Інтерв’ю

Під час Вільнюського книжкового ярмарку для ілюстраторів була організована окрема зона «the Land of Books». Серед учасників програми, що налічувала 38 подій, було багато відомих литовських ілюстраторів – Кестутіс Каспаравічюс, Стасис Ейдриґєвічюс, Бірюте Жіліте, Єва Бабілайте та інші. Серед іноземців – польська делегація в складі видавництва Wytw?rnia та ілюстраторки Малґожати Ґуровської, була виставка відомої португальської ілюстраторки Катаріни Собрал, французького художника Ремі Куржон, художниці з Естонії Тіа Мец та інших.

Цілий стенд було віддано українській творчій майстерні «Аґрафка», яка, до того ж, проводила кілька майстер-класів і зустрічей.  Проте участь чеського класика ілюстрації і творця арткниг Квєти Пацовської стало центральним заходом «the Land of Books».

Читомо поговорило з Сіґуте Хлебінскайте, кураторкою сегменту the Land of Books, литовською ілюстраторкою і культурологом.

– Як виникла ідея проекту «the Land of Books»?

– «Країна книг» і творча студія були задумані мною ще 15 років тому, коли я навчалася у Празі (у тій академії також навчалась головна гостя цьогорічного Вільнюського книжкового ярмарку Квєта Пацовська).

На Вільнюському книжковому ярмарку творча студія традиційно запросила всіх однодумців зустрітися і чотири дні святкувати новий рік «Країни книг». Діти, які колись брали участь у заході як відвідувачі, цього року вже стали волонтерами й допомагали з експозиціями. Тобто можна вже говорити про гарну сім’ю «Країни книг».

Під час свята відвідувачі могли ознайомитися з програмою, що представляла розвиток книги в світовій історії, а також пізнати роботи литовських й іноземних творців книг, вже відомих класиків і нових зірок, самим простежити за новітніми тенденціями. Програма була складена так, щоб зацікавити всю сім’ю. Країна книг для теперішніх дітей і тих, хто був закоханий у книги й читання в дитинстві.

В останні роки особливу увагу приділяємо дітям національних меншин, які проживають в Литві. Прагнемо пригадати історію, яка була б цікава й корисна і дорослим, і дітям, що пробуджували б естетичну інтуїцію, запалила б бажанням пізнати нове, а нове у нас нерідко – добре забуте старе.

– Запросити класика не тільки чеської ілюстрації, а й світової – це неймовірний здобуток. Як вам вдалося запросити Квєту Пацовську?

– Артбуками Квєти Пацовської щороку наповнювалися мої книжкові полиці, деякі з них отримувала як подарунок. Коли колекція стала майже повною, пройшло більше десяти років, і я зрозуміла, що більше ховатися від самої себе ніде та відкладати запрошення на потім. Пора здійснити свою мрію і запросити Квєту Пацовську в Литву, в «Країну книг».

Квєта Пацовська

Може, не зовсім у такій формі й не таким способом, як я давно хотіла й планувала, але це сталося. Квєта Пацовська, якій за два роки виповниться 90, – прибула. Під час Вільнюського книжкового ярмарку її видавець Міхаель Нойґебауер (видавництво «Minedition») телефонував мені з Гонконгу і питав, що таке я сказала Квєті, що вона погодилася приїхати, навіть при тому, що цього року вона відмовилася взяти участь навіть у ярмарку дитячих книг у Болоньї?

Арткниги Квєти Пацовської

Напевно, наша з Квєтою спільна робота в журі конкурсу ілюстраторів і прогулянки колекцією Гугенгейма в Венеції з’єднали наші життя, думки, праці і напрямки. Квєта – неперевершена, вона не зраджує собі, надихає інших. Квєта – посол книги і її сенсу, чудо «Країни книг».

Арткнига Квєти Пацовської

– На Книжковому Арсеналі ми плануємо зробити сегмент із брайлівською книгою, щоб привенути увагу до проблем незрячих. В Україні книги шрифтом Брайля не видаються. А у вас був майстер-клас з друку шрифтом Брайля…

– У творчій студії «Країна книг» презентація шрифту Брайля цього року відбувалася вже вдесяте. Спочатку доводилося організатора цієї платформи Вітаутаса Гяндвіласа переконувати, що в такому заході є сенс. У ті часи в Литві ще дехто дивувався, навіщо ставлять вікна в стінах шкіл для незрячих дітей… Хіба тоді кому-небудь може здаватися цікавим шрифт, винайдений юнаком Луї Брайлем на основі шести точок?.. Про інтеграцію людей з фізичними недугами в суспільстві (і серед фахівців книги) тоді ще говорили і думали мляво.

Майстер-клас з друку шрифтом Брайля

Наприклад, у 2008 році в оформленні книги поетичного циклу «Вовк Одноокий» зрячим латвійським поетом, що живе у Швеції, Юрисом Кронбергсом (на литовську перекладену Владасу Бразюнасом), я використовувала і візуальність, а разом з тим і додаткову семантичність шрифту Брайля. На жаль, це помітили і зрозуміли дуже мало людей.

Проект «Пальці, що читають» є невід’ємною частиною нашої студії. Ця програма представляє «інші алфавіти»: азбуку Морзе, морський алфавіт, алфавіт для глухих. Відвідувачі цими способами за кілька років навчилися не тільки віддрукувати своє ім’я, а й писали листи до Дня закоханих, висловлювали свої мрії. Те, що надруковано шеститочковим шрифтом, стає сакральним. Нагадує Божий хліб, різдвяне таїнство, яке треба прочитати пальцями. Заняття супроводжувалися й ілюстраціями Вітаутаса Гяндвіласа, виконані шрифтом Брайля. Вони фантастичні.

Майстер-клас з друку шрифтом Брайля

– Як почалося ваше знайомство з Україною і зацікавлення українськими ілюстраторами?

– Україна для мене була і залишається прикладом, скільки людина може витримати і не опустити руки, знайти вихід. Коли стає особливо тяжко і, здається, будь-яку надію втрачено, знаходжу надію в людях, яким її зберегти було найважче, – переглядаючи в youtube записи про Голодомор…

Все нове й нове знаходжу в роботах творців українського авангарду, серед яких багато книг, створених українцями і україськими євреями. Деякі з них призначені для дітей, і їх вже перевидали французькі видавці (наприклад, книги з ілюстраціями Наталі Парен (Наташі Челпанової) у видавництвах «Memo» і «Les Trois ourses»).

Завжди згадую шалено вражаючу і важку подорож велосипедами по дорогах Карпат 2005 року, коли у нас був безглуздий керівник і вся група повинна була понести велосипеди з усіма речами на вершину Говерли, а потім безпечно спуститися назад при густому тумані… Люди, які нас зустрічали, жартома питали, скільки нам за це заплатили, що тягаємо велосипеди по таких каменях під дощем. Ця історія часто перетворюється в параболу в деяких повсякденних ситуаціях.

Артбук видавництва Wytw?rnia

Дві весни тому організатори «Країни книг» мали поїхати на дитячий книжковий ярмарок у Львові. Ризикували. За день до від’їзду президент Форуму видавців Олександра Коваль написала звісточку, що десь неподалік від Львова знайдена вантажівка з вибухівкою, і книжковий фестиваль відміняється. Цього року, чекаючи вас, я думала, як би я почувалася, якби тепер мені повідомили, що програма, над якою я працюю, не відбудеться.

Читайте також: Маріанна Кіяновська: Литовці відкрилися вперше за кілька десятиліть до України

– Але програма відбулася, і цілком помітне місце у Країні книг було надано для нашої «Аґрафки». 

–  Я дуже рада, що нарешті в «Країні книг» зустрілася з засновниками «Аґрафки». Уже три роки спілкувалися з Андрієм Лесівим виключно по Facebook. Два роки тому ми розминулися в ярмарку дитячих книг в Болонії, де Андрій і Романа були відзначені за прекрасну книгу. У минулому році за допомогою Лесіва мені вдалося отримати в цифровій формі шрифт, розроблений на основі почерку Тараса Шевченка, і використати його у вибраних творах Кобзаря, виданих українською та литовською (в перекладі Владаса Бразюнаса) у Литві.

Читайте також: Новий шрифт Kobzar KS і лист від Шевченка

Творчі майстерні «Енциклопедія казок», проведені «Аґрафкою», вражаюча лекція «Візіотека Аґрафки» в Литовській національній галереї ЮНЕСКО, вечір разом з ними і Квєтою Пацовською у гостинах у лауреата Національної премії Литви 2015 року Біруте Жіліте – все це зв’язалося у букет дивовижних спогадів і роздумів. Цей букет ніколи не зів’яне. Велике спасибі за це.

 Допоміг перекласти Владас Брацюнас

Андрій Лесів та Романа Романишин, «Аґрафка»:

Безперечно, участь українських видавців та авторів на книжковій виставці у Вільнюсі є важливою подією. Українськими авторами цікавляться, крім того литовці, з якими ми спілкувалися, уважно стежать за подіями в нашій країні і хочуть знати більше про українську культуру. На фестивалі ми мали дуже насичену програму заходів, в яких особисто брали участь (майстер-класи, лекції та зустрічі в різних локаціях), тому не мали можливості відвідати події української програми. Проте наші колеги розповідали, що українські заходи були цікаві відвідувачам.

Ми були серед запрошених гостей, мали насичену програму заходів та ще й власний стенд, на якому експонувалися наші ілюстрації та книги.

Головним гостем «Країни книг» була легендарна чеська художниця та ілюстраторка Квєта Пацовська, і це для нас величезна подія познайомитися і поспілкуватися з нею наживо. Сіґуте Хлєбінскайте щороку запрошує цікавих ілюстраторів з цілого світу.

І ще хотіли б окремо відзначити блискучу роботу організаторів та волонтерів – всі зустрічі і події відбувалися пунктуально, будь-які організаційні питання вирішувалися миттєво.

Світлини Оксани Хмельовської, Сіґуте Хлебінскайте

Читайте також повний репортаж про Вільнюський книжковий ярмарок,

литовський книговидавничий ринок і український стенд

Для чільного зображення використано фрагменти ілюстрації

 Бірюте Жіліте й Альгірдаса Степонаучіуса, 1964 року, що отримала нове життя цього року