Майстер-клас

Нещодавно Центр літературної освіти провів Школу книжкового бізнесу. Головні гравці книжкового ринку України поділилися порадами з тими, хто хоче займатися видавничим бізнесом. Читомо вчилось разом із майбутніми видавцями та законспектувало найцікавіше.

Леонід Фінберг

про видання інтелектуальноі? літератури в Україні

Висока гуманітаристика не є самоокупною у всьому світі. Ми продумуємо, що видати. Минулого року вийшло близько 40 книг, вибір авторів зосереджується на колі нашого спілкування, наших партнерів у різних країнах світу. Визначальним є коло людей. Серед таких – члени ПЕН-клубу, історики, культурологи. За роки роботи ми зібрали стале коло перекладачів. Виклики роботи над книжками у нашому видавцтві стало для них школою.

Ми не випускаємо книг, у яких немає професійного наукового редактора. Також не погоджуємось на пропоновані нам інші переклади, щоб там стояв логотип. У видавничій справі важлива стратегія, а не тактика. Якщо ми хочемо видати кілька книг, то нас очікує поразка. Потрібно бачити перспективи того, за що ми беремось. Варто уявляти свою діяльність на роки й десятиліття вперед.

Ми полегшили собі життя, бо не видаємо молодих авторів. Ми не видавці сучасної художньої літератури, а світової класики.

Видавці та літексперти про тенденції книговидання 2015

Микола Скиба

про видавництво як креативне підприємництво та вибір бізнес-моделі

Краще Девіда Перріша у його книзі “Футболки і костюми: поради для креативного бізнесу” про це ніхто не скаже. Вам потрібно побрейнштормити, а потім вибрати 5 ідей, 5 партнерів, на яких можна сфокусуватися. Ми постійно говоримо про місце презентації книг. Треба зважати при цьому на тематику і долучати партнерів.

Критерії відбору ідей для бізнесу:

• чи сподобається це клієнтам?
• чи можливо це з технічної точки зору?
• чи можливо на цьому заробити?

Клієнта вашого видавництва потрібно не фантазувати, а просканувати аудиторію та знайти свого. Це обов’язково. Знайдіть клієнта, з яким вам хочеться будувати тривалі  відносини. Варто інколи розділяти поняття “споживач” і “клієнт”. Іноді є споживач, якому ми передаємо сервіс, і клієнт, який платить гроші. Класичний приклад – діти і батьки. Свій маркетинг в цьому випадку варто спрямовувати на батьків, чітко уявляти кінцевого споживача.

В епоху креативного виробництва відносини між людьми змінюють підхід до бізнесу. Спробуйте персоналізувати свій продукт. Наприклад, книжка теж працює. Тому я раджу експериментувати, виходити за межі.

Важливо підтримувати соціальні зв’язки, інвестувати в освіту, подорожі, книги, неформальну освіту, аналізувати, щоб виправити. Будьте готовими, що вчитись доведеться усе життя.  Важливим є глобальне мислення та локальна дія.

Микола Скиба: Підготовлений читач є найкращим лобістом видавця

Дана Павличко

про маркетингові стратегіі? видавництва

Маркетинг – це та сфера, якій ми останні 3 роки приділяємо дуже багато уваги. Для нас це комунікація зі світом, мистецтво змінити думку людей та загалом процес, через який товар та послуги потраплять до клієнта.

Коли маркетинговий план робити уже після виходу книги, то про її успіх можна забути. Вам потрібно продати книгу ще до її виходу. Якщо у вас поганий контент, то вам рано у маркетинг.

Я щодня задаю собі питання:

• який мій бізнес?
• яка моя мета?
• яку вигоду я надаю покупцям?
• чим я відрізняюсь від конкурентів?

Бізнес-проект повинен бути детально прописаним для кожного продукту. Ми пропонуємо естетику, йдемо на ризик. Я буду це пропонувати покупцям. Ті, хто розділяє мої цінності, – це покупці наших книг.

Маркетингова стратегія видаництва має кілька напрямів:

• продукція – якісний контент та дизайн;
• реклама та рекламні матеріали – подарункові примірники лідерам думок, рекламні тексти на самій обкладинці, сувенірна продукція, розміщення в каталогах, банери в ЗМІ, увага на регіональні ЗМІ (інколи вони є дієвішими та дешевшими);
• інтернет – оптимізація сайту, банерна реклама, розуміти специфіку різних соціальних мереж (систематично бути у соцмережах – тоді буде результат).
• спеціальне та професійне промо – робота з авторами, ілюстраторами, вузька розсилка для професійного кола, участь у конкурсах та ярмарках, подання книг на премії та відзнаки.

Робіть що завгодно, але щоб це було цікаво світу, думайте креативно. Важливим є постійний аналіз для розуміння того, що реально працює та є ефективним, що приносить прибутки, у що потрібно вкладати сили та розвивати.

Що читати?

• Джей Левінсон «Партизанський маркетинг»
• Стівен Кінг «Як писати книги»
• Дейл Карнегі «Як здобувати друзів і впливати на людей».

Богдана Павличко: Українській класиці потрібне нове дихання

Олександр Красовицький

про бібліотечна реформу як запоруку розвитку видавничого бізнесу

Ми зараз на дні видавничого бізнесу, туди можуть і не постукати. Якщо вдасться створити непіратський книжковий ринок, то зміниться дозвілля людей. Книжковий потенціал цього сегменту величезний. Попит не бачить пропозицію – це і є головна проблема нашого книжкового ринку.

Я маю проект реформування бібліотечної галузі. Система нині не працює, тому потрібна оптимізація мережі бібліотек та інша система закупівель книг. Варто боротись за створення єдиного електронного каталогу для усієї мережі по всій країні та єдиного читацького квитка.

Світлана Скляр

про ефективну роботу редакції видавництва

Автор ставить за мету, щоб книга вийшла, а видавець – щоб вона була куплена і прочитана. Автор – найбільший скарб видавництва.

У нас в редакції працює близько 30 людей. Момент, коли ми почали роботу над книгою – це тоді, коли ми її уявили. Починаємо обговорювати плани щодо книг за 11 місяців.

За рік у видавництві виходить блізько 14 мільйонів примірників книг. Запит на українську книгу був 3-5 книг за рік, зараз частка збільшилася утричі. У нас паралельно працює дві редакції – художньої літератури та перекладної літератури. Рентабельним вважаємо видання, наклад якого не менше 6 тисяч примірників.

Читайте також: 10 порад для літературних фандрайзерів

Ігор Степурін

про бізнес-план видавництва

Причини необхідності складання бізнес-плану:

• визначити ступінь реальності цілі;
• можливість передбачити та уникнути проблем;
• можливість залучити інвестиції.

Зазвичай бізнес-план має 30-40 сторінок тексту, до якого обов’язково входить виконавче резюме, опис продукту, маркетинговий, фінансовий та виробничий плани. Особливо важливо зараз враховувати й прописувати у бізнес-плані оцінку ризику. Видавнича галузь нині дуже залежна від курсу валют, цін на папір та від реальних проблем з дистрибуцією. Окрім того, у бізнес-плані варто розробити альтернативну стратегію на випадок неможливості уникнути ризики.

Антон Мартинов

про перспективи книговидання

Є купа ніш у видавничій сфері, які можна зайняти. У нас усе більш-менш добре лише з дитячою літературою.

Варто дотримуватись правила “4 P”:

• Product (що необхідно ринку або цільовій аудиторії),
• Price (варто зважати на платоспроможність населення; нині варто не ставити ціну на книгу більшу, ніж 120-150 гривень),
• Promotion (книга має нести емоції, тому варто будувати стратегію щодо промоції видання)
• Place (видавництво повинне розробити правильну модель дистрибуції).

Різниця між європейським та українським книжковими ринками, на мою думку, невелика. У Європі книга – це насамперед емоція. Тому нам варто створювати емоції. Я сподіваюсь, що динаміка нашого розвитку допоможе зробити це швидко. У нас зараз єдиний вихід – робити якісний продукт.

Комісія з розвитку книговидання. Рік потому

Світлини Bohdan Poshyvailo, Центр літературної освіти