Новини

Традиційно видавничими центрами України вважаються три міста – Київ, Харків та Львів.  За даними Книжкової палати України, саме ці міста випустили найбільше книжкової продукції за 2016 рік: Київ – 7 082 назв, Харків – 5 262, Львів – 1 509.  Саме у цих містах зосереджено найбільше великих видавництв, які охоплюють український ринок, та навіть вийшли на міжнародний. Однак окрім видавництв, які активніші в медійному просторі, в Україні функціонує безліч регіональних видавців. Ці гравці ринку обрали своєю цільовою аудиторією насамперед місцевих жителів. Вони видають брошури про видатних земляків, краєзнавчі видання, путівники по місцевості, історичні довідники та видання культурного спрямування. Хоча оформлення і дизайн часто не найкращі, як і часом дивує спектр видавничого портфеля, але маленькі регіональні видавництва та їхні книжки створюють потрібну українському ринку різноманітність та автентичність, а в контексті децентралізації набувають особливої актуальності.  

Читомо помандрувало регіонами України та зібрало інформацію про найцікавіших видавців із регіонів та про їхні найкращі книжки.

.

Скарби з регіонів

Попри всі негативні чинники, регіональні видавництва приносять в український книжковий ринок чарівну автентичність та багатоманітність. Під час пошуку інформації ми натрапили на безліч важливих та цікавих видань, які здебільшого ховаються від читачів у книгарнях-мережах.

«ІнтролігаТОР», Черкаси

Цього року це найстаріше черкаське видавництво відсвяткувало своє 22-річчя. За цей час під логотипом видавництва світ вийшло друком понад 1000 назв книг. Наразі в редакції працює 7 людей. До того ж, видавництво особливе –  над безпосереднім створенням книжок працюють 4 людини з інвалідністю, а директор видавництва Олександр Прилуцький працює, маючи вади зору.

«Одна з найяскравіших новинок нашого видавництва – це повне зібрання творів автора Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Вперше в Україні в одній книжці зібрано усі твори автора, які раніше або не друкувались, або друкувались окремими виданнями. Також виданий дев’ятий том науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», – розповідає про найкращі видання представниця видавництва «ІнтролігаТОР» Наталія Годлевська.

Читайте також: Книжковий маркетинг: лікбез для видавців-початківців

«Волинські обереги», Рівне

Для видавництв із регіонів є різні шляхи знаходження коштів для видання проектів. Один із таких шляхів – найбільш популярний – пошук замовників і спонсорів. І саме змовники зазвичай стають головними промоутерами та розповсюджувачами видань. Саме за таким принципом працюють «Волинські обереги». За останні три роки видавництво видало понад 200 назв книжок, а це – щочетверте видання Рівненської області.

Серед усіх книжок «Волинських оберегів» директор видавництва Віталій Власюк відзначив видання, які викликають в команди особливу гордість та які присвячені саме історії Рівного.

Перш за все, це «Рівне-720. Від давнини до сучасності» – збірник матеріалів та документів, у якому висвітлюється багата історія Рівного від найдавніших згадок у писемних джерелах до наших днів, більшість архівних документів опублікували вперше. А також книжка краєзнавця та професора Яґеллонського університету «Рівне. Мандрівка крізь віки: нариси історії міста». У книжці розповідається про пам’ятки, традиції та звичаї найдавніших мешканців міста.

«У 2008 році ми отримали низку Національних відзнак. Серед них «Свята Софія» та відзнака «Ліги кращих». Хотілося б відмітити, що ми єдині з Рівненської області, хто потрапив до цього рейтингу», – розповідає Віталій Власюк.

Читайте також: Як створювалось нове видання «Лісової пісні» 

«Видавництво Олександри Гаркуші», Ужгород

Ілюстраторка Олександра Гаркуша заснувала приватне видавництво в 2005 році.  Асортимент виданих книг досить широкий: художня, дитяча, науково-популярна та краєзнавча література. Особлива увага редакції зосереджена на мистецьких виданнях.

Олександра Гаркуша постійно привозить свої книжки на всеукраїнські та закордонні конкурси. Зокрема, у 2014 році літературний фонд Братислави відзначив премією видання «Бути птахом» словацького поета Мілана Бобака, який пише українською. «Ми не можемо вважати себе абсолютно ізольованими від видавничого процесу в Україні та від центру, маємо нагороди закордоном. Наше видавництво є активним учасником книжкових виставок, рейтингів, фестів, презентацій, майстер-класів», – розповідає власниця видавництва.

Найважливішими виданнями Олександри Гаркуші стали саме мистецькі книжки:  фотоальбом «Скарби закарпатського краєзнавчого музею», підготовлений працівниками цього музею, «Таємниця Ерделі» Олександра Гавроша, фотоальбом «Музей народного життя Володимира Микити» та збірка дитячої поезії «І з котом, і без кота» Володимира Фединишинця.

«Брама-Україна», Черкаси

Видавництво, розташоване в Шевченківському краю, повністю відповідає цьому тематично та ідейно. Основна тематика видавництва – шевченкознавство, а також краєзнавство, історія, культурологія та інші. Видавництво існує з 2004 року під керівництвом тандему Олександра Третьякова та Ольги Вовчок. Основні автори «Брами»  – це і вже відомі, і молоді черкаські письменники Павло Филипович, Микола Негода, Станіслав Стеценко, Валерій Кикоть, Валентина Коваленко, Любов Зоряна, Наталя Горішна.

Про найважливіші книги видавництва розповіла Ольга Вовчок, керівниця відділу продажів та співвласниця видавництва «Брама-Україна»: «Особливу увагу ми приділяємо творам Тараса Шевченка та Василя Симоненка. Нами видані репринти: у 2006 році «Кобзар 1840-1940», що вийшов друком 1941 року в Празі, у 2014 році «Листування Тараса Шевченка» за редакцією Сергія Єфремова, видане 1929 року, у 2013 році факсимільне видання «Кобзар» Тараса Шевченка 1860 року та твори для дітей «Кобзарик. За сонцем хмаронька пливе…» у 2014 році. А також ювілейний двотомник «Василь Симоненко. Твори», «Зажинок», «Цар Плаксій і Лоскотон», «Провесінь надій».

Читайте також про: Малі видавництва.UA

«Українське Народознавство», с. Опішне

По-справжньому унікальне видавництво заховалося в Полтавській області. «Українське Народознавство» – це видавничий осередок в Україні, що розташований у сільській місцевості. Видавництво з’явилося наприкінці 1992 року як спільна ініціатива відділу культури Полтавської обласної державної адміністрації та Державного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Особливість видавництва у його тематиці: видання присвячені українському гончарству та керамології.

Завідувачка видавництва Людмила Гусар розповідає: «Попит на наші книжки є завжди. Оскільки вони вузькоспеціалізовані, то й цікавляться ними лише окремі читачі, які працюють у цій сфері, або мають особисте зацікавлення. І звісно, більше купують все ж науково-популярні книжки, де про гончарство написано зрозуміло та доступно».

Кількість опублікованих досліджень на тему українського гончарства, виданих «Українським народознавством» перевищує усе, що було написане про це ремесло протягом XIX – ХХ століть. Зокрема, видавництво опублікувало перший в Україні «Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України» Олеся Пошивайла (1993). Також воно стало першим в Європі, яке видало біобібліографічний словник регіональної групи гончарських осередків, що розташовані біля Опішні – «Словник гончарів Глинського, Малих Будищ, Старих Млинів, Хижняківки» Віктора Міщанина (1999). Це видання узагальнило відомості про 229 майстрів від 1850-х років до наших днів. Донині ця праця залишається єдиною в галузі народного мистецтва.

Крізь терни до читачів

Регіональні видавці з ідейними книжками та прагненням забезпечити місцеве населення цікавою літературою – маленькі супермени галузі, які щодня долають безліч перешкод. Регіональна книжка шукає читача набагато довше, ніж будь-яке видання харківського чи київського видавництва, у яких налагоджена співпраця з книжковими мережами та супермаркетами.

«Раніше діяла всеукраїнська система книгорозповсюдження книг (Укркнига, Укрдрук, Споживспілка), проте після її знищення видавцям треба шукати шляхи збуту продукції, яка є дуже специфічною в регіонах. Адже хліб люди можуть купувати щодня, а от книги – навряд. Тому для того, щоб книга знайшла свого читача, треба займатись рекламою, на яку у регіонального видавництва, зазвичай, коштів обмаль», –  розповідає Наталія Годлевська, представниця видавництва «ІнтролігаТОР».

Звісно, хто шукає, той завжди знайде, і розповсюджувати свої видання регіональні видавці можуть і в інших містах, та навіть в столичних книгарнях. Зокрема, книжки видавництва «ІнтролігаТОР» можна придбати, окрім черкаських книгарень, ще й у Смілі, Умані, Кам’янці, Рівному, Львові та навіть у столичних книгарнях «Смолоскип», «Наш формат» та «Джерела М».

Про проблеми в розповсюдженні книг розповідає і директор «Волинських оберегів» Віталій Власюк: «Якщо книги й потрапляють на полиці книгарень, то лише з ініціативи автора і при зацікавленості книгарень. Націнка в книготорговельних мережах сягає 50 – 70% від собівартості, тому книги “виростають” в ціні. Та й продаватися вони можуть дуже тривалий термін. У рівненських книгарнях ви рідко знайдете книгу місцевого автора».

Деякі видавництва, як от «Брама-Україна» активно займаються розповсюдженням лише окремих книг. «Ми пропонуємо книжковим мережам тільки найкращі, комерційні видання. Тож і книгарні радо співпрацюють і вчасно розраховуються. Але таких книг одиниці, радше для іміджу, ніж для заробітку», – розповідає Ольга Вовчок.

«Ми випускаємо багато книжок на замовлення. Коли друкуємо книгу своїм коштом –  співпрацюємо з книгарнями, які беруть її на реалізацію. Досвіду співпраці з великими мережами останніми роками, на жаль, не маємо», – ділиться досвідом директор видавництва «Дике поле» Олександр Лазутін.

Читайте також: Книжковий Арсенал 2017: бестселери, ціни, тенденції

Наклади та ціни

«Найбільший наклад, який виходив у нашому видавництві – 1000 примірників. Сьогодні бачимо тенденцію до зменшення накладів книг. Середній тираж складає 300 примірників для художньої літератури, 100 – для наукових праць, монографій. Наклад понад 500 примірників – рідкісне явище для Рівного, принаймні для нашого видавництва», – говорить директор «Волинських оберегів» Віталій Власюк. Зрозуміло, що від кількості надрукованих примірників залежить два важливих чинники: ціна одного видання та сума, яку потрібно вкласти в просування книжки. І дуже часто саме відсутність достатнього фінансування стає причиною невеликих накладів у видавництвах з регіонів.

Усупереч всім проблемам, які існують з накладами, навіть на регіональному рівні можливе створення справжнього бестселера. Найяскравіший приклад – книга-сповідь волонтера Валерія Макеєва, який пройшов Схід, «100 днів полону, або позивний «911». Видана у 2015 році у видавництві «Брама-Україна», а зараз, що цікаво, перевидається у харківському видавництві «Фоліо».

«Це беззаперечний бестселер регіонального рівня. Він тричі перевидавався (загальний тираж до 9 тисяч). Тепер друкує «Фоліо». Значною мірою книга йде просто на Схід безоплатно, але показова географія презентацій – всі обласні центри, мережа розповсюджень по Україні – книгарні, мережі, гуртівні, інтернет-книгарні. Навіть в супермаркетах в Черкасах продаються, до слова – надзвичайно активно. Має кілька престижних нагород», – розповідає Ольга Вовчок. До рівня регіонального бестселера майже підтягнулося і видання для дітей «Кобзарик. За сонцем хмаронька пливе…» –  за два роки розійшлося 3000 примірників.

У видавництві Олександри Гаркуші стандартний наклад одного видання становить 150 примірників, а найбільший – 3000 примірників. У сільському видавництві в Опішному наклади книг відрізняються. Все залежить від тематики. «Наші наукові книжки зазвичай видаються накладами 150 примірників. Це стандартна цифра. А ось науково-популярні видання ми можемо друкувати й накладом в 1000 примірників», – пояснює Людмила Гусар.

А ось цінова політика регіональних видавців не надто відрізняється від того, що ми звикли бачити на полицях столичних книгарень. Зрештою, на ціноутворення книжки впливають однакові чинники: наклад видання, якість паперу, тип палітурки, складність дизайну макета видання та кількість людей, які працюють над книжкою та потребують оплати своєї праці. В середньому в усіх згаданих видавництвах ціни такі ж різні, як і регіональні видання –  від 15 до 200 гривень.

Читайте також: Як найвідоміші українські видавництва отримали свої назви

 .

Про перешкоди й не тільки

Про основні проблеми, з якими зіштовхується регіональний видавець нам розповів Олександр Лазутін: «Брак обігових коштів, брак реклами через брак обігових коштів. Відсутність дешевих кредитів, низька купівельна спроможність людей, слабка вмотивованість населення до отримання якісного навчання, відсутність стратегічного планування в очільників держави. Як виправити? Змінити час, або владу, або шукати шляхи на ринках інших держав».

Звісно, держава підтримує регіональне книговидання не більше, ніж всеукраїнське. Однак існують програми обласних та міських рад, які фінансують видання окремих книжок, а також регіональні книжкові ярмарки та фестивалі, які стають чудовим майданчиком для продажу.

Директор «Волинських оберегів» Віталій Власюк розповідає про досвід співпраці з регіональними програмами: «У Рівному діє “Програма підтримки книговидання місцевих авторів та популяризації української книги в місті Рівному на 2016-2020 роки”; у Рівненській області – “Програма підтримки книговидання, сприяння книгорозповсюдженню та популяризації історичних досліджень у Рівненській області на 2015-2017 роки”. Але кількість назв книги, які виходять за кошти міського та обласного бюджетів, дуже мала через недостатнє фінансування, яке є одним із найменших в Україні».

Недостатнє фінансування залишається чи не найбільшою проблемою маленьких видавництв з українських регіонів. Місцеві читачі не готові витрачати на книжки стільки ж, скільки може собі дозволити київський книголюб. Тому видавництва повсякчас шукають не лише замовників для своїх книг, але й інші, альтернативні способи заробітку. «Комерційний тираж може продаватися кілька років. Потрібні склади, облік тощо. Доводиться, окрім книговидання, розпорошувати увагу на інші види поліграфії, які дають швидкий прибуток. А улюблена справа – залишається тільки творчістю», – зізнається Ольга Вовчок.

Та окрім недоліків роботи в регіонах, завжди варто пам’ятати про те, що кожне видавництво приносить свій власний важливий внесок в українську видавничу справу.

«Основний плюс, мені здається, це необмеженість в роботі.  В наш час у будь-якій точці України можна працювати та створювати хороші книги, робити з них мистецькі витвори», – говорить Наталія Годлевська, представниця видавництва «ІнтролігаТОР».

Читайте також: 5 історій молодих видавництв України