Новини

На початку листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні закон про український Інститут книги. Для представників професійної спільноти такий крок народних обранців щонайменше був несподіваним, а текст документу викликав низку зауважень і нерозуміння. Минулого тижня у комітеті з питань культури й духовності відзвітували про те, що правки до законопроекту № 3084 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері» комітет схвалив і вже незабаром документ винесуть на голосування у другому читанні.

У своїх коментарях фахівці зазначали Читомо, що проект згаданого закону створили, взявши за зразок польський Інститут книжки. Цього разу ми вирішили з’ясувати, як саме і які інституції працюють в інших, окрім Польщі, країнах з успішним книговиданням. 

Канада

Canada Book Fund (CBF) / Фонд канадської книги

Рік заснування: в нинішньому форматі існує з 2009

Фінансування: з державного бюджету

Фонд існує при урядовому Департаменті з питань канадської спадщини (Department of Canadian Heritage), який власне і відповідає за формування культурної політики Канади. CBF надає фінансову підтримку канадським видавцям та організаціям (йдеться про прибуткові й неприбуткові організації, які мають стосунок до книжкової індустрії Канади – маркетингу, дистрибуції, промоції авторів, освітніх інституцій тощо).

Canada Book Fund via Flickr

Зокрема, видавцям допомагають із:

• виданням книг канадських авторів (виготовлення, маркетинг, дистрибуція, витрати, пов’язані із продажами за кордон);
• розвитком бізнесу (оплачують наймання стажера і/або незалежної третьої сторони, яка розробить бізнес-план);
• виходом на світовий ринок – експорт авторських прав, участь у міжнародних торговельних подіях (цей напрямок адмініструє неприбуткова організація Livres Canada Books);
• втіленням діджитал-ініціатив.

Водночас організації можуть претендувати на допомогу з проектами, що пов’язані з такими аспектами розвитку книжкової індустрії Канади:

• маркетинг;
• технології;
• професійний розвиток;
• найманням стажерів.

У звітах CBF йдеться, що протягом 2014/15 фіскального року на допомогу видавцям із виданням книг було витрачено $30 012 905 (у 2013/14 – $30 446 728; у 2012/13 – $30 528 987). На допомогу із розвитком бізнесу в 2014/15 пішло $692 054 (у 2013/14 – $566 238 ; у 2012/13 – $435 012). Водночас проекти організацій було профінансовано на $10 236 501 (у 2014/15 (у 2013/14 – $10 518 631; у 2012/13 – $10 138 891).

Читайте також: Видавнича галузь-2014: дрібна законотворчість

Canada Council for the Arts / Канадська рада з питань мистецтв

Рік заснування: 1957

Кількість працівників: кооперацією керують 11 членів ради директорів. Крім того, 750 експертів й митців щороку співпрацюють з нею.

Фінансування: кошти виділяє канадський парламент, також до бюджету корпорації надходять різні пожертви. У 2013/14 фіскальному році парламент Канади виділив Раді $182 млн. За цей період її утримання обійшлося у $5,18 з розрахунку на кожного канадця.

Переможці Літературної премії генерал-губернатора Канади 2015 року (via Canada Council for the Arts)

Canada Council for the Arts – федеральна корпорація, що покликана стимулювати інтерес до творів мистецтва, їх створення та дослідження. Вона підтримує різні види мистецтва, серед яких, зокрема, література і книговидання (Writing and Publishing). Згадана підтримка здійснюється шляхом надання різноманітних грантів та стипендій. Так на гранти можуть претендувати:

• канадські автори (прозаїки, поети, митці, які працюють з літературними перформансами);
• видавці (постійні організації й ті, які виникають під певний проект) для випуску видання й окремо для промо-туру випущеного видання за участю письменника, перекладача, ілюстратора тощо;
• культурні організації для проведення зустрічей з авторами, відкритих читань; для влаштування резиденцій; для запрошення видатних іноземних митців до Канади;
• канадські перекладачі (цікавим є момент, що Рада заохочує переклади творів канадських авторів другою державною мовою й мовами корінного населення);
• видавці літературних і мистецьких журналів;
• перекладачі з інших країн для роботи над першим перекладом твору канадського автора.

Митцям також надають тревел-гранти для подорожей за кордон. Окремо фінансуються проекти, покликані розвивати взаємодію митця й спільноти. Зазначимо, що в описі до кожного гранту в межах усіх дисциплін наголошується на тому, що Canada Council for the Arts прагне до рівності й інклюзивності, тому запрошує подавати заявки людей із особливими фізичними потребами й представників корінного населення Канади. Для останніх, до речі, є окремі ґранти.

Загалом щороку премії та стипендії отримують 200 митців і науковців. За 2013/14 звітний рік Рада надала 5 811 грантів на суму $142,1 млн ($21,4 млн пішло на 2,171 грант для митців і $120,6 млн на 3 640 грантів для культурних організацій).

Крім цього, Canada Council for the Arts реалізовує Public Lending Right Program – щорічну компенсацію канадським авторам за безкоштовний доступ до їхніх книг у публічних бібліотеках Канади. Протягом 2013/14 такі виплати отримали 18 668 авторів на загальну суму $9,8 млн.

Франція

Centre National du Livre / Національний центр книги

Рік заснування: 1946 (з цією назвою існує з 1973 року)

Фінансування: близько 29 млн євро щороку виділяється урядом Франції

Кількість працівників: близько 200 фахівців (науковці, письменники, перекладачі, журналісти, критики, видавці, книгорозповсюджувачі) входять до 18 комітетів, які збираються тричі на рік, щоби розглянути заявки та обговорити призначення допомоги авторам, видавцям, бібліотекам та організаціям.

ActuaLitt? via Flickr

У Франції при Міністерстві культури і комунікацій (відомство, окрім культури, відповідає також за ЗМІ) діє Centre National du Livre (Національний центр книги). Саме через нього надається державна допомога всім ланкам книжкового ланцюга країни: авторам, перекладачам, видавцям, книгарням, бібліотекам, організаторам літературних подій.

Окрім цього, частину свого бюджету НЦК витрачає на переклади творів іноземних авторів для французького читача.

Приміром, саме за сприяння цієї інституції французькою вийшли три книги Свєтлани Алєксієвіч.

Директор Інституту книжки у Польщі Ґжеґож Ґауден про діяльність установи

Крім того, НКЦ паралельно із Міністерством закордонних справ Франції сприяє виданню французьких творів в інших країнах. При чому кошти, призначені для підтримки перекладу, Центр перераховує французькому видавцеві, який, водночас, має передати їх іноземному видавцю. Таким чином організація підштовхує французького видавця до пошуку іноземних партнерів, спонукає активніше займатися продажем авторських прав. Разом із тим, НКЦ призначає стипендії закордонним перекладачам, щоб вони могли приїхати до Франції і тут працювати над якимось конкретним твором. Центр також допомагає французьким книгарням за кордоном, до прикладу, частково бере на себе витрати на придбання книг французькою мовою.

Laetitia2002 via Flickr

Натомість французьке зовнішньополітичне відомство безпосередньо допомагає іноземним видавцям – передовсім у придбанні авторських прав на твори французьких письменників, а також присуджує гранти перекладачам. МЗС здійснює це, зокрема, через Institut fran?ais (Французький інститут), що був заснований у 2010 році та налічує близько 200 відділень по всьому світу.

Міжнародне бюро французького книговидання / Bureau International de l’?dition Fran?aise

ActuaLitt? via Flickr

Рік заснування: 1873

Фінансування: бюро субсидіює Centre National du Livre (НКЦ), також підтримку надає Міністерство закордонних справ

Особливості організації: до ради директорів входять керівники французьких видавництв. Бюро працює для 280 видавців, які є його членами

Умови членства: стати членом BIEF можуть видавці Франції, а також з-за кордону, які публікують книги французькою.

Міжнародне бюро французького книговидання допомагає французьким видавцям виходити на міжнародний ринок та налагоджувати співпрацю з іноземними гравцями. Для цього воно працює у таких напрямках:

• представлення французького ринку на міжнародних виставках;
• аналіз іноземних ринків;
• налагодження професійного обміну між видавцями різних країн (купівля-продаж прав).

Для презентування Франції BIEF готує каталоги (як загальні про діяльність видавців Франції в межах року, так і тематичні – нон-фікшн, комікси, дитячі видання). Дослідження іноземних ринків, які Бюро готує спеціально для французьких видавців, присвячені видавничим організаціям, певному сегменту видавничого ринку (мистецькі, дитячі видання тощо) у тій чи іншій країні. Крім того, BIEF влаштовує семінари для іноземних видавців і розповсюджувачів задля обміну досвідом. Бюро також має підрозділ у Нью-Йорку The French Publishers’ Agency для продажу прав на переклад французьких творів англійською.

BIEF співпрацює з професійними об’єднаннями видавців, зокрема, з Syndicat national de l’?dition (Національний синдикат видавців), до якого входить 660 французьких видавців.

Зазначимо, що в бюджеті Франції на 2016 культура є однією з пріоритетних галузей щодо фінансування. Так сума видатків на культуру й комунікації складе 7,3 млрд євро, що на 2,7% більше, порівняно з 2015 роком.

Фінляндія

FILI / Центр фінської літератури

Рік заснування: 1977

Штат: 6 штатних працівників і двоє зовнішніх експертів

Фінансування: неурядова організація

FILI (Finnish Literature Exchange) є одним із шести підрозділів неурядової та неприбуткової організації Finnish Literature Society (SKS). Остання існує з 1831 року та має на меті промоцію фінської культури. Серед згаданих підрозділів: Архів культурної спадщини Фінляндії, Бібліотека, Дослідницький відділ, Видавництво, а також Адміністрація та Фінансовий відділ.

Стенд Фінляндії на Франкфуртському ярмарку–2014 (Photo: Katja Maria Nyman via Finnlandcool.fi)

Щодо центру FILI, то він відповідає за поширення фінської літератури за кордоном. Ця інституція покликана надавати підтримку створення й публікації перекладів фінською, шведською та саамською мовами, а також сприяти перекладам іноземних творів цими мовами.

Крім того, саме FILI представляє Фінляндію на різноманітних міжнародних заходах. Зокрема, FILI координував участь країни Фінляндії на Франкфуртському ярмарку–2014, де вона була почесним гостем.

Читайте також про те, чому фіни люблять читати (частина перша й друга)

Щорічно організація надає гранти на переклад і публікацію понад 300 різним проектам на загальну суму 600 тис. євро.

Окрім, грантів FILI організовує професійні тренінги для перекладачів та довідкові матеріали для них. Також перекладачі-іноземці можуть подаватися на участь у програмі резиденції, яка триває місяць. Учаснику оплачують витрати на дорогу й проживання, а також стипендію у розмірі 250 євро. Розташована резиденція в історичній фортеці на одному з фінських островів.

Мумі-тролі на Франкфуртському ярмарку–2014 (Photo: Katja Maria Nyman via Finnlandcool.fi)

Arts Promotion Centre Finland (Taike) / Центр промоції фінського мистецтва

Рік заснування: 1977

Штат: 80 працівників

Фінансування: з державного бюджету

Це експертний орган при Міністерстві освіти й культури Фінляндії, що має на меті просувати фінське мистецтво на національному та міжнародному рівнях. Як і Канадська рада мистецтв, ця інституція опікується різними видами мистецтва, зокрема й літературою. Представникам літературного середовища пропонують перекладацькі, тревел-гранти, для роботи митців у резиденції та інші. Щорічно Центр надає гранти на загальну суму в 32 млн євро.

Читайте також: Тренди і креативні виміри книжкового Франкфурту-2015

Швеція

Swedish Arts Council / Шведська рада з питань мистецтв

Рік заснування: 1974

Штат: близько 80 працівників. Керує організацією рада директорів із дев’яти осіб, яких призначає уряд

Фінансування: з державного бюджету

Діяльність Swedish Arts Council є втіленням культурної політики шведського уряду, яка була визначена в 1974 році й переглянута у 2009-му. Важливим фактором формування цієї політики нині є те, що більшість державних витрат взяли на себе місцеві бюджети. Саме тому Swedish Arts Council намагається якомога тісніше співпрацювати з культурними інституціями на місцях.

Держфінансування сфери культури у Швеції складає 6,8 млрд шведських крон (близько 733 млн євро) щороку (0,8 % всіх видатків держбюджету). Із цієї суми приблизно 1,8 млрд крон (194 млн євро) щороку йде на гранти, які Рада надає представникам різних видів мистецтв, в тому числі літератури.

Вручення Премії імені Астрід Ліндгрен

Серед ґрантів є, зокрема, перекладацькі, подаватися на які можуть іноземні видавці, які готуватимуть переклад творів шведських авторів (пріоритетно – сучасних) мовою, відмінною від скандинавських. Рада також здійснює стипендіальну програму для іноземних видавців та перекладачів, у рамках якої вони мають можливість відвідати Книжковий ярмарок у Гетеборзі (G?teborg Book Fair). У 2015 році до Гетеборга запросили 45 стипендіатів, які упродовж трьох днів брали участь у різних лекціях, воркшопах, зустрічах.

Саме Swedish Arts Council є засновником найпочеснішаої нагороди у сфері літератури для дітей та молоді Премії імені Астрід Ліндгрен (Astrid Lindgren Memorial Award; існує з 2002 року). Призовий фонд – 5 млн шведських крон (450 тис. євро).

Німеччина

Goethe-Institut / Ґете-інститут

Рік заснування: 1951

Кількість працівників: близько 3 тис. у 159 інститутах в усьому світі

Фінансування: кошти виділяє федеральний уряд Німеччини, також бюджет поповнюється за рахунок проведення мовних курсів та іспитів. У 2013/14 звітному році бюджет інституту склав 351 млн євро: 208 надав уряд, 143 млн – власні ресурси.

Goethe-Institut via Facebook

У літературній сфері діяльність Ґете-інститут спрямована на міжнародну співпрацю й просування німецької літератури за кордоном. Щоб знайомити світ із німецькою літературою, Інститут вдається до низки заходів, які організовує спільно з літературними, книготорговельними організаціями, бібліотеками, літературними архівами, музеями, фундаціями тощо.

Серед таких заходів — зустрічі з німецькими авторами, презентації книг, відкриті читання, дискусії, воркшопи для авторів та перекладачів, участь у міжнародних книжкових ярмарках.

Окремий напрямок діяльності Інституту – підтримка перекладів книг німецьких авторів іншими мовами. Починаючи з 1974 року, Ґете-інституту посприяв перекладам понад 5 тис. книг 45 мовами. Згадана програма підтримки розрахована на іноземних видавців, які прагнуть перекласти те чи інше німецьке видання й можуть подавати заявку на часткове відшкодування витрат на переклад. Щороку Інститут отримує близько 500 таких заявок, з яких схвалюють десь дві третини. Відшкодування видавцям виплачують після публікації книги. Крім цього, для перекладачів з-за кордону Ґете-інститут з 2008 року організовує резиденцію.

Ще одним проектом є тримовний портал www.litrix.de, на якому представлена інформація про сучасні німецькомовні книги у вигляді уривків із цих видань (художні, нон-фікшн, дитліт тощо) та рецензій на них німецькою та в перекладі. Також на сайті розміщують актуальні відомості про німецьких авторів та ілюстраторів. Тут є можливість відразу сконтактувати з видавцями, чиї книги спеціальне журі порталу обрало для програми підтримки, яка передбачає фінансування перекладів книг певною мовою, яку обирають щотрироки.

Серед країн, на яких можуть фокусуватися під час відбору: Китай, Бразилія, Аргентина, Росія та арабські країни. На період 2015–17 років програма зосереджена на арабських країнах – матеріали на Litrix.de публікують, окрім німецькою та англійською, арабською. Переклади на цю ж мову німецьких видань можуть розраховувати на підтримку.

Марія Шубчик, співробітниця відділу «Інформація та бібліотека» в Ґете-інституті

Ландшафт німецької підтримки літератури є одним з найрізноманітніших та жвавих у світі. Сама держава заявляє, що має передусім дві мети щодо підтримки літератури: по-перше, це збереження літературного спадку, по-друге, сприяння інтересу до сучасної німецької літератури.

Перша мета втілюється доволі класично: Німеччина активно підтримує бібліотеки, літературні архіви та літературні музеї. Найважливішими з них є Klassik Stiftung Weimar (будинок, де народився Ґете), Музей Ґете у Франкфурті-на-Майні, Німецький літературний архів/Національний музей Шиллера.

Сучасна література підтримується як на федеральному рівні, так і на рівнях окремих земель. Через Уповноваженого представника з питань культури та медіа Культурний Фонд Німеччини надає фінансування Літературному Фонду, який присуджує авторам стипендії, а також підтримує заходи Спілки письменників (Verband Deutscher Schriftsteller), засідання ПЕН–центру в Німеччині.

Однак єдиної централізованої програми підтримки авторів, видавництв та перекладачів немає, система більше працює за рахунок надання ґрантів різноманітним фондам, які водночас надають стипендії митцям. Наприклад, Німецький перекладацький фонд підтримує переклади іноземних творів сучасної літератури.

Читайте також: Стокгольмський синдром: 1500 грн за вхід на літфест й українські поети

Стаття вийшла завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні