Про заснування Українського інституту книги всі зацікавлені завзято дискутують ще з минулого року, коли відповідний законопроект був внесений на розгляд. У листопаді минулого року Верховна Рада України проголосувала за законопроект про створення Інституту книги ? інституції, що працюватиме для підтримки та промоції української книги в Україні і за кордоном та ухвалила його в першому читанні. Для представників професійної спільноти такий крок народних обранців щонайменше був несподіваним, а текст документу викликав низку зауважень і нерозуміння.
Наприкінці січня 2016 року в комітеті з питань культури й духовності відзвітували про те, що правки до законопроекту № 3084 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері» комітет схвалив, а вже за місяць з’являється «Концепція державної політики щодо розвитку національної видавничої справи та популяризації читання на період до 2020 року», підписана Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. У ній те, що є головною метою Інституту книги, покладається на Держкомтелерадіо.
13 вересня міністр культури Євген Нищук під час брифінгу «Український інститут книги: новий підхід до літератури і читання в Україні» повідомив про початок функціонування новоствореної інституції, покликаної реалізовувати державну політику в напрямку розвитку писемної та книжкової культури – Інституту книги та представив виконувача обов’язків директора цього закладу. Ним став літературознавець, доцент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків.
Читомо розпитало у нього про призначення та перші кроки на посаді.
Про очікуваність / неочікуваність призначення
Міністерство культури фактично створило робочу групу, яка готує запуск Інституту книги. Бачите, інститут – це така собі ракета, що вже стоїть на космодромі, але старт у неї ще попереду. Він запланований на січень. Нині ж триває перехідний період, поки оголосять конкурс на посаду директора. До того моменту його обов’язки виконуватиму я.
Наше завдання на ці чотири місяці – розбудувати структуру, забезпечити механізми, намітити алгоритми роботи
Отож, потрібно розуміти відмінність: Інститут створено, але до роботи він буде приступати уже в процесі певної діяльності.
Світлина facebook.com/litosvita
Читайте також: «Страсті» за Інститутом книги
Про анонсування запуску Інституту
Думаю, що найкращим способом інформування буде мережевий. Протягом тижня-двох, можливо, до місяця ми розгортатимемо свої інформаційні майданчики: сторінки в соцмережах і в перспективі – сайт. Зазначу, що тут наголос не на тому, щоб робити якесь гучне відкриття, а на поступовому й цілеспрямованому переходу до роботи. Таким чином справ багато й спектр діяльності дуже широкий – від активізації роботи бібліотек до участі в міжнародних ярмарках і фестивалях, підтримка книговидання, перекладів тощо.
Читайте також: Книжкові інституції в країнах з успішним видавничим бізнесом
Про найперші кроки
Найперше, як було згадано, – розбудова інформаційних ресурсів Інституту та налагодження партнерства з іншими інформаційними каналами, бо передовсім новостворена установа має пропагувати читання. Друге – намічення конкретного плану співпраці з бібліотеками. У нас є певні напрацювання, про які в двох словах не переповісти. Це доволі чітка програма про те, наприклад, які форми діяльності бібліотеки можуть засвоїти. Одна з них, приміром, організація зустрічей із письменниками. Отже, найближчим часом чекайте анонсування запуску роботи Інституту з детальнішим описом його кроків.
Читайте також: Експерти про законопроект щодо Інституту книги
Чільне зображення now.tufts.edu
Найкращий лайк — це 30 гривень))
Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.
Спасибі.
Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook