Читомо > Новини > Бібліотека-вежа: як у Франківську реанімують найстарішу дитячу книгозбірню

Новини

Бібліотека-вежа: як у Франківську реанімують найстарішу дитячу книгозбірню

23.02.2018 0 Автор:

Не помітити в середмісті Івано-Франківська старовинну будівлю з колонами та вежею практично неможливо. 123 роки тому будинок звели для потреб польського спортивного товариства «Сокіл». Після Другої світової війни та до сьогодні у ньому розташована найбільша в області дитяча бібліотека. А останні кілька років навколо відродження книгозбірні спільно працюють її працівники, громадські активісти та навіть долучилась поліція. Про незвичну колаборацію розповідає Читомо.

 

Про бібліотеку

Щорічно Івано-Франківська обласна бібліотека для дітей обслуговує понад 10 тисяч читачів. Здебільшого, це учні міських шкіл та шкіл приміських сіл. Книговидача – понад 200 тисяч. Фонди – понад 100 тисяч примірників. Бібліотека також є ще й методичним центром.

15-ий рік керує книгозбірнею Ірина Тацакович: «Ми  спеціалізована бібліотека, а це своя специфіка і особлива атмосфера. Перш за все – дитяча література і дитячі видання. А також, це робота з дітьми і створення комфортного середовища, щоб читачам було зручно і затишно в наших стінах.

У бібліотеці працює шість відділів. Маємо два читальні зали: для маленьких читачів та для учнів 5-9 класів. Окрім дітей, обслуговуємо і дорослих читачів. Це педагоги, студенти, вчителі читання, а також батьки наших читачів. Намагаємося, щоб і для них був вибір».

IMG_1334-83

Також пані Ірина зазначає, що позиція команди залишається незмінною – бібліотека повинна залишатися інформаційним центром. Місцем, де дитина може отримати якісну інформацію – правдиву, перевірену, нешкідливу.

«Сьогодні можемо говорити, що читач повертається до бібліотеки. На початку 2000-их, коли почалась масова комп’ютеризація, спостерігали невтішну картину. Зараз ситуація змінилася: батьки розуміють важливість читання і намагаються прищепити цю звичку дітям, ЗНО також дало свої результати», – розповідає керівниця.

Читайте також: Бібліотека як тренд: досвід Хорватії, Словенії та Румунії

 line

Про ляльковий театр

Восьмий рік у бібліотеці працює відновлений ляльковий театр. Зоорганізували його працівники. За власний кошт купили ляльки та розмалювали ширму.

Завідуююча відділом обслуговування дошкільнят та учнів 1-4 класів Тетяна Назарук говорить, що ляльковий театр у бібліотеці діяв давно. Та з часом ляльки зносились, а коштів на нові так і не знайшли. На дворі були непрості 1990-ті роки, і з часом про ідею забули. Повернулися до неї лише кілька років тому.

«Вирішили, що цікаво буде відновити покази. Самі замовили ляльки, потім зробили ширму. Знайшли перші сценарії. Нині у нашому репертуарі понад двадцять казок на різну тематику. Діти в захваті! Відверто скажу, ніколи не могла б подумати, що так зване web-покоління, яке має в кишені гаджет і в будь-який момент може подивитись будь-який мультик, буде так радіти ляльковій виставі. Це дуже цінно», – розповіла пані Тетяна.

Читайте також: Бібліотека в Одесі після ремонту: можна сплутати з коворкінгом

 line

Про копів у бібліотеці

Минулого року бібліотека долучилася до проекту «Поліція і громада», який реалізовувала Національна поліція України спільно з міжнародною організацією «IREX».

Патрульна Таміла Кульпа розповідає, що взяти участь у проекті могли бібліотеки та громадські організації. У Франківську відбір пройшли дві громадські організації та дві бібліотеки, серед яких обласна дитяча.

«Ми провели тут кілька заходів. Зокрема влаштували «Живу бібліотеку» для учнів шкіл з полісменами. Діти у неформальній атмосфері могли поговорити з патрульними, поставити будь-які запитання. Наприклад, запитували, що їсть полісмен чи коли він спить. Також був захід для наймолодших відвідувачів, дошкільнят, про правила дорожнього руху.

Для таких заходів обиралися бібліотеки, оскільки це місця, в які діти приходять і проводять вільний час у комфортному для них середовищі. Тому вони чудово підходять для неформального спілкування з полісменами і дітьми», – говорить патрульна.

 line

Про дитячий простір

Кілька місяців тому перед бібліотекою з’явився сучасний простір дружній до дітей. Над проектом кілька років працювали громадські активісти, а реалізацію профінансували спільними зусиллями місцеві підприємці, влада та франківські батьки.

Керівниця ГО «Мами Прикарпаття» Мар’яна Вершиніна зазначає, коли створювали громадську організацію, то серед завдань, які перед собою ставили, було створення дитячих майданчиків у центрі міста. Попри те, що тут гуляють багато дітей, живуть багато молодих сімей і багато культурних закладів, як-от філармонія чи ляльковий театр, простору для комфортного перебування дітей немає.

28313185_1585607818141963_1934320527_n

zik.ua

Тож організація взяла ініціативу на себе. Провели конкурс, але отримали доволі примітивні варіанти. Тому пізніше спільно з департаментом архітектури і містобудування та платформою «Тепле Місто» організували міжнародний архітектурний конкурс. Перше місце експерти віддали архітектурному бюро з Китаю, яке розробило масштабний проект, однак, зваживши, свої сили і ресурси, прийняли рішення, що реалізовуватимемо другу премію – проект розробників з Рівного.

«Нині на площі Міцкевича маємо простір з елементами гри – тунелями, канатами та пагорбами. Менші діти лазять по них, старші перестрибують. Пагорби зроблені зі спеціалізованого покриття, канати зі Швеції. Простір зроблений таким чином, щоб зацікавити дитину, спонукати досліджувати світ. А ще він спроектований для дітей різних вікових груп.

Наявність бібліотеки поряд з простором відіграла важливу роль, оскільки це центр тяжіння дітей. Класно, коли місце відпочинку і розваг є поряд з місцем пошуку і розвитку нових знань. Однак, сказати, що ми орієнтувалися у виборі локації на бібліотеку буде неправдою. Бібліотека була плюсом і в кінцевому результаті вийшло вдале доповнення», – говорить пані Мар’яна.

Читайте також: Бібліотека PinchukArtCentre: дослідження мистецтва й іноземна література

 line

Про двері

Минулого року бібліотека отримала ще один подарунок – відреставровані дерев’яні двері. Ініціатива «Франківськ який треба берегти», яка займається реставрацією старих дверей в місті, взялась за книгозбірню.

Про це розповідає Марія Козакевич, керівниця громадської організації «Інтелект UA», яка започаткувала ініціативу: «Вперше з дверима бібліотеки стикнулася ще в часи власного дитинства. Часто відвідувала бібліотеку. Пригадую, що не один шкільний реферат був написаний саме там. Чітко самих дверей я не пригадую, але розумію, що заходила саме через них.

27847844_796069043917744_1203553683_n

Джерело: Дзеркало Коломиї

Йшов час і  до бібліотеки записала вже своїх дітей. Саме тоді звернула увагу на те, що дерев’яні двері змінили на пластикові. А ще зменшили дверний проріз, заклали пінопластом зверху. Такі двері до дитячої освітньої установи не дуже пасували.

Під час одного з візитів з дітьми до бібліотеки поцікавилася, куди поділи старі двері. Як з’ясувалося, їх не викинули, а зберігали 20 метрів від входу, у господарському приміщенні. Вже тоді ми почали займатися нашою ініціативою і попросили директорку віддати двері на реставрацію. Вона погодилася».

Читайте також: Мультимедійність і поліфункціональність: принципи успішних бібліотек України

24862359_1673618962696729_6020437541609065044_n

 

Двері виявилися не такими старими, як припускали активісти . Коли з них зняли шар фарби, з’ясували, що виготовлені вони у 1970-их роках в Делятині. Тим не менше, 50 років це 1/7 віку Франківська. Тому вирішили їх рятувати. Двері полегшили, змінили замок, ручку, залатали щілини, змінили скло.

«Роботи профінансував меценат – одногрупник мого чоловіка з Львівської бізнес-школи  Мирослав Поліо. Він з Рівного, гостював у нас. Ми розповіли про ініціативу і він згодився допомогти», – зазначає пані Марія.

 line

Про вежу

На реставрації дверей ініціатива «Франківськ який треба берегти» не зупинилась. Взялися й за вежу.

«На вежу я звернула увагу давно, – каже Марія Козакевич. – Вона досить незвична для міста і зустрічається на давніх фото і поштівках. Після реставрації дверей напросилися в гості всередину вежі. Виявилося, що туди не так просто потрапити. Треба підніматися крутими сходами, а всередині темно і багато сміття. Всі вікна були забиті фанерою. Однак нам вдалося розгледіти три старі віконні рами, які були серед сміття. Їх ми і взяли на реставрацію».

27783069_796072053917443_905610168_n

Активісти почали шукати інформацію про те, як виглядало засклення. На одних фотографіях вікон у вежі взагалі не було, на інших роздивитися було неможливо. Тому вирішили використати класичну форму вітража – ромби. Крім того, ця форма перегукується й з дахом.

«Ми використали два типи скла – прозоре і кольорове. Кольорове скло красиво виглядає з вулиці, особливо зараз, коли ми його підсвітили, а прозоре дозволяє потрапляти світлу у вежу. Вітраж виконано в техніці «Тіфані» майстром Валер’яном Федоряком. Фінансувався проект приватними меценатами. Також ми отримали грант від «Теплого Міста». А ще допомагав кінотеатр «Люм’єр».

27848341_796067457251236_1522221400_n

Була ідея після вежі почати працювати з горищем – перетворити його у сучасний дитячий простір. Навіть назву придумали – «Горище мудрості». Але це масштабний і вартісний проект. Зважаючи на наявні ресурси він поки не на часі», – розповіла пані Марія.

 line

Про оновлення читального залу

Попри відкладення на деякий час ідеї з горищем, ініціатива «Франківськ який треба берегти» продовжує працює з бібліотекою. Нещодавно вони отримали грант від громадського ресторану «Urban Space 100» на оновлення читального залу.

«Двері і вежа – зовнішній магніт, який може зацікавити дитину зайти до бібліотеки. Але розуміємо, що лише зовнішнім виглядом читача не втримати. Потрібне сучасне наповнення, щоб дитина захотіла там залишитись, – розповідає Марія.– Місту бракує хороших освітніх просторів для дітей. Є ігрові кімнати, де дитина може побігати, погратися. Але треба привчати дітей до читання, надихати їх до цього. Кажуть, дитина, яка читає виростає дорослим, який думає. Якщо хочемо виховувати нове покоління франківчан, українців, які думають, то за такими просторами майбутнє».

IMG_1301-55

Також вона зазначає, що бібліотека старається і працює над наповненням, але дітям потрібен сучасний дизайн.

«Ми бували з власними дітьми у Центрі Шептицького у Львові. Дітвора забігає туди і одразу знає, що їм робити: бере книжку, сідає у зручне крісло, почувається комфортно і просто. Єдине завдання за батьками – привести дитину туди», – каже пані Марія.

Зараз активісти працюють з архітекторами і дизайнерами над проектом оновлення читального залу. Є багато ідей: від покращення освітлення до реогранізації простору. Також вони хочуть залучити велике підвіконня. Зараз його використовують як вітрину: складають іграшки і книжки.

«Ми ж думаємо над тим, щоб зробити його комфортним місцем для читання. Це, як на мене, буде найкращою вітриною для бібліотеки. Також спробуємо допомогти оновити книжковий фонд сучасними книжками. Але на цьому підтримка бібліотеки не завершиться. Хочемо наповнити цей простір життям і багатофункціональністю», – говорить активістка.

Читайте також: Відкритість Бібліотеки в Амстердамі

 

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Warning: Missing argument 3 for WPS\WPS_Hide_Login\Plugin::login_url() in /sata2/home/users/chytomo/www/archive.chytomo.com/wp-content/plugins/wps-hide-login/classes/plugin.php on line 657

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe