Новини

6-7 травня Український Дім заполонили люди з рогами, хвостами й пухнастими вушками. І така дивовижа аж ніяк не пов’язана із червоною доріжкою Євробачення. У столиці пройшло найбільше та найважливіше дійство усіх українських ґіків – 3-й Kyiv Comic Con.

Щороку, в травні, в українських ґіків є традиція – стояти в чергах перед Українським Домом під весняним сонцем. Здається, цього року самі темні сили спричинили обвал бази, який і затримав поціновувачів популярної культури перед входом у прихисток всіх потойбічних та позаземних істот. Звісно, така прикрість багатьох засмутила, як і відсутність буклетів із програмою фестивалю. Проте кожна масштабна світова подія створює стовпотворіння, а у випадку з 3-м Kyiv Comic Con’ом воно було усунуто. З програмою було важче – треба було весь час звертатись до настінних постерів із розкладом.

Український дім вже втретє стає майданчиком для цього заходу. Після попередніх фестивалів можна було почути неодноразові нарікання на непристосованість за багатьма параметрами цієї будівлі для заходів такого типу. Зрозуміло, що на такий вибір організатори змушені йти не від хорошого життя. І це оголює більші проблеми, ніж організація конкретного «Комік Кону». По-перше, відсутність у Києві реальної можливості підібрати майданчик, який би зміг прийняти конвент, – зазвичай основною перепоною стає бюрократична тяганина і, подекуди, непомірно висока орендна плата (але це тема все ж більше не для цього репортажу). По-друге, відносно невелика кількість людей, які готові брати на себе ролі генеральних менеджерів такого проекту.

Проте Kyiv Comic Con – це радше про емоції, спілкування, нові знання, відкриття і, звісно, публіку. Кількість молодих відвідувачів цього року значно збільшилась. З одного боку, це може засмучувати представників «старої школи», але з іншого, коли бачиш на лекціях слухачів шкільного віку – це не може не надихати.

Читайте також: Три кола масової культури, або Kyiv Comic Con-2016

Нарешті опинившись всередині й відкривши програму, щоб вирішити, на який захід податися, стикаєшся з проблемою, бо прийняти це рішення не так і просто. Особливо якщо мова йде про напрямки навкололітературного плану (які представлені тематичними блоками «Література» і «Комікси»). Але якщо в попередні роки складність вибору була зумовлена надміром різноманітних лекцій, презентацій, зустрічей з авторами, то цього разу справа була більше у вільному просторі, яким був наповнений розклад вищезгаданих блоків, а також малою кількістю дійсно цікавих заходів. При цьому, варто зауважити, що ті заходи, які все ж потрапляють у цей імпровізований список, пройшли на дійсно хорошому рівні, якщо говорити про цікавість, змістове наповнення тощо.

Про комікси й закриті гештальти

Якщо пам’ятаєте, у попередніх двох репортажах ми говорили про відсутність україномовних перекладних коміксів. Цього разу гріх жалітися, адже видавництво Рідна Мова презентувало аж 4 переклади коміксів DC. Також анонсувало вихід зокрема таких речей як «Бетмен: Тихо», «Флеш» та «Ліга Справедливості», яка побачить світ разом із виходом фільму.

Варто зазначити, що для команди перекладачів та самого видавництва в цілому ця робота із культовими мальованими історіями була важким, але цікавим викликом, який розпочався на сторінці спільноти Рідна Мова ще наприкінці листопада. Саме тоді було оголошено про співпрацю з DC і конкурс перекладачів, серед яких було обрано Євгена Музиченка, Олену Оксенич, Яніну Лимар та Родіона Буреніна. Власне, це ті перші хоробрі, які працювали в стиснених термінах і стресових умовах.

Читайте також: Три історії про український комікс

Було також надзвичайно цікаво слухати розповідь Дмитра Данилюка про легенду коміксів Marvel Стена Лі. До речі, Дмитро – один із найбільших колекціонерів коміксів, який регулярно проводить зустрічі з однодумцями та ділиться своїми надбаннями у власному YouTube-каналі.

Про літературу

Цьогоріч вразила літературна програма, яка повнилась презентаціями новинок царини українського та міжнародного фентезі, розмовами про фантастику і звісно перекладними творами – як і годиться, український ринок шириться культовими романами рідною мовою. Відтепер можна читати «Дюну» Френка Герберта, графічні романи «Бійцівський клуб – 2» й «Дім дивних дітей», переклади прози Станіслава Лема та Ніла Ґеймана.

Читайте також: Відвідувачі про фестиваль фантастики LiTerra Con

Цей видавничий рік також можна легко назвати роком Террі Пратчетта, адже, як відомо, КСД вже видає його окремі оповідання російською у своїх антологіях, а ВСЛ оголосили вихід у вересні двох книжок: «Колір магії» та «Правда». Щодо останнього – видавництво провело пре-промо з кураторкою проекту Ольгою Ренн і перекладачем Олександром Михельсоном. «Старий Лев» вже має права на видання 7-ми книг і також планує працювати далі з багатотомною серією «Дискосвіт». Михельсон наголосив на складність роботи із пратчеттовим всесвітом, адже він повниться фантасмагоричними, закрученими, грайливими словами. Тому перекладач наголосив, що «збочень» у перекладі також не бракуватиме й, скорше за все, не кожен читач це зрозуміє. Також чекайте на адаптації й посилання на українську культуру: «Буду від цього потерпати, але таке життя…», – підкреслив перекладач. До речі, нагадуємо, що читачів Читомо очікує приємний сюрприз, а саме відкриття цікавинок перекладацької роботи над творами Пратчетта.

Фото спільноти Das ist fantastisch!

Не бракувало й нових імен зокрема у фентезі. Нова антологія «Девятнадцать стражей», натхненником якої став Володимир Арєнєв, охоплює 18 авторів з України, Великої Британії, Китаю, Литви, Молдови, Польщі та Росії. Планується вихід цілої серії, а також наступне видання, до якого долучиться відомий американський письменник Брендон Сандерс. Зверніть увагу, що відкриття нових імен не завершиться антологією, адже в майбутньому будуть видаватись великі романи тих авторів, які були залучені до лінійки й тут велику роль відіграє думка читача та його запити.

Поговорили також про складнощі та особливості перекладу творів Станіслава Лема, які виходять в серії «П’ятикнижжя Лемове» у видавництві Навчальна Книга – Богдан. Володимир Арєнєв та перекладачка Ірина Шевченко у своїй розмові намагались розкрити особистість письменника. Хто він – філософ, футуролог чи все ж фантаст? До речі, Лем завжди дуже лютував, коли його називали фантастом, адже на думку автора тодішній етап розвитку жанру був досить примітивним і не використовував усього спектру можливостей.

Читайте також: Перекладачі про іншомовну фантастику в Україні та Європі

І направду, це саме той письменник, який міг собі дозволити, наприклад, закиди в бік Філіпа Діка, що той створив лиш один нормальний роман (йдеться про «Убік»), а все решта він міг і не писати. Найцікавіше автор має розкритися у майбутньому 5-му томі, у якому будуть вміщена проза про війну, Голокост, а також поетичні твори. Для читачів Лема, які звикли до нього в російськомовному голосі, український переклад може здатись інакшим, адже перекладачка намагалась передати Лема оригінального, польськомовного, такого, який розвивався й ріс у своєму письмі.

Не бракувало й освітніх та приємних теревенів про фентезі, зокрема Галина Глодзь розповіла про вихід «Володаря перстнів» на американський ринок, про його особливі стосунки із Клайвом Льюїсом, а також про те, чому хороше фентезі почалося поганими текстами й обкладинками.

Фото спільноти Das ist fantastisch!

Загалом же програма за напрямками «Література» та «Комікси» залишила по собі, на жаль, доволі гнітюче враження, навіть попри окремі яскраві та цікаві заходи. Серед відвідувачів старше шкільного віку, яким явно мало того, щоб просто потинятись серед косплеєрів, можна було почути, що навіть на «Книжковому Арсеналі» планується більше заходів, присвячених коміксам і фантастиці, ніж на спеціалізованому заході. І це при суттєвій різниці в ціні (абонемент на 5 днів «Арсеналу» коштує 200 грн, абонемент на 2 дні «Комік Кону» – 350).

Читайте також: Що буде на Книжковому Арсеналі-2017

Також око людини, зацікавленої в літературі, не могло не зауважити та суттєве зменшення обсягів яток, які торгують коміксами. Або ж вони просто стали менш примітними. Однак враження скоріше таке, що їх і справді було відчутно менше, ніж минулого року.

Антон, продавець-консультант стенду КСД:

«Головним хітом продажів стала, звісно ж, «Дюна» – до середини другого дня було розпродано всі наявні на Comic Con’і примірники. Вихід цієї книжки однозначно є однією з ключових книжкових подій року. Так само першого дня було розпродано «Володарку Озера» Анджея Сапковського – сьому частину культового циклу «Відьмак». Незмінний попит мали книжки Стівена Кінґа, а особливо книги з циклу «Темна вежа», оскільки нещодавно вийшов трейлер екранізації. І особливо приємно, що добре купували українського автора технотрилерів Макса Кідрука, який був представлений новим романом «Зазирни у мої сни» та перевиданнями попередніх романів.

Також цього року КСД почав видавати графічні романи: довгоочікуваний «Бійцівський клуб – 2» та перші два романи з трилогії «Дім дивних дітей», які теж мали попит серед відвідувачів Comic Con’у».

Про Аніме та манґу

Фото спільноти Das ist fantastisch!

Цьогоріч манґа та аніме сектор були представлені найменше, чого не скаже про косплей-дефіле героїв аніме. Так, на Алеї коміксів можна було спробувати намалювати аніме-персонажа, чим опікувався арт-магазин АЗУР. Там же справжні отаку могли придбати собі нові чи старі томи манґи: дещо в Ideo-grafika, дещо в AnimeMir, багато чогось у ComXlanD, щось в українських манґак прямо з рук. А на третьому поверсі манґу та чимало інших анімешних речей можна було придбати у магазину аніме товарів Pulsar.

Читайте також: Япономанія: ніндзя, роли і баркароли

Лекцій щодо японської комікс-культури не було, не дивлячись навіть на те, що у 2017-му виповнюється 100 років від створення перших аніме, зате студія MelodicVoice, яка працює з 2011 року, озвучує фільми, серіали й аніме, провела чудовий майстер-клас «Акторська майстерність в озвучуванні аніме і не тільки». Так, відвідувачі дійства не лише почули багато дієвих порад від майстрів озвучки, а й спробували самі озвучити трейлери до аніме «Берсерк», «Атака татанів» і навіть до фільму «Чужий». Що це справа не з легких зрозуміло кожному, адже крім гарно поставленого голосу і дикції потрібно ще мати відповідну апаратуру, а головне ? час і бажання займатися таким специфічним хобі.

Але ще у суботу ввечері та в неділю вранці відбулися покази Evangelion 2.0: You Can [Not] Advance та Evangelion 3.0: You Can [Not] Redo ? аніме, які в Україні ще ніколи не показували на великому екрані.

Про кіно

Минулого року не можна було не помітити співпрацю Kyiv Comic Con із великими кінодистриб’юторами. Саме під час другого фестивалю відбувся допрем’єрний показ фільму «Люди-Ікс: Апокаліпсис». Фестиваль продовжив добу традицію й вперше в Україні показав «Чужий: Заповіт» та «Король Артур: Легенда Меча». Також у відвідувачів була можливість переглянути ексклюзивний фрагмент фільму «Пірати Карибського моря: Помста Салазара».

Читайте також: Видавці, письменники і перекладачі про новинки фантастики

Також український кіновиробник помалу, але набирає обертів. До прикладу, 7 травня відбулася прем’єра першого анімаційного фільму «Кобзар 2015». Також Film.UA Group презентували аж три проекти: мультиплікаційні фільми «Викрадена принцеса», «Мавка. Лісова пісня», а також фентезі-фільм «Сторожова застава», який вийде на кіноекрани 12 жовтня. Якщо мультфільми перебувають на стадії виробництва й про них можна сказати небагато, то творці «Сторожової застави» продемонстрували офіційний трейлер і нарізку з батальних сцен. Фільм знятий за мотивами книжки Володимира Рутківського й це спровокувало запитання з залу щодо відповідності кіноадаптації до першоджерела. Також сюжетну локацію перенесли в Карпати – це також викликало непорозуміння. На це Олександр Дерманський, який займався сценарієм фільму, відповів, що намагався зберегти основний смисловий стрижень твору, але не мав впливу на вибір картинки. Режисер фільму Юрій Ковальов чомусь замість відповідей на цілком конкретні питання демонстрував дотепність й почуття гумору. З якою метою – на жаль, невідомо.

До речі, твір Дерманського «Чудове чудовисько» стало основою для анімаційного однойменного фільму. За словами автора йому лише з другого перегляду стало спокійніше сприймати свою книжку й екранізацію як два окремі явища.

Не обійшлось й без лекцій та дискусій. Відтак говорили про значення міфу в «Зоряних війнах» та дискутували щодо фільмів категорії R та критерії поділу стрічок на сегменти 0+, 18+ тощо.

Про настільні ігри

Фото спільноти Das ist fantastisch!

У зоні настільних ігор було тісно і багатолюдно, адже там відбулася презентація нової «ПростWord «Володар перснів» — настільної гри, що розвиває, в основі якої лежить один, або декілька літературних творів. У цій грі неймовірна кількість всіляких шифрів, ребусів, кросвордів, загадок, азбук та ін. У перспективі планується випуск цілого циклу ігор на тему різних значущих творів світової та української літератури. Перший же випуск гри присвячений твору Дж. Р.Р. Толкіна «Володар перснів». До речі, якраз ця презентація входить до міні-програми, присвяченої Толкіну.

Читайте також: 11 маловідомих фактів про Толкіна та Льюїса від Лізи Гречанюк

Інша презентація новинки — «Рейдери Славетних пустель» — це настільна карткова гра в постапокаліптичному сеттінгу. Гравець має взяти під контроль одну з шести банд, кожна з яких представлена окремою колодою. Використовуючи властивості карток, необхідно зібрати більше цінностей, ніж суперники. Гра розрахована на 2-4 гравців. А на 4-5 гравців розрахована яскрава карткова гра World of Mythology української креативної лабораторії Jumperound — creative laboratory & crowdfunding consulting. Це гарне поєднання стратегії та рандому: ви граєте за один із 5 пантеонів (12 богів), але ваша армія формується випадково з усіх 60 персонажів. Звісно, спочатку треба розібратися, що може кожен із богів, але потім гра піде як по маслу.

Про відеоігри та ІТ

У цій зоні теж не було де яблуку впасти. Не встигнеш насолодитися грою на барабанах чи бас-гітарі від RetroMagaz, як наступні учасники уже вихоплюють інструмент із рук. Як завжди користувалась популярністю ігри на приставках, а особливо були популярні танці Just Dance на стенді компанії Ubisoft. Чимало відвідувачів прогулювалося віртуальною реальністю на стенді VR-Store. Цілковитий рай для геймерів!

Марія Шагурі, організаторка:

«Фестиваль росте із року в рік, і це не може не радувати. З’явилося набагато більше якісних стендів від міжнародних брендів, значно розширилася презентаційна програма. Ми намагаємося вдосконалювати й себе, і фестиваль. Наші відвідувачі – одна велика родина. Ми знаємо дуже багато людей, для яких похід на фестиваль став доброю щорічною традицією. Вони знаходять тут найкращих друзів, кохання, врешті просто добре проводять час. Цього року я була свідком кількох таких зустрічей, і це надзвичайно потішило. Також, була приємно вражена якістю і кількістю косплею цього року – любі косплеєри, ви просто неймовірні!

Ми залучили ще більше якісного та ексклюзивного контенту: співпрацювали з усіма великими кінодистриб’юторами, а також з українськими кіновиробниками; запросили із презентаціями фантастичних новинок найбільші видавництва, презентували комікси DC українською, залучили ще більше партнерів у відеоігрову зону – окрім Wacom, Азур і Мегатек, які з нами вже кілька років поспіль, долучилися організації CosmoLabz й Artline, а також MSI, Logitech, ASUS та HyperX.

Цьогоріч бракувало лекцій та дискусій обговорень присвячених аніме. Це пов’язано з тим, що в Україні дуже, дуже мало офіційно представлених аніме-продуктів. Наприклад, коли ми вирішили ще минулого року влаштувати покази аніме у кінозалі, з’ясувалося, що офіційно ми можемо показати не найсучасніше аніме і лише в російській локалізації. Ми щиро сподіваємося, що цей ринок розвиватиметься, і вже наступного року ми зможемо показувати найновіші аніме українською і влаштовувати панельні дискусії з перекладачами, режисерами та акторами озвучки.

Також цього року ми вирішили відмовитися від альманаху, і це дало добрий поштовх авторам підготувати більше матеріалу, видати й презентувати його в якості інді-коміксів. Тому в нас відбулася презентація майже 20-ти інді-коміксів, яка тривала 2 дні поспіль. Цей формат себе виправдав: художники мали змогу не тільки показати свої роботи, але і розповісти про процес їх створенні й поспілкуватися з потенційними читачами та фанатами».

Читайте також: Потрійне «Ось!», або Декілька поглядів на комікс-журналістику

Підсумки

Фото спільноти Das ist fantastisch!

Якщо ж підбивати певні підсумки, то склалося враження, що стосунки «Комік Кону» і київської публіки переживають ту саму «кризу трьох років», про яку полюбляють згадувати психологи різних напрямків. Минув сильний ефект новизни самого формату, за який в минулі роки відвідувачі пробачали різні організаційні недоопрацювання. А цього року якось і недоопрацювань побільшало, як здається. Можна припустити, що всі вищезгадані фактори суттєво вплинули також і на середній вік аудиторії – вона помолодшала за відчуттями років на 5, не менше (і, до речі, десь у цьому 5-річному буфері опинилась межа між школярами та студентами).

Що ж, будемо сподіватися і вірити, що наступного року улюблений захід всіх ґіків таки зможе вийти на дійсно новий рівень.

Автори: Тетяна Калитенко, Андрій Мартиненко, Ната Коваль

Фото: Facebook, Instagram, Альманах україномовної фантастики Das ist fantastisch!