Новини

Цього року революція не торкнулася видавничої галузі. Всі напрацювання фахівців щодо державної політики у видавничій справі у законодавчі документи оформлені не були, хоч неодноразово обговорювалися, і в кулуарах також. Але у разі непродовження пільг для галузі, влада наражається на Майдан видавців і сотні читачів, які їх збираються підтримати. Читомо пропонує переглянути законодавчі зміни останнього року, а також відкликані документи.

ВНЕСЕНІ ЗМІНИ

Реєстраційний збір скасовано

Із найостанніших змін – зміни до Закону України «Про видавничу справу», які набрали чинності на початку листопада. Більшість змін є філологічного характеру, тому, звісно, виклад положень документу став грамотнішим і логічнішим. Що ж до суттєвих нововведень, то їх небагато – відтепер можна безкоштовно отримати свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції, яке діятиме безстроково. При цьому реєстр здійснюватиме виключно Держкомтелерадіо.

Зазначимо, що в новій редакції Закону не з’явилося пояснення терміну «електронна книга», хоча відповідна пропозиція надходила з боку Олександра Афоніна, президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. До речі, сам пан Олександр у коментарі Читомо зазначив, що Закон «Про видавничу справу» є законом непрямої дії, тож суттєво не впилває на життя видавничого загалу.

«Я не думаю, що цей документ якимось чином сприятиме розвитку книговидання чи гальмуватиме його. Гальмують інші чинники: політична воля й економічні показники. Що стосується визначення термінів, то необов’язково висвітлювати це в рамках закону. По-справжньому здатен щось змінити закон, який надає видавцю пільги, або навіть та ж постанова про Міністерство інформаційної політики, що контролюватиме всіх і вся. Закон «Про видавничу справу» є сурогатним законом, який існує з 1997 року і який калькувався з радянського законодавства. Того ж 97-го року я додав шосту статтю до цього закону (про дежпідтримку і особливості приватизації у видавничій справі – прим. Читомо), але поліграфічні підприємства і далі приватизують. І скільки б не вносили до нього правок, галузь все рівно треба регулювати за рахунок законів прямої дії, які впливають на процес, а не просто констатують, що цей процес є. Бо від того, що такий закон існує, а галузі не буде, нікому легше не стане».

Новий склад комісії з розвитку книговидання

У травні уряд відновив роботу Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження. Деякі зміни у складі комісії урядовці внесли вже тоді, але останні нововведення оприлюднили наприкінці листопада. У новій постанові вказано, що головою комісії є віце-прем’єр-міністр України відповідно до розподілу функціональних повноважень, а не Міністр освіти і науки, як це було за уряду Азарова. Новими членами комісії стали заступник Міністра освіти і науки та заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі. Варто також зазначити, що, за новою постановою, членами комісії (за умови їх згоди) можуть стати директор Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», директори видавництв «Смолоскип», «Кальварія», «ВСЛ», ГО «Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера», ТОВ «Гамазин».

Читайте також: Комісія з розвитку книговидання comes back

Заборона «сепаратистської» преси

У жовтні Держкомтелерадіо України визнало недійсними низку друкованих ЗМІ через порушення ними Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»:

• збірник «Україна. Південний регіон. Новороссийский календарь»
• газети: «Новороссийский курьер», «Русский мир Украины», «Русская культура Украины», «Руський блок. Україна», «Русский блок. Украина», «Червона зірка», «Красная звезда»
• журнали «Російська мова та література в навчальних закладах», «Русский язык и литература в учебных заведениях», «Русский язык, литература, культура в школе и вузе», «Російський профіль», «Русский профиль», Russian profile, Russischer profile, «Російський рок», «Русский рок», «Личности России», Persons of  Russia.

Свідоцтва про державну реєстрацію перерахованих ЗМІ скасувала Державна реєстраційна служба України.

Про доступ до публічної інформації

У квітні чинним став Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації». Головні його нововведення:

• Доступ до засідань Верховної Ради та місцевих рад.
• Доступ до генеральних планів населених пунктів.
• Скасування презумпції конфіденційності персональних даних. Так зміни до Закону «Про захист персональних даних» передбачають, що персональні дані лише можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
• Вдосконалення підстав для звільнення друкованих ЗМІ та інформаційних агентств від відповідальності за поширення недостовірної інформації.

  Детальніше: Інститут Медіа Права

Зміни в галузі навчального книговидання

Про грифування навчальної літератури

У квітні Міносвіти скасувало процедуру надання грифів навчальній літературі для вищої школи, відтепер її якісь контролюватимуть керівники вишів.  Що ж до грифів у школах, то їх МОН не скасовує, однак віднедавна планує максимально скоротити кількість навчальних матеріалів для школи, які потрібно грифувати.

Відтак грифуванню підлягатимуть лише обов’язкові для учня навчальні матеріали, а необов’язкові компоненти видавець може розробляти й видавати самостійно, несучи відповідальність за їхню якість. У намірах Міносвіти звільнити від грифування навчальні програми, атласи, збірники диктантів, тестових завдань та контрольних робіт, словники для учнів, довідники тощо.

Також проект нового Положення про грифування навчальної літератури для середньої загальноосвітньої школи передбачає, що грифи надаватиме незалежна від МОН чи інших відомств інституція. При цьому зміниться й функція грифу: відтепер він позначатиме підручник не як рекомендований, а як такий, що не є «шкідливим» для навчання. Саме ті видання, що отримають гриф, будуть допущені до конкурсу на базі електронного репозитарію, де їх відбиратимуть вчителі. До речі, жодних навчально-методичних матеріалів для педагогів МОН грифувати також не буде.

Про електронний репозитарій

Вище вже згадувалося про репозитарій, його повна назва – загальноукраїнський репозитарій цифрового навчального контенту. Це спільний проект МОНу та громадської організації «Центр освітніх комунікацій» (ЦОК), який вони запустили у вересні. Репозитарій діє у вигляді порталу, де розміщено передовсім e-версії (pdf-формату) шкільних підручників та інші види навчальних, дидактичних, методичних матеріалів (аудіозаписи, ілюстрації, тести, конспекти уроків тощо). Важливою особливістю репозитарію є те, що саме на його базі учителі обиратимуть підручники, представлені до конкурсного відбору, й замовлятимуть їх для своїх шкіл.

Про новий конкурсний відбір підручників

У жовтні цього року МОН ухвалив нове Положення про конкурсний відбір підручників для 4 і 7 класів, оскільки видання, що пройшли відбір за попереднього керівництва Міносвіти, нинішні очільники відомства друкувати відмовилися через скарги видавців на непрозорість проведення вже згаданого відбору. Новий кокурс проходитиме у два етапи.  Детальніше – на Читомо.

ВІДКЛИКАНІ ПРОЕКТИ ЗАКОНІВ

27 листопада цього року були відкликані два досить вагомі законопроекти, що безпосередньо стосуються видавничої сфери.

Про пільги для видавців

У першому із них – проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо підтримки вітчизняного книговидання) – йдеться про подовження дії податкових пільг для видавничої галузі, термін дії яких закінчується 1 січня 2015 року. У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що у разі скасування пільг собівартість виготовлення книжкової продукції збільшиться на 20–25 %, що призведе до зростання кінцевої вартості на 30–50 %.

Олександр Афонін активно намагається не допустити ліквідації пільгового режиму, ведучи перемовини з представниками влади. В останніх дописах на Facebook-сторінці пана Афоніна повідомляється про те, що вчора віце-прем’єр-міністр В. Кириленко «повідомив, що продовжує переговори з Міністерством фінансів і Міністерством економрозвитку у пошуках компромісного рішення щодо видавничих пільг, а також сказав, що йому потрібно ще два дні для цих переговорів. Як альтернативу вони розглядають варіант, поки що, подовження пільг на один рік (?) ?Голова Комітету ВР з питань духовності і культури М. Княжицький повідомив про те, що проект Закону щодо внесення змін до Податкового кодексу України готується, і завтра він буде винесений на засідання Комітету». Раніше Афонін писав про те, що іноземні міністри, які представляють фінансово-економічний блок уряду, намагаються ліквідувати режим податкових пільг для кижкової галузі України. При цьому пан Олександр веде перемовини з представниками видавничої спільноти щодо «їх участі в у створенні страйкового комітету і підготовки Всеукраїнського страйку всіх тих, хто має відношення до друкованого слова». Перше засідання страйковго комітету, ймовірно, відбудеться 15 грудня.

Про обов’язковий примірник лише для трьох установ

У ще одному відхиленому законопроекті – «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про обов’язковий примірник документів» – пропонувалося, щоб видавці надсилали обов’язковий безкоштовний примірник лише трьом установам: Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці України, Державній науковій установі «Книжкова палата України імені Івана Федорова». А обов’язковий безоплатний примірник малотиражних документів (до 100 примірників) та електронний оригінал-макет періодичних видань – лише Книжковій палаті України. Згідно з нині чинним Законом обов’язковий примірник всіх видань необхідно надсилати до 13 установ: Книжкової палаті України, національних, у тому числі спеціалізованих, всеукраїнських бібліотек, Верховної Раді України,  Президента України,  Кабінета Міністрів України, органів виконавчої влади у галузі  інформації, на які покладена функція державної реєстрації засобів масової інформації та ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції. Варто додати, що в пояснювальній записці до згаданого законопроекту акцентувалося на тому, що таке обмеження кількості обов’язкових примірників сприятиме повноті статистичного обліку друкованої продукції, а надання е-копій видань Книжковій палаті України – створенню «електронного фонду копій сучасних видань України, заощадження значних витрат часу, людських ресурсів та коштів на оцифрування видань, запобігання втраті цінної електронної інформації».

Знаєте інші зміни у видавничій галузі цього року – повідомте нас).