Книги з восьми століть. Цінності двадцяти трьох Національних бібліотек Європи. Тридцять дві мови. Щоб побачити це багатство, не потрібно навіть виходити з дому. Електронна бібліотека «Europeana» відкрила онлайн виставку, присвячену розвитку європейської літератури. Серед здобутків книговидавничої культури – чимало українських книг, проте виклала їх не Україна.
Віртуальна експозиція має назву «Reading Europe: European culture through the book» («Читаюча Європа: Європейська культура крізь призму книги»). На сайті можна побачити повні тексти 1000 найцікавіших європейських книг: від середньовічних манускриптів XIV століття до видань XXI століття. А в закладці «Time» побачити хронологію видань. Організатори вибрали ці 1000 книг з 5 мільйонів відцифрованих і розміщених он-лайн текстів.
Є українські видання. Наприклад, надруковане в Києво-Печерській лаврі 1765 року.
«Буквар» для українців і білорусів ХVІ-ХVІІ століть надрукований в Острозі, проте підписаний як російськомовний. ((
«Буквар» українського письменника Лаврентія Зизанія із Львівської братської школи 1596 року..
Є польська книжечка Антонія Мальчевського «Марія, повість українська» 1825 року.
«Бесіди Іоанна Златоуста» Іова Борецького, такий собі переспів-спрощення Іоанна Златоуста.
На жаль, всі українські унікальні книжки надані Болгарією і Польщею.
Читомо-питання: Чому Україна не цікавиться представленням своїх неперевершених здобутків друкування і рукописної книги на міжнародному рівні? Хто цим повинен займатись? Чому інші країни викладають у доступ українські книговидавничі скарби, викривляючи інформацію?
Виставка на сайті «Europeana» створена під егідою Європейської бібліотеки, яка співпрацює з фахівцями з усіх Національних бібліотек Європи. Мета експозиції – виділити ключові моменти розвитку європейської літератури.
Дивимось промовідео:
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
ук-ра-ї-на! ук-ра-ї-на! олє!
Книжки старезні й цінні. І їх популяризує не Україна, а Польща й Болгарія. Чому так?
Це ж не потребує грошей, великих затрат, державної згоди. Кілька листів від бібліотеки – і про Україну дізнаються як про книжкову країну.