Читомо > Новини > Українські видавці про успіхи й знахідки у Франкфурті

Новини

Українські видавці про успіхи й знахідки у Франкфурті

21.10.2015 0 Автор:

Понад 40 видавництв стали учасниками національного стенду у Франкфурті, деякі з них відвідали найбільшу книжкову виставку фізично. Окрім того, ВСЛ, Родовід, Віват, Весна, Основи, Добра листівка, Фонтан казок мали власні стенди. Читомо розпитало про враження від участі, а саме:

line_yellow (1)

1. Чи вважаєте поїздку успішною для видавництва? Що не врахували?

А що навпаки перевищило очікування?

2. Чого бракувало національному стендові, в першу чергу?

3. Які нові знахідки помітили на виставці у цілому?

line_yellow

ulia_orlovaЮлія Орлова,

директорка видавництва ВІВАТ

1. Так, для нас поїздка була вдалою. У зв’язку з тим, що ми їздимо у Франкфурт вже років 7 у нас не було неврахованих моментів. З приємного – у нас з’явилися домовленості про продаж прав в Америку і Бразилію.

2. Про загальноукраїнський стенд можу сказати що очевидно назріла необхідність створення якоїсь групи, що займається організацією стенду України на виставках в інших країнах. Мені б хотілося бачити киплячу роботу кожного з видавництв на стенді України. Однак це неможливо з першого разу. Дуже сподіваюся, що в наступному році ми всі підготуємося краще.

3. З нових трендів – очевидний інтерес до сучасної художньої літератури. Здивувало різке падіння інтересу до електронних книг.

Трендом є книги про людей і для людей з якими або фізичними вадами. Це взагалі відмінна риса в ЄС- не виключати таких людей з активного соціального життя.

line_yellow

lidia_lyhachЛідія Лихач, 

головна редакторка видавництва Родовід

1. Вже скучаю за цьогорічним Франкфуртом. Певно, від того, що увага до України підвищена, то і все разом йшло “на підйомі” – зацікавлення, зустрічі, очікування в майбутньому. Тобто, поїздку вважаю успішною навіть за кількістю знайомств. Якось не врахувала, що “якось вийде” не завджи виходить. Наприклад, погано організувала доставку книг, так що довелося обходитися меншою кількістю. Що перевищило… Хіба що кількість нових знайомств.

2. Українському стендові бракувало професійності і просто бути живим. Він був зовсім “мертвим”, тобто були книги, люди, інше, але як організований механізм він не діяв. Не було організаційного центру, який би вибудував роботу, як це роблять 90% національних стендів.

3. Трендом залишаются талановито й цікаво видрукувані книги й професійно представлені в просторі книжкового ярмарку. Більше звертала увагу цього року в нашому арт-павільйоні на “поєднані теми” книжкові стенди-галереї: книги і праці мистця; видання з текстилю і сам текстиль; артбуки і самі автори; цікаві були стенди міжнародних конкурсів – фотокниг, дизайну, ін.

Україна на міжнародних виставках: новини, досвід і поради

line_yellow

eleonoraЕлеонора Сімонова, 

директорка видавництва Нора-Друк

1. Ця поїздка для нас успішна. Є велика зацікавленість книжкою Маркіяна Камиша “Оформляндія або Прогулянка в Зону”. Наступного року 30-ті роковини Чорнобильської аварії, тому тема книжки актуальна. Є певні домовленості про продаж прав, але деталі повідомлю після підписання угод.

2. Цього року український стенд вперше був такий, що несоромно було запрошувати на нього партнерів з інших країн. Є над чим працювати, але це все приходить з досвідом. Велика подяка всій команді, яка працювала над організацією стенду. А негаразди минуться і наступного року все буде краще. Я в цьому впевнена.

3. Після тривалої кризи в світі намітилася тенденція зростання продажів паперових книжок, так що в нас все ще попереду. Ми збираємося у нашому видавництві збільшити частку перекладів з англійської мови, зараз ця ніша ще не заповнена. І будемо активніше працювати над продажем прав закордон.

line_yellow

dana_pavlychkoДана Павличко, 

директорка видавництва Основи

1. Поїздка була дуже успішна. Основи були представлені у великому складі дистриб’юторів, каналів на дитячому ринку та у сфері мистецьких видань. У нас розвивається англомовний контент який ми плануємо продавати на весь світ. Також ми дивились на купівлю прав цікавих видань, які не представлені на українському ринку. Цього року нас чекають відвідани Дитяча книжкова виставка в Болоньї, Лондонський книжковий ярмарок і Book Expo America. В якості видавництва будемо відвідувати Франфурт у 2016 році.

2. Український національний стенд виглядав погано особливо в порівнянні із національними стендами Мексики, Колумбії, Бразилії, Грузії. Стенд був врятований від тотального провалу силами волонтерів, як Оля Жук, Оксана Хмельовська, Альона Соломадіна та Видавництво Віват. Навіть українські консули в Німеччині допомагали в організації стенду. Проблема, в першу чергу, лежить в Деркомтелерадіо, яке відповідальне за виділення коштів на національний стенд України. Кошти не були виділені бо скоріше за все їх хотіли вкрасти.

Також є пробема видавців, які не дивлячись на роботу експертної групи використовували національний стенд, як свій. Дехто ставив по серед стенду стільчик та стілець і виставляли свої книжки. “Деркомтелерадіо” уже давно виявило себе некомпетентним та має усі корупційні складові. Нагадую усім про неефективну програму “Українська книга”. Я як видавець буду подавати до суду на Держкомтелерадіо у зв’язку із ситуацією, яка склалась із нашим національним стендом на найавторитетнішому книжковому ярмарку світу.

Читайте також: Франкфурт-2014 із українськими видавцями,

але без національного стенду

3.  Друкована книжка не зникає! Це основний тренд, який надихає. Із кумедного, в кулінарних книгах стали дуже популярні видання для веганів. Нарахували близько 20 різних книг.

line_yellow

kracovuckijЄвген Красовицький,

керівник роздрібної мережі видавництва “Фоліо”

1. Поїздка не може бути неуспішною. Хоча кількість видавців і книжок значно впала. В Європі дуже сильно падає електронна книга та кількість топових назв.

2. Нашому стенду бракувало кількості професійних видавців, а не зівак, які просто прийшли подивитись. Потрібно зрозуміти, що там не книжки потрібно виставляти, а права на українських авторів продавати. Заробити ми на тому не заробимо, проте це дуже потрібно для просування ролі держави у світі, адже вони там всі ватні-ватні.

3. Як завжди останні 5 років. Більше crime-novels, більше жіночих романів, суттєво зменшилась кількість назв literary fiction. Авторів типу Маркеса чи Кортасара, чи Гессе, чи Міллєра вже дуже складно знайти. Ми знайшли одного, але як і завжи, не буду розповідати до підписання контакту.

line_yellow

anetta_antonenko-копіювати-e1425305140946Анетта Антоненко,

директорка видавництва Анетти Антоненко

1.  Цього року я мала декілька важливих питань, які мала вирішити саме на Франкфурті: формалізувати відношення Любка Дереша і видавництва Suhrkamp Verlag (Німеччина). Два роки я чекала на відповідь «ТАК/НІ», так і не отримала. Більше чекати я не хотіла і саме тому мала серйозні наміри розставити крапки над «і». Це мені вдалось тільки на Франкфурті цього року; передати в управління права на Любка Дереша надійному партнеру – вдалось; поглибити співпрацю з відомою агенцією Agencia Literaria Carmen Balcells на іспаномовних авторів.

Оцінку успішності/неуспішності Франкфурта можна зрозуміти лише за декілька місяців, коли експерти інших країн проведуть свою роботу.

2. Чесно кажучи я їхала на Франкфурт з доволі завантаженим графіком зустрічей й тому мало часу могла приділити зовнішнім спостереженням. Але європейський вигляд стенду явно надихав і додавав настрою на зустрічах. Адже більшість зустрічей я перенесла саме на стенд, бо цього року мені було несоромно (хоча реально ризикувала, адже всі пам’ятають як все це готувалось і скільки крові це вартувало Олександру Афоніну).). На стенді постійно йшли зустрічі, переговори, приходили давні знайомі і нові відвідувачі.

Треба відмітити неймовірну допомогу консульства України в Німеччині і особисто Алли Польової. Чудова людина на державній посаді, небайдужа, така як всі ми – «волонтери українського стенду у Франкфурті». Не знаю, як ми без неї б розібрались.

Людей через наш «відкритий» стенд пройшло море.

Наступного року варто врахувати низку аспектів. Наприклад, стенд за розмірами можна зменшити до 50м, книжок можна везти значно менше і брати ударні позиції по 3-5 примірників, щоб розставляти їх одна книжка-одна поличка. Цей мінімалізм вже давно в тренді Франкфуртської виставки.

Необхідно, крім чудових банерів, які підготував Арсенал мати великі постери з портретами впізнаваних авторів. Їх небагато – Курков, Андрухович, Жадан, Забужко, Матіос.

Треба на рецепшині зробити поличку саме з перекладами іноземними мовами, щоб вона вигідно впадала в очі. Або зробити банер з фото цих книжок (так робили турки). Мають бути флаєри з загальною інформацією про ці події (простенькі зовсім) і окремо по кожному автору. Треба зробити фірмові паперові пакети з набором інформаційного матеріалу. Каталог був дуже яскравий і зразу впадав в очі відвідувачам. Треба тримати і далі цю планку.

Читайте також: Про дві позиції і каталог українських видань до Франкфурту

На рецепції працювали волонтери з консульства і це нас реально «врятувало». Працювали прекрасно і фахово. Треба про це завжди пам’ятати, бо це дуже важливо.

На стенді не бачу сенсу робити якісь заходи. Необхідно планувати заходи на відомих майданчиках і бажано з іншими відомими постатями.

І ГОЛОВНЕ – має бути керівник стенду, головний, який все знає і всім командує.

line_yellow

rybalkoОлег Рибалка,

директор «Фонтану казок»

1. Це була наша перша поїздка та, відповідно, презентація «Фонтану казок» на Франкфуртській книжковій виставці. Уже те, що ми поїхали і були серед найкращих видавців світу зі своїм стендом, можна назвати успіхом. Не врахували масштабу. Розмір виставки вражає. Тому підготовка має бути дуже ретельною.

Не очікували попит на наші книжки, особливо на новинку «Мрію», яка вийшла трьома мовами 2 місяці тому.

2. Якщо наш стенд, то бракувало другої людини. Одного працівника на виставці замало.

Якщо України, то бракувало помітного дизайну. Усе ж стандартні конструкції впадають в око, коли навколо усі країни мають власні дизайнерські, цікаві та помітні стенди. Хоча й те, що було зроблено, виглядало дуже вдало.

3. Дуже багато брендової дитячої книжки, яка базується на персонажах. Узагалі, це стає доволі вагомим трендом, бо це, перш за все, впізнаваність і гарні продажі. 

У дитячій літературі – тренди це: якість книжки як виробу; примитивізм ілюстрацій; дизайн як основа; контент здебільшого зміщується в бік сучасної світової проблематики.

Також це все більший розвиток електронних книжок.

Дізнавайтеся, які українські видавництва поїхали на ярмарок.

Франкфуртський ярмарок 2015: 7 найцікавіших проектів

У статті використані роботи дизайнерки Альони Соломадіної

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe