Новини

24-27 листопада відбувся 25 Варшавський ярмарок історичної книги, до участі у якому долучилися й українські видавці. Завдяки ГО «Форум видавців» та їхнім партнерам, фундації «Історія і культура», а також Міністерству закордонних справ Польщі, Україна вперше отримала можливість представити свій національний стенд.

У приміщенні Королівського замку серед кількох сотень книговидавців не загубилася й українська експозиція. Дванадцять видавництв з України представили понад 300 найменувань історичних видань – від Трипільської культури до російсько-української війни.

Читомо розпитало видавців про враження від участі, а саме про очікування, знахідки та успіхи у Варшаві.

До українського стенду підходило багато відвідувачів, переважно поляків, купували книжки, цікавилися життям в Україні. Про Волинь не згадували. Зацікавлення було настільки великим, що багатьох книжок забракло вже після першого дня. Особливо хочу відзначити велику зацікавленість і допомогу Посольства України в Польщі, Посла Андрія Дещиці і Першого радника Миколи Ярмолюка. Посол пообіцяв, що наступного разу допоможе з перевезенням більшої кількості книжок.

 .

 .

Фото ukrinform.ua

.

На стенді було 12 українських видавництв, мало бути 14, але двоє видавців через різні обставини не змогли поїхати. Кожне видавництво мало по 4 виставкові полиці. Було б непогано, якби стенд був розділений на 2 частини: одна для торгівлі усіма книжками, також тих видавництв, які не брали участі в ярмарку, бо таких було б ще багато, інша – для спілкування з відвідувачами і польськими колегами.

.

Польські читачі дуже цікавляться історією і добре обізнані, не всі видавці були готовими підтримувати дискусію. Також вважаю, що кільком колегам варто було б краще продумати цінову політику і її дотримуватися. Відвідувачі почувалися невпевнено від того, що ціни на аналогічні книжки в різних видавництвах відрізнялися часом в кілька разів.

.

Щодо аналітики ринку історичної книги, то було трохи прикро, що ми з поляками працюємо в різних умовах. Їхня аналітична записка – це 192 сторінки, а наша, надана Книжковою Палатою, мала лише 3 плюс список книжок.

.

В цьому році я вдруге побувала на Варшавському ярмарку історичної книги. Вперше це сталося у 1992 році і це був перший раз, коли проводився ярмарок, а також перший книжковий ярмарок, на якому я побувала. Він проводився у Центральній військовій бібліотеці, за участі близько 40 видавництв. Я й тоді була вражена великим асортиментом тематичних книжок і мріяла про подібне в Україні.

.

Через 25 років ярмарок проводиться в чудовому місці – в Королівському замку, в самому серці Варшави. Збільшилася кількість учасників, зараз це близько 200 видавництв на 150 стендах. Дуже багато музейних та університетських видавництв, які представляють книжки не лише ля внутрішніх потреб цих закладів, а й для широкої публіки.

.

Викликає повагу й чудова обізнаність працівників стендів зі своїм асортиментом. Відвідувачі щоразу отримували вичерпну відповідь на свої запитання як щодо будь-якої представленої позиції, так і щодо видавничих планів.

.

Я сподіваюся, що наших партнерам, фундації «Історія і Культура» знову вдасться отримати подібний грант і українські видавці поїдуть до Варшави й наступного року. Ну, а далі треба буде рухатися самим».

.

Читайте також: Варшава книжкова: стадіон читання, бізнес-вектор і 200 гостей-іноземців

 .

Юрій Николишин, 

засновник видавництва «Апріорі»:

«Для стратегічного розвитку поїздку можна вважати досить успішною. Не врахували, що можна було значно більше продати книжок, навіть українською мовою. А книжки польською мовою ми розпродали в перший ж день.

Не менш важливо було знати, що історична книга вимагає особливо акцентованої уваги, як, наприклад, дитяча. Такі поїздки дозволяють відчувати приналежність до однієї справи, по-дружньому обмінюватися досвідом й краще бачити орієнтири руху вперед».

.

Антон Мартинов,

директор видавництва «Наш Формат»:

«Це нішева виставка історичної книги. В Польщі видавці продукують книжок на цілий виставковий павільйон. Цікаво те, що виставка проходила в тематичній локації в центрі Варшави – у Королівському замку. Мені особисто не сподобались стандартні пластикові стенди по всій виставці – вони виглядали, щонайменше, неорганічно.

Для нас ця виставка була більше іміджева, ніж комерційна. Поляки запросили – ми приїхали показати наші історичні книжки. Були люди зі знанням польської мови, більшість наших видавців спілкується англійською, тому проблем в комунікації не було. Деякі видавці продали досить багато книжок, що для мене стало приємним здивуванням. Загалом, стенд виглядав органічно на тлі всієї виставки.

Занотував до десяти цікавих книг. Подумаємо про подібні видання в Україні. Були кілька моментів щодо мерчендайзингу книжок, які ми теж імплементуємо у нас. Але, загалом, виставка особливо не здивує. Книжки в Польщі дорожчі, асортимент ширший, видавців більше, а ще дуже важливо, що книгарень в рази більше, ніж у нас. Але це все речі, які мене особисто мотивують на досягнення поставлених високих цілей. Якщо поляки змогли, чому не зможемо ми?»

Читайте також: Українські видавці про результати Франкфуртського книжкового ярмарку

Ірина Руденко, 

директорка ДНВП «Картографія»:

«Виставка була дуже ретельно підготовлена польською стороною. Нас чекали, про нас дбали, для нас створювали всі умови для гарної роботи. Для нашого видавництва участь у виставці була першим досвідом участі в дуже вузькому тематичному напрямку. Не очікували такого попиту на нашу літературу.

.

Мабуть, завдяки тому, що мова карт не має кордонів. Цікаві були і наші альбоми стародавніх карт, й атласи з історії України для школи, і навіть стінні навчальні карти. Не розрахували кількість привезених примірників, попит був більший, аніж пропозиція.

.

Український стенд завдяки Форуму видавців був гарно підготовлений і оформлений. Працювали перекладачі-волонтери, жваво відбувся круглий стіл Україна – Польща, спільні проблеми видавців. Цікавою була інформація видавництва «Балтія-друк» про спільні зусилля України, Польщі та Литви з відновлення пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському Соборі Києво-Печерської лаври.

.

На стенді бракувало рекламної продукції, був дуже гарний каталог спільного стенду українських видавців, але не було каталогів особистих видавництв, реклами про заходи, що відбувалися за участі українських видавництв, і ми не мали програми всієї виставки.

.

Виставки дають тільки поштовх до ідей, але потрібно трохи часу, щоби вони набули форми певних видань».

 

Юрій Марченко, 

директор видавництва «К.І.С.»:

«Так, поїздка була цікава. Оформлені всі стенди були однаково, тому наш був не гіршим і не кращим. Був каталог представлених на стенді видавництв.

.

Ще раз переконався в силі чарівної формули – ключа, який відкриває серце фахового історика. Достатньо запитати його «Який ваш період?» і він «пливе», розуміє, що ви з ним на одній хвилі і готовий спілкуватися далі».

 .

Українські видавці брали участь спільним стендом у Вільнюсі, Греції, Чехії, Варшаві, Франкфурті.

Нагадаємо, минулого року українці були на книжкових виставках у Турині, Стамбулі і Парижі.

Чільна світлина zamek-krolewski.pl