Читомо > Новини > Що буде на Книжковому Арсеналі-2016

Новини

Що буде на Книжковому Арсеналі-2016

05.04.2016 0 Автор:

Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал відбудеться з 20 по 24 квітня уже вшосте. Подія вийшла за рамки презентації книжкової сфери України, а стала подією, завдяки якій формується середовище, ринок,  ідеї і нові проекти та напрямки роботи в книговидавничій та суміжних галузях. Пряма мова для Читомо від кураторів спецпрограм – перший суб’єктивний і комплексний анонс Книжкового Арсеналу-2016.

Ольга Жук,

координаторка напрямку культурної дипломатії Міністерства закордонних справ, кураторка міжнародної програм:

zhuk
Ілюстрація Альони Соломадіної

«Цього року я переконала Франкфуртський книжковий ярмарок представити на Книжковому Арсеналі колективний німецький стенд. Німеччина обирає для такого представлення свого книговидання близько 15 країн на рік, ці витрати фінансуються їх Міністерством закордонних справ, для цього подається заявка на конкурс. Наша спільна заявка цей конкурс пройшла.

У Східній Європі цього року Франкфуртський ярмарок презентує себе лише на Книжковому Арсеналі у Києві і на Варшавському книжковому ярмарку. Це серйозний крок і показник зацікавленості в Україні. Також цього року розширений стенд матиме Грецький фонд культури, приїде директор книжкового ярмарку у Салоніках, з яким ми домовилися про обмін. Фактично, ми зробили подарунок зацікавленим видавцям – безкоштовний стенд на ярмарку у Греції, займається його організацією Асоціація видавців.

Книжковий Арсенал вперше відвідають представники інших великих світових книжкових ярмарків та літературних фестивалів, агенцій, бібліотек, закордонних видавництв – з Норвегії, Франції, Німеччини, Грузії, Литви, Італії, Австрії. Усі вони зацікавлені налагодити контакти з українським ринком і дослідити ширші можливості участі наступного року.

Читайте також: 10 зіркових гостей Книжкового Арсеналу

Цього року приїде віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку з міжнародних ринків Тобіас Фосс. Це показник високого інтересу до нашої країни як великого і перспективного ринку, інтерес встановлювати робочі зв’язки між німецьким і українським ринками. Проте він також приїде і з сигналом для Міністерства культури, що Україна втрачає можливості.

Україні готові надати велику знижку на стенд – близько 40%, я попросила про неї ще на початку року. Організатори досі тримають для України помітне місце на ярмарку, хоча дедлайн на подання заявок на участь був 31 січня і таку з боку України на державному рівні ніхто не подав. Держкомтелерадіо самоусунулося, а Інститут Книги поки існує тільки на папері.

Пан Фосс приїде переконувати нас, що ми втрачаємо можливості, і не лише ринкові, але й культурні, медійні, політичні. Тим часом як стенди інших країн часто відкривають міністри культури, у Росії, наприклад, величезний стенд і програма на найбільшому у світі книжковому форумі, Україна знову ризикує залишитися на периферії культурних процесів. Таке враження, що важкий, але втім успішний у медійному і професійному сенсі минулорічний досвід нас нічому не навчив.

Читайте також: Віце-президент ярмарку у Франкфурті: Україна має бути серед експонентів

Міністерство закордонних справ готове долучитися до представлення України на рівні іміджевої, інформаційної, логістичної підтримки і співпрацювати з профільними інституціями, але для цього потрібно, щоб ті подали заявку і виділили базове фінансування на стенд. Такі великі гравці глобального ринку просто не розуміють, як так може бути: дві книжкові інституції у країні, і жодна з них не є ініціатором промоції національної літератури у світі.

Світ нам відкривається, але чи готові йому відкритися ми? Відвертаючись, ми дійсно ризикуємо дуже скоро втратити до себе інтерес. Саме тому Франкфуртський ярмарок відкриватиме Книжковий Арсенал міжнародною дискусією «Книжкова культура як вікно у світ: виграшні формули презентацій на міжнародних ярмарках», підкреслюючи, що така участь особливо важлива для країн, які є вразливими у політичному культурному, інформаційному полі.

У дискусії також візьме участь Сильві Вассало, директорка Салону дитячої книги та преси у Монтреї (Франція), я як координаторка культурної дипломатії у МЗС, Дана Павличко (видавництво Основи), а модеруватиме захід Оксана Форостина. Ми також запросимо до дискусії представника Міністерства культури. Це останній шанс для України зустрітися з керівництвом Франкфуртського ярмарку і подати заявку на участь.

На Книжковому Арсеналі Франкфуртський книжковий ярмарок готує лекцію та індивідуальні консультації для видавців та арт-директорів видавництв щодо дизайну книги, сучасних європейських тенденцій та ролі обкладинки в успішних продажах, особливо коли йдеться про продаж прав закордон.

Проводитиме їх на запрошення Франкфуртського ярмарку Констанц Бернер, арт-директорка видавництва C.H. Beck Verlag, представниця журі конкурсу книжкового дизайну Фонду «Мистецтво книги». Пані Бернер також братиме участь у відборі книг нового конкурсу книжкового дизайну, який під час фестивалю проведуть Гете-Інститут та Мистецький Арсенал. Також проведе спеціальну консультаційну сесію Тобіас Фосс для видавців, які мають намір взяти участь у Франкфуртському чи інших закордонних ярмарках, щодо максимально ефективної участі.

Щодо сегментації програми, то мікропрограми були на Книжковому Арсеналі і раніше – наприклад, «Обмін речовин», авторський кураторський проект Ірини Славінської, або філософські чи мистецькі серії подій. Цього року ми значно посилили цей підхід, подекуди надали мікропрограмам виразної тематики.

 

Також, полишаючи звичну для себе роль кураторки усього проекту, але бажаючи продовжувати робити близький мені за актуальною сферою інтересів внесок у програму, я розуміла, що ідея різноманітних кураторських підходів, багатоголосся є на часі.

 

Цього року будуть такі мікропрограми, як «Къырым», що присвячена культурі кримських татар (куратори, що долучилися – Олена Брайченко, Оксана Хмельовська і всі члени команди фестивалю), «Література як соціальна дія» Ірини Славінської, тема «Особистість і особливе» у дитячій програмі, яку курує Юлія Козловець. Не менш цікаві концепції мають запрошені молоді куратори: Євгеній Стасіневич сформував такі теми, як «Література між Катастрофою і Ненавистю», «Критикуючи критику», Анастасія Євдокимова побудувала поетично-перформативну програму довкола ідеї «перехідності». Вперше в ролі куратора одної з мікропрокрам виступить письменник Юрій Андрухович.

Я думаю, що у майбутньому авторів потрібно більше залучати до фестивалю поза звичними для них форматами книжкових презентацій і автограф-сесій. І це ще не всі блоки програми – загалом у нас їх близько 18. Фестиваль росте незалежно від нашого бажання, надто багато бажаючих брати участь, тож мабуть, треба визнати, що повернути його до розмірів другого чи третього року з мого боку було утопічною ідеєю.

Я скажу трохи про міжнародну програму, куратором якої я є, і яка здійснюється за підтримки посольств і культурних центрів, що входять у мережі EUNIC, а також за сприяння Міністерства закордонних справ, у якому я тепер працюю.

 

Цього року на фестивалі буде 60 закордонних гостей, половина з них – автори, половина – фахова книжкова спільнота, є і дипломати, політики, журналісти, що пишуть книги.

 

Дуже важко надати комусь перевагу, тож я рекомендую не полінуватися і напередодні переглянути нашу програму і обрати самому.

З письменників і книжкових новинок, їх презентацій я би виділила такий мій особистий топ: з художньої перекладної літератури – «Якоб вирішує любити» Каталіна Доріана Флореску, «І раптом стукіт у двері» Етгара Керета, «Штайнгоф» Кароли Ханссон, «Сонька» Ігнасія Карповича, переклади Салмана Рушді, Лавкрафта; з нон-фікшн – філософські книжки «Сила життя. Гедоністичний маніфест» Мішеля Онфре , «Філософія свободи» Ларса Свендсена, «Ханна Арендт або любов до світу» Алоїза Принца та «Ніцше. Самоперевершення» Тараса Лютого, віднайдені лекції «Казимир Малевич. Київський період».

Цікавою має бути дискусія довкола книги «In Wartime: Stories from Ukraine» (Penguin, 2016) журналіста та політичного аналітика, автора New York Review of Books та Economist Тіма Джуда за участі автора та Катерини Сергацкової, організована «ІЗОЛЯЦІЄЮ».

Must у дитячій програмі – заходи з Ульфом Старком, Вігдіс Йорт і Марціном Щигельським.

Читайте також: Кураторська екскурсія дитячою програмою Книжкового Арсеналу

Цього року мені також захотілося більше відобразити у програмі взаємозв’язок літератури і кіно. Зверніть увагу, що улюблені DocuDays презентують на Книжковому Арсеналі спеціальну програму. Зокрема, за підтримки Польського Інституту відбудеться показ фільму «Віртуальна війна» і майстер-клас режисера Яцека Блавута, показ фільму «Мистецтво зникання» Бартека Конопки і сценарний майстер-клас співавтора фільму Ігнація Карповича.

Разом з СУК – майстер-клас Зигмунта Мілошевського і показ фільму «Зерно правди» у перекладі Божени Антоняк. Чеський Центр презентує фільми режисера Бржетіслава Рихліка «Цирк Гавела» і «Що означало вести коня», цикл фільмів про українських авторів, які були зняті під час проекту Місяць авторського читання європейськими режисерами.

Посольство Ізраїлю представить фільм «Медузи» Етгара Керета. Музей Української революції 1917-1921 років та GankaFilm презентують забутий і нещодавно віднайдений документальний фільм «Перший мирний договір світової війни» (1918) у музичному супроводі групи Sun Groove — Костянтина Мішукова (Dj Mishukoff), Валентина Богданова (Shaman) та мультиінструменталіста Олекси Кабанова.

І, нарешті, ми постаралися зібрати фільми для нашої кримської спеціальної програми: сага «Кримські історії» Нарімана Алієва, «Къырым» Ксенії Жорноклей, «Кримські стежки». Вінсента Муна, а у вечір відкриття – Національний Центр Довженка представить спеціальний показ першого кримськотатарського німого фільму «Алім» (1926) у музичному супроводі Енвера Ізмайлова».

Ірина Славінська,

журналістка, кураторка проектів «Література як інструмент соціальної дії» та «Обмін речовин»:

slavinska

Світлина Дмитра Ларіна

«Цього року я працюю і більшій команді колег та під началом координаторки фестивалю Оксани Хмельовської, що дозволило трохи розвантажитись і заопікуватися двома невеличкими кураторськими проектами.

Перший – це проект «Література як інструмент соціальної дії». Ідеться саме про ті проекти, що є більшими за книжку.

 

Моя амбіція полягає в тому, щоби подивитися,

як саме література впливає на життя.

 

Хочеться вийти за межі звичної схеми, де книжка виступає інструментом благодійності. Натомість цікаво подивитися саме на обмін ідеями. Письменники, видавці та літературні менеджери можуть змінювати світ навколо себе – я в цьому впевнена.

Серед запланованих подій – розмова про літературно-радіо-соціальний проект Лариси Денисенко «Проти насильства», присвячений темі домашнього насильства та протидії йому; кінопоказ Руслана Горового як режисера та його виступ письменника, тобто поговоримо і про зону АТО, і про «невидимі» темні ділянки мирного життя; про життя переселенців у нових громадах і про початок нового життя та нового «я» – навколо книжки «Переселенці. Люди, які не загубили себе»; про роботу блогерів онлайн і як письменників із виданими книжками – трохи поміркуємо про роль володарів думок і про відповідальність говоріння та писання; дискусія «Як Михайль Семенко та Агнон впливають на життя малих міст і сіл», де поговоримо про літературно-соціальні проекти в Жмериці, Бучачі та Кибинцях.

Читайте також: Брендінг української літератури: поради сусідів й прогнози чиновників

Ці акценти зумовлені тим, що мене цікавить як громадянку та читачку, а також тим, які книжки приніс 2016 рік.

Другий проект – відроджений цикл діалогів «Обмін речовин». Це розмови, що є приватними та публічними водночас, адже запрошені учасники говорять між собою без модератора так, як веде їх думка, а в глядачів є нагода підслухати та піддивитися. Цього року додано єдину нову деталь – визначені теми розмови.

Ідея мені дуже імпонує, що дозволяє зберегти свободу розмови, водночас трохи до неї підготувавшись. Для проекту Лариса Денисенко та Любов Якимчук говорять про фобію інакшості, Маріанна Кіяновська та Мар’яна Савка говорять про місце на землі, Юрій Андрухович і Олександр Бойченко говорять про своїх і чужих, Володимир Єрмоленко та Завен Баблоян говорять про погляд мандрівника та погляд чаклуна.

Щодо загальних трендів книговидання, то нині це робити легко. Розмальовки рулять у всьому світі. Якщо ж говорити про українські книжки, то я з радістю бачу, як проростає цікава українська та перекладна нехудожня література, що дає можливість читати історію та сучасність від першої особи».

Євгеній Стасіневич,

літературний критик, куратор програм «Критикуючи критику» та «Література між Катастрофою і Ненавистю»:

Stasinevych

«Ці проекти цікаві конкретно мені, про них думаю вже не один рік. Як на мене, такий підхід найбільш плідний.

Цьогоріч минає тридцять років від часу Чорнобильської аварії, але програма «Література між Катастрофою і Ненавистю» не зводиться лише до цієї теми. Події, присвячені Чорнобилю, винесені в окрему програму. Будемо говорити про Другу Світову війну, Голокост, Салмана Рущді і навіть Тараса Шевченка.

 

Що стосується програми «Критикуючи критику»,

то в ній виникла пекуча і нагальна потреба.

Адже зацікавленість з боку публіки до цього «жанру» є, і серйозна, а от критичної маси притомних критиків як не було, так і нема. Дуже мало нових облич, «молодої крові» не прибуває. На цьому Арсеналі, наприклад, покаже свою «Пунктир-енциклопедію» української сучасної літератури літературний критик Костянтин Родик.

Мала бути презентація нової книжки Івана Дзюби, але він, на жаль, захворів. Але ж це все майже класики, репутації цих людей склалися дуже давно. Я натомість збираю на дискусію майже всіх, хто пише про літературу сьогодні, аби поговорити про серйозні «цехові» проблеми і поодинокі перемоги.

Тамара Гуднорова з Євгенію Кононенко говоритимуть про Чорнобиль і культуру/літературу сьогодні; Михайло Назаренко і Юрій Макаров – про «романтичну» ненависть; Неля Ваховська, Марк Бєлорусець і Юрко Прохасько подискутують щодо німецької повоєнної прози і комплексу провини.

В «критичній» програмі буде Юрій Володарський і Оксана Щур, вже згадуваний Костянтин Родик і Софія Філоненко. Буде багато бесід про популярні і масові жанри, про масліт як такий і чого ми не можемо зверхньо до нього ставитись. А про нон-фікшн – чи не головний жанр сьогодення – поговорять видавці Поліна Лаврова й Антон Мартинов.

Нон-фікшн – чи не головний тренд у світовій книговидавничій галузі, і його стає дедалі більше на нашому ринку: тут і мемуари, і біографії, і наукпоп. Продовжує з’являтися велика кількість першокласної дитячої літератури, і це також знайшло своє відображення на цьогорічному Книжковому Арсеналі. Ви лише подивіться, скільки – і чого саме! – буде презентовано в рамках численних дитячих програм, там же навіть дорослому хочеться читати все й одразу. І книжки про війну, як би нам не хотілося про це говорити, але мусимо.

Дивіться також вітрину новинок до Книжкового Арсеналу

Дуже радий, що на Книжковий Арсенал приїде Карола Ганссон, український переклад її роману «Штайнгоф» нещодавно вийшов друком. Будуть Етгар Керет, дитячий письменник Ульф Старк, французький філософ Мішель Онфре, блискучий польский детективщик Зиґмунт Мілошевський. Видавництво «Лаурус» представить книжку Максима Тарнавського «Нечуваний Нечуй», видавництво Жупанського – «Хворобу Кітахари» Крістофа Рансмайра і «Розбійника» Роберта Вальзера,   «Темпора» – антологію любовного роману 20-их років, «А-ба-ба-га-ла-ма-га» – довгоочікуваних «Ромео і Джульєтту» в перекладі Юрія Андруховича.

Знаю, що ще один запрошений куратор, Настя Євдокимова, готує багато чудового на поетичній сцені, там навіть підземелля Арсеналу відкриють заради перформансу Олени Герасим’юк. Стільки прекрасного і важливого буде, що лише встигай ходити. Сподіваюсь, щось таки вдасться побачити».

Настасія Євдокимова,

кураторка поетично-перформативної програми:

evdokymova

«Робота з різними спецпрограмами передбачала пошук тієї теми, про яку хотілося би поговорити передовсім із письменниками, та тієї проблеми, яку сьогодні важливо дослідити. Я зрозуміла, що спецпрограма має формуватися навколо ідеї перехідних/транзитних текстів – не лише поетичних, адже важливою стає фіксація «змінності».

Тут не має значення – про поезію йдеться чи про прозу. У своїй книзі статей та есеїв «Транзитна культура» дослідниця Тамара Гундорова пише про постколоніальну травму, про те, що перехідність має бути здійснена, про перебування такої культури на межі між майбутнім та минулим із постійним страхом, що це минуле повториться, а теперішнє не можна осягнути повністю.

 

Так я знайшла те ідеальне слово – «перехідність», що має багато значень, й у контексті програми може піддаватися різним тлумаченням.

 

Цей термін на позначення тяглості, яку хотілося б сповільнити, щоб спершу автори, а разом із ними читачі й глядачі змогли публічно проговорити чи проартикулювати через тексти – гострі та важливі теми.

Головні критерії наповнення програми: унікальність, частка експерименту, виходу за межі стандарту, хоча важливим залишався і критерій якості текстів. У подіях братимуть участь і поети-дебютанти, і класики української літератури, й іноземні гості, і автори, які аж ніяк не є письменниками.

Я ще не «відчула» цей поетичний рік, щоб сміливо і впевнено озвучити імена й назви, однак із перекладеного «чистого кайфу» – «Високо, близько» Яцека Подсядла (у перекладі Остапа Сливинського), із цікавинок, які будуть на Арсеналі, – збірка «Супергерої» Олени Гусейнової, із післяарсенальних бомб – «Хвоя» Павла Коробчука.

Спецпрограма «Перехідність» досліджує: з одного боку – що відбувається із текстами, коли вони переходять у музику/ зображення/ відео/ театр/ пластику, та чим стають інші медії, коли переходять у текст; з іншого – у що перейшли тексти на кожному з етапів «після»: після війни, перемоги, переродження, катастрофи (глобальної, національної, родинної), особистої травми й переходу за межу неповернення.

У кожній із подій поставатиме оце «після», важливим є вираження у формі – розмови, читань, перформативній, театральній, музичній чи пластичній. Наприклад, читань поезії про війну немає, однак цей дискурс пронизує більшість заходів.

Читайте також: Пам’ятка для відвідувача Книжкового Арсеналу

Перформативні події у рамках програми задовольнять будь-який читацький запит: і подія?відкриття – поетично-театральний перформанс «Воздух» Мирослава Лаюка про красу й вогонь, який не залишає нічого окрім попелу, і гостросоціальний проект «Тюремна пісня» на матеріалі поеми Олени Герасим’юк, для якого відкриють підземелля Мистецького Арсеналу, і пеформанс-презентація Марисі Нікітюк та дівчат із гурту Dakh Daughters «Безодня», і поетично-пластичний проект із молодими авторами та хореографами, присвячений дослідженню емоцій, – «Зріз», і музично поетичний «Батл: поезія vs реп», і медитативні мелодекламації «твої мої слони».

Мені здається, що зрозуміти сповна ми це зможемо лише після Арсеналу, однак помітний (хоча й дуже повільний) рух серед видавців, які поступово починають розуміти, що центральна літературна подія року – це можливість і шанс, а не стандартний майданчик для чергової події.

Я би не пропустила «Обмін речовин» із Мар’яною Савкою і Мар’яною Кіяновською, презентацію книги Євгена Стасіневича, відкриття виставки Олександра Ройтбурда, презентацію роману Томаса Ґлавініча, події кримської програми і програми про літературу катастроф. Якби могла – то приходила б рано, підкреслювала події в програмці й відвідувала все!»

Анастасія Денисенко,

співкоординаторка клубу Pictoric:

Denysenko

Ілюстрація Маріон Арбони

«Клуб ілюстраторів Pictoric вже втретє представляє ілюстраторську програму на Книжковому Арсеналі. Ми дуже вдячні за таку довіру кураторів фестивалю, адже ми повністю компонуємо та відбираємо роботи для виставки, придумуємо концепт і шукаємо нові проекти та імена. Основна ідея експозиції – це показувати сучасну українську ілюстрацію (журнальну і книжкову) в контексті європейської, і цього року в компанію до наших художників ми обрали французьких. Дуже раді, що цю ідею підтримав Французький інститут в Україні.

Спеціально на Книжковий Арсенал приїде, молодий активний і чарівний художник. Минулого року він вже був у Києві, збирав матеріал для своєї авторської книжки, яку представить тепер на Книжковому Арсеналі. Юбер також розмалює стіни у виставковому просторі, йому не звикати – в Парижі він вже розписував стіни в приміщенні музею морської справи.

Hubert_book

Ілюстрація Юбера Пуаро

Поспілкуватися з ним є про що, навіть якщо ви не ілюстратор, хоча на своїй лекції Пуаро збирається говорити саме про неї. А от про участь Юбера в проекті «Жива бібліотека» ми ще розповімо окремо на нашій сторінці – це шанс поспілкуватися з ним віч-на-віч і як мінімум, крім ілюстрації, розпитати про його подорож на фрегаті МВС Франції по Арктиці.

В проекті «Жива бібліотека» нашими гостями будуть професіонали, робота яких пов’язана з видавничою справою: автори, редактори, дизайнери, ілюстратори, літературознавці та журналісти. Кожен зареєстрований учасник матиме 10 хвилин на особисте спілкування з гостем.

 

Ми також показуватимемо студентські проекти, а у молодих ілюстраторів та дизайнерів буде окрема презентація. Вони розповідатимуть про свої, поки не опубліковані проекти. Це можливість для видаців придивитись до нових гравців, що виходять на поле, та запросити їх в свою команду.

 

І звісно, на щодень у нас заплановано цікаві лекції та майстер-класи. Будуть заходи про ілюстрацію в контексті графічного дизайну, про книгу художника, комікси, творчу кухню ілюстратора та багато чого іншого. Повна програма є на нашій сторінці.

До 400-ліття з дня смерті Шекспіра Pictoric презентує виставку плакатів до п’єс найвідомішого драматурга у світі. Це така не зовсім традиційна їх інтерпретація, яку можна розглянути як ідею до обкладинок або ж до афіш. В проекті «Діячі України» нам сподобалося трактувати класиків і тут ми теж хотіли би запропонувати свіжі альтернативні погляди на всім відомі п’єси.

Читайте також: Ілюстратори плакатів «Видатні письменники України» про класиків укрліту

Тож Shakespeare. Shake the Spirit, так називається проект стане спробою струсити нафталінові штампи, якщо йдеться про картинку до шекспірівських п’єс. Проект здійснюється за підтримки Британської Ради в Україні у рамках програми Creative Enterprise: Ukraine.

Всі попередні едиції фестивалю були для мене подією, і зараз вважаю, що це найцікавіший книжковий фестиваль в Україні. Впевнена, що цікавою та корисною будуть лекція та консультація експертки Констанце Бернер, арт-директорки видавництва C.H. Beck «Тренди сучасного дизайну: книга та обкладинка».

З книжок дуже чекаю антологію любовного роману з серії «Наші 20-ті» видавництва «Темпора», книжку Максима Тарнавського про життя і творчість Нечуя-Левицького «Нечуваний Нечуй», яку видає «Лаурус».

Ще цікавить нове видання «Родоводу» – «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930» та «Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття» Франсуази Барб-Галль», яку видає Видавництво Старого Лева».

Оксана Бояринова,

PR-менеджер УБА, Голова Молодіжної секції УБА:

Boyarynova

«У ніч з 24 на 25 квітня декілька бібліотек Києва відкриють свої двері та запросять киян провести «Ніч у бібліотеці». Ніч, як стверджують митці, найсприятливіша пора доби для талановитих людей. Саме тоді до них найчастіше приходить муза. А в компанії натхнення приходить швидше та заряджає віртуозів новими ідеями.

У програмі: презентації нових книг, літературний перформанс, театральний відео лекторій, музичні сети, замальовки з натури, пішохідний квест та багато іншого.

Такі заходи об’єднують молодь за допомогою мистецтва, адже сучасні бібліотеки давно вже не просто зали для читання, а самостійні культурні центри, де можна як читати книги, так і доторкнутися до інших видів прекрасного: від грамплатівок і чорно-білого кіно до сучасних фільмів і коміксів.

Саме такими ми хочемо представити бібліотеки міста Києва під час Книжкового Арсеналу в квітні 2016 року.

Бібліотеки, у яких відбудеться «Ніч у бібліотеці»:

  • «Молода гвардія» – вул. Льва Толстого, 49 (виступ ді-джеїв і дискусія про перезавантаження бібліотеченої справи);
  • Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету ім. Т.Шевченка – вул. Володимирська, 58 (поетичні батли, кінопокази і виступ гурту «За мить щастя»);
  • Бібліотека ім. Євгена Кравченка ЦБС Дніпровського району / «Оціум бібліотека» – вул. Ентузіастів, 51/24 (індійські саундтреки, арабські хіти та бразильський реп, замальовки з натури спільно з Urban Sketching Project Kyiv);
  • Відділ мистецтв Публічної бібліотеки імені Лесі Українки – вул. Велика Житомирська, 4 (виставка книжково-журнальної ілюстрації, лекція «Серж Лифар у балетах Сергія Прокоф’єва, екранізації світової класики);
  • ЦРБ ім. М.О. Некрасова ЦБС Голосіївського району – вул. Ломоносова, 24 (квести, музичні презентації).

Насправді більше бібліотек хотіли взяти участь у цій спецпрограмі, проте не всі змогли, тому що більшість районних бібліотек знаходяться у спальних районах».

Анастасія Левкова,

арт-директорка мережі книгарень «Є», кураторка спеціальної програми «СВОЇ / ЧУЖІ. Образи. Стереотипи»:

levkovaanastasia копіювати

«Цьогоріч книгарня «Є» виступить на Книжковому Арсеналі з власною спеціальною програмою. Відбудеться п’ять дискусій під загальною назвою «СВОЇ / ЧУЖІ. Образи. Стереотипи» за участі як українських, так і іноземних — із Польщі, Чехії, Італії, Франції — спікерів.

У 2014 році Книгарня «Є» вже мала власну спеціальну програму на Книжковому Арсеналі  — під назвою «Міст Київ». Можна помітити, що як попередня, так і цьогорічна програма мають імагологічне спрямування — йдеться про образи, патерни, маркери, присутні у нашому баченні певних явищ.

Останнім часом, як на мене, актуальність імагологічних тем набирає обертів, адже Україна свідомо стає на шлях відкривання себе світові (й себе — собі самій), намагається позбуватися ксенофобії, розвінчувати міфи, стирати рамки, починає усвідомлювати, що слід також пізнавати інших, подавати свій голос про інших, осмислювати те, що відбувається не тільки в нашому домі, а й поза ним.

Отже, два з наших цьогорічних заходів також стосуватимуться міст, але вже не Києва, а міст загалом. Перша дискусія — про міста як простір людського; про трансформацію міського простору, про культурні стратегії розвитку міст — яким чином можна розвивати локальні урбаністичні проекти, і що це дає в результаті; не в останню чергу йтиметься й про бренд міста: чому одні міста експортують свій символічний і матеріальний продукт та нав’язують його, а інші — ні.Про це розмовлятимуть Віктор Зотов — архітектор, керівник  «Архітектурного бюро  «Зотов і Ко», засновник та куратор щорічного міжнародного фестивалю «CANactions»; Віта Базан — стратегиня краудфандингової платформи «Спільнокошт», координаторка програми «Код Міста» й Ігор Тищенко — дослідник-урбаніст, аналітик центру «Cedos».

Друга дискусія стосуватиметься міського тексту в найновішій українській художній літературі: які міста потрапляють у поле зору українських авторів в останні роки? Які нові тенденції в їх описі? Чи здатні художні тексти створити місту бренд? Чи спроможне місто привабити туриста чи нового мешканця через тексти про себе? У цьому заході братимуть участь як літературознавці, які займаються, зокрема, міським текстом — Тетяна Трофименко, Ярослав Поліщук, так і письменники — Ірен Роздобудько, чиї тексти є виразно міськими, а одна з крайніх книжок, що цікаво, має до діла з Києвом та з одним із міст Донбасу.

Дуже приємно, що на цей захід завітає Жанна Слоньовська — польська письменниця, яка виросла у Львові і створила свій текст про Львів у польській літературі, але в українській він, безперечно, теж є більш ніж актуальним. Я переконана, що її роман «Дім з вітражем» — це одна з найкращих книжок, що з’являлась на українському книжковому ринку в останні роки; ТАК [незаанґажовано, різнобічно, різноголосно й при цьому глибоко] про Львів не писав іще ніхто, і це та книжка (є такий тип книжок), читаючи яку, жахаєшся думці: а що, якби вона не була написана? А що, якби я її не прочитала? Дякувати Богові, ця книжка написана і прочитана.

Тема третьої дискусії — стереотипи про регіони всередині нашої країни. Коли в Україні розвинувся стереотип про «донецьких»? Чи є динаміка зміни цього образу у 2014-2016 роках? Що означає «галичанин» у нинішній Україні? Якими є стереотипи про інші регіони, коли і як вони постали? Що можна робити для стирання образливих шкідливих маркерів? Про це розмовлятимуть соціолог Олексій Шестаковський, який досліджує теми цінностей, ксенофобії, міграції, внутрішніх переселенців в Україні; інший спікер — Яромір Штетіна, чеський журналіст, письменник, політик, нині – депутат Європейського парламенту.

Як репортер він спеціалізувався на військових конфліктах у Європі, Азії та Африці. Працював у більш ніж двадцяти військових конфліктах як журналіст і режисер. Також дискутуватиме Франческо Альберті — італійський історик, який написав книжку «DDR: Che cosa rimane?» («НДР: що лишається?») (2015) і може розповісти про те, якими були й лишаються стереотипи про східних німців серед західних і навпаки, стереотипи про Півчну Італію серед жителів Південної й навпаки, — це унаочнить те, що Україна не одна переживає певного роду проблеми, багато країн через це проходили. Під час дискусії важливо буде озвучити шляхи виходу з такої ситуації.

Читайте також: Воєнна репортажистика: історії, що мають бути розказаними

Четверта розмова торкнеться питання образу України за кордоном: що змінилося в ньому після Революції гідності? Що спроможне змінити його на краще? На що здатна культурна дипломатія? Якраз до Арсеналу має вийти книжка українських політолога Євгена Магди й історикині Тетяни Водотики «Ігри відображень. Якою Україну бачить світ» — вони й будуть нашими гостями.

Крім їхніх виступів, чекаємо на тези від Філіппа де Лара — французького філософа, доброго друга України, який глибоко занурюється в українські теми, спілкується з українськими істориками, політологами, іншими інтелектуалами й в останні роки доносить ідеї про Україну французькій суспільній думці. Четвертий співрозмовник — Міхаель Жантовський, чеський дипломат, у минулому — радник Вацлава Гавела, Посол Чехословаччини, пізніше — Чеської Республіки у США, в Ізраїлі, у Великій Британії; словом, людина, яка добре знає, як твориться імідж країни за кордоном.

Нарешті, у ході п’ятої розмови намагатимемося з’ясувати, коли і як українці писатимуть про інші країни. Мені вже кілька років не дає спокою питання: чому наші співвітчизники, мандруючи по цілому світу й мешкаючи в різних країнах, не осмислюють у книжках народи, країни, які бачать? Чому ми не оцінюємо інших, не подаємо свого голосу про близьких і далеких сусідів, про не-сусідів? Чому більшість літератури, що постає після подорожей, – це тревелоги, література про мандри, а не література про інші країни та народи? Що потрібно, аби такі тести поставали? Останніми роками вийшли чимало перекладів польських репортажів — і це мало б навчити українців, як писати про інші країни.

Минулого року таких репортажів у нас з’явилося два: книжка Олексія Бобровникова «Краями Грузії» та Наталки Гуменюк «Майдан Тахрір». Хотілось би, щоб їх з’являлось більше. У п’ятій дискусії візьмуть участь уже згаданий Олексій Бобровников; польський репортажист, африканіст Іґнацій Карпович, який, власне, й розповість про те, що дозволяє полякам так цікаво й захопливо і так багато писати про інші країни. Також виступить Катаріна Новікова, культурологиня, авторка серії статей про країни-сусідів України в журналі «Український тиждень», координаторка міжнародного проекту «Апокаліпсис міста».

Читайте також:  Наталя Гуменюк: Я не претендувала написати енциклопедію арабського світу

Останнім часом я думаю про те, що одна з найважливіших функцій і заслуг літератури — це те, що вона дозволяє вийти за межі себе, перейти кордон між собою та Іншим, хоч на мить, на часину стати не собою, а Іншим. Будь-який книжковий фестиваль, покликаний до промоції книжок, паралельно просуває цю ідею виходу за межі себе самих, переступання кордонів. Це ж є головною ідеєю «Своїх / Чужих», тому я думаю, що у плані такої ідеї спецпрограма Книгарні «Є» — дуже логічна на Книжковому Арсеналі».

 

Читайте також, яким був Книжковий Арсенал-2015 та

про минулорічних іноземних гостей, виставки й спецпроекти 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe