Майстер-клас

Перекладач – медіатор між різними культурними світами. Та часто його місія ускладнюється прагматичними завданнями, як-от утримання позицій на книжковому ринку, поширення перекладів у маси тощо. Про труднощі перекладу та промоутерства розповів перекладач із Австралії Юрій Ткач. 

Проблема перекладу

Моя перша мова – українська попри те, що я народився за кордоном. Англійську мову почав вивчати з п’яти років. Спробував перекладати в університеті. Потім я працював інженером, але згодом зрозумів, що я – перекладач. Я почуваю, що не можу чимось іншим займатися. Переклад насамперед має бути якісним. Дуже часто відчувається штучність і механічність слова.

Якісних перекладів української літератури дуже мало. Важливо не стати другим автором, тому треба подалі сховати своє «я». Бувають дні, коли не працюється. Тоді я перекладаю окремі фрази, абзаци, навіть слова і потім складаю їх у одне ціле.

Якщо переклад дуже легкий, це не цікаво. На Форумі видавців у Львові я придбав одну з книжок Мирослава Дочинця. Вона дуже тяжка для перекладу, тому я її відклав і буду серйозно дивитися, як повернуся до Австралії. Текст потрібно адаптувати. Зараз люди не читають великі томи. Їм потрібна така книжка, яку можна прочитати за вечір.

Проблема проблеми

Для перекладу я обираю лише художньо якісну літературу. Вона не залежить від того, чи діаспорний письменник, чи українець. Я працював над творами Марії Матіос, Гната Хоткевича, Бориса Антоненка-Давидовича, Юрія Шевчука. Хочу перекласти роман Анатолія Дімарова «І будуть люди» про голод в Україні.

Останнім часом іноземного читача цікавить тема АТО. Треба перечитати про це романи, перекласти найкращі й видати. Жадан, ці всі, мають своє місце в літературі, але не можуть бути єдиним обличчям України. Люди шукають щось відмінне. Наприклад, як твори Марії Матіос. Гори, природа, міфологія – це екзотика для іноземного читача.

Читайте також: Як видати свій переклад: поради знаних перекладачів новачкам

Проблема редактора

Я непогано володію англійською мовою, але все ж таки потребую редагування перекладених текстів. Мої редактори – учителі англійської мови. Вони часто не розуміють деякі моменти тексту на рівні персонажа. Наприклад, коли йдеться про СРСР, вони запитують, чому саме так має вчиняти герой, яка його мотивація тощо.

Проблема естетична

Обкладинка книжки має дуже важливу роль. Деякі люди щось наляпають і думають, що того досить. Мій кум, художник Сергій Іванов, живе в Австралії. Він допомагає створювати обкладинки до моїх книжок. Я не лише перекладач, я і видавець, і верстальник, і дизайнер. Усе це за власний кошт. Треба жити ідеалами, а не заробітчанством.

Проблема стратегії

За сорок років перекладацької діяльності я виробив чітку стратегію розповсюдження книжок. Переклавши твір, я його видаю і спостерігаю за реакцією публіки. Потім за потреби додруковую необхідну кількість примірників. Взагалі в австралійських книгарнях перекладів з української є два-три примірники. Додаткову кількість книжок покупець повинен замовляти.

Зараз жорстка конкуренція на книжковому ринку. Великі країни (зокрема Індія, Китай) останнім часом взялися масово перекладати власну літературу. Але це не впливає на розвиток австралійської книжки.

Читайте також: Письменники-перекладачі про подвійне життя тексту

Проблема розповсюдження

У зарубіжних книгарнях переклади української літератури є. Але їх треба самотужки «просувати», пояснюючи людям, що таке Україна. Зараз Україна більш знана, але імідж у неї поганий. Єдиний Шевченко, якого сьогодні знають – це футболіст. В Австралії нема таких заходів, як ваш Форум видавців. Є локальні книжкові ринки, де літературу продають, але не презентують. Є письменницькі фестивалі в окремих містах.

Найбільш знаним на заході письменником є Андрій Курков. Після візиту до Австралії про нього заговорили. Там є українська комуна, люди, що читають переклади нашої літератури. На своїй сторінці у Facebook я часто ділюся інформацією про переклади, отримую відгуки, щось пояснюю.

Ідеальна підтримка від України – це гроші. Інститут книги повинен матеріально допомагати перекладачам української літератури закордоном.

Читайте також: Перекладачі: Не лише інформувати, а й формувати думку про Україну

Зображення depositphotos.com

Чільне зображення jamesyang.com / omnivorousmedia