Новини

Цього разу Читомо аналізує іноземний сервіс Tactile Picture Books Project, який має на меті створювати макети для 3Д–друку дитячих книжок. Звичайно, дитячі тактильні книги зі шматочками тканини чи інших матеріалів існують давно. Однак 3Д–принтери для їх виготовлення використовують вперше. Англомовні ресурси переповнені новинами про це досягнення, тож ми вирішили, що українським інтернет-користувачам дізнатися про неї теж зайвим не буде.

Влітку цього року дослідники Колорадського університету, що в місті Боулдер (University of Colorado Boulder), за допомогою 3Д–принтера надрукували першу книгу для дітей із вадами зору. Для дебюту обрали видання «На добраніч, місяцю» (Goodnight Moon) авторки Маргарет Вайз Браун (Margaret Wise Brown). Це книга популярна серед малечі США й світу – вона перекладена щонайменше десятьма мовами, а загальний тираж складає близько сорока мільйонів примірників.

«Я люблю читати книги разом зі своїм сином, – говорить ініціатор проекту професор Том Йє (Tom Yeh), – тому вирішив, що зможу докласти зусиль для того, щоб книги для дітей із вадами зору сприймалися краще». Насправді син професора вад із зором немає, однак у своїй науковій діяльності Том досліджує взаємодію комп’ютерів і людини, тому й зосередився на друкуванні дитячих книжок-картинок з використанням 3Д–принтера. У таких 3Д–виданнях персонажі й предмети, описані в тексті, «виростають» зі сторінок, що допомагає малечі на дотик розрізняти об’єкти.

Ідея робити тактильні книги для людей із вадами зору не нова, але зазвичай їх роблять вручну, тож такі видання – дорогі й дефіцитні. А завдяки тривимірному друкові, за словами Йє, є змога розробляти, виготовляти й дешево тиражувати тактильні книги.

На думку професора, незабаром 3Д–принтери стануть доступними пересічним громадянам, що дозволить друкувати згадані книги у школі чи вдома.

Задум американських науковців полягає передусім у тому, щоб розробити програмне забезпечення, яке дозволило б відтворювати 2Д–графіку в 3Д.

«В ідеалі батьки можуть обрати видання, сфотографувати його сторінки, надіслати світлини на 3Д–принтер, який і надрукує тривимірну тактильну книгу», – пояснює Том Йє.

Втілення цього проекту, за словами професора, є значно складнішим, ніж видалося на перший погляд. Він говорить: «Ми прагнемо зробити тривимірний друк більш доступним й інтерактивним. Існує кілька програм для розроблення 3Д–моделей, як наприклад, Google SketchUp, однак немає такої, яка б враховувала потреби батьків. Тож ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому вдасться створити таке ПЗ, яке б дозволило батькам і вчителям з легкістю розробляти нові або підлаштовувати вже готові 3Д–макети відповідно до рівня розвитку дитини, її інтересів, і друкувати власні тактильні книги».

Читайте також про українські аудіокниги для незрячих

Також протягом минулого року проект Tactile Picture Books Project, очолюваний професором Йє, отримав університетський ґрант на суму восьми тисяч доларів. Завдяки цьому команда розпочала співпрацю з Anchor Center for Blind Children – дошкільним навчальним закладом для незрячих дітей, що розташований у місті Денвер штату Колорадо. Разом вони здійснюють бета-тестування ПЗ, залучивши до участі батьків і вчителів згаданого навчального закладу. У рамках цього заходу дослідницька команда організувала спеціальні курси з 3Д–друку, де вчителів, батьків, волонтерів вчать роботі з 3Д–принтером, а також тому, як обмінюватися розробленими моделями з іншими користувачами.

Оскільки 3Д–книга «На добраніч, місяцю» викликала неабиякий інтерес у громадськості, то засновники проекту Tactile Picture Books Project надрукували у такий спосіб ще два популярних видання «Дуже голодна гусінь» (The Very Hungry Caterpillar) і «Кіт у капелюсі» (The Cat in the Hat). Загалом, команда вчених має на меті збільшити бібліотеку з доступними для завантаження книгами.

Окрім того, є такі помічні сервіси для незрячих, як девайс-зчитувач «Help Readers» від дизайнерів Qu Xinbo, а також зчитувач Haptic Brialle.

Читайте також: Люди з вадами зору читають значно більше, ніж зрячі. Але читати нічого…