Новини

Не можна оминути увагою й гоголівських відьом, які теж завітали на Некрономікон. Прекрасні й небезпечні жінки ворожили на картах, пророкували майбутнє, продавали приворотні та інші заборонені зілля і розважалися.

Читайте також: Kyiv Comic Con – простір для таких же божевільних, як і ти

Звісно, не стало несподіванкою те, що з’їзд нечистої сили з усіх світів матиме свої наслідки й аж ніяк не зможе пройти у мирі й злагоді. Тож за час фестивалю відбулось чимало бійок та поєдинків (переважно у форматі настільних ігор чи у вимірі відеоігор) та навіть танцювальних герців.

Читайте також: Відвідувачі про фестиваль фантастики LiTerra Con

Менш войовничо налаштовані відвідувачі, які у своїх світах і реальностях, втомились від буднів злих геніїв відвідували Музей Імліца, насолоджувались какао з зефіром у ресторані «12 срібляників», оминали Офіс шерифа і боязко поглядали на Храм Справедливості. Кожен охочий міг прийти в Офіс шерифа й взятись одну з 8 нерозкритих справ. Проходження цих квестів і мандрування усіма спецально створеними локаціями фестивалю дозволяло відвідувачам максимально поринути в атмосферу Імліца.

Одним з найвідвідуваніших міст Імліца став Терарріум Саданії. Це колекція неповнорних, дивовижних, тендітних  і містично-жахливих робіт найнезвичайнішого українського скульптора – Садана, який є представником поки малопоширеного в Україні напряму dark art.

На фестивалі представлені й роботи художників ? Сергія Крикуна (малюнок якого ви найближчим часом зможете побачити на обкладинці першого тому творів Говарда Лавкрафта в українському перекладі), Ади Ліванцевої,  Олександри Щасливої, Максима Зацаринного та Rinn.

Лавкрафт українською: хто і навіщо розбудив Ктулху

Під час Некрономікону з’ясувалось також, що у самому місті Імліц не все так добре, як хотілося б. Міська газета «Імліцький Телеграф» повідомляє, що у місті трапляються загадкові зникнення молодих дівчат, а слідство стоїть на місці. Помічника шерифа вбили.

Сам шериф Олександр Шагурі виглядав дуже стурбовано і страшенно занепокоєно, й у зв’язку з цими сумними подіями оголосив конкурс на вакансію помічника шерифа: той приватний детектив, який зможе розкрити найбільше злочинів, отримає цінний приз та бажану посаду.

Поки захекані детективи вистежували свідків і переслідували злочинців на головній площі міста, відвідувачів розважали музичні гурти Shiva the Destructor,  The Cherry Men, Nerve Gangstas, STRIXSON, Twisted Tribe, Mother Witch & Dead Water Ghosts, Personal Witches. А під запальні й, напевно, зачакловані ритми банджо від дарк-кантрі-макабр-саузерн-банди ZWYNTAR танцювали навіть найсуворіші гості міста!

29 листопада головна площа Імліца була особливо гамірною і заповненою.  Звідкись долинав дзвін мечів, брязкіт кольчуг і зловісний сміх. Почав падати сніг, викликаний чи то алхіміком, чи то черговим шаманським ритуалом… Мисливці та шахраї, відьми, привиди та грішники шмигали туди-сюди Імліцом в пошуках пригод чи наживи. Хтось вихвалявся здобутими трофеями, хтось намагався знайти втрачений кольт, хтось зчищав сніг з ратиць та копит.

Ніхто не помітив, коли саме  двоє подорожніх непомітно пробрались в епіцентр подій й почали оповідати свою історію. Але з кожним словом гамір зменшувався, і згодом чутно було тільки голос подорожніх. Навіть вкрай заклопотаний шериф на хвильку зупинився і прислухався до двох чоловіків.

Цими подорожніми були Володимир Арєнєв та Олег Сілін, які презентували антологію фантастики «Век волков», видану «Клубом сімейного дозвілля». За словами укладача антології Володимира Арєнєва, ця книга особлива тим, що вона зібрала твори українських, російських, білоруських та (вперше!) польських фантастів, зокрема вперше під однією обкладинкою зустрілися Анджей Сапковський, Генрі Лайон Олді, Марина і Сергій Дяченки, Кір Буличов, Володимир Арєнєв, Олег Сілін та інші. Назву книзі дала повість Ярослава Гжендовіча.  Антологія загалом нараховує 28 фантастично-неймовірних історій, а це майже 600 сторінок пригод і небезпек, містики і таємниць.

Галя Глодзь під час FanSchool про еволюцію фентезі: конспект лекції

Прем’єра книги в Україні відбулася ще місяць тому на фестивалі LiTerra. Але 29 листопада відбулась перша презентація і перші читання цієї книги у міжвимірному масштабі. На Некрономіконі письменники Володимир Арєнєв та Олег Сілін зачитали найбільш лячні й моторошні фрагменти своїх оповідань.

Олег Сілін  зачитав кілька уривків оповідання «Заклинаю тебя своей песней», в яких познайомив слухачів з головною героїнею  Лікою, ? підлітком, що захоплюється рок-музикою та живе звичайним життям (до певного часу, звісно) і заінтригував слухачів її подальшою долею.

Якщо події оповідання Олега Сіліна розвиваються в сучасному світі, то зі сторінок твору «Белая Госпожа» Володимира Арєнєва постає картина  з іншого часу і простору. Описані події відбуваються на Британських островах в епоху Середньовіччя.

Звісно, цим літературна програма фестивалю не обмежувалась. На Некрономіконі можна було стати випадковим свідком жахливої сцени: Енні Вілкс, віддана фанатка письменника Пола Шелдона, намагалась відтяти йому ногу, тим самим мотивуючи письменника воскресити вбитого літературного персонажа.

Саме так виглядала перша презентація українського перекладу одного з найвідоміших романів Стівена Кінга «Мізері», який незабаром вийде у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля», а роль Енні Вілкс переконливо виконала перекладачка Анастасія Рогоза.

Іншою знаковою літературною подією стало читання оповідання натхненника фестивалю Говарда Філіпса Лавкрафта «Дагон» під гітарний супровід соліста гурту ZWYNTAR. Це стало своєрідним анонсом першого українського видання творів Лавкрафта, перший том якого вже зовсім незабаром побачить світ у «Видавництві Жупанського».

Взяли участь у фестивалі також і письменники-дебютанти. Познайомити відвідувачів із моторошними реаліями свого роману «Сновида» прийшла письменниця Ольга Мігель, лауреат Коронації слова-2015 (спецвідзнака в номінації «Романи»).

Читайте також: 7 українських фантастичних книг, на які варто звернути увагу

Загалом за два дні фестиваль відвідало близько 2300 людей. За підрахунками організаторів, це майже в 4 рази менше, аніж було на Kyiv Comic Con, що можна пояснити експериментальним форматом фестивалю, його спрямованістю на інтерактив, вужчою тематикою та перенесення дати проведення на місяць, адже початково Некрономікон мав відбутися на Хеловін. Проте організатори сповнені оптимізму і вже оголосили, що Kyiv Comic Con-2016 відбудеться 14-15 травня.

Отак містично й цікаво минув перший для Києва, проте не перший для всесвітів Некрономікон. Тож можете спокійно виходити на вулицю і ліпити своїх ктулху сніговиків, не боячись натрапити на гобліна. Хоча, вони ж такі бешкетники…

Олександр Шагурі, організатор фестивалю:

Приємно вразив рівень фанатських стендів. Їх було лише п’ять і один ? поза конкурсом, але всі вони були виконані дуже якісно. Це стенди Гоблінів з Вархамеру, гоголівських відьом, Гаррі Поттера, Дракули і діорама LEGO. Як завжди, було цікаво спостерігати, що люди вигадають для своїх костюмів та образів. Також приємно було побачити якість відеоігрових розваг.

Турніри з ПК-ігор ми влаштували власними силами, на власній техніці, і цього навіть ніхто не помітив ? всі вважали, що це зробила якась велика компанія. Але найбільшим відкриттям фестивалю стали квести. Це були складні детективні історії, не звичного формату «знайди і принеси», а орієнтовані на збирання інформації (адже нам потрібно було, аби один квест могли проходити одночасно багато людей).

Ми навіть не сподівались, що всі детективні справи будуть розв’язані, але квести проходили сотні людей і навіть найскладніші справи розв’язали декілька разів. Ми отримали дуже багато позитивних відгуків про сюжети, оформлення й подачу квестів: газету міста, описи справ, квестові локації і т.д.

Засмутили, звісно, кількість відвідувачів і погода. 2300 відвідувачів аж ніяк не назвеш малою кількістю, проте ми всі за час Комік Кону встигли звикнути до тисняви і черг.

Щодо літературних читань, то, на жаль, не всі привернули однакову увагу, і можна зробити єдиний висновок ? людям більше до вподоби шоу. На Комік Коні в камерних аудиторіях звичайні зачитування уривків збирали більше людей, ніж аналогічний формат на головній сцені на Некрономіконі. Але ті читання, що містили елементи шоу, або гри ? дуже зацікавили глядачів. Так, читання «Мізері» Стівена Кінга, під час якого актору почали рубати ногу сокирою, безперечно, звернуло на себе увагу.

Перше читання українського перекладу твору Говарда Лавкрафта «Дагон» стало дійсно одним з ключових виступів. По-перше, сам Лавкрафт особливо близький нашій аудиторії, по-друге, це було справді красиво ? саме так, як я хотів це побачити: повільне читання з великими відступами під похмуре гітарне соло, і все це в густому диму і під світлом вінтажної кабінетної лампи. Якщо ми надалі будемо проводити літературні читання, то краще одразу перетворити їх на невеличкі театральні вистави різних форматів.

Загалом, аудиторія Некрономікону та Комік Кону відрізнялася більше, ніж ми сподівалися. Ми більше очікували на людей з Комік Кону, яким подобається похмуре фентезі, втім прийшло чимало фанатів саме хорору. Наступного разу, якщо будемо проводити подібний захід, ми це врахуємо й додамо більше хорор-контенту.

Світлини – Павла Хабарова, Ingvar Sigurson, Юлії Салій, Олександра Кравченка,

Євгенії Василенко, Ані Жуковської та з офіційної сторінки Kyiv Comic Con у Facebook