Читомо > Новини > Форум видавців #22: спецпроекти і більше-більше автограф-сесій

Новини

Форум видавців #22: спецпроекти і більше-більше автограф-сесій

17.09.2015 0 Автор:

Організатори Форуму видавців, попри традиційні звинувачення у гігантоманії, паралельних подіях, невпинно нарощують їхню кількість. Цього року знову рекорд – 1285 івентів на 60-ти майданчиках (для порівняння на найбільшому у світі Франкфуртському книжковому ярмарку минулого року відбулося 4000 подій – Ред.). Вперше додався і Дитячий форум, який організатори не змогли провести навесні, позитивним моментом можна вважати практику подальшої спеціалізації програми за інтересами всього пройшло 20 тематичних майданчиків.

Формати

Схоже, українські письменники і видавці найбільше полюбляють автограф-сесії (їх у програмі було 378) і презентації книг (всього 339). Нічого страшного у факті їх проведення немає, але одне діло детально продумати цей формат, а інше – садити авторів за стенди і дивитися як то воно буде. Пам’ятаємо, що простору між стендами не так багато, а деякі автори збирають достатньо велику кількість читачів. І потрапити в натовп прихильників, наприклад, читачі, які понад усе прагнули дізнатися де їсть і з ким спить Оля Фреймут, міцною стіною перекрили шлях до багатьох стендів.

freimut

 

Це стосується й розташування стендів. Так, топові видавництва хочуть тримати марку і гуртуються біля входу, але хто подумає про відвідувачів, які мають подолати навалу читачів біля КСД чи Видавництва Старого Лева?

Програма форуму включала в себе більше «прохідних», необов’язкових подій, аніж справді цілісних заходів. Подекуди можна було виявити, що одні й ті самі учасники мають бути присутніми на двох подіях одночасно, в різних локаціях, або презентували ще минулорічні книжки. Подекуди назва заходу не відповідала наповненню, як-от, «Як адаптувати та популяризувати українську класичну літературу у графічний роман на прикладі «Герой поневолі» за повістю І. Франка» виявився презентацією вищезгаданого графічного роману. Або ж заявлені учасники в програмі не з’являлись, як-от на презентації роману Петра Яценка «Короткий путівник із галицького сексу» мав бути присутній Юрій Винничук, проте очікування багатьох гостей не були виправдані.

forum_forumdd4

Сам же Винничук отримав цілком заслужено гілку першості по забігах на 26 своїх заходів (до Форуму лише у Фоліо вийшло вісім його книг і ще один збірник за його участі). Не відстав ще один фоліївський автор Євген Положій з 14 акціями, стільки ж, наприклад, у Сергія Жадана і на один менше у літературного критика Ірини Славінської. Також активним виявилося публічне життя на Форумі у Марії Матіос, Тараса Прохаська, Лариси Денисенко, Андрія Любки тощо.

Традиційно багато було поетичних заходів, що характерно, учасники експерементували із форматами – від українсько-білорусько-польського слему, марафону-читань до поетичного біту (поезія+електронна музика), театрально-поетичних, музично-поетичних перфоменсів, чергування поезії, прози і короткометражних фільмів (Зелена Реґіна). Чоловіки виконували «Приватний танець “Ч” 18+», жінки – «”Ж” 18+». Приємно, що на Форумі поезію читали, як і молодь, як-от випускники Літшколи до вже класиків, як-от Назара Федорака, Петра Мідянки, Бориса Херсонського, Олександра Ірванця.

forum_forum3

 

Особливо багато підтримки і слухачів зібрав «Московский блокпост»  –  вечір російських поетів в підтримку України  –  за участі Владіміра  Жбанкова, Марії Галіної, Сєргєя Шабуцького, Дмітрія Палхова, Алєксєя Кащєєва, Грігорія Пєтухова, Аркадія Штіпеля.

FORUUUM

Дитяча програма

Цьогоріч вперше у рамках «дорослого» було проведено Дитячий Форум. Практично усі його заходи (а їх було заявлено аж 400) відбувалася у двох локаціях – у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького та у Державному природознавчому музеї – розташованих неподалік один від одного, що давало можливість відвідувачам встигати на більшу кількість подій.

IMG_0419

Урочисте приміщення Національного музею несподівано перетворилося у галасливий творчий майданчик для презентацій, розвивальних рухливих ігор з аніматорами, навчання та майстер-класів із різних видів мистецтва та рукоділля. У холі музею розташувалися стенди видавництв, у кількох виставкових залах, де експонувалися ілюстрації до дитячих видань, було облаштовано простір для творчих занять.

У залі давньої ікони влаштували «Читальню» для проведення презентацій, а верхню галерею будівлі зайняли столи для настільних ігор.

IMG_0421

Однією з центральних подій Дитячого Форуму став музейно-видавничий квест, для якого музеї та видавці сформували пізнавальну програму, розраховану на дві вікові групи дітей 6–9 років (тема квесту «Книга») та 10–13 років («Мандри»). Діти мали виконувати завдання, відвідувати майстер-класи, дізнаватися цікаві факти і збирати відмітки-печатки.

Щоправда, не обійшлося без невеликого курйозу — як зауважили пильні відвідувачі, у буклеті квесту для старшої вікової групи «для краси» заверстали уривок з нотами, який виявився початком траурного маршу Шопена.

192636099

Звісно, тут не варто шукати прихованого змісту, але все ж хотілося б, щоб там були ноти, до прикладу, «Кози Дерези».

На численних майстер-класах діти вирізали «бульборити» з картоплі, випалювали орнаменти на дерев’яних книжкових закладках, створювали прикраси «з фетру та віршів Павла Тичини», книжки та черпаний папір.

Чеський автор та ілюстратор Мартін Содомка (який презентував цього року новинку від «Видавництва Старого Лева» «Як змайструвати літак») провів майстер-клас з малювання за мотивами книжки «Як змайструвати автомобіль», авторка Оксана Кротюк та художник Богдан Поліщук розфарбовували з дітьми пряникових коників за збіркою віршів «От би мені коника».

«Не можна випускати дитячу книжку, щойно ти її написав. З цими персонажами треба певний час пожити, звикнути до них і відчути. Саме тому кожен свій твір я перед фінальною правкою відкладаю на кілька тижнів чи навіть місяців. Ілюстрації неймовірного художника Богдана Поліщука — яскраві, чіткі, із безліччю деталей. Кожна сторінка присвячена певному кольору, ось чому мавпочка – рожева, жирафа – блідо-зелена, а сніговик – ніжно-блакитний», – поділилася секретами успішної дитячої книжки поетка Кротюк.

BOGDAN

Однією із найвідвідуваніших подій стала зустріч із знаменитими кротознавцями Тарасом і Мар’яною Прохаськами. «Хтось з цих мудрих дівчат (героїв книжки – Авт.) на запитання: «як же зрозуміти?», відповідає, що найважливіше – це хотіти зрозуміти. І це бажання зрозуміти не треба сприймати як щось страшне і нездоланне», – зазначив Прохасько.

prokhasko

Серед гостей, які взяли участь в акції від Форуму «Книжка від зірки», була перша леді Марина Порошенко з дітьми. Олександра, Євгенія та Михайло Порошенки зачитали уривки з дитячих творів, що перемогли у Міжнародному літературно-мистецькому конкурсі «Життя – Тобі…» і вийшли окремою книгою у видавництві «Апріорі».

У Державному природознавчому музеї дитячі акції Форуму відбувалися вже другий рік поспіль. Кілька залів музею були спеціально облаштовані для заходів. Проте, щоб потрапити на бажані майстер-класи, відвідувачі мали вийти на третій поверх досить крутими сходами, що для батьків із маленькими дітьми іноді перетворювалося на справжнє випробування.

Саме у цій локації був обладнаний «Простір БараБуки» з окремою програмою для «доабеткових» дітлахів.

«За три дні це було кілька сотень активних і мотивованих відвідувачів… до того часу, коли дітлахи потребують денного сну. Багато батьків були готові купувати книжечки зі сформованої нами разом із українськими видавцями бібліотечки, проте на цій території продажів, на жаль, не було. Не певна, що «ефективність» участі у нашому випадку можна вимірювати, наприклад, зміною кількості відвідувань на сайті, продажами книжок наших партнерів-видавців чи ефемерними іміджевими «одиницями»… Але коли говорити про які-будь «надбання», то вони дуже важливі: ми отримали потужні емоційну віддачу, стимул продовжувати пропагувати читання», – наголошує головна редакторка проекту Барабука Тетяна Щербаченко.

Традиційно більшість заходів для дітей були ігровими, рухливими і спрямованими на загальний творчий розвиток та винахідництво. Що, за задумом, має всебічно – поряд із читанням – сприяти активному пізнанню світу. Однак хотілося б, щоб на деяких дитячих акцій власне оцей книжковий літературний момент був акцентований сильніше – через сюжет твору, форму книжки чи літературних персонажів.

Для батьків під час Дитячого Форуму проводилися лекції та тренінги з психології, проблем виховання, тайм-менеджменту та текстотерапії.

Тим часом Наукова бібліотека Львівського національного університету ім.І.Франка занурила гостей у світ Джоан Ролінґ. У читальному залі можна було зустріти привид нареченої, професори, які подбали за казкові й магічні завдання.

Іноземна програма

Іноземна програма також розширила свої кордони: вперше Форум видавців відвідали автори із Зімбабве, Китаю і Єгипту, щоправда серед письменників із інших 19 країн вони трохи загубилися.

Після того, як минулої зими до України приїхав Маріо Варгас Льйоса, було якесь неусвідомлене очікування, що ти відкриєш програму Форуму, а там обов’язково буде зустріч з кількома Нобелівськими (або принаймні Пулітцерівськими) лауреатами (тим паче, що КСД видало переклад цьогорічного Пулітцерівького лауреата Ентоні Дорра). Натомість в Україну топ-письменники традиційно не поспішили, а у програмі були серби, фіни, словаки, поляки (всього 22 країни), яких пересічний читач сприймає саме так, за національністю, оскільки вперше побачив прізвища цих людей.

10 зіркових іноземних письменників Форуму видавців

Наприклад, авторська зустріч з Петером Ющаком (Словаччина) нагадувало семінар для дівчат-філологів (які й становили більшість аудиторії і, судячи з поведінки, цілком могли бути однокурсницями перекладачки й модераторки зустрічі). Модераторка поставила кілька біографічних питань і багато про творчість (яка не представлена в українському перекладі). Імовірно причина розлогих питань про зміст романів Ющака – тематика його книжок. Він пише про ГУЛАГ і описує історії депортованих людей, що є близьким українській історії і дотичним до теми війни в Україні.

Або такий приклад. Оскільки американські письменники приїжджають на Форум не часто, візит американця Еліота Акермана інтригував. Щоправда знов бачимо авторську зустріч з письменником, чий роман не виходив українською (а Акерман є автором лише одного роману). Щоправда підстави перебування цього письменника на Форумі в Україні стали більш зрозумілими, коли з’ясувалося, що його роман – про війну, а сам він – колишній командир «морських котиків». Акерман брав участь у війні в Афганістані й звертається до свого воєнного досвіду в романі. Тож ця зустріч – не стільки спроба познайомити українців з конкретним автором чи його творчістю, скільки спроба поговорити про війну й поділитись досвідом.

akerman

До речі, в програмі було зазначено зустріч з перекладачами, протягом якої теоретично можна було б дізнатися про македонську культуру і українсько-македонські літературні взаємини. Теоретично – бо ніхто з учасників так і не з’явився.

Серед цікавих фінських гостей був журналіст Юкка Рислаккі. На Форумі він презентував переклад своєї книжки «Воркута! Повстання у виправно-трудовому таборі», а також разом зі своєю дружиною латвійкою Анною Жигуре говорив про пропаганду в Україні, Росії та її дію за кордоном, зокрема про нормальну західну практику в будь-якому випадку вислуховувати обидві сторони конфлікту, різні погляди на події, адже не знати, що думає «інша сторона» – принаймні небезпечно.

На питання, чи потрібно протиставляти російській пропаганді на Заході свою Рислаккі каже, що варто сподіватися, що правда візьме гору, натомість він має сумніви в тому, чи має уряд займатися фінансуванням контрпропаганди.

Юкка Ріслаккі: Навіть під час війни журналісти мають дотримуватися фактів

Мабуть, найочікуванішою була презентація новинки «Мабуть, Естер» Каті Петровської у театрі імені Леся Курбаса.

«Насправді кожен із нас існує в родинній історії. … Можливо, це було пов’язано з якоюсь внутрішньою біографічною безвихіддю, коли ти розумієш, що живеш з величезною кількістю історій і не можеш їх кудись конвертувати. Можливо, це пов’язано з еміграцією, коли раптом історії відриваються від свого простору і проявляються… Насправді ця книга виникла на перетині надлишку цих історій, бажання зловити когось на вулиці й розповісти йому, а також відчуття часу, який минає, людей, які відходять», – ознайомила зі своїм романом Петровська.

petrovska

Тим часом ВСЛ вдалося добре підготувати читачів до зустрічі зі своїм автором нейрохірургом Генрі Маршом, який презентував «Історії про життя, смерть та хірургію головного мозку» (книжка ще на Форумі стала бестселером, продажі перевищили 1000 примірників). Попри те, що історією успіху оповіді Марша не назвеш, швидше, це історії помилок людини, яка не боїться їх визнати, мабуть, українські читачі таки зголодніли за якісною науково-популярною літературою.

marsh

 

Традиційно форум відвідало чимало поляків, цього року особливо прихильних до України. Польський композитор Пйотр Дамасевіч, автор саундтреку до фільму «Запах Львова», проводив майстер-клас з імпровізації. Згодом гості форуму могли почути виконання мелодії з фільму наживо у «Дзизі», де Дамасевіч разом із Сореном Кнудсеном (Данія),  Вільямом Солвіком (Швеція) і Андре Ролінгхетеном (Норвегія) влаштували міні-концерт.

Катажина Котинська не без допомоги Юрка Прохаська презентувала монографію «Львів: перечитуючи місто», у якій письменниця аналізує літературний образ Львова у контексті дискусій про локальну і національну ідентичність, а також звертається до теми індивідуальної і колективної пам’яті. Під час презентації книжки говорили про багатокультурність Львова, локальні міфи і маркери міського простору.

Богдан Задура, завдяки якому поляки читають Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Андрія Любку, Андрія Бондаря, Василя Махна й Остапа Сливинського, розповідав про особливості роботи перекладача і різницю між перекладом прозового і поетичного тексту.

Ярослав Міколаєвський під час презентації поетичної збірки «Хребет моєї дружини» розмірковував про родинну пам’ять, чужі міста і «красу речей котрі зайняла недуга».

Союз Януша-Леона Вишневського і зірок українською жіночої літератури (Наталії Колесніченко-Братунь, Марії Матіос, Наталки Сняданко, Теодозії Зарівни і Любов Голоти) вилився у збірку «Кульмінація», яку  презентувало видавництво «Махаон-Україна». Звичайно, на презентації було чимало слухачок, і, звісно, говорили про почуття.

Марек Бьєнчек, автор «Книги облич», і перекладач Остап Сливинський розмовляли  про спілкування з живими і мертвими.  Цікаво, що«Книгу облич» деякі критики вже назвали «особистою версією фейсбуку» Бьєнчека.

Німці привезли спільні українсько-німецькі преокти, як-от презентацію антології сучасної німецької прози «Усі інші» від проекту Трансстар, що відбулася з підтримки Goethe-Institut. Знайома читачам з «Книжкового Арсеналу» Ульріке Альмут Зандіг  провела поетичні читання «Солона вода» у театрі ім. Леся Курбаса, а Марія Іваницька, один з провідних українських германістів, презентувала монографію «Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах».

Мандри

Чи не найвдалішим на Форумі виявився проект Богдана Логвиненка «Мандри», тому й хотілося на ньому зосередитися більше. У рамках проекту передусім говорили про те, як писати про людей, як підслухувати, про що люди говорять, а згодом робити з цього цікаві оповіді, презентували літературно-мандрівні проекти та багато розмовляли про подорожі і те, як робити з них літературу.

forum_forum4bb

«Навіть у середрвищі, де ти цього не сподіваєшся, може бути хтось, хто тебе розуміє і мотає все на вус… Часто вигулюю собаку, ходжу навколо цікавих персонажів колами. Ці люди часто вгашені, вони можуть фокусуватися на сторонніх, а можуть і не фокусуватися. Якщо мені цікаво, я йду за людьми і слухаю. Краще за все це робити в метро. Там люди просто приречені бути підслуханими», – розповіла про технологію підслухування письменниця Лариса Денисенко, зазначишви, що з етичних міркувань не все підслухане оприлюднює.

Також ініціатори літературного путівника маловідомими куточками України Їздець розповіли про організацію подорожей, уже готові екскурсії і есе.

Засновники «Їздеця»: За якісний культурний продукт можна і треба платити

Окрім того, відбулося ще одне знайомство із важливим проектом NovaEuropa про змістовні подорожі – не для відпочинку, а за інтересами, про іноземців, які відкрили Україну для подорожей. Його ініціаторка Валентина Залевська вважає, що люди, яких ми зустрічаємо, формують наші спогади про подорожі.

У концепцію спецпроекту добре лягала презентація дебютної книжки журналіста й есеїста Богдана Ославського «Льонтом. Пригоди і люди», у яку увійшли історії про Грузію, Молдову, країни Центральної Азії, Росію та, звісно, Україну. До речі, сам автор називає чимось середнім між есеями та оповіданнями. «Була дорога, з неї народжувалися оповідання і досвід. Так замислив книжку, яка починається і закінчуєтьсямв Україні. Мені було важливо зв’язати історії в коло. Спершу думав зробити це географічно, а вийшло так, що вони і сюжетно зв’язані. Десь прямо, а десь опосередковано», – зазначив Ославський.

Бібліотечне

Традиційно автономною частиною Форуму видавців був Львівський бібліотечний форум, який Українська бібліотечна асоціація (УБА) організовує вже вшосте. Участь у ньому взяли близько 220 бібліотечних працівників зі всієї України, а також Литви, Польщі, Хорватії, Німеччини.

Головною подією Бібліофоруму став один із раундів громадського обговорення проекту Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року, яку Мінкультури розробило спільно з УБА. «Розробники цього документу  прагнули  представити розмаїття різних моделей та врахувати особливості  різних регіонів, орієнтуючись при цьому на сталий розвиток України», – зазначила під час прес-конференції з нагоди відкриття Бібліофоруму президент УБА Ірина Шевченко.

library

Оксана Бояринова, PR-менеджер УБА, голова Молодіжної секції УБА розповіла, що робоча група розгляне отримані пропозиції та зауважень, а тоді передасть проект Стратегії до Кабіну на затвердження. «Очікуємо, що до кінця 2015 р. бібліотечна галузь матиме офіційно прийняту Стратегію якісних змін», – повідомила вона.  

Крім того, на форум завітали закордонні фахівці, які ділилися досвідом з українськими бібліотекарями. Так поляки (Гжегож Гауден, директор польського Інституту книги, Яцек Сутрик, директор департаменту з соціальних питань міста Вроцлава та Ірек Грін, куратор Культурної столиці Європи Вроцлав 2016 і координатор Світової столиці книги Юнеско) розповідали про реформування своїх бібліотек відповідно до запитів суспільства, фінансування цих змін та діалог з владою у питаннях книгозбірень. Гості з Німеччини презентували кейс проекту з модернізації бібліотечної мережі Мюнхена. Серед менш офіційних заходів – зустріч, яку Львівська обласна бібліотека для дітей провела із своєю читачкою, колишньою львів’янкою, нині польською письменницею Жанною Слоньовською, чий роман «Дім з вітражем» нещодавно переклало ВСЛ. Зі слів Жанни, Польща не може похвалитися значною кількістю читачів, при цьому тамтешній книжковий ринок є перенасиченим, і дуже складно «втиснутися» в нього з чимось новим.

slonovska

«У Польщі дуже дорогі книги, тому популярністю користуються, приміром, медіатеки, відвідування яких є безкоштовним. При цьому не є показовим, що у великому місті багато людей в ходять до книгозбірень, питання в тому, що діється в провінції», – зазначає письменниця. За її словами, ефективними у Польщі є загальнонаціональні кампанії, покликані популяризувати читання.    

Дискусії

Багато дискусій цього року так чи інакше торкалися теми війни. На локації Meridian Czernowitz пройшло дві публічні дискусії з читачами на тему «Культура на тлі війни та війна на тлі культури». Участь у них взяли такі популярні сучасні українські письменники і поети, як Серігй Жадан, Ірена Карпа, Тарас Прохасько, Олена Фанайлова, Борис Херсонський, Богдан Задура. На інших дискусіях говорили про жіночий досвіду війни, мову засобів масової інформації, пропаганду, роль літератури, книжок під час війни, сучасну воєнну поезію та багато іншого.

Важливою темою для обговорення стала й економічна складова літератури, і кількість заходів на цю тематику свідчить про її актуальність. Центр літературної освіти провів три дискусії про економічні питання  видавничої справи «Монетизація літературних подій: неможливе можливо?» «Як в Україні зробити видавничий бізнес прибутковим?» (найважливіші тези дискусій скоро на Читомо Ред.) і «Фандрайзинг у літературних проектах» Василь Карп’юк, Поліна Городиська, Євгенія Лопата розповідали про те, як залучати потрібні ресурси для втілення свого проекту і виживати у світі, повному конкуренції.

Читайте також: 10 порад для літературних фандрайзерів

Багато обіцяла дискусія  під назвою «Письменник і його перекладач», яку  організувала  ініціатива «Українсько-єврейська зустріч». Проте виступи не торкалися широкого кола проблем і особливостей співпраці письменника і перекладача. Учасники зосередилися в основному  на питаннях перекладу з їдишу та німецької на прикладі книжки Каті Петровської «Мабуть Естер», яку вона написала німецькою мовою.

Серед дискусій, які відбувались на Форумі, був круглий стіл на тему майбутнього української гуманітаристики. Вихідним положенням круглого столу була теза польського історика Томаша Стриєка про те, що «відбувається інтеграція в світову гуманітарну спільноту, яка чекає на відмову від таких ключових категорій як “нація” і “національна держава” і переорієнтацію на концентрацію на людину й універсальні проблеми».

Учасники круглого столу, Олександр Зайцев, Оля Гнатюк, Софія Дяк, Остап Середа, Олексій Толочко, Марина Мосієнко погодилися з цією тезою і висловлювали свої думки про незадовільний стан сучасної української гуманітаристики і перспективи її розвитку (потребу не лише закордонних, але й внутрішніх українських грантах, кращого фінансування гуманітаристики, проблему вперспективи для молоді вивчати гуманітарні науки, потреба відмовитись від гуманітаристики як засобу легітимізації нації).

«Тема нації як категорії не є основною. Гуманітаристика це питання, як вибудовувати стосунки у суспільстві і як відходити від стосунків з державою, яку ми отримали у спадок. Це питання партнерської розмови», заявила Дяк.

Найгострішою мала всі шанси стати дискусія «Чи потрібна державі розумна нація? Відповідність політики влади стану книговидання і читання в країні?», проте найочікуваніший спікер віце-прем’єр-міністр, міністр культури і телезірка В’ячеслав Кириленко не зміг потрапити на захід.

forum_forum555

 

Читайте тези дискусії: апокаліпсис національного скарбу

Серед цікавих дискусій – розмова про антиутопії для підлітків, яких в Україні й для дорослих виходить не так багато. «Антиутопія взагалі зараз для нас лікувальна. Тому що в антиутопіях – нових чи перевірених роками – ми бачимо рецепти того, як часом самим не перетворитися на суспільство, яке є в основі розповіді. Я думаю, якщо людина хоч трохи ще залишила якогось читацького романтизму за собою, як я, вона цей рецепт побачить», – зазначила одна з учасниць дискусії Тетяна Пилипець, бібліотекар Львівської центральної бібліотеки для дітей та юнацтва.

forum_forum55

У круглому столі на тему «Родинне насильство в житті та літературі» анонсувалася участь 6 українських письменниць: Мар’яни Савки, Наталки Сняданко, Ірени Карпи, Гаськи Шиян, Маріанни Кіяновської та Галини Вдовиченко. Натомість, окрім ведучої – письменниці та адвоката Лариси Денисенко – присутніми на заході були тільки Кіяновська та Вдовиченко. Відтак про родинне насильство в літературі було згадано лише побіжно. Натомість юристи Христина Кот та Галина Федькович детально розглядали питання насильства в сім’ї з юридичної точки зору.

Примітно, що формат публічних дискусій часто ближчий до круглих столів, оскільки під час події менше дискутують, а більше погоджуються із попередніми спікерами, продовжуючи свій монолог. В будь-якому випадку, дискусія вдається. Проте маленька, приватна, десь за кавою чи вином, а не широка й публічна.

Читайте також: Круглий стіл з нагоди (не)смерті українського роману

Оксана Хмельовська, Анастасія Івашина, Анастасія Трепитьон, Галина Листвак, Оля Ренн, Наталія Корнієнко, Андрій Овчарук,  Тетяна Петренко, Анастасія Савченко, Тетяна Калитенко, Анастасія Семерей, Ірина Батуревич, Богдана Романцова

Світлини Читомо, Форуму видавців, Поліни Городиської, Алекса Залецького, Андрія Баштового

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe