Новини

Справжнім резонансом стало нещодавнє зникнення з Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ) одного з примірників цінного стародруку – видання «Апостола». Книга зникла 10 травня з відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ, що знаходиться у Києві на вулиці Володимирській.

Крадіжку виявила Людмила Муха, заступниця з наукової роботи, керівниця Центру консервації і реставрації. Про це повідомили у Головному управлінні Національної поліції міста Києва. Слідчим відділом управління поліції відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України.

Львівський «Апостол»

Спочатку повідомляли про викрадення львівського «Апостол» 1574 року. Згодом стало відомо, що це московське видання 1564 року. Про це заявила на своїй сторінці у Facebook Наталія Бондар, завідувачка відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ. «Викрадений не львівський, а московський «Апостол» 1564 року. В бібліотеці зберігалося три примірники видання. Викрадач представився працівником спецслужб (СБУ – Читомо), прийшов з листом про перевірку цінних фондів, мав дійсне посвідження спецслужби. За фактом крадіжки працівники одразу ж викликали поліцію», – зазначила вона.

Московський «Апостол»

Викрадений примірник, за словами Бондар, має печатки НБУВ, вирізняється непоганою збереженістю, у ньому бракує аркушів 18, 23, 261. Він прикметний яскраво-червоною оксамитовою оправою ХХ століття з металевими застібками. Книга побутувала у старообрядницькому середовищі, має поаркушний запис скрепою «Книга глаголемая Апостолъ витебскаго купецкаго сына Артамона Федорова Борунова своеручно подписана». Розміри її блоку по оправі 288 х 200 х 56 мм. Про це зазначили і в офіційній заяві НБУВ.

Читайте також: Алхімія стародрука, або Слідами офіційних досліджень

У поліції склали фоторобот чоловіка, якого підозрюють у крадіжці «Апостола». Зі слів працівників бібліотеки він назвався представником контролюючого органу і надав копії документів для проведення звірок тих книг, які в них зберігаються. Після чого назвав список тих видань, які він би хотів перевірити. При цьому попросив окреме приміщення, де б він зміг спокійно працювати. Упродовж дня чоловік кілька разів виходив із приміщення, залишавши при цьому свої речі. Наприкінці робочого дня він знову вийшов і назад уже не повернувся. Коли персонал бібліотеки почав звіряти видані йому для ознайомлення видання, вони виявили відсутність стародруку.

Фоторобот чоловіка, якого підозрюють у крадіжці «Апостола»

Олена Гітлянська, речниця Служби безпеки України, заявила, що їхня структура немає жодного стосунку до зникнення «Апостола». «Жодних розпоряджень для перевірки фонду бібліотеки у Службі безпеки не видавалося. Співробітників з такими даними у СБУ немає», – поділилася вона 20 травня під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Охорона архівів, бібліотек, музеїв та фондів в Україні може бути як державною (відомчою), так і власною (позавідомчою). Зазвичай такі приміщення облаштовують сигналізацією. Видача рідкісних та старовинних книг повинна відбуватися під наглядом працівників установи. Проте всі заходи безпеки повинні бути спрямовані не лише для захисту від зовнішніх зловмисників, а й від внутрішнього злодія.

Читайте також: Музейні практики, або Як зберігати книжки

Мотиви

Мотиви, що керують викрадачами книг, найрізноманітніші – від бібліофільського накопичення книг у власних бібліотеках до поповнення власних антикваріатних колекцій чи й просто грошової наживи.

Випадки зникнення цінних стародруків були відомі раніше і в Україні. Під час Другої світової війни нацисти масово вивозили до Німеччини  книжкові фонди Бібліотеки АН УРСР і Києво-Печерської лаври, систематично грабували львівські рукописи та стародруки – зі знаменитого книгосховища «Оссоленіум», Вірменського кафедрального собору, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника тощо. Відомі факти вивезення книг в Польщу та Росію під час війни.

У 80-90-х роках ХХ століття на чорному ринку книжкових раритетів Європи масово з’являлись цінні старовинні книги з України.

У 1998 році з НБУВ було викрадено унікальне прижиттєве видання Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543 року) із записами багатьох відомих людей, зробленим на полях книги. На той час це видання оцінювалось вартістю у близько 1 мільйон доларів. Інші примірники цієї книги тоді одночасно зникли з бібліотеки Польської академії наук та Російської академії наук у Санкт-Петербурзі.

У 2010 році стало відомо про крадіжку близько 40 кириличних стародруків XVI-XVII століть – зразків церковної літератури з Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові. Історик-архівіст Іван Сварник зазначав, що це унікальні книги, які художники й друкарі не копіювали, а виготовляли на замовлення багатих людей в одиничному екземплярі. Він припускав, що крадіжку вчинили, коли у відділах музею проводили ремонтні роботи або коли рятували і сушили цінні експонати від сирості та мокроти.

Усі викрадені книги мали гарний «товарний вигляд», тому могли бути цікавими українським та російським колекціонерам. Випадок зникнення цих стародруків є не першим в історії львівського музею: перші нестачі у фондах рукописів виявили ще у 2004 році, проте тоді цьому не надали такого значення, оскільки і керівництво, і працівники музею не були впевнені, що рукописи дійсно зникли.

Світлина flickr.com/paul grass

Читайте також: Витримка друком: справи київської букіністики

Крадіжка московського «Апостола» з НБУВ стала резонансною подією, яку прокоментував прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Він доручив віце-прем’єр-міністру України Павлу Розенку та міністру культури України Євгену Нищуку провести інвентаризацію спеціальних фондів України, де містяться культурні цінності. «Я би хотів сьогодні доручити профільному віце-прем’єру Павлу Розенку спільно з міністром культури опрацювати питання публічного і якісного процесу інвентаризації з тим, щоби усі українські громадяни знали, чим володіє держава, що є в наявності, а що, на превеликий жаль, було вкрадено, або привласнено», – заявив Гройсман.

Наразі краще утримуватися від будь-яких однозначних висновків до закінчення слідства. З джерел Читомо стало відомо про суперечливість достовірності документів особи, якій видавався викрадений «Апостол», що за заявою прес-служби Головного управління Нацполіції відрекомендувала себе як представник контролюючого органу. 

Відкритим залишаються проблеми, що не вирішить інвентаризація, серед яких тотальна відсутність коштів на збереження фондів, часто відсутність відеонагляду, читацьких комп’ютерів для перегляду копій, електронного запису читачів і електронної книговидачі. Це якщо не гарантує повної безпеки, але все ж спрацьовує не на руку крадіям.

Читайте також: Бібліотеки й ресурси, які оцифровують українську спадщину

Ігор Глоба,

букініст, історик:

«Випадки викрадення цінних стародруків періодично траплялись в Україні, не одноразово навіть з бібліотеки Вернадського. Але зникнення такої книги – це чи не найбільша їхня втрата, адже ця книга була для бібліотеки одним з найцінніших екземплярів її колекції.

Московське видання «Апостола» слов’янського першодрукаря Івана Федорова – унікальний цінний стародрук, це перша датована друкована книга на території Росії. Відомо про збереження близько 70 екземплярів цієї книги, проте слід враховувати примірники з приватних колекцій, які не зазначаються в офіційних каталогах. Більшість примірників зберігається в Росії, кілька – в Києві та Львові, і близько 20 – у найкращих світових бібліотеках.

Втрата московського видання «Апостола» 1564 року, порівнюючи з львівським 1574 року, не є меншою в історичному значенні для України, адже будь-який стародрук є надзвичайно цінним, але є точно більшою в грошовому еквіваленті. Чим старішим є стародрук, тим він є рідкіснішим, і відповідно дорожчим.

Оцінити вартість книги складно, можна припустити, що вона не менша 264 тисяч фунтів стерлінгів (майже 10 мільйонів гривень) – за цю ціну був проданий один з екземплярів львівського видання на аукціоні Sotheby’s.

При дотриманні працівниками бібліотеки усіх правил видачі таких книг її викрадення було б неможливим, адже вони не мають права залишати людину з такою цінною книгою наодинці без нагляду когось з працівників, навіть якщо це контролюючий орган. До того ж обов’язково повинні перевірятись документи особи, якій видають будь-які книги з бібліотеки. Очевидно, ці порушення свідчать про певну некомпетентність працівників. Скоріш за все, хтось замовив «Апостол» в приватну колекцію, як це часто відбувається з подібними крадіжками. Залишається незрозумілим, чи залишиться вона в Україні, чи буде вивезена за кордон».