Читомо > Дискусія > Перекладачі про іншомовну фантастику в Україні та Європі

Дискусія

Перекладачі про іншомовну фантастику в Україні та Європі

17.10.2016 1 Автор:

Якщо ви збиралися відвідати 9 жовтня дискусію перекладачів Катерини Грицайчук, Сергія Легези, Єфрема Ліхтенштейна, Бориса Сидюка, Галини Сологуб, Анатолія Пітика та Михайла Назаренка на фестивалі LiTerra Con, але фантастичні обставини не дозволили потрапити на захід, не хвилюйтеся: Читомо побувало на ньому і законспектувало найголовніше.

khКатерина Грицайчук: У читача має бути право вибору

На сучасному етапі українські видавництва переважно цікавляться авторами, які пишуть англійською. Менше уваги приділяють літературі французькій, німецькій, але переклади авторів із найбільш розвинених європейських держав мають попит. Однак мало хто у нас знає і мало хто хоче знати про те, що відбувається у таких невеличких країнах, як, наприклад, Бельгія. У бельгійців є ціла школа фантастики, яка сформувалася ще у XX столітті і сприяла появі величезної кількості романів та новел. Бельгійська фантастика постала на основі фламандського фольклору, який міг би стати справжнім відкриттям для українського читача. Проте ця література у нас поки що не перекладається і не видається.

Бельгія, як і Україна, – країна двомовна. Двомовність – це проблема для перекладачів, але бельгійці із нею впоралися. Вони перекладають тексти з однієї мови на іншу. Так само у нас твори мають перекладатися з російської на українську. У читача має бути право вибору. Читач може зайти до магазину і придбати книжку російською, але він матиме право прочитати її національною мовою.

slegezaСергій Легеза: Сьогодні перекладач – це промоутер

Польська література в Україні непогано перекладається, але чимало текстів та авторів залишаються поза увагою. Зокрема, твори з польсько-українського пограниччя Яцека Комуди. Що вже казати про менш популярних авторів. Проблема полягає у тому, що не тільки широкий загал, а і видавці нічого про них не знають. А хто може їм розказати? Ми можемо, більше ніхто. Сьогодні перекладач – це промоутер.

Зараз в Україні перекладають та видають переважно тих, про кого знають редактори або тих, хто на слуху. Авторів, які мають премії і великі тиражі, видавати вигідно. Інші ж повинні переконати видавців у своїй вартості, і якщо їм цього не вдається – ми так і не отримуємо творів.

Проблеми виникають навіть із виданням популярних книжок. Так було із «Відьмаком» Анджея Сапковського. Видавати його українською було ризиковано, тому що вже майже двадцять років існує російський переклад.

Зараз можна твердо сказати, що український переклад – не гірший і навіть кращий за російський. Оригінал роману містить багато фрагментів, які відсилають читача до реалій, нам невідомих, тому в українському перекладі зробили коментарі. У цьому – його перевага.

Читайте також: Як видати свій переклад: поради знаних перекладачів новачкам

gsologubГалина Сологуб: Ми зараз тільки починаємо

В Україні краще знають англомовну і слов’янську фантастику, яка для нас звичніша. Тому перекладають насамперед її. У нас сформувалася потужна спільнота англомовних перекладачів. Є також багато хороший перекладачів із польської, але навіть їх інколи не вистачає, що вже казати про знавців більш «екзотичних» мов.

Ми зараз тільки починаємо. Український книжковий ринок поки що нерозвинений. Взагалі аудиторія любителів фантастики досить вузька, а тих, хто хоче читати фантастику українською мовою, зовсім мало. Переважна частина загалу просто не звикла читати українською. Дехто полюбив ще з дитинства російські переклади. Але хто ж тоді буде купувати українські? Звісно, такі люди знайдуться, але замало. Наклад буде невеликий, а права дорогі. Як це буде діяти на нашому книжковому ринку, поки що невідомо.

lichtЄфрем Ліхтенштейн: Ми обмежені проблемами українського книговидання

Про це соромно говорити, але найбільшою проблемою українського перекладу є ціни авторських прав та гонорари. На популярну фантастику гроші знайдуться завжди. Але коли заходить мова про видавничий експеримент, видавець одразу постає перед серйозним ризиком. Я готовий заплатити за права на Пратчетта. А от за якогось маловідомого новачка – навряд чи.

Ми обмежені проблемами українського книговидання. Видавцям не вистачає бюджетних коштів, і вони ризикують, купуючи права на твори. Але зараз тексти багатьох відомих авторів, які раніше не перекладалися ні українською, ні російською, поступово переходять у суспільне надбання. Безперечно, це можливість для нас почати перекладати і видавати ці твори.

sydiuuukБорис Сидюк: Чи знає хтось у нас про фантастику на мові хінді? А вона є

У більшості країн Європи погано розвинений ринок із напрямком фантастики. Є декілька великих видавництв у Німеччині і Франції, але їх можна порахувати на пальцях однієї руки. Переважно твори видають малими накладами, для вузького кола знавців та любителів фантастики, і не виходять за межі країни.

Польська література завжди активно видавалася в Україні, але чи знаємо ми, що зараз відбувається в угорській чи болгарській фантастиці? Чи знає хтось у нас про фантастику на мові хінді? А вона є.

Як взагалі іншомовна фантастика може потрапити до нашого читача? Є кілька способів. Видавець може зацікавитися твором і зробити усе необхідне, щоб його видати і популяризувати. У іншому випадку текст спочатку потрапляє до перекладача, який робить переклад чи синопсис, а потім пропонує до друку. Останнім часом набуває популярності нова система, коли продюсер знаходить кошти на переклад і видання твору. Це доволі ризикований бізнес, але він має право на існування.

Читайте також: Письменники-перекладачі про подвійне життя тексту

piitykАнатолій Пітик: Перекладачі чітко розуміють, на яку аудиторію розрахований твір

Перекладач має брати активну участь у промоції перекладів і популяризації самих творів. Адже ніхто не може знати текст краще, ніж його автор і перекладач.

Перекладачі чітко розуміють, на яку аудиторію розрахований твір. Вони знають, що можна запропонувати потенційному покупцеві, що продемонструвати і як прорекламувати, на яких аспектах варто акцентувати увагу. Якщо для школярів почати рекламувати «Дюну» як книгу, що розповідає про концепт месії і небезпеку релігійного фанатизму, вони не будуть слухати. Краще сказати одну фразу: «Там є великі піщані черв’яки». Така реклама матиме більший ефект. Адже підлітки – це аудиторія, яка вимагає окремого підходу.

NAZARENKOМихайло Назаренко: Нам абсолютно невідомий пізній Кіплінг

Є велика кількість текстів, написаних відомими авторами, які з різних причин нікого не зацікавили і, як наслідок, не були перекладені. До них належить значна частина доробку Кіплінга. На щастя, зараз Володимир Чернишенко займається активною промоцією Кіплінга. Але поки що ситуація не змінилася. Нам абсолютно невідомий пізній Кіплінг.

Це дуже цікава реалістична, фантастична та історична проза. На мою думку, вона могла б зацікавити нашого читача. Але Кіплінг XX століття у нас не з’явиться доти, доки не перекладуть Кіплінга XIX століття. Скільки збірок оповідань Кіплінга, не дитячих, а дорослих, видано в Україні? Одна за всю історію.

Питання у тому, що взагалі із неперекладеної фантастики наш читач хоче бачити на полицях книгарень? Я думаю, антологія Толкінського фентезі могла б спрацювати. Але поки що не відомо, хто і коли вирішить її видати.

Читайте також: Видавці, письменники і перекладачі про новинки фантастики

Чільна світлина stage2planning.com

Світлини з події:

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. Дмитро
    19.10.2016 в 2:08 am

    “Українські книжки мало купують”, “аудиторія любителів фантастики досить вузька”… Здається, що деякі перекладачі, відчувають українській ринок так само погано, як і перекладають.


Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe