання цих шедеврів, це книжки, які застрягли в гендерних та інших стереотипах, квазіпатріотізмі й банальностях. «Але ж дітям вони подобаються, а це ж найголовніше», – теж дуже часто доводиться чути. Очевидно, що цукерки дітям теж дуже подобаються, і це зовсім не означає, що вони корисні.

Насправді це всі знають, але найперше малі (і навіть «низові») ініціативи

готові щось змінювати

Звичайно, й адекватні великі видавництва, які мають можливості для фінансових ризиків на благі справи.

Книжковий Арсенал теж розуміє різницю між книгою-цукеркою і книгою-книгою, і взагалі саме його команда перша пішла назустріч інді-видавцям. Минулого року на Арсеналі з’явився колективний стенд, цього разу проект теж знайшов своє продовження. Словом, мені здається, що цей проект – запорука свіжої крові на ринку і прекрасний старт для малого книжкового бізнесу.

У 2015 році ідея надати можливість малим видавцям виникла дещо спонтанно, тому якісний відбір учасників був умовним. На колективний стенд потрапили дуже різні книжки. Але цього разу були сформовані критерії якісного відбору книжок малих видавців. До речі, до категорії «малих» ми відносимо видавців, які представляють не більше 10 назв на рік загальним накладом у 10-12 тисяч примірників.

Ми відсіяли книжки, що не підходили нам ідеологічно – тематику ізотерики, сумнівних релігій і такої ж психології; виключили поліграфічно неякісну продукцію, як і книжки тих, хто не скористався послугами дизайнера. Намагалися навіть оцінити тексти й редагування. Багато на цьому етапі відсіялися самостійно виданих книжок «невизнаних талантів». Але я не дарма згадала приватні ініціативи.

Мені здається, пройшли ті часи, коли самому себе

видавати було «якось незручно»

Зараз є всі можливості, щоб самостійно перетворити видавничу ідею в чудовий комерційний проект, залишивши при собі всі права й контролювати всі етапи створення книжки. Головне – осилити це фізично і морально.

Останнім часом з’явилося дуже багато чудових проектів. Першими дуже хочеться згадати видавництво Meduza, яке курує Катерина Міщенко. Більшість їхніх книжок – інтелектуальні мастхеви. Чого варті «Майдан Тахрір» Наталії Гуменюк і збірник гендерних студій «Образ. Тіло. Порядок». Meduza видає дуже різнопланову перекладний та український нон-фікшн – від соціології і політології – до маленької, але насиченої The Book of Kyiv.

Малі.UA на минулорічному Форумі видавців

Наш новий учасник – Komubook, краудфандингова платформа й за сумісництвом видавництво перекладної літератури. Чудово вимірює градус зацікавленості іноземною літературою. Це книжки, які ви давно хотіли почитати, але української версії все не з’являлось. Тепер є: «Серце пітьми» Джозефа Конрада, «Наркота» Вільяма С. Берроуза, «Страх і ненависть в Лас-Вегасі» Гантера С. Томпсона. Усі книжки в лаконічному дизайні, що, здається, уже став візитною карткою видавництва.

Видання української платформи краудпаблішингу Komubook

Читайте також: Komubook орієнтується не на маси, а на загальнокультурну важливість текстів

З дитячих появ дуже цікаві «Рабарбар», які особливо причарували любителів тварин, видавши «Книгу про тварин» Стіва Дженкінса в неймовірних ілюстраціях, а також книжку для читання перед сном «На добраніч, Норі» Брігітте Венингер і Юсуке Ґміна Йонець. Випробувано на власній дитині – засинає.

«На добраніч, Норі» Брігітте Венингер і Юсуке Ґміна Йонець (видавництво «Рабарбар»)

Молоде одеське видавництво «Три мурашки» теж цього року з’явиться в нашому арсеналі – по-перше серією тематичних книжечок зі стікерами «Книжка для тих, хто любить…» (уже є «… дні народження» і «..спорт») і сезонними книжками-картонками для найменшеньких «Прогулянки Тобі» (завершена колекція «Прогулянок» – зима, весна, літо, осінь).

«Весняні прогулянки Тобі» (видавництво «Три мурашки»)

Читайте також: Новачки книжкового ринку

Не обійдеться цього року Книжковий Арсенал і без «Братського» – схоже, саме вони задали моду на розкішно ілюстровані білінгви (а тему нині підхопили навіть великі видавництва). Першу книжку-білінгву «Братське» створили завдяки кампанії на Kickstarter’і. А зараз білінгви виходять одна за одною. Непересічний випадок займання ніші бюджетної, але при цьому якісної книжки, до того ж – дійсно світового рівня. І таке буває.

Галина Ткачук, Оксана Була «Гойдалка під кленом» (видавництво «Братське»)

Дуже цікава тенденція, що книжкові магазини теж відкривають видавничі напрямки, за останній час так зробили харківський Читаріум, київські Nebo і Artbooks – що примітно, не тільки перекладними бестселерами, а й своїми проектами. До речі, Анна Похлебаєва з Artbooks і художниця Романа Рубан знайшлися на нашому курсі «Книжка як комерційний продукт», і тому нам особливо приємно побачити їхній перший спільний проект «Славні професії борсука».

Серія «Книга про картину» (Nebo BookLab Publishing)

Проект Artbooks і художниці Романи Рубан «Славні професії борсука» (Artbooks)

Звичайно, не можу не згадати про «Яскравий щоденник». Авторська ідея мами, адепта хоумскулінга і просто дуже творчого фіндиректора, яка попри цінову категорію, за моїми спостереженнями, має комерційний успіх. Це дуже цікавий проект, спрямований на спільне заняття з дитиною і вироблення звички спілкування і творчого пізнання. Настільки успішний проект виявився, що ось уже і підліткова версія на підході.

Читайте також: За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

Цьогоріч з нами буде і видавництво «Жолудь», створене дизайнерами-мандрівниками – до попереднього Книжкового Арсеналу вони видали книжку «Льодовики і гейзери» – синтез тревелбука, книжки-картинки і просто книжки-фетиша. Красиво, яскраве, про Ісландію. Якщо досі не бачили, маєте погортати.

«Льодовики і гейзери» (видавництво «Жолудь»)

Ще дуже важлива особисто для мене поява – це видавництво Павла Гудімова. На виставці «Тіні забутих предків», яка передувала Книжковому Арсеналу, після тривалого мовчання «Артбук» заявив про себе новими виданнями – цілий фоліант «Тіней …» – книжку про фільм, виставку та про все, що залишилося за кадром; комік-бук на ту ж тему; «Тижневик» Павла Макова та «Карпатські листівки» Миколи Сеньківського. Кожна книга – концентрат естетики і смислу.

«Тіні забутих предків. Книга»

Читайте також: «Тіні забутих предків. Графічні історії». Спроба порозумітися зі спогадами

Менш, ніж за рік наш об’єднаний стенд взяв участь у 20 виставках і ярмармарках у Києві, Львові й Одесі. Ми надзвичайно вдячні усім організаторам виставок і ярмарків, які підтримали нашу ініціативу. Це відчутний крок у бік урізноманітнення книговидавничого ринку України.

Малі видавці на фестивалі «Зелена хвиля» в Одесі

Окрім того, ті малі видавництва, які брали участь лише на колективному стенді малих видавців, цьогоріч уже мають окремі стенди, що не може не радувати. Це свідчить про те, що вони далеко не «одноразові проекти». Для багатьох формат малих виявився лише початковим етапом, а це означає, що книжковий ринок оновлюватиметься.

Читайте також: Незалежні видавці: книжки поза мейнстрімом

Важко зупинитися і водночас непросто перелічити усіх. Просто приходьте на Книжковий Арсенал – самі все побачите. Праве крило. Але не думаю, що ви його минете.