uncategorized

Це був перший досвід участі Літературної агенції «Discursus» у книжковій виставці за кордоном. Тому навряд можу поділитися якимось надзвичайно цінним чи унікальним досвідом. Тим не менше, власні суб’єктивні враження є.

Організація на доброму рівні, без усяких проколів, що, зрештою, не стало несподіванкою, а було очікуваним. Найбільше сподобався Дунай і сніг одного з ранків. Я навіть збирався згодом його пофотографувати, але за пару годин він розтав. Ще багато давньої архітектури, смачна сливовиця й грушковиця. Назву третьої не пригадую.

Але якщо говорити все-таки про виставку, то «Bibliot?ka – Pedagogika 2016» – найбільша у Словаччині, проходить щорічно у столиці країни Братиславі. Беруть в ній участь переважно місцеві видавництва. Хоча неважко було помітити доволі великий стенд із написом, який закликав читати Росію. Тобто, то був стенд відповідної країни. Тим не менше, не мало втішним було те, що український стенд, який був чи не вдвічі меншим, викликав чи не вдвічі більше зацікавлення авдиторії. Тобто, майже виключний акцент на класиці аж ніяк не спрацював. Більше того, як зауважив хтось із наших, хто неохоче, але з цікавості підійшов на кілька хвилин під час однієї з презентацій, лектором була старенька вчителька, яка в стотисячне розповідала про велику російську літературу. Це я так для контрасту розповів, бо словацької літератури звісно огром – і сучасної, і класики, і перекладів…

Читайте також: Українські видавці про результати Франкфуртського книжкового ярмарку

Нерідко чудесна поліграфія, яка загалом на порядок вища, ніж в українському книговиданні. Звісно, одним з перших пояснень є вартість книг. На око, в середньому книжка словацького видавництва коштує 8 – 10 евро. Наступна причина – загальна культура книговидання. Я справді побачив багато таких чудесних книг, які, не зовсім розуміючи мову тексту, просто хотілося тримати в руках. Я пробував на дотик ламінацію обкладинок, принюхувався до паперу і відкривав книжки більше, ніж треба для читання, щоб заглянути в душу, тобто пересвідчитися наскільки добра прошивка.

Яким же був український стенд? По-перше, він був вперше. Організований Любором Матейком і його кафедрою в університеті Яна Коменського в Братиславі. Називалася наша програма «Ukrajina v pohybe», тобто в русі. По-друге, він був доволі різноманітним і закцентований на сучасній літературі. Учасниками були чотири українські видавництва «Акта», «Видавництво Старого Лева», «Meridian Czernowitz» («Чорні вівці», «Книги ХХІ») та Літературна агенція «Discursus» («Брустури»).

Читайте також: Українці на книжкових виставках у Турині, Стамбулі і Парижі

По-третє, окрім книг, була ціла літературна програма за участі Тараса Прохаська, Софії Андрухович, Олександра Бойченка та Андрія Любки. Офіційним представником від України був в. о. директора Українського інституту книги Ростислав Семків. Тобто чудесне товариство, яке, як на мене показало нашу країну в дуже доброму світлі, що безсумнівно добре як для першої зустрічі зі словацькою літературою на такому рівні.

Бо досі словацькою мовою творів сучасних українських авторів виходило дуже мало. Два романи Юрія Андруховича, поетичні книжки Петра Мідянки й Павла Коробчука, «Війна, що змінила Рондо» «Аґрафки» і щойно вийшла книжка повістей Тараса Прохаська. Звісно, я щось мусив пропустити, але, на жаль, навряд пропустив багато. Проте, я певен, бо знаю, що після цієї виставки ситуація мінятиметься на краще. Очевидно, результати буде видно вже наступного року.

Звісно, вельми цікаво поділитися, які саме книги приваблювали словаків на нашому стенді. За всі видавництва не можу говорити, але з наших видань найбільше цікавила книжка статей Степана Бандери «…коли один скаже: Слава Україні», «Тут похований Фантомас» Андруховича, «1986. Чорнобильські хроніки» Сергія Трохима, книги про Євромайдан, АТО, переселенців…

Так, Україна в русі, наше нинішнє життя цікаве світові, тому саме час зближатися до тої відстані, коли зручно розмовляти.

 Читайте також про інші книжкові події:

Франкфуртський книжковий ярмарок: де варто було б бути

Літературний фестиваль у Бірмінгемі: як книжкова сфера змінює місто

Літературний Сопот: Ізраїль, книжки зі знижками та зустрічі на пляжі

Європейські інді-видавці на Варшавському незалежному книжковому ярмарку

Лондонський книжковий ярмарок: без українського стенду і з комп’ютерними іграми

Варшава книжкова: стадіон читання, бізнес-вектор і 200 гостей-іноземців

Bookids FEST: чи потрібні Мінську дитячі книжкові фестивалі?