Читомо > Новини > Варшава книжкова: стадіон читання, бізнес-вектор і 200 гостей-іноземців

Новини

Варшава книжкова: стадіон читання, бізнес-вектор і 200 гостей-іноземців

26.05.2016 0 Автор:

19-23 травня у Польщі відбувся Варшавський книжковий ярмарок – одна з найбільших книжкових подій року, офіційно майже ровесник Книжкового Арсеналу, що цьогоріч відбувся всьоме. Його сателіт, ярмарок академічної та наукової книжки Academia – вдесяте. Ярмарок уже досить відомий у світі, його не оминає увагою міжнародна спільнота, але цього року для нас він став особливою подією – завдяки ГО «Форум видавців» та їхнім партнерам, фундації «Історія і культура», а також Міністерству закордонних справ Польщі, Україна вперше отримала можливість представити свій національний стенд. Читомо побувало на ярмарку і для любителів великої кількості букв пропонує звіт. Сподіваємося, він допоможе українським видавцям підготуватися до участі у подальших ярмарках і представить максимально об’єктивний контекст.

Найприкметніше з першого враження – це висока конкуренція між видавцями і книгорозповсюдниками, причому не лише в дитячій книжці (хоча, безумовно, це один з основних сегментів ринку), але й у художній книзі, нон-фікшні, і, що найцікавіше – інтелектуальній та академічній літературі. У Польщі взагалі цій темі приділяють значну увагу, і виявляється вона найперше в тому, що для історичної літератури тут є окремий Ярмарок історичної літератури, що цьогоріч відбудеться 24-27 листопада уже вдвадцятьп’яте. До речі, сам Варшавський книжковий ярмарок для дирекції цього заходу не є новою практикою проведення книжкових виставок, а налічує навіть не один десяток років.

chytomo_warszaw-stadium

chytomo_warszaw_3

0_DSC0628

З-поміж близько 300 подій Варшавського ярмарку найбільше заходів для широкої (дорослої) аудиторії – майже половина (145), дитяча і підліткова програма розділені і теж займають вагоме місце (64 і 34 події відповідно), професійна програма цьогоріч нараховувала півсотні подій. Прикметно, що формат «презентації» книжок не надто вживаний серед видавців – таких подій у програмі можна нарахувати до 20.

tashen

chytomo_warszaw-stand

Читайте також: Україна на першому ярмарку мистецьких видань у Варшаві

Сегментація програми і простору виявляє дуже бізнесовий підхід організаторів: найперше це ярмарок, а не фестиваль чи форум. Вірогідно тому, що проведення подій тут платне – адже кожна подія розглядається як промоційна можливість і можливість продажів. Оренда найменш привабливої зали може обійтися в суму від 400 до 1000 злотих (від 2,5 до 6,5 тисяч гривень) за годину часу. У центрі уваги ярмарку – найперше автори. Для них окрім основної програми створений розклад автограф-сесій, за яким люди стежать, здається, прискіпливіше, ніж за основною програмою. Вони готові стояти в чергах по кілька годин – лише для того, щоб потиснути руку автору і отримати автограф.

avtory_DSC0537

Avtory_DSC0444

avtory_DSC0579

chytomo_warszaw-chytachi

Субота і неділя ускладнені для пересування через автограф-сесії

Ілюстратори, художники, каліграфи, дизайнери і всі ті, хто працює над візуальним образом книжки до уваги практично не беруться – виставкова складова не є пріоритетною для організаторів. Представити свої роботи тим, хто не є автором / видавцем можна лише через книжки на видавничих стендах, жодних інших (принаймні комерційно виправданих) можливостей, схоже, не передбачено.

Попри те, що подія ця явно не є фестивалем, орагнізатори все одно впровадили плату за вхідний квиток, до того ж дуже грамотно – з прицілом на просування читання. Вхід для пересічних відвідувачів на один день: 12 злотих (80 гривень) на одного, або близько 20 злотих (130 гривень) за «родинний» квиток. І це працює – більшість справді приходять родинами: з візочками, слінгами, чи просто з дітьми. До речі, для них була передбачена непогана зона для дозвілля – половину футбольного поля зайняли настільні ігри та роботичні забавки, а також сцена з шезлонгами. Така собі родинна чіллаут-зона.

chillout_chytomo

chytomo_warszaw-igrova_zona

0_DSC0602

chytomo_warszaw_4

chytomo_warszaw_1

Варшавський книжковий ярмарок більше орієнтований на покупців книжок, а для тих, хто купує права і домовляється за співпрацю – негласно відведені перші два дні ярмарку. Інакше пробитися крізь юрби до менеджерів не видається можливим, та й більшість компетентних у справах продажу прав працівників на вихідні полишають ярмарок.

Читайте також: 12 найбільших книжкових ярмарків світу-2016

Простір сегментовано досить зручно: основне і найлюдніше місце – «нульовий» поверх, повне кільце стадіону в напівзакритому приміщенні, повністю заповнене стендами видавців. Загалом таких було понад 850. Розташування стендів дозволило вигідно презентувати себе не тільки великим видавництвам, але й маленьким – так поруч із найбільшими гравцями ринку опинилися невеличкі незалежні видавництва універсальної та дитячої тематик, зокрема Wytwornia, Червоний коник, Tatarak тощо.

chytomo_warszaw-mobile1

chytomo_warszaw-mobile

Окремо варто відзначити передбачені можливості потрапити на виставку з дитячи візочками, на інвалідному візку або просто для людей літнього віку

Найбільші площі отримали книготоргівельні мережі, зокрема Olesiejuk та Empic, їх організатори вирішили розмістити за видавцями, тобто з протилежного від входу боку. Жодному учаснику організатори не відмовили в участі – це цілком дозволяє простір стадіону і навіть площі поза його межами – менш заможні видавці розташувалися у наметах довкола стадіону на вулиці. Також був задіяний «– 1» поверх, де розмістилися видавці коміксів, часописів, сувенірів та іншого фану.

chytomo_warszaw-empic

chytomo_warszaw-olesiejuk1

Мережа і водночас видавництво Olesiejuk на виставці мала чи не найбільший стенд, стенд Empik’a порівняно скромний, натомість стильно і зручно оформлений

Окрема зала за «основним кільцем» була відведена виставці академічної літератури Academia. Як не дивно, у цьому сегменті дуже плідно працюють як нішеві видавництва, так і великі видавці наукової та довідкової літератури.

Щоправда, про всю залу говорити не зовсім коректно, оскільки тут розмістилися і стенди окремих авторів, яких можна було налічити до 10, і дуже спеціалізовані маленькі видавництва, і відомі світові нішеві гранди (як зокрема німецьке видавницто Gestalten, що спеціалізується на виданнях про дизайн, мистейтво й архітектуру), сувеніри, блокноти і дитяча зона.

chytomo_warszaw-univ

chytomo_warszaw-food2

chytomo_warszaw-food

chytomo_warszaw-Gestalten

chytomo_warszaw-ibby

Тут же опинилась і Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги IBBY

Схоже, що Akademia прихистила у себе всіх, хто не помістився на основні виставкові площі. З іншого боку, магнетизму залі додавали невеличкі фуд-корти, які приваблювали навіть не дуже зацікавлену в академічній літературі аудиторію. Здивувало, що навіть видавці університетської книги намагалися привернути до себе увагу і виділитися із натовпу – наприклад, Видавництво Вищої школи поліції причепило на стенд поліцейські проблискові маячки.

chytomo_warszaw-police

Тут також слід пояснити: на польському ринку ситуація хоч і схожа на українську, але набагато більше «середніх» і «великих» видавців. Малими, як і у нас, себе вважають ті, хто видає до 10 назв на рік невеликими накладами, що не перевищують 10-12 тисяч екземплярів. Проте з середніми себе вважають ті, кого в Україні можна було б назвати великими видавництвами: 300-500 назв на рік накладами по кілька тисяч примірників кожна.

Також існує окрема каста видавців, що спеціалізується «на бестселерах». Попри дивне формулювання, цим видавництвам вдається випускати дуже незначну кількість назв, але великими накладами, що почасти сягають 20 тисяч екземплярів. Зокрема такою стратегією послуговується видавництво Liber, серед асортименту якого, наприклад, «Знищ цей щоденник» та «Кишеньковий сміттяр» Кері Сміт, а також польський видавець «Аеропорту» Сергія Лойка, який окрім цього видання, представив на своєму стенді ще один бестселлер – збірку поезій про котиків. «А скоро буде й про собачок! Його неможливо зупинити», – показує видавець пальцем у бік скромного поета, що роздає авторгафи панянкам.

chytomo_warszaw-kot

Читайте також: Перекладацький літтур: чого повчитися у поляків

 

Хто робить ярмарок міжнародним

Міжнародну вагу виставок рідко визначають кількість «гостьових» стендів, оскільки за кожним візитом і офіційним представленням країни лежить особлива підготовка, тож присутність не завжди означає інформаційну вагу. Але схоже, принаймні половина зарубіжних учасників таки постаралися. За офіційними даними до Варшави з’їхалися 200 видавців із 23 країн: Австралія, Австрія, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Канада, Китай (Тайвань), Хорватія, Чеська Республіка, Франція, Греція, Німеччина, Угорщина, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Великобританія, США та, звісно, Україна.

_rumuniaDSC0118

Стенд Румунії

horvatiaDSC0179

Почесний гість цьогорічного ярмарку – Угорщина, що ідеально наклалося на державний культурний вектор «Року Угорщини в Польщі». Цей збіг, ймовірно, дуже потішив польське Міністерство культури і власне міністра, який з юрбою журналістів офіційно відвідав ярмарок. І хоча збіг приємний, але Варшавський ярмарок та його культурні менеджери мало координують роботу з держслужбами. Організатори це визнають, а за словами польської професійної спільноти, така неузгодженість пов’язана з неспряйняттям особи міністра культури Пьотра Ґлінського.

Тим не менше, Угорщина вклалася в представлення своєї книжки і літератури на відмінно. По-перше бездоганна організація наданого простору, що сегментувався на три зони: місце за полицями» – простір переговорів та приватних бесід; власне стенд з привітними і професійними менеджерами, які не лінувалися працювати як на стенді, так і поза ним; презентаційний майданчик, обладнаний під додаткові площі на книжкові полиці, міні-амфітеатр для глядачів та іншими зручностями. По-друге, відкриття Угорського стенду відбувалося з невеличким, але цілком вишуканим фуршетом – лише зі скляними бокалами та закусками-компліментами.

chytomo_com_hungary4

chytomo_com_hungary3

Для порівняння: на українському стенді натомість подавали вареники, вінегрет, булочки та смалець з часником – в баліях та пластикових тарілках, що унеможливило на певний час ділові переговори та будь-які інші близькі контакти для всіх, хто брав участь у бенкеті. Попри безмежну вдячність за організований для української делегації простір, було очевидно, що делегати й самі шоковані винахідливістю кейтерингу, який на наступний рік доведеться, схоже, брати під особливий контроль.

chytomo_com_hungary1

Щоправда, представлені на стенді книжки не цілком відображають ситуацію на угорському ринку, де худліт і науково-популярна книжка хоч і ділять чільні позиції (31,2% та 30,3% ринку відповідно – дані за 2014 рік), але не надто випереджають дитячу книжку (23,8%). Словники, спеціалізована та академічна література становлять 12,6%. На стенді ж угорці зосередилися переважно на художній та нехудожній дорослій дітературі. З дитячих видань були представлені лише кілька видань.

Читайте також: Брендінг української літератури: поради сусідів й прогнози чиновників

Особливі акценти стенду – угорська «класика» прозаїків Шандора Мараї та Геза Чата, книжки поетеси Крістіни Тот. З дитячих книжок – толерантна і прекрасно ілюстрована «Кольори людей» Ґули Божормені та «Якби я був дорослим» Еви Яніковскі.

chytomo_com_hungary2

Надзвичайно активно завойовує симпатії на міжнарожній арені Каталонія, цьогорічний спеціальний гість Варшавського книжкового ярмарку. Її діяльність на міжнародній арені, схоже, може бути дієвішою за будь-яку збройну боротьбу за незалежність. Величезний і зручний стенд, правильне освітлення і розкладка, що закликає взяти книжки до рук. Іспанія та стенд Інституту Сервантеса скромно поступаються розмахами, асортиментом і презентативністю.

Каталонці плідно співпрацюють зі світовими видавництвами, забезпечуючи появу своїх книжок на закордонних ринках. На Варшавському книжкововму ярмарку вони не обмежились каталонськими та англійськими текстами, а представили польськомовні видання. Зокрема через польське видавництво Tatarak і Tako, що зосереджені на зарубіжних дитячих бестселерах, а також видавництва художньої / інтелектуальної літератури Marginesy, де видають переклади одного з найвідоміших каталонських письменників Жауме Кабре, який вже не перший рік займає чільні позиції серед бестселерів видавництва – якщо вірити Марґінесам, розпродані наклади сягають 100 тисяч примірників.

chytomo_catalonia0

chytomo_catalonia2

chytomo_catalonia3

chytomo_catalonia1

chytomo_catalonia4

chytomo_catalonia5

Стенд Білорусі опинився у досить привабливому місці – просто перед входом до центрального виставкового залу, і хоч він і не збирав великих аудиторій, але звернув на себе увагу усіх відвідувачів – безперервними подіями та обговореннями, активними культурними менеджерами. Стенд, між іншим «недержавний», а його появі опозиційні видавці завдячують насамперед діяльності шведської колеги Марії Сьодерберг, продюсера проекту «Літературні подорожі Білорусь – Швеція».

«Цього року у нас спільна сцена з некомерційним проектом Books from Belarus, основна мета якого – представляти маленькі незалежні видавництва з Білорусі, які не мають можливості представляти себе самостійно ані в Білорусі, ані на міжнародних книжкових ярмарках. Також у нас спільна сцена з Марією Седерберг, продюсером програми літературного обміну між Швецією та Білоруссю, що реалізовується вже протягом 12 років: шведських авторів вона привозить у Білорусь, білоруських просуває у Швеції. В останні три роки Марія знаходиться в чорному списку, проте не припиняє своєї діяльності, збираючи білорусів довкола – в Білостоці, Вільнюсі, Львові, Києві і Варшаві», – розповідає Надя Кандрусевіч, координаторка проекту Books from Belarus.

chytomo_bilorus

Непоганий приклад тривалої і плідної міжнародної взаємодії, а до того ж, привід задуматися, над налагодженням зв’язків не лише з конкретними закордонними інституціями, а й зацікавленими культуртреґерами.

Дається взнаки робота Французького інституту, який опікується появою французької книжки на світових виставках і ярмарках. Про таке представництво варто задуматись і Україні – злагоджена робота, широкий асортимент і справді зріз французького ринку. Давно пора зняти цей важкий і марудний обов’язок з Держкомтелерадіо.

chytomo_francia

Frankfurter_buchmesse_chytomo

Німецький стенд представляли Франкфуртський книжковий ярмарок та німецькі книгорозповсюдники, що навпіл ділили і взаємодоповнювали стенд. «Схоже, на Книжковому Арсеналі ви мали більшу площу», – одразу помітили українські видавці. «Це тому що Мистецький Арсенал має високі стелі», – каже віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс. Здається, українським видавцям по гарячих слідах після Арсеналу вдалося додатково зміцнити (а хто не встиг – встановити) зв’язок з Франкфуртом, оскільки німецький стенд опинився по-сусідству, навпроти українського.

Читайте також: Фосс: Світ повинен прийти до України, і Україна повинна вийти в світ

Російська Федерація, яка за тиждень до Варшавського книжкового ярмарку представила в Греції масштабну російську програму, у Варшаву приїхати відмовилася.

 

Хто і що робить український стенд національним

На спільному національному стенді свої книжки представили близько 25 українських видавництв. Спершу були запрошені лише видавці академічної та історичної літератури, проте їх млява активність дозволила заповнити площу стенду також художньою та навіть дитячою літературою.

_DSC0019__

На жаль, від участі на стенді відмовилися «Видавництво Старого Лева», «Основи» та «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», хоча їх дуже чекали жителі української діаспори у Варшаві і часто про них запитували. Натомість цю нішу непогано заповнили видавництва «Фонтан казок», «Веселка», що вперше за довгі роки відновило активну діяльність, «Віват» та малі видавці.

chytomo_warszaw_UAUA

Представлені також були «Добра листівка», КСД, «Навчальна книга – Богдан», «Дух і Літера», ВД «Києво-Могилянська Академія», К. І. С., «Фоліо», «Критика», «Ранок», «Картографія», «Мистецтво», «Наш формат», «Час Майстрів», «Жолудь», бібліотека газети «День», «Самміт-книга», «Леополь», «Три мурашки», «Яскравий щоденник», «Артбук», Nebo, «Астра», ArtHuss та «Подорож Україною».

Особливим попитом користувалися історичні та інтелектуальні видання («Дух і Літера», ВД «Києво-Могилянська Академія», К. І. С., «Критика»). З книжок малих видавців найактивніше цікавилися «Ташеньою і кактусом», «Яскравим щоденником» та серією «Книга про картину».

chytomo_warszaw_kma1

Відчутно бракувало на стенді таких видавців як, наприклад, «Родовід», «Братське», «Люта справа», «Meridian Czernowitz». Схоже, що їхні книжки прийшлися б до смаку місцевим читачам.

Натомість незрозумілим був вибір деяких видавців, які привезли з собою не українські, а перекладні видання, які ніяк не репрезентують Україну.

chytomo_warszaw_Lysychka1

Олексій Бондаренко та український погляд на польські книжки і польських лисичок

До речі, окремо від національного стенду свої книжки представили видавництво графічних новел Nebesky та видавництво «Темпора». Nebesky розпродає полякам перекладені графічні історії про войовничих козаків (!), а «Темпора» успішно пропонувала читачам інтелектуальну та історичну літературу.

chytomo_warszaw_nebesky1

chytomo_warszaw_ua

У перший день на стенд прийшов посол України у Польщі, відомий усім Андрій Дещиця, який обирав книжки для власної бібліотеки, а невдовзі й зустрівся на стенді з міністром Ґлинським, який особисто вирішив привітати українську делегацію.

chytomo_warszaw_guestua1

Зручне розташування стенду – практично одразу за почесними гостями виставки, велика площа та активність українських видавців зіграла на руку нашій стороні: багато хто уже має попередні домовленості з польськими видавцями і книгорозповсюдниками, багато хто зрозумів, що книжок треба везти більше – великий інетерес до української книжки з боку діаспори, на жаль, задовольнити було важко через здебільшого презентаційний характер стенду.

chytomo_warszaw_maliua

Натомість були й такі читачі, які щодня приходили чатувати на книжку, і наприкінці ярмарку таки добилися продажу єдиного експонованого примірника. Відтак на подальше варто розраховувати не лише на представлення, але й продаж книжок.

chytomo_warszaw_nkb

Читайте також: Книжкові перемоги українців у конкурсах світу

 

Нагороди, премії і відзнаки як додаткові атракції

Особливої медіа-уваги (а отже і ваги) ярмарку додали оголошення номінацій / вручення численних нагород. У перший же день ярмарку оголошені 20 номінантів на польську літературну премію Nike, фіналіст якої стане відомий лише в жовтні і отримає загальне визнання і 100 тисяч злотих. Організатор Варшавського книжкового ярмарку MuratorExpo, головний спонсор польської книжкової премії IKAR, вручив нагороду Євстахію Рильському. 

Особливо приємно празила ініціатива Асоціації польських літературних перекладачів, які щороку визначають і нагороджують «найбільш дружнього до перекладачів видавця». Цьогоріч ним стало видавництво Czarne – оскільки «видавець цінує перекладача за компетентність і поважає роботу на кожному етапі співробітництва: від справедливої угоди, тісної співпраці редактора з перекладачем протягом всієї роботи, поваги до думки перекладача у спірних моментах, своєчасну виплату гонорарів і до забезпечення публічності перекладача під час презентації книжки».

Читайте також: У Польщі щороку витрачають 5 мільйонів злотих на промоцію книг

Хоча Варшавські Тарґі орієнтовані більше на літературну і безнес-складову, усе ж нагороди не оминули й естетичного вигляду книжки – Польське товариство книжкових видавців підбило підсумки конкурсу «Найкрасивіша польська книжка-2015» серед 113 видавців, які надіслали понад 200 видань, і визначило переможців у 8 номінаціях – від художньої дорослої та дитячої книжки, до наукових та навчальних видань.

Загалом Варшавський книжковий ярмарок справляє позитивне враження. Ризик переїзду на нову локацію – стадіон – був цілком виправданий і нині не обмежує організаторів у зростанні та доборі учасників. Так, це не чарівний Палац мистецтв в історичній частині міста, не ошатний Книжковий Арсенал з потужною мистецькою складовою, це – книжковий спорт.

Організатори пишаються: кажуть, за комерційними показниками, Варшавський книжковий ярмарок на цій локації поступається тільки Варшавському автосалону. Ринкові умови, задіяність величезної кількості інституцій, різноманітність асортименту справді дозволяють говорити про книжковий ринок як повноцінний бізнес, до якого нам час долучатися. Показати ж бо справді є що.

 Читайте також: BookExpo America: у фокусі — польська видавнича індустрія

 

Окремі спостереження і тенденції

Про розвиненість ринку та й узагалі стан культурного сектору свідчить не лише кількість великих видавництв, але й рівень представленості нішевих видавничих проектів. До прикладу, поляки мають окреме видавництво, що спеціалізується тільки на турецьких перекладах (засноване двома сестрами з польсько-турецької родини), видавництво «для матерів або тих, хто невдовзі стане мамою»; національні парки, музеї, культурні осередки мають окремі видавничі підрозділи, які забезпечують книжкову медіа-підтримку і обов’язково представляють свою продукцію на виставках і ярмарках.
chytomo_warszaw-stendspec
Існують навіть окремі видавництва, «імені митця». До прикладу, Wydawnictwo Edyty Wittchen, видає тільки мистецькі книжки, альбоми та листівки відомого польського художника Анжея Струміло.
Sp_DSC0482
Декілька стендів були присвячені тільки аудіокнижковим форматам.
storytel
Вперше у Польщі був представлений стенд малих незалежних видавництв. Нині він налічує 20 учасників, але вже здатен запропонувати цікавий асортимент. Чекайте на інтерв’ю із засновниками незабаром на Читомо.
mali
Окремими стендами представлена низка приватних консалтингових, соціологічних та наукових інституцій, основним напрямком діяльності яких є моніторинг та аналіз стану книжкового ринку. Це теж багато про що свідчить і нині є комерційно виправданим бізнесом.
Досі із заздрістю доводиться дивитися на музеї, які в Польщі (та й в усьому світі) мають можливості для комерційної діяльності і представляють власні книгарні, або ж книгарні представляють їх.
chytomo_warszaw-artbooksmuseum
Віднедавна у Польщі діють фіксовані ціни на книжки, завжди зазначені на звороті обкладинок – відповідно до них більшість видавців на ярмарку продавали свої видання за акційними цінами. Зручно і приємно для читачів.
3d_DSC0030
Дуже жвавих експериментів з форматами книжки непомітно, книжки-іграшки з 3D елементами залишаються дорогим задоволенням для більшості видавництв, проте асортимент досить широкий – від забавок до навчальної книжки. Натомість багатьом припав до душі формат книжки з додатковими елементами для читання (розглядання) – найперше «Піжамарама», де використана стара техніка анімації, а також книжки з кольоровими скельцями, які дозволяють роздивитися різні елементи відповідно до кольору скельця. Невибагливий друк і лише пластикові скельця / строката панель – треба чекати появи і на нашому ринку. До речі, за реакцією польських читачів схоже, що це новинка і в Польщі.
maxresdefault

_DSC0399
_DSC03991
Непересічне місце серед польських книжок займає і релігійна література – від дитячих книжок, коміксів до ошатних коштовних Біблій (до речі, не в шкірі та без інкрустацій). Одне з найпомітніших видавництв, що пропонує таку літературу – «Єдність».
_DSC0201
_DSC0204

 

stepurinigorІгор Степурін,

директор видавництва «Мистецтво», співзасновник видавництва «Самміт-книга»:

Здивувало, то що польська сторона настільки хотіла бачити українських видавців, що оплатили недешевий проїзд та проживання. В України був набагато представницький стенд, ніж у Румунії, Угорщини, Чехії.  Сподобалося, що учасники української делегації були доброзичливими і атмосфера на стенді була дружною і ділової.

Стадіон дійсно не національний, а народний. Не знаю чи зможуть наші керівники «Олімпійського» віддати на кілька днів стадіон разом з інфраструктурою, переобладнають футбольне поле стадіону для книжкового ярмарку чи сімейного фестивалю їжі.

Кілька великих гравців-видавництв і багато невеликих видавництв. Напевно, більше за кількістю, ніж на українському книжковому ринку, але розподіл дуже схоже на український книжковий ринок.

Сподобалися кілька креативних і цікавих стендів, особливо дитячих видавництв. Вразила величезна кількість людей, які прийшли на виставку за автографами авторів, черги, щоб підписати книгу. Люди готові стояти годинами, щоб отримати бажаний автограф.

Дуже багато дітей і школярів на виставці. Я так розумію, в робочі дні багато шкіл централізовано привозили своїх учнів на виставку. Необхідно, щоб і у наших вчителів і директорів шкіл в планах позашкільного виховання, одним з пунктів було відвідування книжкових виставок в їхніх містах.

Середня ціна книги 35-45 злотих. Це звичайна поліграфія, чорно-білий блок. Це в середньому 10 доларів. Коли я поставив ціни на альбоми «Мистецтва» 40-50 злотих, то потім порівняв ціни на польські книги і наші, то подумав, що зробив щось неправильно. У нас рівень цін трохи нижчий. Наші книжки коштують 10-15 злотих, тобто 60-90 гривень. А деякі наші видавці продавали хороші книги по 5 злотих, що становить практично одна поїздка на громадському транспорті.

У Польщі діє закон фіксованої ціни, тобто видавець встановлює ціну єдину для всіх і вказує на книзі, а потім від цієї ціни йдуть знижки для дистриб’юторів та книгарень. У нас такого закону немає. У нас до ціни видавництва магазини і книготорговці встановлюють націнку і накрутку, яка іноді досягає 100-120% до ціни видавництва.

Для мене поїздка була дуже цікавою. Подивився на тенденції розвитку ринку, який дуже схожий на наш. Ми до такої організації книжкового ринку прийдемо через 5 років. Добре продалася література з мистецтва, двомовні альбоми українською та англійською мовами «Храми України», «Ікони». Художня література взагалі не продавалася.

Провели презентацію книги українською мовою про найвідомішого поляка в світі Іоанн Павло ІІ. Автор книги Ольга Гербст спеціально приїхала на презентацію до Варшави з Бельгії, де проживає зараз. Думаю, що в наступному році треба привезти більше авторів і зробити презентації виключно на українському стенді, а не орендувати за 100 доларів зали незрозуміло де (їх складно було знайти). Через це навіть на презентацію дуже цікавої книги «Гібридна війна» Євгена Магди прийшло дуже мало народу.

Я, вважаю, це перший досвід. Дуже важливий досвід. Наступного року польські читачі і видавці вже будуть шукати український стенд. І з кожним роком інтерес до нашого стенду та літератури буде все більший і більший».

 

 

bondarenkoОлексій Бондаренко,

директор видавництва «Веселка»:

«Загалом цілому ми задоволені. Ми ставили завдання безпосередніх продажів книжок українській діаспорі у Варшаві та лояльній польській аудиторії. Тому ми видали до тарґів двомовні українсько-польські та польсько-англійські білінгви. З цим завданням ми впорались.
Познайомились з українцями в Варшаві – читачами та освітянами – і дізнались про їхні потреби щодо книжок. Дуже приємно і корисно було познайомитись з польськими колегами.

Щодо спільних і відмінних рис ринків, то перша, найбільша відмінність польських книжок – це креативне використання можливостей паперу та поліграфії. Книжки мають оригінальну форму, яскраві кольори. Багато побачили видань ігрового формату. На жаль, в Україні поки що це неможливо з технічних та, частково, економічних причин.

Друга відмінність – у традиції оформлення книжок: українські книжки більш змістовні та оздоблені реалістичними ілюстраціями. Поляки віддають перевагу абстрактним та гротескним ілюстраціям. До того ж, польські дитячі книжки сповнені іронією і гумором (і тексти, і ілюстрації). Зі спільних рис можу назвати поведінку читачів: ярмарку чекають і на ньому багато купляють книжок, як і у нас.

«Веселка» вперше за багато років представила свою продукцію на закордонній виставці. Дуже сподобався прийом в амбасаді. Приємно вразило тепле сприйняття і зацікавленість жителів Варшави.

На майбутнє хотілося б, щоб українська делегація була більш згуртованою, нам не вистачало розуміння спільної програми дій. Цього разу це було важко зробити через те, що ярмарок в Варшаві стартував одразу після кількох наймасштабніших подій в Україні: Книжкового Арсеналу та Дитячого форуму».

 

 

sigovОлексій Сігов,

випусковий редактор видавництва «Дух і літера»:

«Для нас було важливо познайомити польського читача із нашою інтелектуальною книгою. Серед видань, що викликали найбільшу увагу, можу назвати книги Олі Гнатюк, Генрика Літвіна, Валентина Сільвестрова, Бориса Херсонського та книгу «Майдан. Свідчення». Отже коло зацікавлень є вкрай різноманітним, і це приємно. Крім того, вдалося провести ряд предметних зустрічей з декількома польськими видавництвами: є зацікавлення як в перекладі наших книг, так і готовність посприяти розширенню нашої «польської серїі». Повернувся із бажанням втілювати ці проекти.

Як зазначив Збіґнєв Червінський, директор двох польських потужних видавництв, сучасний стан українського ринку книги нагадує польські 90-і роки, коли відчутним був брак середньої ланки між видавництвом та магазином. По суті, немає дилерської системи, яка би працювала з книгою і налагоджувала її розповсюдження. За таких умов пан Червінський закликає до активнішої співпраці на рівні видавництв, що видають літературу в одному сегменті. На його думку, це може стати суттєвою допомогою у лобіюванні власних інтересів на ринку, а також допомагає у роботі з потенційним читачем.

Мене вразило різноманіття книг історичної тематики. Є все: від загальних нарисів історії регіону/етносу/культури до спеціалізованих видань про конкретні історичні події або персоналії аж до останніх років. Цілі видавництва спеціалізуються на мікроісторії (мемуари, біографії, свідчення тощо). Вважаю, що і нам слід уважно ставитися до цієї тенденції, бо і в нас є чималий запит на таку літературу.

Мені сподобалося уважне ставлення поляків до України й до української книжки. Є відчуття, що існує чималий культурний простір між нашими країнами, який чекає на спільні проекти. Зокрема можна вести мову про спільну роботу пам’яті, про більш інтенсивне знайомство з сучасною художньою літературою, про спільні дизайнерські проекти тощо.

Важливу роль у позитивному враженні від польського ярмарку справила налаштована на конструктив атмосфера, що була на українському стенді».

 

 

marchenkoЮрій Марченко,

директор видавництва «К.І.С.»:

«Захоплення безнадійними справами» – книжку з такою назвою голова круглого столу українських та польських видавців обрав як образ і мотто дискусії. Це могло б видаватися зовсім сумним, але надію давало те, що це назва збірки «українських» статей зі знаменитої Ґедройцевої «Культури». І якщо їхній «український проект» виявився успішним, то й у книгарів чудові шанси на перемогу. Треба лишень «перти плуга».

Ми не продавали книжок на стенді, лише представляли зразки на випадок зацікавлення у купівлі прав. Охочих придбати книжки (а такі були) спрямовували на Google Play, де можна купити всі наші видання. В останній день із задоволенням передали свою експозицію представникам посольства, які поставилися до видавців «як до рідних». Передовсім хочу згадати нашого опікуна Миколу Ярмолюка, який виявив чудову обізнаність у видавничих справах.

Кілька десятків видавничих буклетів з нашими пропозиціями я роздав представникам спеціалізованих польських видавництв, тепер починається етап листування. До пропозицій ставилися переважно з інтересом. Хоча була сцена з літнім паном з вроцлавського видавництва, який на пропозицію «історичні книжки з України» оглушив мене тирадою, що «у вас в Україні історії немає, сама пропаганда», тицяв мені свої видання про волинську різанину і запевняв, що оце, мовляв, правда, а не київська писанина.

Ярмарок справив враження добре організованого свята. Там справді можна було провести кілька днів (з відпочинком на шезлонгах, про які подбали розпорядники).

З відмінностей польського та українського ринків зауважу чималу кількість репортажистики у Польщі. Чи не наймасовіший захід на виставці – «День репортажу» від премії імені Ришарда Капуцинського. В Україні цього жанру бракує, а в Польщі «література факту» – схоже, лідер ринку. Лише про Євромайдан мало не два десятки книжок репортажів видано. А у нас – переважно збірки спогадів».

 

orlovaЮлія Орлова,

директорка видавництва «Віват»:

«Варшавський книжковий ярмарок став для мене легким культурним шоком. По-перше, вразила черга на платний вхід, при вартості одноразового квитка у 12 злотих. По-друге, дуже приємно здивувала кількість відвідувачів. Хочеться віддати шану організаторам за зручну локацію. Книжковий ярмарок відбувався на стадіоні, де всі представлені видавництва були у рівних умовах і розташовані по колу.

Формація польського ринку відрізняється від українського. Мусимо визнати, що сьогодні наш ринок програє польському. В небагатьох речах, проте вирішальних – підбір якісної перекладної літератури, серед яких неймовірна кількість світових бестселерів та неабиякий доробок своїх авторів. Пов’язано це зі значно більшою кількістю прочитаних поляками книжок (порівняно з україцями).

Для себе я також відмітила багато дитячих книжок у м’якій обкладинці, під якою зовсім небагато сторінок. Очевидно, для зниження вартості книжки та, відповідно, більшої доступності. Якщо підсумувати, то в цілому склалось враження інтенсивного ринку, що нестримно розвивається».

 

ranokІрина Петренко,

помічниця провідного редактора «Ранок»:

«Участь у «тарґах» згуртувала українських видавців. Здавалося б, живемо і працюємо в одній країні (а багато з нас і в одному місті), але часу на відверті бесіди, обговорення книжок, новинок, обмін ідеями завжди бракує. Ці дні були доволі насиченими та плідними.

Ми їхали представляти себе і дізнатися, що нового на польському книжковому ринку. Не очікувала на велике й різнопланове розмаїття настільних ігор. Вразила концентрація книгарень у центрі міста! Буквально кожні 50-100 метрів я натикалася на нову книгарню. І в кожній – багато відвідувачів.

Коли береш участь у будь-якому заході вперше, то завжди виникає багато питань. Тепер знаємо, до чого готуватися, докладемо більше зусиль на PR, щоб заохотити до нашого стенду ще більше українських читачів, які проживають у Польщі».

matskevychПетро Мацкевич,

керівник видавництва «Кальварія»:

«Як ніколи задоволений результатами. Відбулися усі заплановані зустрічі з польськими видавцями. Вдалося досягнути попередніх домовленостей з редакціями цих видавництв про можливий переклад і видання низки достойних творів українських авторів у різних жанрах. Однак реальним результатом буде підписання контрактів. А це — процес дещо довший, аніж час однієї виставки.

Щодо порівняння польського та українського ринків, то не можна робити таке порівняння за результатами однієї виставки. Однак зрозуміло, що сьогодні ці ринки порівнювати просто некоректно. Так, польський видавничий ринок є розвинутим ринком з усіма необхідними компонентами: чисельною кількістю великих, середніх і малих видавництв, які представляють найширший асортимент; наявністю низки потужних дистрибуційних компаній та розвинутої мережі роздрібної книготоргівлі; розвиненою інформаційною сферою; активною діяльністю кількох дослідницько-навчальних інституцій та усталеними професійними й етичними стандартами.

У той час, коли в Україні є лише окремі елементи видавничого ринку, а самого книжкового ринку як такого практично не існує. Хоча з огляду на підвищену активність українських видавців в останні два роки та як наслідок — суттєве розширення асортименту української книжки, за кілька років, сподіваюсь, таке порівняння можна буде робити.

Шукати дрібні недоліки в роботі виставки, яка зроблена професійно та якісно, на мій погляд, не варто. А от позитивних вражень — маса. Серед них і така, на перший погляд, «дрібничка», як повна відсутність черг до вбиралень упродовж усього часу виставки. Згадайте свої відвідини подібних масових заходів в Україні та уявіть собі, як ця «дрібничка» покращує настрій та полегшує життя і учасникам виставки, і відвідувачам…»

 

 

kovalОлександра Коваль,

президент Форуму видавців у Львові:

«Книжковий ярмарок я вперше в житті побачила саме у Варшаві в травні 1994 року. Ми вже тоді планували перший Форум видавців у Львові і я поїхала подивитися, що ж саме ми маємо робити. Безсонна ніч в автобусі, величезна площа Маршалковська-Алеї Єрозолімські, сталінський Палац Культури і Науки (про який тоді говорили, що його треба негайно зрівняти з землею, а тапер наче знову полюбили) – і захоплення чи навіть любов з першого погляду: сотні стендів з неймовірно прекрасними книжками, яких в Україні тоді ніхто й не бачив, а головне – величезна черга за квитками! Для мене це був імпульс і стимул зробити майбутній Форум видавців схожим на це чудо.

З середини десь від 1995 року і бодай що до 2001 ми чи не щороку організовували колективний український стенд на Варшавському міжнародному книжковому ярмарку. Домовлялися за знижки, брали стенд – і ця система працювала. Одного прекрасного дня мене викликали на засідання колегії Держкомтелерадіо і оголосили, що ГО «Форум видавців» не має права організовувати національні стенди на міжнародних ярмарках, що це прерогатива органів влади. То ми вже й не займалися.

Коли 6 років тому ярмарок розділився на дві частини, я дуже шкодувала і навіть не хотіла його відвідувати, а перенесення ярмарку на стадіон видавалося нонсенсом. Але після побаченого я в захваті. Стадіон практично в центрі міста з дуже зручним доїздом. Прекрасна інфраструктура, гарне обладнання, багато місць для відпочинку на трибунах, ціле футбольне поле для настільних ігор! Це справді вражає. Відвідувачів багато, хоча все дуже прагматично: купили книжки, підписали, в кого вдалося, пішли геть. Відчуття свята і причетності до чогось унікального нема. Але, можливо, що це вже професійне викривлення.

Польський ринок схожий на український насамперед розмірами і, можливо, ментальністю споживачів, але все інше – інакше. В бурхливих 90-х, якби ми змогли чи захотіли скористатися безцінним досвідом польських колег, з якими тоді були дуже тісні стосунки, провести приватизацію державних видавництв, взяти під контроль розподіл бюджетних коштів, то, напевно, зараз жили б в іншій країні.

Але все одно треба вчитися: як перекладати найновіші книжки з різних мов, займатися дистрибуцією і рекламою, виховувати майбутніх читачів, підтримувати своїх авторів і видавців і допомагати в їх спілкуванні з іноземними колегами і читачами, збирати інформацію та аналізувати ринкові дані. Маємо вчитися і змінюватися і я тішуся, що знову маємо для цього зацікавлених польських партнерів й українських видавців».

Висловлюємо вдячність фундації «Історія і культура», Міністерству закордонних справ Польщі та  ГО «Форум видавців», зокрема президенту Форуму пані Олександрі Коваль за можливість медіа-присутності.

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe