Новини

1-3 серпня розпочався перший етап Менторської програми для видавців 3×3, організованої Британською Радою за партнерської підтримки Літцентру та Мистецького Арсеналу. Сенс програми – в міжнародному обміні досвідом та індивідуальній роботі українських видавців з британськими менторками. Учасниками від України стали Антон Мартинов («Наш Формат»), Оксана Карп’юк («Discursus») та Дмитро Козак («Темпора»). З Великобританії на менторську програму відгукнулися представниці Penguin Random House, Profile Books та Granta.

Досі видавці скаржилися на брак програм та можливостей не так для них, як для міжнародних фахівців, що змогли б познайомитися з українським ринком, а не виступати перед українцями з типово незмінною презентацію: не знаючи проблем місцевого ринку, важко дати корисну пораду.

3×3 – перша фахова багатоетапна міжнародна, і що найголовніше, добре продумана програма: відбір учасників на конкурсній основі – приїзд представниць видавничої індустрії Великобританії й знайомство з українськими видавцями й ринком – щомісячні індивідуальні сесії-консультації – поїздка українських видавців у Великобританію – і, сподіваємося, результат, що має бути презентований на Літературному конгресі в лютому 2018.

Читайте також: Микола Шейко: Український книжковий ринок довго не поповнювався новими силами

Хоч видавництва Британії зголосилися на участь в рамках своєї «соціальної відповідальності», ще декілька років тому про реалізацію такого менторства не могла йти мова, а нині ж український ринок стає надалі цікавішим для закордонної аудиторії, про що свідчить і кількість міжнародних учасників на цьогорічному Книжковому Арсеналі, та проведення Літньої академії Франкфуртського книжкового ярмарку у цих же стінах – це також надає вищого статусу й Мистецькому Арсеналу, що цілеспрямовано й упевнено перетворюється на платформу для міжнародних видавничих відносин.
.

Даша Стокоз:

«Ми багато спілкувалися з локальними партнерами та нашою британською командою щодо потреб видавничо-літературного сектору та найефективнішої пропозиції, яку ми могли б зробити українським фахівцям. Ми навіть провели анонімне опитування серед українських видавців, що саме б вони хотіли підсилити у своїй робочих процесах, якої експертизи їм бракує. Звичайно, був розглянутий варіант серії майстер-класів, які могли б закрити ті чи інші питання, та це був би найочевидніший шлях із поверхневішою взаємодією, у той час як Британська Рада зараз тримає курс на так звані capacity building програми, що мають на меті прокачати компетенції фахівців того чи іншого креативного сектору, налагодити довгострокове партнерство та зв’язки між українськими та британськими організаціями. Нам здалось, що формат кількамісячного менторства може відразу досягнути кількох цих цілей».
.

.
Пари були сформовані відповідно до завдань, які формулювалися українською стороною:

• Антон Мартинов, «Наш Формат»
  Ментор: Ханна Бурн, Penguin Random House
  .
• Оксана Карп’юк, «Discursus»
  Ментор: Сесілі Ґейфорд, Profile Books
  .
• Дмитро Козак, «Темпора»
  Ментор: Анджела Роуз, Granta

Більшість опитаних видавців (серед поданих заявок – 27), практично 70%, мали досвід міжнародної співпраці та спільни проектів. Найбільше ж видавців цікавив маркетинговий сегмент, дистрибуція, PR, продаж прав за кордон та робота з електронним книговиданням:

Також серед зазначених видавцями особистих побажань фігурували пункти «Оптимізація внутрішніх видавничих процесів» та «Запровадження системи керування підприємством».

Читайте також: Чим ділилися експерти у Школі книжкового бізнесу

Знайомство з менторками
.

Ханна Бурн

Очільниця відділу маркетингу в Penguin Random House Children (до цього – DK, HarperCollins Children’s Books). Penguin Random House Children є частиною найбільшого у світі видавництва PRH та займає близько 25% частку британського книжкового ринку.

«Лист від дирекції видавництва із запрошенням долучитися до програми отримали працівників усіх підрозділів видавництва Penguin Random House Children. І я була дуже зацікавлена, тому що ми мали досить багато перекладних видань з російської – хоч перекладна література для дитячого PRH – не таке вже й часте явище. Тож мені цікаво було приїхати сюди, познайомитися з іншою культурою, побачити ринок і дізнатися, чим я можу допомогти».
.

Cесілі Ґейфорд

Старша випускова редакторка у видавництві Profile, що у 2015 році здобуло премію як найкращий незалежний видавець за версією The Bookseller Industry Awards та є офіційним видавничим партнером журналу Economist вже протягом 20 років.
.

Читайте також: 8 видавничих тенденцій у 2017 році

Видавничий контент: чи готовий ринок до «динамічних публікацій»

.
.

Анджела Роуз

Директорка з авторських прав незалежного видавництва Granta, що спеціалізується на новаторській, амбітній та витонченій літературі, відкриває молодих авторі та видає близько 25 найменувань на рік.

«Тут мав бути наш редактор, проте це моя робота – відкривати нові ринки, розуміти ситуацію. Я зловила себе на думці, що нічого не знаю про український ринок, і це шанс не лише дізнатися, але й поділитися своїм досвідом. Щоправда, я не була до кінця певна, чи буде він корисний тут – адже ситуація у Лондоні та Києві дуже різниться. Але зрештою я помітила й багато схожого».
.
.

Ми опитали видавців за трьома пунктами:

.
1) Сформульованою для роботи з ментором темою
2) Про ефективність роботи британських менторок в українських реаліях
3) Про найкращі думки, винесені після інтенсивів

Антон Мартинов

1) Головною темою для мене був книжковий маркетинг. Здебільшого ми говорили про те, як це працює у Британії, порівнювали з українськими практиками.

2) Зрозуміти український контекст менторам за два дні важко. Тим паче, не маючи ніякої докладної статистики. Є дані, скільки видано книг за різними напрямами, наприклад, художньої літератури. Але які це напрямки художньої літератури – невідомо. Те саме з дитячою, нехудожньою та всіма іншими сегментами.

У Великобританії над статистикою працює Nielsen Books – комерційна організація, яка робить ґрунтовні дослідження ринку в різних аспектах, на базі зібраної нею ж інформації. У нас же цим займається державний орган, який просить надсилати звіти щодо видання електронних книжок разом із самими макетами електронних книжок на дисках.

Я розумію, що видавнича галузь дещо консервативна і дуже повільна, навіть у Західній Європі. Але в нас – повільніше за «повільно». Думаю, що Ханні теж було цікаво, дивлячись на українські реалії, зануритись на десятки років назад, щоб зрозуміти, як починала розвиватися галузь книговидання в Британії.

3) Про інсайти говорити ще рано. В листопаді поїду в Лондон. Хочу побачити робочі процеси всередині одного з найбільших видавництв світу.
.

Дмитро Козак

1) Строго кажучи, тему ми не формулювали – були проекти, допомогти розвинути які й покликані англійські менторки. Особисто мій проект стосується запланованого на осінь цього року випуску серії книжок Джозефа Конрада. Великої серії – близько 15 книг і критичного супроводу (десь 2 томи). Звичайно, вони вийдуть не всі одразу, але поступово, маю надію, з’являтимуться одна за одною. Цією серією видавництво «Темпора» прагне актуалізувати дискусію про природу модернізму, антиколоніальних настроїв письменника і підлатати бодай одну дірку на українському книжковому ринку.

2) Одна з основних порад, яку нам дало Британське консульство, – будьте реалістами. Тому з самого початку був покладений ефективний принцип комунікації: знайомити з українським контекстом як він є, а він, очевидно, відрізняється від британського – і в накладах книжок, і в організації роботи, і ще в деяких речах.

Анджела, моя менторка, здається, добре схопила особливості функціонування українського книговидання (принаймні так добре, як це можна було зробити в умовах обмеженого часу й інформації). Говорячи про реалізацію видавничого задуму, ми намагались не вигадувати ідеальний проект, а обговорювати реальні перешкоди, що можуть виникнути, і ставити цілі, що можна досягнути. Зрештою, робота ще триває, а значить і розуміння поглибиться.

3) Я думаю, проста ідея, що для того, щоб зрозуміти, чи читач буде приваблений якимось виданням чи обкладинкою, не обов’язково наймати задорого фірму, аби та запустила громіздку кампанію зі збору інформації, обробила її статистично й дала близький до 100%-ї точності результат.

Звичайно, якщо ресурси дозволяють, то це можна зробити, але нерідко часовий і фінансовий ресурс обмежені. Тому можна натомість звернутися до працівників книгарень: підійти з простою розмовою, поділитися концепцією, думками, запитати, що вони, з їхнім досвідом продажів і просто як читачі, думають. Це суперпросто, але я чомусь не дійшов до цього сам. А ось Granta так робить.
.

Оксана Карп’юк

1) Продумування маркетингової стратегії та вихід на новий якісний рівень видавничих процесів.

2) Звісно, це перше знайомство видавця з українським книжковим ринком. В рамках програми вона отримала статистичну інформацію та загальне уявлення про ключових гравців та тенденції. Далі вже у приватному спілкуванні обговорили безліч інших нюансів. Врешті знайшли багато спільного: робота з авторами, сезонність ринку тощо. А щодо відмінностей – то це прекрасна нагода дізнатися про інші можливості ведення справ видавництва.

4) Загалом про Підхід до промокампаній, де видавництво співпрацює з глянцями, відомими брендами, організовує нестандартні промоакції та закладає доволі великий на це бюджет. Це також стосується і книгарень, де книжку можна виокремити на час старту продажів, якщо книжка має стати великою подією. Абсолютно відкрита статистика продажів книжок для інших видавців. Так справді дуже зручно – видавничий план можна будувати не на відчуттях чи здогадах, а на чітких цифрах.

Попри те, що програма 3×3 ще не завершилася, українські видавці уже зараз планують подаватися наступного разу.
.

.
Даша Стокоз: «Ще рано оцінювати результати проекту. Ми мали 2-денну інтенсивну програму знайомства британських та українських учасників програми, що також передбачала введення в місцеву ситуацію британських видавців, а саме – як функціонує видавничий ринок в Україні, які спостерігаються тенденції та чого вже вдалося досягнути за час незалежності. Попереду – 6 місяців дистанційного спілкування і подорож 3 українських видавців на тижневий «scoping visit» у Великобританію, де вони матимуть змогу побачити британський видавничий бізнес зсередини. Кожний з етапів програми ми збираємося оцінювати за допомогою опитувальників і вимірювання реалізації тих проектів, які «Наш Формат», «Темпора» та «Discursus» запропонували у своїх аплікаційних формах».

Читайте також: Книжковий маркетинг: лікбез для видавців-початківців