Великим та малим видавництвам України час звільняти місця на книжковому ринку – вже на підході нові гравці з блискучими ідеями, впевненими очільниками та запахом свіжої фарби. Читомо вже традиційно познайомилось із новими видавництвами та їхніми бізнес-планами й тепер знає все про їхні стратегічні цілі та сміливі мрії.

Книгарня першодруків ім. Швайпольта Фіоля

Команда: під кожен проект формується окрема команда з фрілансерів, наприклад дизайнерів зараз зареєстровано на сайті – 27

Спеціалізація: інтернет-видавництво

«Книгарня першодруків ім. Швайпольта Фіоля» працює на принципах рекомендаційного видавництва і заснована за результатами п’ятирічного досвіду роботи експериментального видавництва «Електрокнига», рекламної агенції «Мета» та сайту «Автура».

Фактично, це три послідовних біржі фрілансерів, як їх знають в айті індустрії, тільки замість кодерів і глибоких рерайтерів у них представлені літератори, літературні редактори, верстальники та ілюстратори Результат їхньої кооперації – книжка в електронному та паперовому варіантах.

«За ці 5 років було перевірено багато варіантів і міфів про одночасне видання і паралельне розповсюдження електронних та паперових версій книжок, знайдено варіанти незбиткового електронного книговидання в піратському оточенні та розповсюдження накладів паперових книжок за принципом «друк на запит». Ми просто перенесли в мережу вже перевірений процес і зробили його прозорим. Сподіваємося, що це його суттєво пришвидшить», – розповідає засновник видавництва Антон Санченко.

Від традиційних інтернет-видавництв, які працюють по принципу «будь-які примхи за ваші гроші», «Книгарню першодруків» відрізняє те, що на вході кожен рукопис проходить своєрідну експертизу. Він має отримати передмову від когось з літераторів: «Літератор за ваші гроші напише передмову до майбутньої книжки, яка допоможе в тому числі зібрати на неї гроші, або внутрішню рецензію з поясненнями, чому це ще рано друкувати і над чим слід ще попрацювати. Суму гонорару встановлює сам літератор, а те, що платить за це сам автор, дозволяє відсіяти несерйозні пропозиції».

Оскільки фінансують видання книжок в нас саме читачі, саме вони з самого початку впливають на те, які книжки пройдуть весь шлях і будуть видані. Оскільки окупити виробництво електронних книжок на українському ринку дуже складно, видавництво пропонує читачам компенсувати витрати автора на публікацію повноцінної книжки з редактором, ілюстраціями ще до того, як книжку буде викладено в мережі.

Наразі у незвичайного стартапу вже є кілька «історій успіху», коли їхніми електронними книжками зацікавлювалися великі видавці. З останніх прикладів – видавництво «Теза» купило права на дитячі книжки Валі Захабури, а видавництво «Комора» – на збірку оповідань Іри Цілик.

Ціни на усі електронні книжки – демпінгові. Всі вони коштують 30 гривень. Всі, кому дорого купувати в папері, мають бути задоволені.

.

Видавництво Кармінської

.

Локація: Київ

Засновниця: Любов (Христина) Кармінська

Спецалізація: ілюстровані видання («книжки з картинками») для дорослих і дітей

.

.

Видавництво уже випустило в світ дві унікальні азбуки від ілюстратора Олександра Флоренського – Київську та Одеську. Як розповідає засновниця Христина Кармінська: «Завжди любила книжки з картинками: комікси, саморобки, альбоми, розмальовки, каталоги». На азбуках зупинятися не збирається: «Готується дитяча книжка з ілюстраціями Анни Сарвіри та альбом з архівними фотографіями Ірини Пап. Це – моя бабуся, в цьому році їй би виповнилося 100 років».

IST Publishing

Локація: Харків

Команда: засновниця Анастасія Леонова та головна редакторка Катерина Носко

Спеціалізація: видання про сучасне візуальне мистецтво в Україні, а також переклад теоретичних праць та статей іноземних авторів про мистецтво, культуру та філософію

Назва цього особливого для українського ринку видавництва ховає в собі гучні сенси: «IST» як абревіатура international studium texts та як омофон до слова з East (з анг. Схiд), що вказує як на наше географічне розташування, своєрідний голос зі Східної Європи, так і на основний інтерес видавництва – пострадянське та українське візуальне мистецтво. Крім цього, «IST» – німецьке дієслово «бути» – наголошує на необхідності своєчасного відгуку на сучасний культурологічний та філософський дискурс у світі та інтеграцію у нього.

Читайте також: Регіональні видавництва України: книжки, ціни, проблеми

Працівники видавництва поставили перед собою важливе та серйозне завдання: заповнювати лакуни, що утворилися в художньому процесі України нон-фікшн літературою, дослідженнями сучасного мистецтва та візуальними виданнями ? фотокнигами та артбуками. Разом з усім перерахованим дівчата обрали ще один напрям діяльності: переклади важливих мистецтвознавчих закордонних текстів. «Такий обмін видається нам нагальним, адже відчувається нестача перекладених текстів іноземних дослідників, які є обов’язковими для прочитання як учасниками художнього процесу та культурним діячам, так і широкому колу зацікавлених. А в другому випадку – ми відчуваємо необхідність говорити про візуальну культуру в Україні закордоном, – розповідає головна редакторка Катерина Носко. ? Ми плануємо співпрацювати та залучати до майбутніх видавничих проектів українських авторів: теоретиків та істориків мистецтва, арт-критиків, культурологів, філософів та інших дослідників у своїх сферах».
.

.
Наразі видавництво вже видало свою першу книжку – збірку есеїв та інтерв’ю авторок-упорядниць Катерини Носко та Валерії Лук’янець з українськими художниками та художницями під назвою «Де кураторство». Серед наступних видавничих проектів – публікація англомовної версії цієї книги.

Носко зауважує: поки що найбільше складнощів молоде видавництво відчуло в галузі маркетингу та дистрибуції видання. А фінансова сторона питання під контролем: «Важливо співпрацювати з меценатами, які готові підтримувати подальші кроки. А наша цінова політика буде досить строкатою, бо впродовж підготовки довгострокових, наприклад, дворічних видань (як-от «Де кураторство»), ми плануємо робити досить бюджетні серії з перекладеними текстами українською, які змогли б охопити якомога ширшу аудиторію».

.
Вівсянка

Локація: Харків

Засновниця: Зіна Бакуменко

Спеціалізація: науково-популярна література для дітей та дорослих, історії успіху, книжки про спорт та здоровий спосіб життя

Зіна Бакуменко раніше працювала менеджеркою з продажу прав у видавництві «Клуб сімейного дозвілля», а тепер заснувала видавництво «Вівсянка»: «Кілька років тому пані Мар’яна Савка написала пост у Facebook, в якому йшлося про те, що книжки для “ВСЛ” вона обирає, керуючись лише власним смаком та любов’ю. Думка про те, що так взагалі можна, засіла в голові й не відпускала – мабуть, вона і стала тим зернятком, яке проросло в бажання створити видавництво і працювати самостійно».

«Вівсянка» вже готує до друку перші видання: «Жінки в науці» та «Жінки в спорті» від талановитої ілюстраторки із Канзасу Рейчел Іґнотофскі. Кожне видання розповідає про 50 сильних і безстрашних жінок, які ввійшли в історію.

«Над текстами зараз працює команда молодих перекладачів під кураторством Богдана Стасюка, – розповідає засновниця Бакуменко. – Ми давно обговорювали створення проекту, де початківці могли б показати, на що здатні, думаю, це ідеальні книжки для реалізації цього задуму».

Також уже цього року вийде друком книжка у перекладі Ірини Савюк для допитливих дітей будь-якого віку, в якій описано 100 важливих кроків людства на шляху до того, чим є наука та технології сьогодні.

.

Green Penguin

Локація: Київ, Алмати

Спеціалізація: креативна агенція, дизайн-студія та відеопродакшн

Команда «Green Penguin» нині реалізує проект «Read and Travel»: «Це бренд-маркетинг на рівні країн, він багатошаровий і народився зі щирого прагнення показати все найцікавіше в Казахстані та Україні: як для потенційних туристів, так і для місцевих жителів. З кожним новим фактом ми відкриваємо для себе історію, культуру, науку по-новому. І щоразу дуже засмучуємося, що не можемо помістити в книжці всі наші відкриття», – розповідає співзасновниця Юлія Курова.
.

.
Під логотипом «Green Penguin» на світ вже з’явилася «Книжка-мандрівка. Казахстан», яку швидко стала успішною. Книжку підтримав сам президент Нурсултан Назарбаєв. А вже восени з’явиться «Книжка-мандрівка. Україна» ? результат річної роботи агенції, що поєднає у собі 30 розгортів з інфографічними картами та 1200 неймовірних фактів про Україну.

«Усі наші проекти – результат роботи українських і казахських авторів. Ці книжки не могли би бути реалізовані інакше, бо хто представить Україну і Казахстан краще? – пояснює Юлія. – Окрім того, ми залучаємо не лише експертів з різних галузей, але й молодих талановитих ілюстраторів, дизайнерів, шрифтарів».

Читайте також: Книжковий маркетинг: лікбез для видавців-початківців

.

O. K. Publishing

Локація: Київ

Спеціалізація: класична світова проза

Директор Книгарні #1 Олександр Кириленко розповів, що хоче не лише продавати, а й творити книжки. Саме тому заснував видавництво з цікавою назвою: «O.K. – мої ініціали, Олександр Кириленко. До того ж, це звучить як «окей».

Засновник видавництва не планує видавати українських авторів ще як мінімум три роки, його основна мета – світові літературні скарби, які ще не потрапили на українські книжкові полиці. «Ще є цілий пласт не перекладеної досі літератури. Вірджинія Вулф, Ґертруда Стайн, Томас Вулф та ін. Також мене часто не влаштовує якісь наявних видань, в широкому розумінні – дизайн, переклад, матеріали книги. Намагатимуся хоча б щось змінювати», – поділився з нами Олександр.

Вже в серпні 2017 року вперше українською вийде «Флаш» Вірджинії Вулф у перекладі Наталії Семенів та з обкладинкою Ігоря Дунця. У вересні-жовтні – Франц Кафка та його збірка «Перевтілення», яка в оригіналі виходила під назвою «Strafen» («Покарання») та ніколи не видавалася окремою збіркою. Кафку переклала Анна Савченко. А наприкінці року вперше українською з’явиться «Автобіографія Еліс Б. Токлас» Ґертруди Стайн.

.
Легенда

Локація: Київ

Команда: 8 працівників

Спеціалізація: сучасна українська проза

Нове видавництво заснувала команда дитячого та відомого всім «Фонтану казок». Шеф-редактор «Легенди» Іван Андрусяк поділився з нами історією заснування: «Ідея зріла давно, а вперше конкретно окреслилася на початку серпня минулого року, коли ми з директором «Фонтану казок» Олегом Рибалкою їхали автомобілем в Одесу на «Зелену хвилю» і мали кілька годин по дорозі на те, щоб поділитися один з одним своїми міркуваннями не лише про дитячу, як завжди, а й про дорослу літературу – і про якісь свої мрії й фантазії, які нас обох непокоїли. Отак і дообговорювалися до того, що на під’їздах до Дерибасівської мали вже щось на кшталт попередньої, ще вербальної концепції нового видавництва і його ключових серій».

«Фонтан казок» відомий своїм винятково українським підходом до відбору дитячих книг та письменників – цю саму концепцію видавці впроваджують й в новому видавництві, лише цього разу скеровуючи свої творчі сили на дорослу українську прозу. «Є доконечна потреба не лише в книжках, які прочитуються раз, а тоді віддаються в бібліотеку або викидаються в макулатуру, – а передовсім у книжках, які хочеться перечитувати. Фактично на сучасному українському книжковому ринку є потреба робити й в «дорослій» прозі те, що “Фонтан казок” робить у літературі для дітей. Саме для цього ми й створюємо «Легенду», – запевняє Андрусяк.

Читайте також: Як створювалось нове видання «Лісової пісні» 

Видавництво готує три книжкові серії для своїх читачів: Мисливу для прихильників психологічної та глибокої прози (психоаналітичний роман Степана Процюка «Травам не можна помирати» про Україну 1970-х років), Ефектну для любителів динамічних сюжетів (іронічний детектив Лесі Демської «Літо психіатра») та Барвисту (повість Наталки Ліщинської «Брамниця») для підлітків.

«Крім цього, разом із нашими партнерами, представниками громадянського суспільства, ми готуємо зараз напрочуд важливий не лише літературно, а й суспільно мегапроект – антологію українських письменників Донбасу «Порода», ? відкрив таємницю шеф-редактор.

Перші книжки «Легенди» можна очікувати вже напередодні осіннього Форуму видавців у Львові.

Terra Incognita

Локація: Львів

Команда: 4 працівники

Спеціалізація: езотерична, філософська, психологічна та мотиваційна література українською мовою

.

«Відправною точкою стало моє давнє зацікавлення мотиваційною та езотеричною літературою. Я на власному досвіді відчув, як такі книги допомагають віднаходити себе самого, досягати поставлених цілей, справлятися з кризовими ситуаціями у житті, гармонізувати свої стосунки з іншими людьми, тож вирішив поділитися цими скарбами з якомога більшим числом співвітчизників», – розповідає Юрій Чопик, співзасновник та директор видавництва.

Юрій, який уже мав десятилітній досвід роботи у видавничій справі в ролі співзасновника та директора «Видавництва Старого Лева», заснував видавництво зі своєю товаришкою Яриною Винницькою, яка поринула у видавничий процес в ролі перекладачки та ініціаторки проекту «Скриня. Речі сили». Нині на рахунку видавництва 5 книг: «Любов, свобода, самобутність. Нове бачення стосунків» Ошо, «Імперія ангелів» та «Танатонавти» Бернара Вербера, «Секрет» Ронди Берн, «Сила моменту» Екгарта Толле.
.

.
Молоде українське видавництво справді ступило на незвідану землю – видавати езотеричну літературу українською та ще й спробувати стерти з неї стереотип «негідної для читання». Завдання не найпростіше, але однозначно цікаве в реаліях українського книжкового ринку.

«Мене завжди дивувала певна упередженість українців до езотеричної літератури, навіть саме слово «езотерика» звучить для багатьох співвітчизників майже як щось непристойне, стійко асоціюючись з ворожінням, спіритичними сеансами, сонниками чи гороскопами, ? поділився з Читомо пан Чопик. ? Зрештою, питання ще й у стереотипних конотаціях, пов’язаних з цим терміном. Недавно зайшов на сайт одного інтернет-магазину і виявив, що наш Екгарт Толле там у рубриці «психологія», Ошо – у «філософії», а у рубриці «езотерика» – жодної нашої книги. Для мене ж і Григорій Сковорода, і Біблія – це езотерика».

Засновники видавництва впевнені, що їхня цільова аудиторія ? молоді прогресивні люди, котрим затісно у рамках стереотипів, нав’язаних суспільством, церквою, політиками, люди, що перебувають в активному пошуку себе і власного місця у світі.

Команда видавництва вже запустила в роботу кілька книг Ошо, йде переклад «Нової Землі» Екгарта Толле та зовсім нового роману Вербера, у планах також продовження дилогії «Ангели» трилогією «Боги» цього ж автора. У роботі ? перша книга із серії «Розмови з Богом» Ніла Дональда Волша, вихідця з україно-американської сім’ї. Планується серія «Українська езотерика», однак її автори залишається секретом.

Читайте також про: Малі видавництва.UA

Човен

Локація: Львів

Команда: 6 працівників

Спеціалізація: репортажна та документальна література

Нове видавництво виникло в середовищі Львівського медіафоруму, який разом зі Школою журналістики УКУ реалізував перший експериментальний проект – книжку «Вбити дракона. Українські революції» польської репортерки Катажини Квятковської-Москалевич.

Читачі приділили виданню стільки уваги, що концепцію «Човна» сформулювали досить швидко. «Аналогів такого видавництва в Україні ще не було, тому, в категоріях Кіма Ві Чана та Рене Моборна, ми виходимо з багряного в блакитний океан – створюємо щось нове, а не конкуруємо з іншими, – розповіла головна редакторка видавництва Олеся Яремчук. – Таке видавництво необхідне українському суспільству. Три чверті жителів України, як свідчить статистика, ніколи не виїжджали за межі рідної країни, а майже 20 % – навіть своєї області. Ми ставимо собі за мету допомогти українцям долати кордони – внутрішні й зовнішні: кордони географічні, історичні, ментальні, перепони стереотипів і упереджень».

Команда видавництва вже знає свою цільову аудиторію: 7% читачів-новаторів, які вже цікавляться репортажистикою, 20% читачів-послідовників, до яких ще потрібно донести інформацію про видавництво, а 73% ? читачі-консерватори, які ще поки перебувають поза контекстом, але зацікавляться такою літературою.

Читайте також: Художня репортажистика: від Майдану і до сьогодні

Нині команда працює над першою видавничою серією «Репортаж». «Уже на Форумі видавців презентуємо книжку австрійського репортера Карла-Маркуса Ґауса про ромів у Східній Словаччині. Ще ми підписали угоду з Войцехом Ґурецьким — одним із найкращих фахівців щодо Кавказу. Ми починаємо з видання «Тост за предків», яке є частиною кавказького трикнижжя автора. «Тост за предків» — захопливий репортаж про Азербайджан, Грузію та Вірменію. Постараємося вибрати найкращі тексти — репортажі, есеїстику, біографічну й історичну літературу, книжки про медіа та науку», – поділилася планами Яремчук.

Кожна нова книжка видавництва ? це окремий проект, а отже для кожної йде окремий пошук фінансування. Наприклад, видання книжки Карла-Маркуса Ґауса підтримали аташе з питань освіти та науки Республіки Австрія Андреас Веннінґер та Австрійська служба академічних обмінів.
.

Про проблеми
.

Якщо українські читачі приязно зустрічають нові імена та книжки, то видавничий ринок не такий гостинний. Про великі та малі проблеми, з якими зіштовхуються відважні, що взялися за створення видавництва, розповідають наші новачки.

Іван Андрусяк,

шеф-редактор видавництва «Легенда»:

«Проблем загалом багато, але більшість їх, за мисливого й креативного підходу до справи, цілком можна подолати. І лише одна проблема висить над усіма нами дамокловим мечем: в Україні катастрофічно бракує притомних місць для продажу книжок. Весь наш ринок – це лише щонайбільше 3-4 «живі» мережі, ще кілька десятків книгарень і дві великі виставки, а все решту – принагідна дрібнота. На 40 мільйонів населення це така малюсінька краплинка в морі, що й не сказати – принаймні це на порядок менше, ніж у Східній Європі. Якби нам зо два десятки таких мереж, як «Буква» і «Є», які обплели б цілу країну і дійшли як мінімум до кожного райцентру – отоді був би ринок. А поки що все, як у славетному вірші Олега Лишеги: бийся головою об лід, не відчаюйся, ти проб’єшся…».

Юрій Чопик,

співзасновник та директор видавництва «Terra Incognita»:

«Думаю, наші проблеми типові для будь-якого стартапу чи бізнесу. Наприклад, необхідний людський ресурс – кваліфіковані перекладачі, редактори, талановиті дизайнери, художники-оформлювачі. До багатьох іменитих треба записуватись у чергу на місяці або й роки наперед, молодих же необхідно випробовувати, перевіряти, тестувати, виховувати… Усе це поглинає багато зусиль і часу, та й редакційні процеси однієї книги можуть тривати багато місяців. Тому складно досить швидко розкрутити масштабний видавничий проект, навіть маючи для цього достатній фінансовий ресурс».
.

Олеся Яремчук,

головна редакторка видавництва «Човен»:

«Нереалістичні ціни на ліцензію. Доводиться пояснювати специфіку ринку, малі наклади, низькі ціни на книжки, і не завжди це спрацьовує. Прикро, що ми не можемо йти в ногу із закордонними видавництвами в ціновій політиці, до цього українському ринку ще рости й рости.

Наступний пункт — перекладачі, редактори й коректори. У нас є багато професійних перекладачів із польської, німецької мов, поодинокі — з англійської, скажімо, але якщо йдеться про італійську, французьку чи шведську, то дуже важко знайти фахівців, ще й не надто завантажених. Про менш популярні мови мовчу. З редакторкою нам пощастило, але насправді фахівців у цій сфері теж мало. Як і в коректурі. Нещодавно ми опублікували пропозицію про співпрацю з видавництвом «Човен» для коректорів — і отримали понад сто резюме.

Далі — друк. Мало друкарень в Україні. Багато видавництв друкують свої книжки в Харкові, ми поки що пробуємо у Львові, але вибір невеликий. Ну й останнє — окупність. Щоби справа жила, потрібен фінансовий обіг — як кров в організмі. Зараз ми маємо підтримку від культурних інституцій, але за рік мусимо стати на власні ноги».

Читайте також: Видавці на ринку фрілансу: Біржа «Reedsy» пояснює, як це працює

 Чільне зображення tedideas