Новини

З 29 вересня по 1 жовтня у Хмельницькому відбувся перший в Україні перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM», під час якого глядачі мали змогу відвідати лекції, семінари та воркшопи відомих українських перекладачів, а крім того послухати сучасних поетів та музикантів. Фестиваль організувала перекладацька група «VERBація» (Таня Родіонова, Вероніка Ядуха та Юлія Дідоха) за підтримки Хмельницької міської ради.

На фестиваль до Хмельницького завітали перекладачі: Марк Білорусець, Юрій Завадський, Максим Ларченко, Борис Превір, Остап Українець, Анна Вовченко, Ірина Савюк, Катерина Поправка, Лесик Панасюк, Гєник Бєляков, Елла Євтушенко та Дарина Гладун.

Лектори фестивалю розповіли Читомо, як стати хорошим перекладачем.

Дізнавайтеся, як готувалися до першого перекладацького фестивалю «Translatorium» у Хмельницькому

Як стати перекладачем?

Ірина Савюк, перекладачка:

«Перекладач – це тінь письменника, яка скрізь проступає, проте завжди залишається тільки тінню».

1. Засвоїти теорію перекладу.

Власне, студент перекладу чи перекладач-початківець має передусім засвоїти теорію та опанувати навчальні програми. Проте, самого володіння іноземною мовою недостатньо, щоб стати перекладачем. Для цього потрібно також:

2. Багато читати і постійно розвиватися.

Українська та перекладна література допоможуть вам сформувати стиль, гарно викладати думки.

Загальна ерудиція теж важлива. Звісно, зараз усе (або майже все) можна знайти в мережі або в довідниках, однак ви витрачаєте на це багато часу. Розповім вам про випадок з книжки, яку я перекладаю.  Один персонаж каже іншому щось на кшталт: «Не покладе ж він тобі в ліжко голову коня!» Я розгубилася, бо подумала, що це якась ідіома, якої я не знаю. Почала шукати. Все виявилося значно простіше: це – вислів із «Хрещеного батька» Маріо П’юзо. А я не читала роману, не дивилася фільму. От і не знала такого, хоча, здавалося б: усе так просто!

3. Спілкуватися з іншими перекладачами.

Читати чужі переклади, порівнювати їх з оригіналами, думати: «А як би зробив я?» Спілкуватися з колегами: уважно слухати, ставити питання і обговорювати переклади.

! Ірина Савюк радить перекладачам книгу «Українська мова без табу» Лесі Ставицької.

Що таке якісний переклад: поради фахівців

Як припинити боятися усного перекладу

Катерина Поправка, перекладачка:

1. Познайомтеся зі спікером.

Перед початком заходу, на якому ви будете перекладати, обов’язково познайомтеся зі спікером, бо спікери бувають різними. Хтось говорить дуже короткими фразами. Іноді – обриває речення. Тоді вам потрібно буде передбачувати наступні слова спікера, щоб перекласти якомога краще. Деякі спікери говорять дуже довго і дуже натхненно, забуваючи про існування перекладача. У такому разі слід запам’ятовувати або занотовувати базові фрази. (Звісно, якщо ви звикли вести запис під час перекладу. Бо я такого не роблю, але знаю, що це досить поширена практика. Тому, якщо ви записуєте – пишіть).

Пам’ятайте, що ваше зі спікером партнерство – надзвичайно важливе для якісного перекладу.

2. Стійте на одній лінії з мовцем.

Ніколи не ставайте дуже далеко від спікера. Я сотні разів бачила це на сцені. Коли людина, яка говорить, робить це емоційно і хоче наблизитися до аудиторії, а перекладач у цей час стоїть за колонкою.  По-перше, спікер забуде про існування перекладача на третій фразі. По-друге, якщо ви будете ховатися, про вас забуде навіть аудиторія. Це – велика помилка. Ви – друга людина на сцені після спікера. Тому не бійтеся стояти поруч.

3. Будьте на одній хвилі.

Перекладач – це місточок між спікером та слухачем. Тому ви повинні тримати контакт не лише з мовцем, але й з глядачем. Усміхніться. (Звісно, якщо це доречно). Окиньте оком аудиторію. Дивіться у глядацьку залу навіть, якщо нікого далі другого ряду не бачите через світло софітів.

Не бійтеся співпрацювати з мовцем, бо це – основне. Якщо ви не розчули або не зрозуміли якесь слово, можете запитати. Якщо ваш спікер говорить занадто довго, можете його перервати. Для якісного усного перекладу надзвичайно важливо, щоб ви передавали не лише зміст сказаного мовцем, але й його інтонацію, емоції. І звісно, переклад має звучати так само гучно, як промова оратора.

Пам’ятайте, що ви тут для аудиторії! Значна частина глядачів не розуміє, про що говорить спікер, а те, яким для них буде цей захід, залежить саме від вас.

Читайте також: Статистика перекладацьких буднів

Як перекладати поезію

Анна Вовченко, перекладачка:

«Коли перекладач перекладає,

він, у першу чергу, описує сам себе».

1. Зрозуміти текст.

Поезія – це метафоризація повсякдення. Тому для її перекладу важливо розуміти ті принципи і механізми за допомогою яких ця метафоризація відбувається. Для цього мало знати мову. Потрібно також знати контекст: розуміти час, в якому живе автор, його соціальне становище, оточення, адресата, до якого автор може звертатися. Коли ми знаємо це, то можемо зрозуміти, чому саме ця людина у цей час цими словами написала цю поезію: чи вона хотіла самоствердитися, подискутувати з кимось, у чомусь зізнатися тощо. Усі ці елементи допоможуть зрозуміти інтенцію автора і вибудувати стратегію перекладу: виокремити те, основне, від чого під час перекладу будете відштовхуватися, і уже на нього як на скелет нанизувати сам текст.

2. Виділити одиницю перекладу.

Літературознавці часто сперечаються про те, що головне у творі: форма чи зміст. Для перекладача це питання не менш важливе, оскільки під час перекладу текст може щось втратити. І завдання перекладача – зробити так, щоб найголовніше залишилось. Воно і стане одиницею перекладу. Хтось вважає, що це – слово або сполука слів. На мою думку, одиниця перекладу – це образ. Ви можете взяти для себе щось третє, наприклад, форму. У будь-якому разі, це залежить від твору, який ви перекладаєте.

3. Зберегти стиль.

Для художнього перекладу в цілому і для поезії зокрема, важливо бути емпатом, тобто на деякий час ставати автором. Фактично, під час перекладу той самий твір ніби створюють заново іншою мовою. І надзвичайно важливо, щоб цей твір залишився собою. Для цього потрібно зберегти стиль автора.

Читайте також: Як видати свій переклад: поради знаних перекладачів новачкам

 Як перекладати кінофільм

Катерина Поправка, перекладачка:

1. Для субтитрів.

Потреба перекладу кінофільмів виникає не лише тоді, коли у студії є готовий продукт, але й на етапі зйомок і виробництва. Зокрема субтитрування часто роблять перед монтажем, коли є величезна кількість відзнятого матеріалу фільму (до 30-40 годин). Це все дуже часто субтитрують, оскільки герої на екрані можуть говорити однією мовою, а люди, які роблять монтаж – іншою. Із цього створюють півтори години фільму, який потім перекладається начисто.

Якщо говорити про простоту і співвідношення вартості роботи, часу, витраченого на неї, і загалом, якості, то субтитрування – найпростіше. Тому що воно потребує, в основному, перекладу того, що ви бачите на екрані. Відповідно, ви просто накладаєте додатковий текст на екран.

Проте, багатьом людям важко одночасно дивитися фільм і читати субтитри. А режисери часто говорять, що субтитри руйнують композицію кадру.

2. Для озвучення.

Переклад для озвучення передбачає, що ви робите окремий звуковий ряд, який накладається на основний звуковий ряд картини. Озвучення буває одноголосим і багатоголосим. Ця технологія накладання одного мовного ряду на інший простіша і дешевша за дубляж. Але вона важча для занурення у середовище. Багатьом людям складно сконцентруватися, коли вони чують дві звукові доріжки водночас.

3. Для дубляжу.

Дубляж дозволяє повне занурення у фільм. Глядачеві не треба робити жодної додаткової роботи. Це дозволяє легше і спокійніше дивитися фільм. Але дубляж – найдорожчий процес для студії. На нього у перекладача піде найбільше часу. У випадку дубляжу, з перекладом працює щонайменше троє людей: перекладач, літературний вкладач (який займається ліпсингом: вкладає репліки у довжину оригінальної фрази та міміку героїв) та режисер дубляжу. Дуже часто перекладений текст змінюється у процесі дубляжу, але не з текстових міркувань, а через особливості мовного апарату акторів, які дублюють фільм.

Тож під час перекладу, обов’язково треба зважати на голоси, емоції, міміку акторів. Тому зробити хороший переклад для дубляжу це – дуже складна, часом – виснажлива робота. Але з цієї тези я хочу виокремити одне з найважливіших правил кіноперекладу, яке, можливо, звучить дуже дивно, але, принаймні, з мого досвіду, воно – ключове: для того, щоб перекласти фільм, треба його подивитися.

 Як зробити класний колективний переклад

Борис Превір та Максим Ларченко, перекладачі:

1. Критикувати і редагувати одне одного.

Коли переклад – робота колективна (як у нас), це не означає, що твір на 100% перекладений усіма перекладачами разом. Ми ділимо текст порівну і кожен перекладає свою частину. Тоді читаємо, критикуємо і редагуємо одне одного. Потім сідаємо і ще раз читаємо перекладений текст (вголос). І багато речей змінюємо. Часто сперечаємося, шукаємо у словниках, доводимо власну точку зору. Це займає страшенно багато часу, але такі дискусії дуже корисні не лише для перекладача, але й для тексту. Але пам’ятайте, що перекладач сам собі не редактор! І для якісного перекладу хороший редактор так само важливий, як і хороший перекладач.

2. Бути готовим домовлятися і поступатися.

Коли йдеться про спільний переклад цілісного тексту, то перекладачі мають вміти домовлятися і йти на компроміси. Навіть якщо йдеться про переклад циклу оповідань, які досить просто поділити порівну, з’являються якісь суто технічні моменти, про які слід домовитися заздалегідь: «вулиця» чи «стріт», «міс» чи «панянка». Але під час перекладу буде виникати багато суперечливих моментів, про які група перекладачів має домовитися. Інакше перекладу не буде.

3. Пам’ятати про дедлайни.

Загалом літературні переклади можна поділити на два види: коли ти перекладаєш для себе (у шафу, в поличку, в шухлядку і можливо комусь його потім продаси), і коли перекладаєш на замовлення. Коли ти перекладаєш для себе, то не обмежений часом. І ти можеш текст ліпити-переліплювати мільярд разів… Коли в тебе є дедлайн, робота йде значно динамічніше. Хтось встигає до дедлайну, хтось – ні. І тоді треба бути готовим якось підганяти колег або, можливо, допомогти і перекласти трохи більше.

«Поганий переклад може бути з двох причин:

або перекладач не знає мови з якої він перекладає,

або мови, на яку він перекладає».

Катерина Поправка