Новини

Пропонуємо нотатки із воркшопу Олафа Кюля «Літературна критика та її вплив на переклад книжок», який відбувся під час Школи літературної критики та журналістики «Контекст 2» під час Форуму видавців у Львові. 

Я не літературний критик – я пишу рецензії на українських, російських, польських письменників для німецьких видавництв. І тому знаю, як видавництва ставляться до цих письменників.

У цілому мають бути скаути-розвідники, які пропонують німецьким видавництвам автора.

Андрухович і Забужко відомі, але треба підтримувати інтерес до інших авторів.

Контраст між екзотичністю та універсальністю: що цікавить німецького читача? Запропонувати щось «екзотичне», чи все ж щось «універсальне»?

Окрім цих питань, є ще таке поняття як «якість літератури» – звучить досить абстрактно, але хороший письменник пише про все якісно в не залежності від того пише він про Донбас, у якому живе, чи Нью-Йорк, у якому пробув декілька тижнів.

Німецький читач очікує прочитати екзотику, про те що пов’язано з життям автора зі Східної Європи.

Якщо письменник буде писати зовсім абстракто про щось, то на нього не звернуть уваги.

Чим більш креативні тексти, тим важче їх перекласти. Зокрема поезію. Чим більш креативний письменник, тим важче ввести його іншою мовою в інше культурне середовище.

Американський письменник пише так, щоб його легше було перекласти, щоб його книга стала світовим бестселером відповідно. І це не найкращі прояви глобалізації.

У Польщі дуже люблять літературний репортаж – люди купують книжки про мандри, про світ. Белетристика погано продаєтся.

Мене завжди дивує більша увага німецьких видавництв до сучасної російської, польської, української літератури, ніж до сучасної німецької літератури.

Є книги, які мусять приносити прибуток, – вони «витягують» не-масове чтиво.

Світлини прес-служба «Форуму» Видавців LUFA