Читомо > Новини > Українські видавці про участь у Вільнюському книжковому ярмарку

Новини

Українські видавці про участь у Вільнюському книжковому ярмарку

03.03.2017 0 Автор:

23-26 лютого у Вільнюсі відбувся щорічний книжковий ярмарок. Найбільша літературна подія країн Балтії, присвячена цьогоріч темі «Литовські знаки видно за кордоном», об’єднала понад 60 000 відвідувачів та 300 видавців та 29 почесних гостей з 15 країн світу, серед яких й українські ілюстратори Наталка Гайда та Дмитро Кузьменко.

У Литві 7 видавництв представив організатор спільного українського стенду – ГО «Форум видавців», а благодійна організація «Добра листівка» мала окремий. У програмі ярмарку також взяли участь представники «Видавництва Старого Лева», «Vivat», «Брайт Стар Паблішинг».

Читомо дізнавалося про враження від участі, очікування, знахідки та успіхи у Вільнюсі.

 

kuzmenkoДмитро Кузьменко, 

письменник, ілюстратор:

«У Вільнюському книжковому ярмарку ми з Наталею Гайдою брали участь на запрошення Інституту культури Литви. Загалом наша програма не обмежувалася лише книжковою виставкою.

У Вільнюсі ми провели майстер-клас спільно з литовськими ілюстраторами Євою Бабілайте, Паулюсом Йодісусом та режисеркою театру мініатюр Сауле Дегутите. Це було завершення масштабного проекту тривалістю в рік, що організував Литовський інститут культури за допомоги Форуму видавців у Львові. В його рамках спільні литовсько-українські майстер-класи проходили у Вільнюсі, Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі, Києві, Одесі, Львові, Тернополі, Івано-Франківську та містечках Єзупіль і Рожнятів.

Цільовою аудиторією були передовсім діти біженців та учасників бойових дій, а також інші діти з певними проблемами. Крім нас з Наталею, за цей рік учасниками проекту стали Андрій Лесів та Романа Ромашиниш, Христина Лукащук, Юлія Пилипчатіна, Катерина Білетіна та Анна Звягінцева. Якщо говорити саме про книжкову виставку, то нам з Наталею надали дві години і величезний стіл в залі, де проводили різноманітні майстерні. Наталя виготовляла з дітьми поп-ап листівки.

Я ж провів невеличкий майстер-клас на варіації «Білої трішки чорної-пречорної книжки». За допомоги лише чорного маркера, циркуля, паперу, ножиць і кількох зубочисток ми з дітьми зробили кілька фокусів, що показали вади нашого сприйняття дійсності. Вільнюська виставка справила враження передовсім регіональної. Там не було аж так багато іноземних стендів. А проте за кількістю учасників її можна порівняти з Книжковим арсеналом або Форумом видавців. Це в країні, населення якої співмірно з населенням самого лише Києва.

Суттєвою відмінністю від наших книжкових фестивалів була краща організація. Виставку проводять у спеціальному виставковому павільйоні, де багато простору. Цей павільйон збудовано на околицях Вільнюса, але дістатися туди не становило жодних проблем: що двадцять хвилин з центру міста до виставки курсував безкоштовний автобус. Місцеві ілюстратори скаржаться, що на вихідні пропхатися серед відвідувачів таки становить проблему.

Ми не перебували там постійно, лише два робочі дні. Було людно, черги по квитки та в гардеробах, але загалом дуже комфортно. Видавців було поділено за тематичними ознаками, тож читач легше міг знайти саме те, що він шукає. Були окремо зали дитячої літератури, дорослої, іноземних стендів, бібліотек, букіністики і, що особливо вразило, окрема музична зала з виданнями пластинок».

Читайте також: Литовська «Країна книг» для дорослих і дітей, закоханих у читання

.

.

cheliakСофія Челяк,

програмна директорка ГО «Форум Видавців»:

«Про успішність ярмарку для українських видавців можна буде говорити тоді, коли всі їхні попередні домовленості з продажу і купівлі прав втіляться в проекти. Зараз можу сказати, що таких домоленостей було багато. Основна проблема – це пошук перекладачів з литовської на українську  і навпаки. Але вже можна говорити про велике зацікавлення литовців до української книжки. Минулого року було домовлено переклад книги Сергія Лойка «Аеропорт», наклад на даний момент уже проданий, і книжки «МРІЯ. DREAM. МЕЧТА» Олега Чаклуна, яка була представлена цього року на ярмарку. Помітний великий інтерес видавців і відвідувачів до видань про війну і нових книжок Сергія Жадана і Юрія Андруховича, які виходили вже в перекладі Вітаса Декшніса.

Якщо говорити про литовський книжковий ринок, то існують три великі видавництва, які видають книжки усіх стилів та жанрів. Інші видавництва стараються знайти свою нішу, щоб бути успішними. Приблизно третина бестселерів – це книжки литовських авторів. Список перекладної літератури, як правило, литовці формують після відвідин Франкфуртського книжкового ярмарку. Тридиція книжкового дизайну була перейнята у скандинавських країн ще приблизно 10 років тому. Зараз всі сили та фінанси видавців, Спілки видавців Литви, Спілки письменників Литви, Литовського інституту культури спрямовані на органцізацію стендів на фестивалях (цього року Литва почесний гість у Лейпцигу, в 2018 році – на Лондонському книжковому ярмарку). Зараз уже перекладено 36 книг німецькою мовою, що будуть представлені на стенді. Ведуться переговори щодо перекладу книжок литовських авторів англійською і видання в Британії.
 .
Якщо говорити про сам ярмарок, то дуже чітким було зонування приміщення. Діяло 4 основні зали: зал з литовськими видавцями, зал з дитячою літературою, де поміж стендами стояли столи для майстер-класів, музичний зал, де діяла сцена і розповсюджувачі дисків та платівок, музиканти чи музичні агенції могли продавати свою продукцію, стенди букіністичних крамниць, іноземних інституцій, навчальних закладів та релігійних громад. Поділ є традиційним, тому відвідувачу було абсолютно зрозуміло куди іти і що чекати.
 .
Щодо заходів, то були події з найвідомішими письменниками, ілюстраторами та інтелектуалами, але через те, що всі вони були литовською мовою, то досить непросто було розуміти. Хороший напрямок вибрали культурні інституції: на ярмарку вони говорили про представлення литовської літератури за кордоном, про співпрацю з іноземними інституціями.
Щодо організації українського стенду, то проблем фактично не було. Звичайно, моє бажання, як організатора, це представляти не тільки видавців, але й авторів. На це, поки ми не знайшли фінансування, але, думаю, що скоро і цю проблему вирішимо».
 .
 
 .

ziobroОксана Зьобро,

керівниця відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю Видавництва Старого Лева:

«Як представник Видавництва Старого Лева я побувала на Вільнюському книжковому ярмарку на запрошення Інституту культури Литви. Інститут культури організував програму для кількох видавців з України та Грузії, в рамках якої знайомив учасників з литовським видавничим ринком та авторами. І саме така пофесійна і ґрунтовна включеність державних інституцій в книговидавничий та літературний поцес найбільше вразила мене під час відвідин ярмарку. Інститут культури взяв на себе функції комунікатора між видавцями різних країн і промоутера литовських авторів. Цікаво, що більшість литовських авторів залишають за собою права на іноземні видання своїх книжок, тож саме вони, а не видавництво спілкуються з іноземними видавцями і намагаються зацікавити своїми творами.

Також приємно здивувала кількість людей на самому ярмарку. У перший же день, незважаючи на дощ та віддаленість локації від центру, всі зали були заповнені людьми. І хоча литовські видавці скаржаться, що продажі падають, а ціна книжки (через матеріали) росте, зацікавлення літпроцесом всеодно залишається на доволі високому рівні. Також цікаво, що більше 50% книжок, які виходять у Литві – литовських авторів, натомість продажі перекладних видань, які з’являються на ринку, у 2-3 рази кращі. Але пропорції видавці все одно не змінюють, підтримуючи свого письменника.
Ця поїздка була успішною для нас і з огляду на нові контакти та ідеї співпраці, які, віримо, дадуть хороші плоди у майбутньому, і з огляду на краще розуміння литовського книжкового ринку та його специфіки».
 .
.
.
 .

pohlebaeva

Анна Похлєбаєва, 

засновниця видавництва Artbooks:

«Однозначно, це вже успіх, що український стенд і українські видавництва були представлені на Вільнюському книжковому ярмарку. Велика кількість відвідувачів і професіоналів могли познайомитися з книгами з України. Порадував окремий стенд «Доброї листівки». Навколо нього завжди було багато зацікавлених відвідувачів, стенд знаходився, на нашу думку, в найбільш вдалому місці.
 .
Вразив литовський стенд, де були представлені книги для дітей з проблемами зору, книжки литовських ілюстраторів та велика зона присвячена вінілу, де можна було провести півдня. А також велика зона з 3D принтерами, яку заполонили чоловіки з дітьми спостерігаючи як створюються 3D моделі.
..
Абсолютною несподіванкою стала зустріч з видавництвом, з яким ми зайшли в глухий кут у переговорах поштою. Кілька годин особистого спілкування під час виставки прояснило наші позиції і ми дійшли домовленості. Сподіваюся, скоро буде результат. Крім того, ми помітили одну приголомшливу книжку для дітей з вадами зору, яка стала мрією нашого видавництва.
.
Хотілося б на подібних заходах бачити більше учасників українського видавничого бізнесу».
 
 .

martynovАнтон Мартинов,

директор видавництва «Наш Формат»:

«Не можу говорити за всіх видавців. Якщо хтось зміг продати одну ліцензію, можна відбити витрати на виставку. Як для Литви – людей багато. Порівняно з Ризькою виставкою Вільнюська на порядок вище класом. Виставки якраз проходять паралельно.

Українському стенду не вистачало асортименту. Особливо англомовного. Українські книжки в інших країнах малоцікаві. Виключенням є хіба що дитяча література до 7 років з ухилом на малюнки. Але це не специфіка України. У світі цінуються сильні продуктивні ринки. Ми тільки набираємо обертів і маємо наполегливо працювати мінімум 7-10 років. Організаційно все було добре, за що подяка Форуму видавців. Нових домовленостей з литовськими видавцями не маємо».

 

.

strngІлля Стронґовський,

співзасновник «Доброї Листівки» і «Видавництва»:

«Оскільки наш стенд був окремо від «Книжок з України» і в иншій залі, про успішність инших видавців можемо судити тільки опосередковано. Наприклад, було приємно бачити свіжонадруковану білінґву Олега Чаклуна «Мрії» – тепер уже литовською та англійською мовами. Порівняно з минулим роком українські видавці стали впевненіше говорити про співпрацю з литовським ринком і обережно повідомляти про продані права. Хотілося б, щоб це почало діяти і в зворотній бік і в Україні з’явилися не тільки чудові книги Кестутіса Каспаравічуса, скажімо.

Щодо наших власних домовленостей, «Видавництво» продовжило пошук виняткових дитячих і підліткових книжок, які піднімають проблемні теми і знайшло шукане. Триматимемося Скандинавії та Балтики і далі. Але розуміємо, що скандинави досі лишаються сміливішими та активніше говорять на соціально гострі теми у літературі.

Що стосується «Доброї Листівки», то для нас ярмарок вже традиційно – третій рік поспіль – був успішним. Ми поспілкувалися з нашими постійними ілюстраторами та відкрили декілька нових імен. Цього року також ми активніше цікавилися новинками литовських видавництв та тенденцій на балтійському ринку.

Загалом цьогорічний ярмарок вийшов трохи менший за попередній. Помітно, що видавці стали більше економити на стендах, а сам ярмарок ущільнився через ремонт двох зал для музик та букіністів. Але на активності книговидання, здається, це не позначилося – всі топові світові новинки, зокрема і 2017 року, уже перекладені литовською, а довжелезні черги по автографи шикувалися як до почесного гостя ярмарку ісландського письменника Сйона (у якого в литовських перекладах вийшло вже 4 книжки), так і до місцевих авторів.

17091442_1267415773294137_1688871853_o

Засновники «Доброї Листівки» і «Видавництва» Лілія Омельяненко й Ілля Стронґовський

з ісландським письменником Сйоном

Наприклад, екзотичною для українською ринку є популярність римо-католицького священика Альґірдаса Тольятаса – його нова збірка проповідей «Рік людський і божий» продалася накладом в 13500 примірників (типовим для литовського ринку є наклад у 2500). А ще він байкер.

Нам також здалося, що цього року Вільнюський ярмарок був більш локальним, і трохи зменшилося представлення іноземних делегацій. Думаємо, це просто випадковість, і наступного року все виправиться.

Дуже, дуже сподобалися речі, які робилися в зоні майстер-класів. Вочевидь планувалося, що участь в них, переважно, братимуть діти, але ми теж не втрималися. Друкування на друкарських машинках – зокрема тій, що має шрифт Брайля, ксилографії зі шматочків травленого дерева, орігамі та заняття з художниками і все у цілковито вільному форматі – приходь, коли хочеш, якщо зайнято – дочекайся своєї черги.

Ще маємо згадати про цікавинки, привезені чеською делегацією – окрім виставки найкрасивіших свіжих чеських книжок (для перегляду пропонувалося скористатися білими рукавичками) був стенд з листівками, артбуками та навіть поезією на вагу. Покупцям пропонувалася поема Карела Гінека Махи «Травень» на грами. Софія Челяк, наприклад, придбала собі 50 грамів поеми, їх відокремили від чималого блоку, зважили на електронних вагах, запакували, підписали назву та вагу і приліпили тематичну наклейку. В українських реаліях, гадаю, у такому форматі добре пішов би «Кобзар».

Щонайперше, і на цьому важливо наголосити – змінилося щось в зовнішній політиці Литви, і цього року ні Президентка країни, ні міністерська делегація не приходили ні до українського стенду, ні на майстер-класи українців, ні на стенд «Доброї листівки». Для мене це тривожний дзвіночок, оскільки саме приязнь приймаючої сторони дозволяє почуватися настільки затишно і впевнено на ярмарку.

Українському стенду, попри розмір, не вистачало наповнення. До рівня офіційного білоруського, заповненого винятково російськомовною літературою, ми не опустилися, але книжок було мало і далеко не все з привезеного відбиралося з думкою щоби зацікавити відвідувачів ярмарку. Як і минулого разу, мало що можна було придбати і внутрішня координація на стенді теж працювала слабо – не всі видавці були присутні на стенді весь час і, відповідно, мало чим могли допомогти у разі питань. Родзинкою став величезний український прапор, який було видно з усіх куточків міжнародної зали. Думаємо, це було вдале рішення.

Але хотілося б більше активностей на самому стенді. Бракувало продуманої програми, яка б виправдовувала привернення уваги прапором. Хотілося б і добірки українських видань литовською, і переконливих роздаткових матеріялів видавництв не тільки українською та російською мовами. Розуміємо, що в першу чергу це пов’язано з недостатністю фінансування. Але на майбутнє можна продумувати і залучати більше ілюстраторів, авторів задля цих цілей. Тим паче, що цього року на ярмарку були присутні українські ілюстратори і наш стенд ніяк їх присутністю не скористався.

Дешевим і вкрай ефективним зразком для наслідування вважали би приклад посольства Японії, що сусідував з «Книжками з України». Всі дні ярмарку там зранку до вечора два каліграфи писали імена охочих ієрогліфами на книжкових закладках. По тому гостям пропонували вписатися за приїзд Харукі Муракамі до Литви. Черга по це була весь час, при тому, що третя, міжнародна, зала, найменш відвідувана з усіх.

 

Українські видавці брали участь спільним стендом у Варшаві і Франкфурті.

Нагадаємо, минулого року українці були на книжкових виставках у Турині, Стамбулі і Парижі.

Чільна світлина Edvard Bla?evi? / Alfa.lt
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe