Майстер-клас

Читомо продовжує серію матеріалів «ЛітUpgrade». Практики діляться досвідом і розповідають, чому важливо знати не лише теорію письма, а як працювати над власнии сюжетами.

Лектори Підліткової літературної школи у Карпатах від Litosvita поділилися порадами для юних авторів про те, як писати, працювати над сюжетом та обрати формат.

.

Леся Воронина,

письменниця:

«Даючи поради підліткам, які хочуть стати письменниками, я скажу про те, чого не треба робити. До речі, ці поради стосуються не лише письменників-початківців. В жодному разі не варто писати на замовлення, підробляючись під смаки того, від кого залежить публікація твоєї книжки, отримання премії чи нагороди. Такі книжки завжди виходять фальшивими, навіть, коли в них ідеться про любов до Бога чи Батьківщини. Точніше, особливо тоді.

Не можна клонувати чужі думки й підроблятися під чужий стиль – те, що не пережито тобою, завжди буде вторинним і нецікавим

А ще я не вірю, що людина без почуття гомору може написати по-справжньому талановиту книжку. Іронія й самоіронія – це антидот проти надмірного пафосу, який перетворює живу цікаву історію на нудне повчання».

Тетяна Стус,

співзасновниця і головна редакторка проекту «BaraBooka», дитяча письменниця і редакторка:

«Спершу треба багато писати «як пишеться», а вже потім – «як правильно».

Є термін з професійного сленґу редакторів – «виписатися». Він має два значення, дві найважливіші кризові точки для автора:

1) у тривалому процесі письма вдосконалити навички

2) бути у творчій кризі, у стані, коли немає що сказати текстом.

Початківцю не варто перейматися дорогою до другої точки (яка, до речі, не обов’язково означає кінець «творчого шляху»). Важливо зосередитися на опануванні першої. Щоб «виписатися» – навчитися письмово формулювати власні думки, знайти власний стиль, почати входити у творчий «потік», врешті – перестати писати банальні кострубаті речення з купою граматичних помилок, – слід якийсь час писати «як пишеться», а вже потім – аналізувати «як правильно».

«Виписуванням» може бути ведення щоденника – яким би він не був: постами в соцмережах, паперовим нотатником чи синхронізованим на всіх ваших пристроях записником

Фіксуйте словами думки, події, цікавих людей, кольори, звуки, власні афоризми, діалоги… Вже це робите? Значить, прийшла пора теорії. Імовірно, ті чорнові записи стануть фрагментами вашого першого твору».

Як стати щасливим й успішним підлітком: набір інструментів

Наталія Щерба,

письменниця:

«В першу чергу письменник – це оповідач. Якщо ти вирішив стати письменником, зроби таку вправу: напиши твір до кінця. Це може бути щось зовсім невеличке, але якщо воно закінчене, це вже твоя розповідь, історія.

Загалом для письменника, тим паче майбутнього, важливі три речі: багато читати, багато писати та багато подорожувати

Багато читати, щоб розуміти книжки, багато писати, щоб напрацьовувати власний літературний інструментарій, а багато подорожувати, щоб розвивати уяву, накопичувати враження, спілкуватися з різними людьми, знайомитися з традиціями, культурами, світоглядами, виробляти власне критичне мислення».

Читайте також інтерв’ю із Наталією Щербою

Сергій Комберянов,

письменник:

«Юним авторам я раджу писати кінематографічно – одразу уявляти як буде виглядати фільм, знятий за їх твором. Це допоможе уникати затягнутих провисань у тексті, коли динаміка втрачається і читачу стає нецікаво. В рамках уявної постановки сцени,  непотрібні описи чи нудні діалоги одразу стають помітні.

Крім того, раджу перед початком написання твору створити «dream cast» –  обрати акторів, які отримають ролі у майбутньому вашому фільмі.

Я, наприклад, тримаю фотографії акторів перед собою під час роботи – так мені легше уявляти як поведе себе герой з такою комплекцією чи такими рисами в тій чи іншій ситуації.

Зокрема, під час написання моєї повісті «Крадії пам’яті» – я щедро пороздавав ролі акторам серіалу «Гри престолів». Всі погодилися, вибору у них не було».

Читайте також про літературну студію «Майстерня історій»

.

Володимир Арєнєв,

письменник:

«Не бійтесь помилятися. З багатьох тисяч письменників, які стали відомі у всьому світі, мабуть, лише одиниці жодного разу не припускалися помилок.

Вигадуйте історії, записуйте їх, але головне – допрацьовуйте їх.

Дбайте про них, щоб вони зазвучали саме так, як ви того хочете. І пам’ятайте: у вас неодмінно все вийде!»

Чільне зображення media.boingboing.net