Читомо > Новини > Українці на книжкових виставках у Турині, Стамбулі і Парижі

Новини

Українці на книжкових виставках у Турині, Стамбулі і Парижі

29.05.2015 0 Автор:

Все частіше не завдяки державній підтримці, а завдяки власним зусиллям українці відвідують важливі видавничі події світу, і їхня кількість лише зростає. Вони не тільки репрезентують Україну для іноземців, обмінюються досвідом, а й ведуть переговори та укладають вигідні контракти, знайомляться із представниками різноманітних книжкових організацій. Цієї весни наші видавець, письменник і перкладач вперше побували на спеціалізованих заходах у Парижі, Стамбулі й Туріні і поділилися з Читомо своїми спостереженнями й заувагами.

1_talin55Елеонора Сімонова,

директорка видавництва «Нора-друк»

Про Міжнародний книжковий форум у Турині

 

 

 

Цього року я була гостем Міжнародного книжкового форуму (IBF – International Book Forum), що проходив в рамках книжкової виставки в Турині (Salone del Libro di Torino). Цей Форум щорічно відбувається за підтримки Італійської Торговельної палати (Italian Trade Commission). Гостя з кожної країни офіційно запрошує Відділ розвитку торговельного обміну Посольства Італії. Організатори надають безкоштовно стіл для переговорів, а також розміщують в готелі. Дорогу кожен гість оплачує самостійно.

Італія є одним з найпотужніших в Європі книжкових ринків, тому до книговидання тут ставляться як до серйозного бізнесу, не забуваючи і про культурну складову. Виставка і Форум відбувалися в багатофункціональному комплексі Лінготто, який об’єднує виставкові приміщення, два готелі, торговельну галерею, театр, художню галерею, концертний зал. Все це з’явилося в результаті реконструкції найстарішого в Італії автозаводу, який до 1982 року випускав автомобілі Fiat.

Читайте також: Міжнародні книжкові проекти/ варіанти співпраці

На території Форуму розміщувалося 160 столиків для переговорів, але учасників було набагато більше, оскільки не кожен встиг забронювати собі столик. За словами французького агента П’єра Астьє, серед фахівців цей форум вважається одним з найважливіших майданчиків для переговорів. І дійсно, учасниками були такі потужні гіганти як  Random House, Penguin Groups, Piper Verlag, Andrew Nurnberg Assiciates, практично всі найбільші італійські видавництва, видавці і агенти з багатьох країн – Іспанії, Швеції, Норвегії, Нігерії, Франції, Німеччини, Канади, Туреччини та ін. На Форумі були також учасники з Вірменії, Грузії, Росії.

Зустрічі на Форумі призначаються заздалегідь, учасник вводить в систему запит на зустріч, очікує підтвердження від візаві, а потім система оптимізує графік. У мене було призначено 20 зустрічей. Основною моєю пропозицією були твори, які готуються до друку в нашому видавництві: про Чорнобильську зону – молодого автора Маркіяна Камиша і про епізод війни з Росією – Євгена Положія. Ці твори викликали інтерес закордонних видавців і ми продовжимо переговори, коли книжки вийдуть друком.

Мене приємно вразила просто ідеальна організація заходу, дуже доброзичлива атмосфера, працездатність видавців, адже перші зустрічі починалися о 10-00, а останні закінчувалися о 19-00.

Сама виставка вражає масштабами і оформленням стендів. Багато телекамер, йдуть прямі трансляції з заходів і презентацій. Багато дитячих майданчиків.

Але найбільшою загадкою для мене залишилося те, що одним з офіційних спонсорів виставки було Посольство Казахстана в Італії і особисто посол Казахстана, хоча казахського стенду на виставці я не помітила.


1_paris22Іван Рябчій,

перекладач, письменник, літературний блоґер, літературний агент

Про семінар видавців від Міжнародного бюро BIEF

 

 

 

Наприкінці березня я відвідав престижний семінар видавців від Міжнародного бюро французьких видавців BIEF – державної установи, яка гуртує видавництва, книгарні та книгорозповсюджувачів Франції. Семінар відбувається раз на два роки частково в рамках паризького Книжкового салону. Щодо останнього, то цього року країною-гостем була Бразилія (і кожне видавництво підготувало спеціальний стіл із книжками бразильських авторів – виявляється, у Франції їх перекладали немало), містами-гостями були польські Краків і Вроцлав (два величезні стенди коштом муніципалітетів), участь брали близько 50 країн світу (на жаль, українського стенду цього разу не було), а загальна кількість стендів – близько двох тисяч. За підрахунками, Книжковий салон упродовж п’яти днів відвідало майже 250 тисяч любителів літератури. Головними зірками Салону були Мішель Уельбек (до речі, переклад його роману я готую для видавництва КСД) та Патрік Модіано (у моєму перекладі він побачить світ у видавництві «Фоліо»).

Шкода, що стенду українських видавців цього разу не було – позначилася загальна тяжка ситуація в нашій країні. Вже кілька років поспіль група видавців-ентузіастів величезними зусиллями організовувала стенд – і він стабільно користується великою популярністю не лише тутешньої української діаспори, але й пересічних французів. Тим не менш, низка заходів, пов’язаних з Україною, таки пройшла у Парижі, – назву хоча б кілька презентацій французького перекладу роману Марії Матіос «Солодка Даруся» (те, що він вийшов у елітному видавництві Gallimard – неймовірний успіх для всіх нас).

Читайте також: Tbilisi Book Days: ілюстрації Ірану,

грузинські видавці й участь України

Хотів би повернутися до семінару BIEF. Цього разу було представлено видавців із 15 країн – у тому числі Росії, Тайваню, Китаю, Бразилії, Аргентини, США, Латвії, Нідерландів та інших. З усіма встановилися дружні, теплі стосунки. Можу сказати, що жодних розбіжностей у поглядах з російською колегою («Видавництво Ольги Морозової») я не мав. Навпаки, зі мною консультувалися, яких саме французьких авторів варто взяти до перекладу. Я потрапив на семінар від новачка на українському книжковому ринку – «Видавництва Анетти Антоненко». Ми видаємо перекладну художню прозу, драматургію та нон-фікшн, а також сучасну українську художню літературу. Відповідно, мене цікавили саме ці напрямки, а ще – комікси, які я мрію вивести на український ринок. Можу похвалитися, що привіз із Парижа кілька цікавих проектів, серед них – біографію Едіт Піаф. Сторіччя моєї улюбленої співачки ми святкуємо в цьому році.

Семінар BIEF – це, по-перше, ґрунтовне ознайомлення з усіма нюансами французького книжкового ринку (тепер я можу про це лекції читати), по-друге, встановлення дуже цінних контактів з колегами з-за кордону, по-третє, знайомство з усіма французькими видавцями. Нас чудово приймали у видавництвах Gallimard, Rober Laffont, Zulma, Flammarion та багатьох інших. Український видавець уперше брав участь у цьому семінарі. І це – визнання того, що ми є невід’ємною частиною всесвітнього літературного ринку.

1_tyreccОлександр Михед,

письменник, літературний менеджер

Про ITEF 2015 у Стамбулі

 

 

 

 

На початку травня в Стамбулі проходив книжковий фестиваль ITEF (Istanbul Tanpinar Literature Festival). Вдень – зустрічі письменників зі школярами, ввечері – дискусії. Жодних книжкових ярмарків. Одна з ключових складових ITEF – програма для професіоналів книжкового ринку з усього світу. Команда підібралась вражаюча – літературні агенти та видавці з Британії, Вірменії, Ірландії, Німеччини, Іспанії, США, Малазії, Китаю, Угорщини, Польщі, Норвегії та Данії.

Протягом трьох днів ми мали марафон знайомств з турецькими видавцями. Намотуючи ледь не 20 км по Стамбулу, ми познайомились з близько 30 видавництвами. Для турецьких видавців такий формат знайомств доволі незвичний – зазвичай у тебе не виникає необхідності говорити про себе на внутрішньому ринку, ти просто відправляєш книжки в мережу. Тому в такому форматі не всі видавці почувалися доволі зручно, однак дехто відразу вражав своїм професіоналізмом і стратегічним підходом у знайомстві з іноземними колегами.

Читайте також: 10 найбільших книжкових ярмарків світу-2015

Наведу кілька прикметних історій.

Населення Туреччини – близько 80 млн. Видавцям вдавались продажі накладів в 1 млн. І це не підручники, а перекладна література.

Чи не кожне з видавництв випускає в середньому 15-17 книжок щомісяця.

Деякі з видавництв мають власні мінімережі книгарень.

Один із трендів – історичний детектив, події якого розгортаються в часи Османської імперії. У багатьох видавництвах є два-три автори, які б’ють постійно в цю точку.

1 січня 2015 року закінчився строк володіння правами на «Маленького принца» Екзюпері. Наступного дня у продаж надійшли книжки, здається, 12 видавництва. І всі вони задоволені рівнем продажів.

Видавці самотужки перекладають свої книжки англійською і продають їх у Стамбулі – є величезний запит.

На автограф-сесію до автора трилерів і детективів Ahmet ?mit зазвичай приходить близько 1 тис. читачів. Кількість фолловерів його твіттера – 423 тис.

Зустріч із журналісткою та письменницею Ece Temelkuran може цілком перевернути уявлення молодого письменника у питанні саморепрезентації. До слова, тут можна переглянути буктрейлер її нової книжки, яка вже стала бестселером у Туреччині – продажі перевалили далеко за 100 тис. (https://www.youtube.com/watch?v=LT-rCqa5J8o ) Кількість фолловерів її твіттера – 1,43 МЛН.

Туреччина в очікуванні важливих виборів. Письменники – рупори і рушії. Твіттер – найкращий інструмент швидкого реагування.

Літературна агенція KALEM, яка організовувала фестиваль і програму нашого перебування, представляє інтереси близько 150 письменників. І в Туреччині, і закордоном.

Читайте також: Франкфурт із українськими видавцями,

але без національного стенду

ЧИТОМО запитує, що з цього досвіду можна було би реалізувати у нас?

Чи могли б українські видавці об’єднатися і зробити подібну програму для міжнародних агентів і видавців?

Чи є у нас хоча б п’ять видавництв, які змогли б зробити достойну презентацію своєї продукції?

Чи будуть у нас колись нормально рахуватися роялті?

Чи сформуються колись здорові стосунки у ланці письменник – літературний агент – видавець?

У мене немає відповіді.

Фото Nermin Mollao?lu

За ідею статті дякуємо Анетті Антоненко

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe